Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 433/1437/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2019. Зареєстровано: 24.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2019.
Дата набрання законної сили: 18.11.2019
Номер судового провадження: 22-ц/810/798/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                      Головуючийсуду 1інстанції - Суський О.І. 
		Доповідач -Луганська В. М. 
		 
		Справа № 433/1437/18
		Провадження № 22-ц/810/798/19
		 
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		 
		 
		18 листопада 2019 року м. Сєвєродонецьк
		 
		Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		головуючого  Луганської В.М.
		суддів: Авалян Н.М., Коновалової В.А.
		за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М.
		учасники справи:
		позивач  ОСОБА_1 ,
		відповідач  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
		за апеляційною скаргою ОСОБА_2 
		на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 24 січня 2019 року ухвалене суддею Суським О.І.
		за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки,
		 
		в с т а н о в и в:
		У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких вказала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони відносини не підтримують, проживають окремо. Дитина проживає з позивачем. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
		Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подання позовної заяви.
		 
		Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 24 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 серпня 2018 року та до повноліття дитини. Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання в межах суми платежів за один місяць. Суд вирішив питання про розподіл судових витрат.
		 
		Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки, починаючи з 22 серпня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з серпня 2019 року та до її повноліття. 
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що скаржник не був повідомлений про місце та час судового засідання. Позивач була обізнана про місце проживання відповідача та де він працює але умисно не повідомила про це суд, чим порушила його права як відповідача по справі. Оскільки не був повідомлений про місце та час судового засідання був позбавлений можливості заявити клопотання про виклик свідків, які на дадуть суду інформацію щодо сплати відповідачем аліментів.
		Скаржник посилається на те, що регулярно надавав особисто, передавав через фізичних осіб позивачу грошові кошти на утримання доньки, одяг та речі для розвитку донечки. За період з вересня 2018 року по липень 2019 року відповідачем куплено та переслані нарочним для дитини дитячі зимні шкіряні чоботи, шкільний рюкзак, джинси утеплені, шкільні та літні речі, набір туалетних та косметичних засобів, набір канцелярії до школи, термос та спец. судок для харчування в школі, дитячі ліки, м`які та інші іграшки, аксесуари до смартфону.
		Відповідач зазначає, що позивач хоче повторно стягнути з нього кошти на утримання доньки за той час, коли ці кошти вже були сплачені.
		 
		Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про час і місце повідомлені належним чином.
		 
		  Скаржник ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі.
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 
		Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Відповідно до вимог ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
		У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
		За положеннями статей 180, 181 СК України та роз`яснень, викладених в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.3). 
		Звертаючись до суду з вимогами про стягнення аліментів позивач зазначила, що відповідач допомоги на утримання дитини не надає, дитина проживає разом з матір`ю. 
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції виходив з інтересів дитини та з того, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання доньки.
		Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Відповідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		За положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Таким чином, системний аналіз норм права, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини.
		За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. 
		Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
		Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини надає на власний розсуд. Договори про сплату аліментів та про припинення права на аліменти між сторонами не укладалися, стягнень по іншим аліментним зобов`язанням відповідач немає.
		При визначенні розміру аліментів, відповідно ст. 182 СК України, суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Установивши, що малолітня дитина проживає разом з матір`ю і перебуває на її утриманні, а батько в добровільному порядку не надає матеріалу допомогу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення аліментів та обґрунтовано стягнув їх, починаючи від дня пред`явлення позову.
		Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не був повідомлений про місце та час судового засідання, виходячи з наступного.
		Звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, позивач зазначила місце реєстрації відповідача АДРЕСА_1 та вказала, що інформація про місце роботи відповідача відсутня. Тобто місце реєстрації відповідача знаходиться на окупованій частині України. 
		Відповідно до п.19 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі, якщо адреса учасників справи їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції. 
		Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» визначає заходи правового реагування в районі проведення антитерористичної операції і спрямований на забезпечення доступу громадян та юридичних осіб до суду.
		Згідно статті 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
		Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань в такому ж порядку не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
		З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про місце та час судового засідання. 
		Такий порядок повідомлення передбачений і ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»
		З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 22 серпня 2018 року було відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
		На сайті судової влади 27 серпня 2018 року було розміщено оголошення про відкриття провадження у вказаній вище справі.
		Оголошення про виклик до суду відповідача ОСОБА_2 в судове засідання, яке було призначено на 24 січня 2019 року, розміщено у сайті судової влади 28 листопада 2018 року.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач про місце та час судового засідання був повідомлений у визначеному ЦПК України та Законами України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» порядку.
		Доводи апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції мав би ухвалити по справі заочне рішення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки статтею 280 ЦПК України визначено умови проведення заочного розгляду справи, при наявності умов щодо проведення заочного розгляду справи суд може прийняти рішення про заочний розгляд справи, але це не обов`язок суду.
		Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги, що скаржник у період з вересня 2018 року по липень 2019 року сплачував аліменти на утримання дитини, оскільки ці обставини не підтверджені скаржником належними та допустимими доказами. Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що у березні, липні, грудні 2018 року та у травні 2019 року скаржник передавав нею у м. Луганськ ОСОБА_1 дитячі речі, грошові кошти. Однак, скаржником не надано суду належних письмових доказів того, що позивачка отримувала від скаржника щомісячно в рахунок аліментів грошові кошти.
		В судовому засіданні було встановлено, що відповідач час від часу надавав матеріальну допомогу на свій розсуд.
		Скаржник в судовому засіданні не спростував висновок суду першої інстанції стосовно того, що відповідач в добровільному порядку на час звернення позивачки до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, не надавав матеріальної допомоги на утримання дитини. Відповідно до ч.1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів 22 серпня 2018 року. Висновок суду про стягнення аліментів з дня пред`явлення позову відповідає вимогам Закону.
		Інших доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції відповідачем до апеляційної скарги не надано.
		Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то судові витрати покладаються на скаржника.
		Керуючись ст. ст.259,367,375,382,384 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 24 січня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
		Повний текст постанови складено 21 листопада 2019 року.
		 
		Головуючий                    В.М. Луганська
		 
		Судді:                     Н.М. Авалян
		 
		                                   В.А.Коновалова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...