Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1479/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2019. Зареєстровано: 22.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2019.
Дата набрання законної сили: 21.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/20514/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №822/1479/17
		адміністративне провадження №К/9901/20514/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Губської О.А.,  
		суддів: Білак М.В., Калашнікової В.О.,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 822/1479/17
		за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про скасування рішення, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою  Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Мельник-Томенко Ж.М., судді: Сторчак В.Ю., Ватаманюк Р.В.), 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.          Позивач звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про скасування рішення, в якому просив:
		1.1.          визнати дії Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді одного року зупинення права здійснення адвокатської діяльності протиправними;
		1.2.          скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 квітня 2017 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
		1.3.          В обґрунтування позовних вимог зазначає, що, на його думку, рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 квітня 2017 року є таким, що прийняте з грубим порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, вказує, що висновки комісії не відповідають фактичним обставинам справи, а тому воно підлягає скасуванню. 
		ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		2.          Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
		2.1.          Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області при прийнятті спірного рішення від 24 квітня 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 діяла на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а отже, підстави для скасування цього рішення відсутні. 
		3.          Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову частково.
		3.1.          Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 24 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
		3.2.          В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		3.3.          Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за наслідками апеляційного розгляду не встановлено порушення позивачем принципів адвокатської діяльності, зокрема, конфіденційності та виникнення конфлікту інтересів, відповідачем не було доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, оскільки останнє ґрунтується переважно на припущеннях та недоведених обставинах, а тому рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 24 квітня 2017 року підлягає скасуванню.
		ІІІ. Касаційне оскарження
		4.          Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звернулася з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, надання неправильної правової оцінки обставинам справи, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		4.1.          В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції, на його думку, належним чином не надав оцінку обставинам щодо повідомлення позивача про день і час засідання дисциплінарної палати, а також тій обставині, що позивач повторно не з`явився на розгляд дисциплінарної справи, що є підставою для її розгляду за його відсутності.
		5.          Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких висловив свою незгоду з касаційною скаргою та просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
		6.          17 січня 2017 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 .
		7.          У скарзі зазначається про те, що адвокат ОСОБА_1 уклав угоди про надання правової допомоги №63 від 15 грудня 2015 року та №38 від 17 серпня 2016 року з ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843», хоча до цього він надавав правову допомогу, а саме: юридичні консультації та здійснював представництво іншого клієнта - ОСОБА_3 , від якого отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта.
		8.          08 лютого 2017 року позивачу було надіслано ксерокопію скарги із доданими до неї документами та повідомлено про час і місце проведення засідання дисциплінарної палати.
		9.          14 лютого 2017 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від позивача надійшли письмові пояснення на скаргу ОСОБА_3 .
		10.          У результаті перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3 , 17 лютого 2017 року членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області ОСОБА_8 складено довідку, у якій запропоновано порушити дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 .
		11.          Того ж дня дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . 
		12.          У ході розгляду та з`ясування обставин дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарною комісією встановлено порушення ним як адвокатом принципів адвокатської діяльності, зокрема, принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, на необхідність дотримання яких вказано у статтях 4, 21, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та у статтях 9, 16, 20, 36, 40 Правил адвокатської етики, затверджених З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.
		13.          На підставі вказаних висновків дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області 24 квітня 2017 року прийнято рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
		14.          Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся з цим позовом до суду.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		15.          Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		16.          Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що  завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		17.          У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		18.          За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		19.          Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		20.          Згідно зі статтею 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		21.          У відповідності до приписів статті 21 цього ж Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
		22.          Статтею 28 Закону визначено, що адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів, або виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
		23.          Згідно з приписами статті 9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта або надавати йому правову допомогу, якщо до цього він надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта.
		24.          Відповідно до статті 16 цих Правил, ще до укладення договору про надання правової допомоги адвокат має повідомити клієнту, про обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
		25.          Статтею 20 Правил передбачено, що адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв`язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
		26.          При розірванні договору, в силу вимог статті 36 цих Правил, незалежно від причин на адвоката продовжують поширюватись обов`язки, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		27.          Згідно з вимогами статті 40 Правил адвокатської етики, у період дії договору про надання правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, що перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта - юридичної особи. Також адвокат не повинен укладати договори про правову допомогу із названими особами, якщо він є носієм суперечливої доказової інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі. Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав правову допомогу, в результаті чого володіє інформацією, яка може бути використана проти такої юридичної особи.
		28.          Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		29.          Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		30.          Згідно зі статтею 34 цього Закону, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		31.          Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		32.          Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до адвоката визначені статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		33.          Згідно з частиною першою вказаної норми права, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
		34.          Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності, незалежно від причин неявки.
