Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/10361/18 : Окремі процесуальні питання; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2019. Зареєстровано: 24.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2019.
Дата набрання законної сили: 21.11.2019
Номер судового провадження: 88-ц/801/7/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/10361/18
		Провадження № 88-ц/801/7/2019
		Категорія: 
		Головуючий у суді 1-ї інстанції 
		Доповідач:Шемета Т. М.
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 
		21 листопада 2019 рокуСправа № 127/10361/18м. Вінниця
		 
		 
		 
		Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),
		суддів Сала Т. Б., Якименко М. М.
		секретар судового засідання: Куленко О. В.
		учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 
		відповідач (особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами): Акціонерне товариство «Українська залізниця»
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 заяву Акціонерного товариства «Укрзалізниця», подану представником адвокатом Коротуном Олександром Михайловичем, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 31 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі, -
		в с т а н о в и в :
		В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі та просив визнати незаконним і скасувати наказ відповідача від 28 березня 2018 року № 585/ос про звільнення позивача за ст. 38 КЗпП України та поновити його на посаді директора регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», рішення допустити до негайного виконання.
		Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року за результатами апеляційного перегляду позов ОСОБА_1 було задоволено частково: визнано незаконним наказ Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 28 березня 2018 року № 585/ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора регіональної філії «Південно-Західної залізниці» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» за ст. 38 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора регіональної філії «Південно-Західної залізниці» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» з 29 березня 2018 року. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Вирішено питання про судові витрати.
		18 жовтня 2019 року АТ «Укрзалізниця», діючи через свого представника адвоката Коротуна О. М., подало заяву про перегляд постанови Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянуте ухвалене по справі рішення та скасувати його, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2018 року та залишити його в силі.
		Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами обґрунтовує тим, що з декларації ОСОБА_1 від 31.03.2019 року за 2018 рік їм стало відомо, що він працював у 2018 році у Державній фіскальній службі України на посаді начальника управління закупівель. Згідно відповіді ДФС України № 42335/6/99.99.04.01.03-15 від 18.09.2019 року, наданої на адвокатський запит адвоката Коротуна О. М., ОСОБА_1 перебуває на державній службі та у трудових відносинах з ДФС України, а саме: з 29.03.2018 року по 02.11.2018 працював на посаді директора ДП «Сервісно-видавничий центр», а з 05.11.2018 року по даний час  на посаді начальника Управління закупівель ДФС України. Зазначає, що ОСОБА_1 приймав участь у конкурсному відборі на посаду директора ДП «Сервісно-видавничий центр» подав відповідні документи для участі у ньому 02.02.2018 року, в результаті якого наказом ДФС України №482-о від 23.03.2018 його було призначено на зазначену вище посаду з 26.03.2018 року шляхом укладення контракту 23.03.2018 року. Наказом № 449-о від 28.03.2019 року до попереднього наказу було внесені зміни, відповідно до яких ОСОБА_1 призначено на посаду з 29.03.2018 року. На підтвердження вказаних обставин адвокатом надано копії вказаних документів. Наголошує, що інформація про службу в органах ОСОБА_1 в ДФС не є загальновідомою. Заявник вважає, що дані обставини не могли бути відомі йому на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанціях, однак є істотними, так як однією із підстав задоволення позову ОСОБА_1 стало те, що суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за власним бажанням під тиском та відкликав її наступного ж дня, що свідчить про бажання ОСОБА_1 продовжувати роботу.
		На таку заяву ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Головчука В.А., подав письмові пояснення, які зводяться до того, що подана відповідачем заява про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами є необґрунтованою і вона задоволенню не підлягає, так як, по-перше, викладені в ній обставини не є істотними для правильного вирішення справи, оскільки підставою для визнання незаконним наказу про звільнення з роботи стало те, що суд встановив, що заява про звільнення з роботи за власним бажанням ОСОБА_1 була написана під тиском, а по-друге, інформація про декларації є у вільному доступі і ще з 01.03.2018 року була на сайті інформація про участь ОСОБА_1 у конкурсі на зайняття посади в ДФС і про це було відомо відповідачеві, так як він в письмових поясненнях від 24.10.2018 року Вінницькому апеляційному суду вже згадував про цю обставину, тобто ще до винесення постанови, яку він просить переглянути за нововиявленими обставинами.
