Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/3365/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2019. Зареєстровано: 23.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2019.
Дата набрання законної сили: 21.12.2019
Номер судового провадження: 2/206/953/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа 206/3365/19 
		Провадження 2/206/953/19 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 листопада 2019 року в залі суду в місті Дніпрі Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
		 
		головуючий, суддя                Сухоруков А.О.,
		за участю секретаря                Панюшкіної О.В., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
		за участю представника
		позивача, адвоката         Смолова К.В.,
		 
		в с т а н о в и в:
		       18 червня 2019 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Самарським         РВДМУУМВС України в Дніпропетровській області 23.12.2002р., РНОКПП:  НОМЕР_2 ) батьківських прав щодо малолітнього сина -  ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Позбавити ОСОБА_3  ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія  НОМЕР_3 , виданий Новомосковським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 05.05.2014р„ РНОКПП:  НОМЕР_4 ) батьківських прав щодо малолітнього сина -  ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Стягнути з  ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4  ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серія  НОМЕР_5  від 13.06.2017 р.) у розмірі 1/2 місячного доходу,  але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття ОСОБА_4 . Стягнути з  ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4  ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у розмірі 1/2 місячного доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття ОСОБА_4 . Стягнути в рівних частинах з відповідачів на її користь витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1536 грн. 80 коп.  (а.с.2-15).
		І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.
		Вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилась спільна дитина - син ОСОБА_4 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено до відбування покарання, пов`язаного з позбавленням волі, її призначено опікуном малолітнього онука ОСОБА_4 ОСОБА_4 зареєстрований та проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина проживає з нею з 30.11.2017 року, оскільки у зв`язку зі злочинною діяльністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їм обрано запобіжний захід взяття під варту: ОСОБА_3 - з 17.08.2017 року, ОСОБА_2 - з 30.11.2017 року. Пізніше, ОСОБА_2 відповідно до вироку Самарського районного суду м. дніпропетровська від 08.05.2018 року визнано винним в скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 185 та ч.1 ст. 213 КК України, за якими за сукупністю злочинів ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. ОСОБА_2 відбуває покарання у Дніпровській виправній колонії №89, а отже об`єктивно не може виконувати свій батьківський обов`язок по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 . Більш того, зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. ОСОБА_3 відповідно до вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська у справі №206/726/17 від 27.03.2019 року визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та за сукупністю злочинів призначено їй остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. За наявною у неї інформацією ОСОБА_3 відбуває покарання у Надержинщинській виправній колонії №65. Як вбачається зі змісту вироку ОСОБА_3 неодноразово раніше притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів (крадіжок). До народження та одразу після народження малолітньої дитини ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали у квартирі бабусі ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 . З народженням дитини ОСОБА_3 зареєструвала дитину ОСОБА_4 , як мати одиначка, записала батька дитини зі своїх слів, але пізніше, коли постало питання про взяття її під варту, ОСОБА_2 зареєстрував сина ОСОБА_4 на себе. До цього часу ОСОБА_3 отримувала соціальну допомогу як мати одиначка. ОСОБА_3 має ще двох дітей. Відносно однієї дитини, сина, ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_3 була позбавлена батьківських прав. Під час проживання у ОСОБА_5 , після народження дитини, відповідачі вживали наркотичні засоби. Вживання ОСОБА_3 наркотичних засобів також підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дитину не утримували. Гроші, які отримали єдиноразово при народженні дитини, та щомісячні виплати на дитину, як мати одиначка, витрачали на наркотичні засоби та на власні потреби. ОСОБА_2 не намагався влаштуватися на роботу та забезпечувати себе, ОСОБА_3 та сина. При цьому, ОСОБА_4 залишався недоглянутим, без засобів гігієни. Сина відповідачі не доглядали, знущалися над ним, коли він їм заважав, не давав спати, годували не регулярно. Дитиною вдома відповідачі не займалися. Фактично утримання малолітнього ОСОБА_4 здійснювала ОСОБА_5 , хоча в силу свого віку та матеріального стану вона не могла робити це повноцінно. Відповідачі також ходили по сусідах та позичали гроші, спекулюючи тим, що потрібно годувати дитину, при цьому витрачали гроші на власні потреби та борги не повертали. Вона неодноразово зверталася до