		VI. Позиція Верховного Суду
		35.          Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
		36.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом цього спору є правомірність рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 24 квітня 2017 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік. 
		37.          Вказане дисциплінарне стягнення застосоване за наслідками розгляду дисциплінарної справи, провадження в якій відкрито рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 17 лютого 2017 року.
		38.          Також встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що він не був повідомлений про дату, час, а також про місце розгляду дисциплінарної справи, який відбувся 24 квітня 2017 року та за результатами якого прийнято рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
		39.          Водночас, на підставі відомостей довідки про відмову ОСОБА_1 отримати повідомлення про розгляд дисциплінарної справи 24 квітня 2017 року та витягів стенограм судового засідання по справі №822/759/17, яке відбулось 18 квітня 2017 року, а також аудіозапису вказаного судового засідання, який був прослуханий судом першої інстанції в судовому засіданні,  суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 безсумнівно знав про розгляд дисциплінарної справи стосовно нього 24 квітня 2017 року, оскільки в судовому засіданні 18 квітня 2017 року по справі №822/759/17, ОСОБА_1 особисто вказував на те, що 24 квітня 2017 року має відбутись засідання, на якому може бути прийнято рішення про позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю у разі прийняття судом негативного рішення по справі №822/759/17.
		40.          При цьому Верховний Суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції про те, що поданий позивачем 24 квітня 2017 року до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області лист про перебування його у відпустці з 24 квітня 2017 року по 24 травня 2017 року, а також про те, що він має намір оскаржити вказану постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року по справі №822/759/17 в апеляційному порядку також свідчить про його обізнаність щодо часу та місця розгляду порушеної стосовно нього дисциплінарної справи, оскільки цей лист за своїм змістом є лише повідомленням дисциплінарного органу про період перебування позивача у відпустці та його намір щодо оскарження зазначеного судового рішення. Суд першої інстанції помилково зазначив про те, що цим листом позивач висловив клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв`язку з його перебуванням у відпустці, оскільки таке твердження суду не відповідає інформації, викладеній в означеному листі.
		41.          Однак, такі помилкові висновки суду не вплинули на правильність вирішення ним питання щодо підтвердження обставин належного повідомлення позивача про час та місце розгляду дисциплінарної справи, оскільки цей доказ не є вирішальним для встановлення вказаного факту, ці обставини знайшли своє безсумнівне підтвердження іншими, вказаними вище, доказами. 
		42.          Отже, висновки суду першої інстанції про те, що позивач не був позбавлений права брати участь у розгляді його дисциплінарної справи, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, оскільки йому було відомо про те, що цей розгляд відбудеться 24 квітня 2017 року, є правильними. 
		43.          Верховний Суд вважає, що докази на підтвердження такого висновку суду першої інстанції правильно оцінені судом як такі, що спростовують вказані твердження позивача.
		44.          Таким чином, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про правомірність розгляду відповідачем дисциплінарної справи стосовно позивача та прийняття за його наслідками спірного рішення без участі ОСОБА_1 як такого, що завчасно повідомлений про місце, день та час засідання, а його неявка без поважних причин за приписами статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не перешкоджала розгляду дисциплінарної справи.
		45.          Водночас, протилежний висновок суду апеляційної інстанції є помилковим.
		46.          Щодо висновків судів попередніх інстанцій за результатами перевірки ними правомірності спірних дій та рішення відповідача  Верховний Суд зазначає таке.
		47.          Судами встановлено, що підставою для застосування до позивача спірного дисциплінарного стягнення стало встановлення відповідачем порушення ним як адвокатом принципів адвокатської діяльності, а саме: принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, на необхідність дотримання яких вказано у статтях 4, 21, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та у статтях 9, 16, 20, 36, 40 Правил адвокатської етики, затверджених З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.
		48.          Також суди встановили, що до таких висновків дисциплінарний орган дійшов у зв`язку з існуванням наступних обставин.
		49.          05 лютого 2015 року позивач як адвокат уклав договір №6 про надання правової допомоги ОСОБА_3 для підготовки в його інтересах позовних заяв, здійснення його представництва, в тому числі і в судах, без зазначення інстанцій та строку закінчення дії вказаного договору, для стягнення із ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843» невиплачених ОСОБА_3 при звільненні коштів, в тому числі інфляційних витрат. На виконання вказаного договору, адвокат ОСОБА_1 склав для ОСОБА_3 позовну заяву та представляв його інтереси в місцевому суді. Після ухвалення місцевим судом рішення у справі за його позовом, договір розірвано з ініціативи адвоката.
		50.          Після цього, адвокат ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_3 уклав договір на представництво інтересів ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843» у судах господарської юрисдикції під час розгляду справи №924/1525/14. 
