Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-108/12 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: 61-27424ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                    
		 
		Постанова
		Іменем України
		20 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 2-108/12
		провадження № 61-27424св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),
		суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В.,  Сердюка В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2,
		треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Якубовська Тетяна Олексіївна, публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
		особа, яка не брала участі у розгляді справи - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1  на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М.,                 Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»                ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон України                  № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 21 серпня 2003 року між нею та                   ОСОБА_2 ; застосувати наслідки недійсності правочину; стягнути з ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 тис. грн.
		Позовна заява з урахуванням неодноразового уточнення позовних вимог мотивована тим, що 01 вересня 2000 року вона набула право власності на зазначену квартиру, у якій почав проживати  її син ОСОБА_3 , сама ж у квартирі вона не проживала у зв`язку з перебуванням закордоном. Влітку       2010 року повернулася до України на постійне проживання, однак довідалася, що квартира продана та зареєстрована на невістку ОСОБА_2 . Посилаючись на статтю 203, 215, 216 ЦК України зазначала, що вона не укладала оспорюваний договір купівлі-продажу та не надавала доручень на продаж квартири. У червні 2011 року вона з цього приводу зверталася до правоохоронного органу, який відмовив у відкритті кримінального провадження. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2012 року позов задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 21 серпня                  2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Якубовською Т. О., за реєстровим номером 128; зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , одержану на виконання договору купівлі-продажу від 21 серпня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Якубовською Т. О., за реєстровим номером 128; у решті позову відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 622, 22 грн судових витрат. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не підписувала оспорюваний договір купівлі-продажу, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи, на момент посвідчення приватним нотаріусом договору знаходилася закордоном. З цих підстав, суд дійшов висновку, що квартира відчужена з порушенням статей 41, 225 Цивільного кодексу Української РСР. ОСОБА_1 не пропустила строк позовної давності, оскільки право на позов у неї виникло у червні 2011 року. Суд відмовив у задоволенні позову у частині відшкодування моральної шкоди за недоведеністю. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2012 року в частині задоволення позову скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові, у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін; ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2012 року скасовано; стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» 160,05 грн. 
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що призначена судом першої інстанції судово-почеркознавча експертиза проведена на підставі вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 , яких було недостатньо для надання висновку. Від надання вільних та експериментальних зразків для проведення повторної комісійної експертизи, призначеної судом апеляційної інстанції, позивач відмовилася. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх процесуальних обов`язків, не надала належним та допустимих доказів того, що оспорюваний договір нею не підписувався.
		Короткий зміст касаційної скарги 
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року та залишити в силі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2012 року.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області. 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року                 № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.
		У травні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року  № 53/5, визначають лише рекомендаційні вказівки щодо наявності експериментальних та вільних зразків підпису з вживанням прислівників «бажано», «по змозі». Оспорюваний договір купівлі-продажу не містить рукописного розшифрування підпису (ініціалів), що є порушенням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки копії закордонного паспорта та не переконався в тому, що позивач на момент укладення договору знаходилася в Україні, безпідставно призначив у справі повторну комісійну експертизу. 
		Короткий зміст відзиву (заперечень) на касаційну скаргу 
		У запереченнях, поданих у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «Кей-Колект» просить скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2012 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Заперечення на касаційну скаргу мотивоване тим, що суди не сприяли учасникам судового процесу в реалізації ними прав щодо витребування в уповноважених органів у сфері моніторингу та контролю перетину державного кордону України інформації відомостей про факт в`їзду / виїзду ОСОБА_1 за межі України на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу.
		У запереченнях, поданих у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, приватний нотаріус Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року - залишити без змін. 
		Заперечення приватного нотаріуса мотивоване тим, що під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу були дотримані вимоги статті 43 Закону України «Про нотаріат», встановлено особу за оригіналом паспорта, суд першої інстанції залишив без задоволення клопотання ПАТ «УкрСиббанк» про направлення запиту до прикордонної або митної служби. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_1 на підставі  договору купівлі-продажу, посвідченого 21 вересня 2000 року приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу за реєстровим № 1715. 
		ОСОБА_1 заперечувала ту обставину, що вона підписувала з                   ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 21 серпня                 2003 року приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області за реєстровим № 371, за умовами якого відчужила зазначену квартиру на користь невістки ОСОБА_2 
		Житомирське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 грудня 2011 року надало висновок № 543 судово-почеркознавчої експертизи, складений 06 березня 2012 року, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_1 у рядку «продавець»: у примірнику договору купівлі-продажу квартири від 21 серпня 2003 року виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .
		На виконання ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2017 року про призначення повторної судового-почеркознавчої експертизи підпису від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу від 21 серпня               2003 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надав повідомлення від 17 травня 2017 року про неможливість надання висновку повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи у зв`язку з ненаданням до експертної установи вільних зразків підпису ОСОБА_1 за 2002-2003 роки.
		У листі від 28 грудня 2016 року № 0616/2-108/12/44481/2016 Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомив про неможливість наданні інформацію щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2002 року до 31 грудня 2003 року, оскільки така інформація зберігається у прикордонній службі протягом п`яти років. 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		У справі вирішувався спір щодо дійсності договору від 21 серпня 2003 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
		Оскільки зазначена квартира 16 травня 2008 року була передана в іпотеку, до участі у розгляді справи судом першої інстанції залучався іпотекодержатель публічне акціонерне товариство  «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») як третя особа.
		21 травня 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» подало до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, призначеному у судове засідання на 22 травня 2012 року.
		31 травня 2012 року Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області ухвалив рішення по суті спору, під час проголошення рішення представник ПАТ  «УкрСиббанк» був відсутній. 
		Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій (далі - ЦПК України 2004 року) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		Згідно з частиною першою статті 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		ПАТ  «УкрСиббанк» протягом визначеного законом строку не подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Разом з тим, рішення Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області від 31 травня 2012 року переглядалося за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Якубовської Т. О. та ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2012 року було залишено без змін. 
		Після цього, зазначене судове рішення набрало законної сили, було видано виконавчий лист, у жовтні 2012 року закінчено виконавче провадження.
		30 серпня 2016 року ТОВ «Кей-Колект» подало до суду апеляційну скаргу на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2012 року разом з клопотаннями про залучення його до участі в справі як правонаступника ПАТ «УкрСиббанк» та про поновлення строку на апеляційне оскарження. 
		Зазначені клопотання були мотивовані тим, що ТОВ «Кей-Колект» 12 грудня 2011 року набуло права вимоги за договором іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 , довідалося про ухвалення судового рішення 26 серпня 2016 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. 
		Статтею 37 ЦПК України 2004 року допускалося процесуальне правонаступництво, зокрема у разі заміни кредитора чи боржника                               у зобов`язанні. Залучення судом до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи можливе було на будь-якій стадії цивільного процесу.
		Аналогічна норма міститься у статті 55 ЦПК України у редакції, чинній з                     15 грудня 2017 року. 
		Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частина друга статті 37 ЦПК України 2004 року).
		Під час розгляду справи у суді першої інстанції представники                                      ПАТ «УкрСиббанк» подавали до суду клопотання, отримували судові повістки, знайомилися з матеріалами справи. До винесення судом першої інстанції рішення по суті спору про намір банку відступити права вимоги за договором іпотеки суд не повідомлявся. 
		Оскільки ТОВ «Кей-Колект» у матеріальному правовідношенні є правонаступником ПАТ «УкрСиббанк», на момент ухвалення рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2012 року набуло права кредитора, то воно мало право на оскарження зазначеного судового рішення у строк, передбачений статтею 294 ЦПК України.  
		Таким чином, на момент подання ТОВ «Кей-Колект» апеляційної скарги строк апеляційного оскарження рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2012 рокузакінчився.
		Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку (стаття 72 ЦПК України 2004 року).
		Апеляційним судом Житомирської області без вирішення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про залучення до участі в справі правонаступника ухвалою від 22 вересня  2016 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Кей-Колект» на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня                  2012 року. 
		Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
		У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява                № 24465/04, ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. 
		Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
		Відкриття апеляційного провадження та розгляд по суті апеляційної скарги ТОВ «Кей-Колект» на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2012 року, яке набрало законної сили, без вирішення питання поновлення строку на апеляційне оскарження, є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції та норм процесуального закону. 
		Тому суд апеляційної інстанції  вийшов за межі своєї компетенції, оскільки був позбавлений підстав відкривати провадження у справі і розглядати спір по суті за наявності рішення суду, що набрало законної сили. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно з частинами третьою та четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
		За викладених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення  Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року не може вважатись законним і обґрунтованим, оскільки ухвалено з порушенням норм  процесуального права, тому підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
		Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення  Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		  ГоловуючийС. Ю. Мартєв  Судді:А. І. Грушицький   А. А. Калараш    Є. В. Петров    В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...