управління-служби у справах дітей, які проводили перевірку умов проживання малолітнього ОСОБА_4 , але ОСОБА_2 ніколи не давав працівникам служби доступу до житла та випроваджував їх в грубій формі. Бабусю ОСОБА_5 відповідачі били та залякували, щоб приховати обставини проживання малолітньої дитини та власної злочинної діяльності. Відповідачі також проживали у її квартири, коли їх вигнали з квартири бабусі. Відповідачі продовжували красти речі, приносили крадені речі додому, міняли їх на наркотичні засоби та безсоромно вживали наркотичні засоби в тій же кімнаті, де знаходився їх малолітній син - ОСОБА_4 , на його очах. Відповідачі продовжили брати з собою на крадіжки дитину в будь-який час: і вночі, і рано вранці, в дощ, в холодну погоду, нехтуючи здоров`ям дитини, її відпочинком, фізичними та емоційними потребами. Дитина лишалася голодна тривалий час, харчувалась нерегулярно. Зазначені обставини, окрім іншого, підтверджуються відповідними записами в медичній картці ОСОБА_4 , з яких вбачається, що медичними працівниками неодноразово здійснено активне відвідування батьків дитини, під час яких зафіксовано, що дитина хвора, батьки від госпіталізації відмовилися, лікарів в квартиру не пускають. Відповідачі жебракували з малолітнім сином ОСОБА_4 на руках біля супермаркетів та в інших місцях скупчення людей. Виходячи з усього викладеного вище, відповідачі своїх батьківських обов`язків, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дитину, не виконували та не виконують. 
		Відповідачі відзив на позовну заяву не подали.
		Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Смолов К.В. в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.
		Позивач ОСОБА_1 , яка також була допитана у якості свідка, пояснила, що відповідачі вживали наркотичні засоби, вели антисоціальний спосіб життя. За допомогою дитини жебракували, крали речі. Дитиною не займалися, не годували, не лікували, били. З народження дитини вона матеріально допомагала, приносила їжу, одяг, памперси. 
		Представник третьої особи управління-служби у справах дітей при органі опіки та піклування виконавчому комітеті Самарської районної у місті Дніпрі ради Воднєва Н.В. в судовому засіданні просила задовольнити позовну заяву. Пояснила, що дитина перебувала на обліку у органі опіки та піклування, через заяви бабусі та сусідів. Коли батьків дитину було засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі, дитині встановлено статус - дитина позбавлена батьківського піклування та опікуном призначено бабусю ОСОБА_1 . 
		Відповідачі не використали своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України, в матеріалах справи містяться розписки з колонії відповідача ОСОБА_2 та поштові повідомлення про вручення відповідачем ОСОБА_3 поштової кореспонденції суду.
		       
		       ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі. 
		       Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів (а.с.95-96).
		       21.06.2019 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження (а.с.102).
		       29.07.2019 року від Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» надійшла розписка відповідача ОСОБА_2 про отримання копії ухвали та позовної заяви з додатками. Позовні вимоги визнає та просить розглядати справу за його відсутності (а.с.106-107).
		       02.08.2019 року від Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 , в якому він просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , позовні вимоги визнає в повному обсязі, судові засідання просить проводити за його відсутності (а.с.108-109).
		       02 вересня 2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання третьої особи Управління-служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради з проханням розглядати справи за відсутності їх представника та ухвалити рішення в інтересах дитини (а.с.125-126).
		       03.09.2019 року третя особа надали письмові пояснення, за змістом яких просять прийняти рішення враховуючи інтереси дитини в межах чинного законодавства (в.с.127-129).
		       03.09.2019 року представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів (а.с.130).
		       03.09.2019 року ухвалою судді клопотання представника позивача задоволено. Витребувано у Управління служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради (що знаходиться за адресою: вул. 20 річчя Перемоги, буд. 51 м. Дніпро) письмові докази: висновок про доцільність позбавлення батьківських права ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_4 та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього сина ОСОБА_4 (а.с.129).
		       07 жовтня 2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання третьої особи Управління-служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради з проханням розглядати справи за відсутності їх представника та ухвалити рішення в інтересах дитини (а.с.144).
		       Ухвалою судді від 07 жовтня 2019 року по справі закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.145).
		       23.10.2019 року від Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» надійшли розписки відповідача ОСОБА_2 , про отримання судових повісток (а.с.149-152).
		       06.11.2019 року від Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» надійшла розписка відповідача ОСОБА_2 , про отримання судової повістки (а.с.166-167).
