Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/4375/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2019. Зареєстровано: 22.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2019.
Дата набрання законної сили: 14.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 листопада 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/4375/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О., 
		за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба"
		на рішення Господарського суду Харківської області
		у складі судді Лаврової Л.С.
		від 07.03.2019
		та постанову Східного апеляційного господарського суду
		у складі колегії суддів: Шутенко І.А., Геза Т.Д, Мартюхіна Н.О.
		від 12.08.2019 
		за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" 
		до 1. Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" 
		2. Благодатненська сільська рада, с. Благодатне 
		про визнання права власності
		за участю представників:
		позивача: Ульянов Д.В. 
		відповідача 1: Житченко Д.Ю.
		відповідача 2: не з`явилися.
		ВСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Короткий зміст позовних вимог
		Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень, просить суд: 
		визнати право власності Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (ідентифікаційний код юридичної особи 30957436) на майнові паї (пайовий фонд) сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (ідентифікаційний код юридичної особи 00707337): на загальну суму 2745,00 грн, на загальну суму 1158,00 грн, на загальну суму 265,00 грн, на загальну суму 8060,00 грн.
		Звернути стягнення на користь позивача, Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" ( ідентифікаційний код юридичної особи 30957436) на загальну частку в майні Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (ідентифікаційний код юридичної особи 00707337) 
		- згідно майнового паю (частки пайового фонду) в розмірі 0,0696 % пайового фонду, номінальною вартістю 2745,00 грн, в розмірі 14503,00 грн, інфляційних в сумі 3277,68 грн, три проценти річних 870,18 грн. 
		- згідно майнового паю (частки пайового фонду) в розмірі 0,0293 % пайового фонду, номінальною вартістю 1158,00 грн в розмірі 1552,00 грн. інфляційних в сумі 3262,30 грн, три проценти річних 791,52 грн. 
		- згідно майнового паю (частки пайового фонду) в розмірі 0,0067 % пайового фонду, номінальною вартістю 265,00 грн в розмірі 265,00 грн інфляційних в сумі 557,03 грн, три проценти річних 135,15 грн. 
		- згідно майнового паю (частки пайового фонду) в розмірі 0,2014 % пайового фонду, номінальною вартістю 8060,00 грн в розмірі 8754,50 грн інфляційних в сумі 15758,01 грн, три проценти річних 3414,26 грн а загалом 53140,72 грн. 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що підставою для звернення з позовом стала відмова Благодатненської сільської ради видати нові свідоцтва про право власності на майнові паї на ім`я Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (правонаступника КСП "Дружба") та звернути стягнення на свою користь частки в майні Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба". 
		2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
		16.11.2017 року між власниками майнових паїв та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" були укладені наступні договори, а саме з:
		- ОСОБА_1 було укладено договір купівлі- продажу на суму 265,00 грн. 
		- ОСОБА_2 було укладено договір купівлі- продажу на суму 2745,00 грн. 
		- ОСОБА_3 було укладено договір купівлі- продажу на суму 1158,00 грн. 
		- ОСОБА_4 було укладено договір купівлі- продажу на суму 265,00 грн. 
		Так, відповідно до вказаних договорів ПСП "Нове життя" придбало майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства "СВК "Дружба", реорганізованого СВК "Дружба" із вказаними вище номінальними вартостями. В договорах зазначено, що право власності продавців на майнові паї засвідчені свідоцтвом про право власності. В кожному договорі чітко зазначено номери та серії таких свідоцтв.
		Згідно наявних в матеріалах справи копії свідоцтв вбачається, що вони засвідчують права продавців: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" реорганізованого в сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба" с. Благодатне. В кожному свідоцтві зазначений конкретний розмір часток вказаних вище фізичних осіб власників (продавців) у майні пайового фонду.
		20.11.2017 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" звернулося із відповідними заявами до Благодатненської сільської ради Валківського району Харківської області про видачу нових свідоцтв про право власності на майнові паї на своє ім`я, додаючи при цьому договори купівлі-продажу майнового паю та оригінали свідоцтва на право власності на майновий пай. 
		28.11.2017 року Благодатненська сільська рада листом (вх. № 02-21/165) повідомила про неможливість видачі нових свідоцтв на право власності Приватному сільськогосподарському підприємству "Нове життя" у зв`язку з відсутністю в сільській раді відповідних бланків.
		Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду із заявою, крім іншого, про визнання права власності Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (ідентифікаційний код юридичної особи 30957436) на майнові паї (пайовий фонд) сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (ідентифікаційний код юридичної особи 00707337): на загальну суму 2745,00 грн, на загальну суму 1158,00 грн, на загальну суму 265,00 грн, на загальну суму 8060,00 грн (на підставі переходу права власності за договорами купівлі-продажу).
		3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.03.2019 позовні вимоги задоволено частково. Визнано право власності Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (ідентифікаційний код юридичної особи 30957436) на майнові паї (пайовий фонд) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба (ідентифікаційний код юридичної особи 00707337) на загальну суму 2745,00 грн, на загальну суму 1158,00 грн, на загальну суму 265,00 грн, на загальну суму 8060,00 грн та судовий збір в розмірі 1600,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Дане рішення мотивоване тим, що позивачем, відповідно до зазначеного Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, було надано сільській раді усі необхідні документи для видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" тому позовні вимоги в цій частині позовних вимог є обґрунтованим та підлягають задоволенню. В задоволенні інших позовних вимог судом відмовлено та зазначено, що позивачем не доведено у передбаченому законом порядку позовні вимоги про звернення стягнення на користь позивача на загальну частку в майні Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" згідно майнового паю. Твердження позивача щодо порушення його права стягнення на свою користь частки в майні Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" є безпідставним, оскільки порушення права ще не виникло, а твердження про порушення права має гіпотетичний характер та характер припущень, і виникне лише після рішення зборів співвласників.
		Суд зазначив, що клопотання відповідача про застосування позовної давності не підлягає розгляду враховуючи висновки суду про необґрунтованість позовних вимог.
		13.03.2019 у справі №922/4375/17 Господарським судом Харківської області ухвалено додаткове рішення, яким задоволено заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (вх. 562 від 11.03.2019) про розподіл судових витрат по справі № 922/4375/17 частково. Ухвалено у справі №922/4375/17 додаткове рішення, яким стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" 7507,50 грн судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №922/4375/17.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/4375/17 від 07.03.2019 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 у справі № 922/4375/17 скасовано в частині стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" 7507,50 грн судових витрат (проведення експертизи), пов`язаних з розглядом справи № 922/4375/17. Судові витрати за проведення експертизи покладено на позивача.
		Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції Східний апеляційний господарський суд підтримав всі викладені в рішенні висновки. 
		Скасовуючи додаткове рішення в частині стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" 7507,50 грн судових витрат (проведення експертизи), пов`язаних з розглядом справи № 922/4375/17 суд апеляційної інстанції зазначив, що, покладення на відповідача витрат, пов`язаних з проведенням експертизи задля вирішення питань, які стосувались виключно позовної вимоги, в задоволенні якої відмовлено, не відповідає нормам процесуального закону.
		Зважаючи на те, що витрати, понесені позивачем у зв`язку з проведенням судової експертизи, яка стосувалась виключно другої позовної вимоги, в задоволенні якої судом відмовлено, та жодним чином не впливала та не стосувалась першої позовної вимоги про задоволення якої ухвалено рішення у справі апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом неправомірно частково покладено витрати за її проведення на Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба". Такий висновок суду суперечить засадам розумності та справедливості. Наведені обставини є підставою для скасування додаткового рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення в цій частині, яким покласти витрати за проведення судової експертизи при розгляді даної справи на позивача.
		4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
		Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба" 16.09.2019 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 у справі № 922/4375/17, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 у справі №922/4375/17 в частині визнання права власності на майнові паї (пайовий фонд) Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» на суму 2745,00 грн, 1158,00 грн, 265,00 грн, 8060,00 грн - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове Життя» до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» - відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача по справі.
		5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
		В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначив, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що придбані позивачем майнові паї Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" та частка в пайовому фонді Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" - є різними об`єктами цивільних правовідносин. Оскільки позовні вимоги, що сформульовані позивачем, не відповідають вимогам законодавства, то суд, не маючи права їх змінювати, повинен був відмовити у їх задоволенні, оскільки таке рішення порушуватиме права інших осіб, зокрема членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба». 
		Однак, суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на майнові паї (пайовий фонд) Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
		Представником позивача подано пояснення по справі, в яких останній просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій.
		Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду Харківської області у даній справі переглядалося виключно в частині задоволення позовних вимог про визнання права власності на майнові паї, оскільки відповідач оскаржував рішення лише в цій частині та виходячи з вимог апеляційної скарги, ним сплачено судовий збір за звернення з апеляційною скаргою (за розгляд вимог про визнання права власності на паї).
		В касаційній скарзі скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій також лише в частині задоволених позовних вимог про визнання права власності Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на майнові паї (пайовий фонд) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" на загальну суму 2745,00 грн, на загальну суму 1158,00 грн, на загальну суму 265,00 грн, на загальну суму 8060,00 грн, тому колегія суддів Верховного суду переглядає рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції саме в цій частині та в межах доводів касаційної скарги. 
		Як встановлено господарськими судами, продавцям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , належали на праві власності саме частки у пайовому фонді майна сільськогосподарського підприємства "Дружба" реорганізованого в сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба". Саме належні їм (продавцям) частки з відповідними розмірами, зазначеними у свідоцтвах про право власності на майнові паї, у пайовому фонді майна сільськогосподарського підприємства "Дружба" реорганізованого в сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба" були відчужені ними позивачу за договорами купівлі - продажу.
		Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема відповідно до правочинів.
		Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до частини другої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
		Спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють питання щодо паювання майна Колективного сільськогосподарського підприємства, передбачено, що основним правовстановлюючим документом, що підтверджує право на майновий пай, є свідоцтво про право власності на майновий пай члена Колективного сільськогосподарського підприємства встановленого зразка, яке видається у передбаченому нормативно-правовими актами порядку.
		До договору купівлі-продажу майнового паю має додаватись свідоцтво про право власності на майновий пай члена Колективного сільськогосподарського підприємства встановленого зразка.
		Статтею 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
		Відповідно до п. 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального засвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.
		Пунктом 14 зазначеного вище Порядку передбачено, що свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копії відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
		Отже, з аналізу вищевикладених положень закону вбачається, що перехід права власності на майновий пай відбувається від дати укладення відповідного правочину, якщо безпосередньо в правочині не зазначено інше.
		З огляду на викладене, відповідно до договорів купівлі - продажу ПСП "Нове життя" набуло право власності саме на майнові частки у пайовому фонді майна сільськогосподарського підприємства "Дружба" реорганізованого в сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба".
		Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано та правомірно визнали право власності позивача Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на майнові частки у пайовому фонді майна сільськогосподарського підприємства "Дружба" реорганізованого в сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба".
		В касаційній скарзі скаржник зазначає, що "майновий пай" та "пайовий фонд" є двома кардинально різними поняттями. Тобто, місцевий господарський суд у резолютивній частині рішення, ототожнивши зазначені поняття, неправомірно визнав право власності позивача на пайовий фонд Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба".
		Так, позовні вимоги позивача стосуються набуття права власності набуття права власності на майнові паї, права на які посвідчені відповідними свідоцтвами серії ХА-VI №166194, видане на ім`я ОСОБА_2 , на загальну суму 2745,00 грн; серії ХА - VI № 166319, видане на ім`я ОСОБА_3 , на загальну суму 1158,00 грн; серії ХА - VI, видане на ім`я ОСОБА_1 , на загальну суму 265,00 грн; серії ХА - VI, видане на ім`я ОСОБА_4 на загальну суму 8060,00 грн. Всі зазначені свідоцтва видані на оформлені на підставі списку осіб, затверджених зборами співвласників 21.02.2001 року.
		Отже, твердження та висновки апелянта про те, що суд помилково ототожнив поняття майнових паїв з частками у пайовому фонді Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" спростовуються самими свідоцтвами про права власності продавців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в яких чітко вказано про права зазначених фізичних осіб на пайовий фонд майна.
		Крім того, станом на момент оформлення прав на майнові паї вказаних фізичних осіб (продавців) державну реєстрацію перетворення відповідача проведено (02.02.2000 року, тоді як свідоцтва датовані 2001 роком). Отже, відповідачем проведено перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" в Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба", а в наступному завершено процес паювання майна і здійснено оформлення цього процесу, що підтверджується виданими свідоцтвами.
		Як встановлено господарськими судами та не заперечується відповідачем Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" майно відповідача було сформовано внесками пайовиків за рахунок майна Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба", яке було розпайоване в порядку, встановленому законом, чинним на дату розпаювання.