		51.          Крім цього, ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843» у судовому порядку оскаржувало дії державного виконавця щодо опису та арешту майна боржника Новоушицьким відділом Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області. Адвокат ОСОБА_1 в цих правовідносинах також здійснював представництво інтересів вказаного товариства.
		52.          Перевіряючи висновки судів попередніх інстанцій, Верховний Суд враховує, що, згідно зі статтею 34 цього Закону, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарних проступків, якими, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
		53.          Отже, визначальним при вирішенні питання правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є встановлення факту порушення ним правил адвокатської етики, яке полягає в недотриманні принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. 
		54.          Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.
		55.          Згідно зі статтями 4, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
		56.          Статтею 28 Закону визначено, що адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів, або якщо виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
		57.          Отже, Законом передбачено заборону для адвоката укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів та виконувати договір про надання правової допомоги в разі, якщо це може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
		58.          При цьому, Законом не вимагається настання факту розголошення адвокатської таємниці, достатньою перешкодою для укладання та виконання такого договору є існування самої лиш ймовірної можливості такого розголошення, а також настання ситуації, яка свідчить про виникнення конфлікту інтересів.  
		59.          Під конфліктом інтересів, за приписами статті 9 Правил адвокатської етики, слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. 
		60.          Тобто, це є конфліктом між правом адвоката щодо надання правової допомоги, здійснення своєї діяльності щодо невизначеного кола осіб та його обов`язком забезпечення збереження адвокатської таємниці. 
		61.          В даному випадку законодавець визначає момент настання конфлікту інтересів виникненням такої суперечності між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, яка може вплинути на об`єктивність або неупередженість адвоката під час виконання ним професійних обов`язків.
		62.          При цьому, за статтею 9 Правил, адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта або надавати йому правову допомогу, якщо до цього він надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта.
		63.          Верховний Суд вважає за необхідне зупинитись на понятті «конфіденційності інформації», яке використане в статті 9 Правил, та, з урахуванням змісту статті 10 цих Правил, наголошує, що конфіденційною інформацією у взаємовідносинах між адвокатом та клієнтом є будь-яка інформація, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких звертався клієнт до адвоката), збереження конфіденційності якої є обов`язком адвоката щодо клієнта. Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом.
		64.          Водночас, суд апеляційної інстанції неправильно тлумачить цю норма права та висловив в своєму рішенні хибний висновок, за яким, в його розумінні, конфіденційною може бути лише інформація прирівняна, на його думку, до інформації, що містить комерційну таємницю тощо.
		65.          Однак, такий висновок суду апеляційної інстанції не відповідає чинному законодавству та суперечить суті поняття «конфіденційність», яке вживається в Правилах адвокатської етики та Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 
		66.          Отже, частина третя статті 9 Правил передбачає заборону адвокату  без письмового погодження з  клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів (інтересу адвоката на здійснення діяльності та інтересу клієнта на забезпечення адвокатської таємниці, якому адвокат до цього надавав правову допомогу), надавати правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, якщо він до цього вчиняв аналогічні дії щодо попереднього клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта.
		67.          Отже, в спірних правовідносинах необхідно встановити чи є отримана позивачем як адвокатом від ОСОБА_3 інформація, яка становить об`єкт адвокатської таємниці, тобто є конфіденційною, дотичною до інтересів ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843».
		68.          Враховуючи встановлений судами факт перебування ОСОБА_3 на посаді заступника голови правління ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843» та існування конфлікту між ОСОБА_3 та вказаним товариством, який, зокрема, виразився і у несплаті йому коштів при звільненні та надання йому, у зв`язку з цим правової допомоги позивачем, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість доводів відповідача як дисциплінарного органу про те, що позивач у цих правовідносинах безсумнівно є носієм інформації, дотичної до інтересів ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843», оскільки це товариство звернулось до ОСОБА_1 як адвоката за правовою допомогою у вирішенні питань, пов`язаних з його діяльністю, що здійснювалась в період перебування ОСОБА_3 на посаді заступника голови правління, а також питань щодо розрахунків та виплат колишнім працівникам в межах виконавчого провадження, а ОСОБА_3 ОСОБА_1 надавав правову допомогу саме з приводу такої невиплати заробітної плати.
		69.          Отже, уклавши договори про надання правової допомоги з ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843», ОСОБА_1 порушив принцип конфіденційності та допустив конфлікт інтересів. 