		       13.11.2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання третьої особи Управління-служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради з проханням розглядати справи за відсутності їх представника та ухвалити рішення в інтересах дитини (а.с.169-170).
		       19.11.2019 року до суду надійшло клопотання третьої особи Управління-служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради з проханням розглядати справи за відсутності їх представника та ухвалити рішення в інтересах дитини (а.с.172).
		       19 листопада 2019 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		       Під час розгляду справи судом заслухано позивача та її представника, представника третьої особи, допитано свідків, досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи. 
		       ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , батьками якого є ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 19 грудня 1986 року (а.с.23).
		11 січня 1991 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_8 , прізвище після реєстрації шлюбу дружини ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 11 січня 1991 року (а.с.24).
		ОСОБА_2 з 23 листопада 2007 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , шлюб розірвано рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та рішенням суду, яке набрало законної сили 22.12.2009 року (а.с.85,87).
		ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_11 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 від 05 березня 2008 року (а.с.86).
		Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2013 року, яке набрало законної сили 03 вересня 2013 року позовні вимоги органу опіки та піклування в особі управління - служби у справах дітей Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради в інтересах дитини: ОСОБА_6 , до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_13 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Стягнуто щомісячно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання її малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/2 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягуючи аліменти на користь опікуна дитини - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме: з 24 липня 2013 року. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у сумі 229,40 грн. (а.с.62-63).
		Ухвалою Жовтневого районного суду від 23 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 23 серпня 2013 року по цивільній справі № 201/8709/13-ц (2/201/2548/2013) за позовом органу опіки та піклування в особі управління - служби у справах дітей Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради в інтересах дитини: ОСОБА_6 , до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_13 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів залишено без задоволення (а.с.64).
		ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 батьками дитини записано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження, серії НОМЕР_5 , видане повторно 13 червня 2017 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.25). 
		Рішенням виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради від 16.03.2018р. № 93, зокрема призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , опікуном над малолітнім внуком, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем мешкання опікуна, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26-27).
		З довідки про реєстрацію місця проживання особи від 22.03.2018р. місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28).
		З довідки № 2170 від 22.03.2018 року про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 з 07.02.2018р. - уповноважений власник, ОСОБА_4 з 22.03.2018р. - онук (а.с.29).
		Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2018 року, який набрав чинності 08.06.2018р. ОСОБА_2  визнано винним в скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 213 КК України, за якими призначити йому покарання: - за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; - за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; - за ч. 1 ст. 213 КК України у вигляді 1 (року) року обмеження волі. За сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено  ОСОБА_2  покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. Запобіжний захід  ОСОБА_2  до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою. Строк відбування покарання рахувати з 30 листопада 2017 року. Цивільний позов ОСОБА_14 - задоволено частково. Стягнуто з  ОСОБА_2  на користь ОСОБА_14 - 11 999 грн. 00 коп. - на рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з  ОСОБА_2   витрати за проведення судових експертиз (а.с.30-39).
		З цього ж вироку видно, що ОСОБА_2 починаючи з 2010 року був неодноразово судимий, останній раз 22.02.2017р.
		Відповідно до довідки Державної установи «Дніпровська виправна колонія №89» від 18.02.2019р. вих. № 05-02-19/Є-19 ОСОБА_2 засуджений 08.05.2018р . до 3 років позбавлення волі. Початок строку: 30.11.2017р., кінець строку: 30.11.2020р. утримується в державній установі «Дніпровська виправна колонія №89» з 09.07.2018р. (а.с.40).
		Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду місті Дніпропетровська від 29 серпня 2017 року підозрюваній ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовлено (а.с.44-45).
		З цієї ж ухвали видно, що ухвалою слідчого судді від 18.08.2017 року до підозрюваної ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17.10.2017 року. 
		Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області Токар Р. М. задоволено частково. Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року, відносно  ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України змінено. Вважати  ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки 4( чотири) місяці. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2017 року та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 1 день. В іншій частині вирок залишено без змін (а.с.41). 
		З довідки Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2019р. ОСОБА_3 ухвалою суду була етапована з Державної установи «Надержинщинської виправної колонії №65» до Државної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до закінчення кримінального провадження, що перебуває в провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська (а.с.61).
		Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2019 року, який набрав чинності 29 квітня 2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання: - за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; - за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. За сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарань, більш суворим покаранням призначено остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання до покарання, обраного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання, обраного їй за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України від 06.11.2018 року (який ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.02.2019 року змінений), і остаточно визначено до відбування покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. На підставі ч.5 ст. 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) у строк остаточного покарання  ОСОБА_3  зарахувати строк її попереднього ув`язнення, відбутий нею у межах цього кримінального провадження з 21.09.2018 року по 27.03.2019 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а саме - 187 дням попереднього ув`язнення відповідають 374 дня позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_3 вираховувати з 14.08.2017 року. Вирішено питання щодо компенсації матеріальної та маральної шкоди на користь потерпілих. Стягнуто витрати за проведення судових експертиз (а.с.46-60).
		З цього ж вироку видно, що ОСОБА_3 починаючи з 2010 року була неодноразово судима, останній раз 06.11.2018 року.
		З акту обстеження умов проживання від 21.02.2019 року ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 умови проживання дитини задовільні. ОСОБА_1 створила належні умови для проживання, розвитку дитини. Піклується про її здоров`я (а.с.88).
		З характеристики наданої Комунальним закладом освіти «Заклад дошкільної освіти (Центр розвитку дитини) № 392» Дніпровської міської ради від 14.05.2019 за № 31 ОСОБА_4 відвідує КЗО ЗДО (ЦРД) № 392 ДМР з 2018 року. За час перебування дитини в дошкільному закладі його опікун ОСОБА_1 зарекомендувала себе, як благонадійна людина. Відношення опікуна до хлопчика турботливе, цікавиться питаннями виховання і розвитку дитини. Виконує всі рекомендації вихователів. Матеріальне становище сім`ї задовільне (а.с.84).
		З відповіді КЗ «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» від 17.05.2019р. за вих. № 3/47 з моменту народження дитина ОСОБА_4 мешкав по АДРЕСА_2 знаходився під наглядом лікаря та сестри медичної ЗПСМ АЗПСМ №2. Під час неодноразових патронажних відвідувань медичними працівниками відмічались не задовільні умови проживання дитини, а саме: батьки часто залишали дитину одну або малюк доглядався прабабусею, яка за станом здоров`я та за віком не могла в повній мірі та повноцінно доглядати за дитиною. На сідницях дитини діагностовано запрілості, що свідчило про недбалий догляд за дитиною. Після проведення роботи з батьками з боку працівників соціальних служб (багаторазово надавалась інформація про стан здоров`я дитини на запити управління служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді) та медичних працівників батьки, рідше залишали дитину вдома. Однак в будь яку погоду та вечірній час батьків з дитиною можна було зустріти на вулиці в той час, коли дитина повинна була б знаходиться у ліжку. Дитина хворіла на ГРВІ, бронхіти, знаходилась на стаціонарному лікуванні з приводу пневмонії. Під час патронажу до дитини медичних працівників вдома не завжди в наявності була приготована їжа за віком дитини, що призводило до порушення травної системи малюка, розвитку кишкових захворювань, з приводу чого малюк потрапляв до стаціонару. Як дитині з малозабезпеченої сім`ї, центром надавалась молочна суміш, для годування, але для гармонійного розвитку дитина потребувала м`ясо-овочево-фруктового прикорму, який в раціоні дитини майже був відсутні. Як результат виникла залізодефіцитна анемія. До віку 1 року дитина відставала в психологічному та моторному розвитку: не ходив, не розмовляв, був замкнутий, не контактний. Медичними працівниками центру сумісно з соціальними службами з батьками проводилась постійна профілактична робота щодо належного виконання своїх батьківських обов`язків, але старання були марні. Мати вкрай рідко відвідувала амбулаторію, рідко можна було її застати вдома. За медичною допомогою з дитиною до лікаря та для забезпечення молочною сумішшю до центру приходив в основному батько. Після притягнення батьків дитини до кримінальної відповідальності та позбавлення волі, дитина мешкає з бабусею, яка їм опікується, догляд за дитиною задовільний. Протягом останнього року дитина не хворіла. Соматично здоровий (а.с.65-66).
		Також на підтвердження неналежного догляду за дитиною відповідачами надано виписки із медичних карток амбулаторного (стаціонарного) хворого та іншу медичну документацію серед якої, зокрема наявні відмови ОСОБА_3 від госпіталізації дитини, записи медичних працівників, щодо не допуску батьками в квартиру до хворої дитини для надання медичної допомоги та огляду (а.с.67-83). 