		В судовому засіданні апеляційного суду представник АТ «Укрзалізниця» адвокат Коротун О. М. підтримав заяву про перегляд судово рішення за нововиявленими обставинами з викладених у ній підстав, заперечив проти задоволення заяви представника позивача про стягнення понесених витрат на правничу допомогу, зазначив про їх не співмірність зі складністю справи. Представник ОСОБА_1 адвокат Головчук В. А. заперечив проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, викладених в письмових поясненнях, просив задовольнити заяву про стягнення з АТ «Укрзалізниця» понесених його довірителем витрат на правничу допомогу.
		Колегія суддів, перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку. 
		Підставою для перегляду судового рішення у порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, можуть бути лише обставини, передбачені устатті 423 цього Кодексу.
		По справі встановлено наступне:
		-В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі та просив визнати незаконним і скасувати наказ відповідача від 28 березня 2018 року № 585/ос про звільнення позивача за ст. 38 КЗпП України та поновити його на посаді директора регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», рішення допустити до негайного виконання.
		Позов обґрунтовано тим, що відповідно до трудового договору від 08 червня 2017 року № 117 він був прийнятий на посаду директора регіональної філії «Південно-Західної залізниці» ПАТ «Укрзалізниця». 27 березня 2018 року позивачем голові правління відповідача подано заяву про звільнення з посади за власним бажанням з 28 березня 2018 року. Однак, 28 березня 2018 року позивачем до завершення робочого дня написана заява про відкликання заяви про звільнення, так як вона була написана під тиском. Оскільки відповідач відмовлявся прийняти таку його заяву, то він під час робочого часу 28 березня 2018 року здав цю заяву в поштове відділення, однак по закінченню робочого дня 28 березня 2018 року представником відповідача особисто позивачеві було доставлено наказ про звільнення від 28 березня 2018 року № 585/ос для ознайомлення та трудова книжка з відповідним записом. За наведених обставин позивач вважає винесення наказу про звільнення незаконним.
		-Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд послався на те, що позивач вправі був відкликати заяву про звільнення до 28.03.2018 року, однак відповідач отримав таку заяву лише 02.04.2018 року, тобто вже після видання наказу про звільнення.
		-Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2018 року скасувати та ухвалено нове, яким позов задоволено частково: визнано незаконним наказ Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 28 березня 2018 року № 585/ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора регіональної філії «Південно-Західної залізниці» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» за ст. 38 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора регіональної філії «Південно-Західної залізниці» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» з 29 березня 2018 року. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Вирішено питання про судові витрати.
		Задовольняючи апеляційну скаргу суд виходив з того, що в останній робочий день 28.03.2018, який є днем звільнення, позивач подав заяву про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням, подавши її в відділення поштового зв`язку через небажання відповідача приймати таку заяву, тобто реалізоване його право на відкликання заяви про звільнення за власним бажанням протягом строку попередження, закріплене в частині 2 статті 38 КЗпП України, заява про звільнення за власним бажанням була написана під тиском та не відповідала внутрішній волі позивача, а відтак звільнення позивача відбулося всупереч положенням закону.
		-Постановою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця» залишено без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року залишено без змін. Ухвалюючи таку Постанову, Верховний суд зазначив, що апеляційний суд, встановивши, що позивачем 18 березня 2018 року о 16 год. 00 хв. було здано на пошту заяву про відкликання його заяви про звільнення за власним бажанням, що підтверджується фіскальним чеком, тобто реалізовано його право на відкликання такої заяви, врахувавши право робітника, закріплене в законі щодо відкликання заяви про звільнення за власним бажанням, дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося всупереч положенням закону.
		Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
		Відповідно дост. 423 ЦПК Українирішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для такого перегляду, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2ст. 423 ЦПК України).
		Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення або постановлення ухвали, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
		Таке ж роз`яснення містить п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012, № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», в якому зазначено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
		Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Тобто вбачається наявність доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
		В заяві про перегляд постанови вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року АТ «Укрзалізниця» зазначає як нововиявлені обставини наступне: 
		- подання ОСОБА_1 у лютому 2018 року документів для участі у конкурсному відборі на заміщення посади директора ДП «Сервісно-видавничий центр», що підтверджується інформацією з листа ДФС України від 02.10.2019 року;
		- призначення ОСОБА_1 , після його звільнення 28.03.2019 року( а. с. 30-31), на посаду директора ДП «Сервісно-видавничий центр» з 26.03.2018 року, яка змінена на іншу дату  29.03.2018 року, що підтверджується копіями наказів ДФС України № 482-о від 23.03.2018 року, та №499-о від 28.03.2018 року.
		Такі обставини не є нововиявленими, так як ці обставини не є істотними для даної справи, адже предметом спору була законність звільнення ОСОБА_1 з роботи за власним бажанням на підставі поданої ним 27.03.2018 року заяви, яку він відкликав 28.03.2019 року, а тому його участь у конкурсі на зайнятті іншої посади, чи подальше працевлаштування, ніяким чином не можуть вплинути на вирішення питання про законність його звільнення.
		Окрім того, відповідач знав про працевлаштування ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» ще до ухвалення 13.12.2018 року Постанови Вінницьким апеляційним судом , так як про цю обставину представник відповідача зазначав в письмових поясненнях, даних Вінницькому апеляційному суду, які були здані на пошту 24.10.2018 року (а.с. 50  52, т.2), та додавав роздруківку з Opendatabot (а.с.53, т.2) та роздруківку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 54-71, т.2) на підтвердження цієї інформації.
		Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви АТ «Укрзалізниці» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року та залишення цієї постанови в силі (п.1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України).
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, виходячи з положень, закріплених в статті 141 ЦПК України, враховуючи те, що заява про перегляд судово рішення за нововиявленими обставинами не підлягає до задоволення, судові витрати, понесені АТ «Укрзалізниця» у вигляді сплати судового збору слід залишити за АТ «Укрзалізниця». Стосовно понесених ОСОБА_1 судових витрат слід зазначити наступне: представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Головчуком В.А. до судово засідання надано заяву про стягнення понесених його довірителем судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, в розмірі 10500 грн.. На підтвердження таких витрат надано ордер, договір про надання правової допомоги, Додаткову угоду, акт виконаних робіт, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та квитанцію № 35 від 04.11.2019 року. У відповідності до положень статті 133 ЦПК України, до судових витрат відносяться і витрати на професійну правничу допомогу та на їх підтвердження суду надано належні та допустимі докази ( ст. 137 ЦПК України). Однак при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 ст. 137 ЦПК України). Представник АТ «Укрзалізниця» адвокат Коротун О. М. зазначив про не співмірність понесених позивачем витрат відносно складності справи, зокрема необґрунтованим, на його думку, є зазначення кількості часу, витраченого на підготовку письмових пояснень по справі, тощо. Суд , вирішуючи питання розподілу судових витрат, вважає за можливе зменшити розмір витрат, понесених ОСОБА_1 на оплату правничої допомоги, оскільки з огляду на складність справи, обсяг письмових пояснень по справі, підготовлених представником ОСОБА_1 , доводи представника відповідача про не співмірність часу, витраченого адвокатом, стосовно складності питання, що розглядається судом, є обґрунтованими, тому суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат, що підлягають розподілу та стягнути з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 5250 грн. понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 423, 429 ЦПК України, суд, -
		у х в а л и в :
		Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Укрзалізниця», поданої представником адвокатом Коротуном Олександром Михайловичем, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі, залишити Постанову Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року в силі.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят ) гривень понесених витрат на правничу допомогу.
		Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		 
		Головуюча  підпис Т. М. Шемета
		Судді:  підпис Т. Б. Сало
		підпис М. М. Якименко
		 
		Згідно з оригіналом 
		головуюча суддя Т. М. Шемета
		 
		Повний текст ухвали складено 22 листопада 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...