		70.          Відповідно до статті 16 Правил адвокатської етики, ще до укладення договору про надання правової допомоги адвокат має повідомити клієнту, про обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
		71.          Статтею 20 Правил передбачено, що адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв`язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
		72.          Однак, суди встановили, що позивач прийняв доручення про надання правової допомоги з ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843», незважаючи на існування розумних підстав вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів, а також те, що конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
		73.          При цьому законодавством не вимагається доведення факту дійсного використання адвокатом такої інформації при наданні правової допомоги новому клієнту, достатнім є лише наявність перспективи її використання.
		74.          За цих обставин, Верховний Суд вважає необґрунтованими та помилковими висновки суду апеляційної інстанції, який, ухвалюючи рішення про задоволення цього позову, виходив з відсутності доказів отримання позивачем від ОСОБА_3 будь-якої конфіденційної інформації, оскільки без її отримання належне виконання адвокатом своїх професійних обов`язків є в принципі неможливим. Також є хибними висновки цього суду про відсутність у володінні позивача такої отриманої від ОСОБА_3 конфіденційної інформації, яка є дотичною до інтересів ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843». 
		75.          Крім цього, суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги вимоги статті 36 Правил адвокатської етики, за якою незалежно від причин розірвання договору на адвоката продовжують поширюватись обов`язки, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Ці правила не поширюються на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов`язань, прийнятих на себе згідно з договором, що виразилось у відмові від сплати або фактичній несплаті гонорару в повному обсязі.
		76.          Оскільки судами встановлений та не заперечувався позивачем факт часткового виконання ОСОБА_3 зобов`язань по оплаті гонорару за цим договором, тому, в  силу вимог частини третьої статті 36 Правил, таке порушення зобов`язань останнім як клієнтом не є грубим.
		77.          Верховний Суд вважає, що протилежних висновків суд апеляційної інстанції дійшов через неправильне тлумачення закону, який регулює спірні правовідносини.
		78.          Також Верховний Суд вважає необхідним наголосити, що роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов`язків і обмежень, особливо у зв`язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною (Рішення Європейського Суду з прав людини Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А № 285-А; Штойр проти Нідерландів, № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-XI; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, і Моріс, наведена вище, § 133). Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об`єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя» (Рішення по справі Lekaviиienл v. Lithuania, 27 червня 2017 року, № 48427/09, ECHR 2017).
		79.          Враховуючи наявні в матеріалах справи докази щодо спірних обставин, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції надав їм правильну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про те, що за договором, який виконувався адвокатом ОСОБА_1 частково, він дійсно надавав правову допомогу ОСОБА_3 у спорах останнього із ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843», де той до звільнення перебував на посаді заступника голови правління. Про свій намір укласти угоди про надання правової допомоги із ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843» адвокат ОСОБА_1 колишнього клієнта ОСОБА_3 не повідомляв та письмової згоди на це від останнього не одержував. Крім цього, позивачем як адвокатом здійснювалось представництво інтересів ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843» по оскарженню дій державного виконавця щодо опису та арешту майна боржника при виконанні Новоушицьким відділом Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області рішення суду про стягнення з підприємства сум  середнього заробітку на користь колишніх працівників за час затримки розрахунку та витрат від інфляції.
		80.          Отже, суд першої інстанції правильно визначив наявність в діях позивача порушення Правил адвокатської етики та норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які виразились у недотриманні останнім умов щодо уникнення конфлікту інтересів та конфіденційності.
		81.          При цьому, суд першої інстанції правильно піддав сумніву пояснення голови правління ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843», оскільки він є зацікавленою особою, адже ОСОБА_1 є адвокатом та здійснював захист прав ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843», головою правління якого є Ковальський П.Г.
		82.          Водночас, за вказаними обставинами суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про дотримання позивачем в спірних правовідносинах Правил адвокатської етики, оскільки обставини справи свідчать про протилежне та наявність в його діях спірних порушень підтверджена належними та допустимими доказами, оцінка яких судом першої інстанції ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. 
		83.          Таким чином, Верховний Суд вважає, що встановлені судом першої інстанції обставини та наявні в матеріалах справи докази, що їх підтверджують, дають беззаперечні підстави вважати, що адвокат ОСОБА_1 порушив принципи адвокатської діяльності, якими є принципи конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, на необхідність дотримання яких вказано у статтях 4, 21, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та у статтях 9, 16, 20, 36, 40 Правил адвокатської етики, затверджених З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, а відповідач, приймаючи 24 квітня 2017 року рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення. Тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову є правильним.
		84.          З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.
		85.          Відповідно до правил статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		86.          З урахуванням вищенаведеного Верховний Суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду апеляційної інстанції з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		VIІ. Судові витрати
		87.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області задовольнити.
		2.          Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року скасувати.
		3.          Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                  О. А. Губська
		 
		Судді                                                                                               М.В. Білак
		 
		                                                                                                        О.В. Калашнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...