		30 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Самарської районної у місті Дніпрі ради з заявами, в яких просить надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо малолітнього сина ОСОБА_4 (а.с.89-94).
		На підтвердження неодноразового притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння позивачем надано постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2016р., постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року, постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2017 року, постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2017 року (а.с.117-122).
		Орган опіки та піклування виконкому Самарської районної у місті Дніпрі ради надав висновок від 28.10.2019 року № 2-17/1111 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.157-160).
		Також допитані в судовому засіданні свідки зі сторони позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_15 підтвердили той факт, що відповідачі за дитиною не доглядали, жебрачили з дитиною, дитину брали з собою в будь-який час доби, займалися крадіжками прикриваючись дитиною, дитина була брудна, медичного працівника в квартиру не впускали, вели аморальний спосіб життя, вживали наркотичні засоби.
		ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
		Статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
		Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. 
		Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44 - ю сесією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.89 і ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.91, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Статтею 164 СК України  обумовлює підстави позбавлення батьківських прав. Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;; ухиляютьсявід виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами;  вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
		Відповідно до положень ст. 165 СК України  право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. 
		       В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
		З огляду на викладене, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини, суд приходить до висновку, що відповідачі свідомо ухилялися і ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків та навмисно не виконвали їх, що в відповідності до п. п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", є підставами для позбавлення їх батьківських прав.    
		Обставин, які перешкоджали б відповідачам виконувати свої батьківські обов`язки судом не встановлено.
		Окрім цього відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
		Положеннями ст. 166 Сімейного кодексу України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. 
		Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		       Отже, закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. 
		Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		Згідно ст.182 СК України,  при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;  наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		       Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку визначається кожного року відповідно до Закону України «Про державний бюджет України».
		Частиною 1 ст.183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
		       Суд вважає, що відсутні підстави для стягнення аліментів у розмірі по 1/2 частини місячного доходу відповідачів. 
		Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідачів на утримання сина, суд приймає до уваги дійсні обставини справи, зокрема матеріальне становище сторін, які на разі відбувають покарання, стан здоров`я дитини, наявність у відповідачів інших дітей, у зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідачів аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі по 1/4 частки щомісячно, що є визначеним мінімумом на утримання однієї дитини.
		Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. 
		Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при пред`явлені позову сплатила за дві немайнові вимоги 1536,80грн. та була звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, на підставі вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., тобто з кожного по 384,20грн. та на користь позивача 1536,80грн., тобто з кожного по 768,40грн. 
		Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ: 
		 
		Позов задовольнити частково.
		Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  (РНОКПП  НОМЕР_2 , зареєстрований:  АДРЕСА_4 , місце перебування: Державна установа «Дніпровська виправна колонія № 89», що знаходиться по вул. Данила Галицького, 1-А, м. Дніпро) стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3  (РНОКПП  НОМЕР_4 , зареєстрована:  АДРЕСА_5 , місце перебування: Державна установа «Надержинщинська виправна колонія №65», що знаходиться по вул. Паркова, 12, с. Божківське, Полтавський район, Полтавська область) стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , місце перебування: Державна установа «Дніпровська виправна колонія № 89», що знаходиться по вул. Данила Галицького, 1-А, м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку та інших доходів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 
		Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_5 , місце перебування: Державна установа «Надержинщинська виправна колонія №65», що знаходиться по вул. Паркова, 12, с. Божківське, Полтавський район, Полтавська область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку та інших доходів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 
		Стягнення аліментів здійснювати із 18 червня  2019року і до повноліття дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
		Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , місце перебування: Державна установа «Дніпровська виправна колонія № 89», що знаходиться по вул. Данила Галицького, 1-А, м. Дніпро) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_5 , місце перебування: Державна установа «Надержинщинська виправна колонія №65», що знаходиться по вул. Паркова, 12, с. Божківське, Полтавський район, Полтавська область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1536,80грн., тобто з кожного по 768,40грн.
		Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , місце перебування: Державна установа «Дніпровська виправна колонія № 89», що знаходиться по вул. Данила Галицького, 1-А, м. Дніпро) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_5 , місце перебування: Державна установа «Надержинщинська виправна колонія №65», що знаходиться по вул. Паркова, 12, с. Божківське, Полтавський район, Полтавська область) на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп., тобто з кожного по 384,20грн.
		 
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		       Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 20 листопада 2019 року. 
		 
		Суддя                                        А.О. Сухоруков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...