		Відповідно до п. 1 "Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих", затвердженої зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, згідно вказаної Методики проводиться уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, з метою визначення або уточнення розмірів майнових паїв колишніх членів цих підприємств ( далі співвласники) з урахуванням майна, що призначалося, але не використано для погашення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв`язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.
		На дату оформлення та видачі відповідних свідоцтв відповідач Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба" було вже реорганізовано шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба", правонаступником якого воно є. Вказане, крім іншого, підтверджується Статутом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба". Отже, свідоцтва на право власності на майнові паї у пайовому фонді було видано саме щодо відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба", а не Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба", вже реорганізованого на дату оформлення відповідних свідоцтв.
		Тобто всі дії, регламентовані законом щодо розпаювання вже були здійснені та право власності на майнові права оформлені у встановленому законом порядку.
		Зважаючи на наведене, посилання апелянта на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки", які регламентують процес розпаювання, визначення розміру паїв тощо є безпідставним, оскільки процес розпаювання відповідача на момент видачі відповідних свідоцтв вже було закінчено.
		Відповідно до частини 6 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.
		Частина 7 зазначеної статті Закону встановлює, що у разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам. 
		Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" № 1529/99 від 03.12.1999 було встановлено Кабінету Міністрів України, Раді міністрів АРК, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо реформування протягом грудня 1999-квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями.
		Таким чином, в наслідок перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" в Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба" всі зобов`язання перед власниками майнових паїв, за рахунок яких утворено пайовий фонд Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба", мають виконуватися саме Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Дружба".
		Розмір майнового паю (частки в загальному майні пайовому фонді, як зазначено у відповідних свідоцтвах про право власності) повністю відповідає розміру часток власників таких майнових паїв згідно статутних документів відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба".
		Отже, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба" було створено на основі майна колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" шляхом його перетворення із збереженням прав власників майнових паїв.
		В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд визнав право власності позивача на майнові паї (пайовий фонд) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" у розмірі, який повністю співпадає з розміром часток фізичних осіб - продавців, що зазначений у відповідних свідоцтвах.
		З аналізу положень статей 7, 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 майно Колективного сільськогосподарського підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і пайовий фонд їх майна складається з балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій а також коштів у грошовому виразі; майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання.
		Відповідно до статей 5, 8 Закону від 14.02.1992 право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член Колективного сільськогосподарського підприємства набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства частка майна члена Колективного сільськогосподарського підприємства є частиною майна цього підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження).
		Згідно із Наказом Міністерства аграрної політики України № 315 від 20.05.2008 року, яким затверджені "Рекомендації щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств", під майновим паєм розуміється частка майна у пайовому фонді колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, що належить члену такого підприємства або іншій особі, яка має на нього право, виражена в грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.
		З викладеного вбачається, що майновий пай колишніх колективних сільськогосподарських підприємств - це є частка в майні реорганізованого підприємства.
		Частиною 2 статті 21 Закону України "Про кооперацію" визначено, що паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.
		Законом України "Про кооперацію" встановлено, що пай - майновий поворотний внесок члена кооперативу у його створення та розвиток, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, у тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
		Статтею 20 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонд.
		Згідно статті 2 Закону України "Про кооперацію" пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватись.
		З огляду на викладене твердження скаржника щодо помилкового ототожнення місцевим господарським судом понять майнові паї (пайовий фонд) є необгрунтованим, оскільки, як встановлено та зазначено вище, в резолютивній частині оскаржуваного рішення місцевий господарський суд чітко зазначив: визнати право власності на майнові паї (пайовий фонд) у відповідному розмірі, який чітко співпадає з розміром паїв, зазначених у свідоцтвах про право власності. А у свідоцтвах вказано що вони посвідчують право власності на пайовий фонд майна у визначеному в кожному свідоцтві розмірі.
		Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків в частині задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права власності на майнові паї (пайовий фонд) СВК "Дружба" у відповідних розмірах, а тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є такими, що ухвалено з дотриманням норм матеріального права при належному, повному та об`єктивному дослідженні обставин справи, підстави для іх скасування у вказаній частині відсутні.
		Інші доводи, викладені в касаційній скарзі колегією суддів відхиляються, оскільки останні є такими, що не спростовують висновку суду першої та апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
		8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
		9. Судові витрати
		Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 у справі №922/4375/17 залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          О. Баранець
		 
		 
		Судді                                                                                                    І. Кондратова 
		 
		 
		О. Мамалуй

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...