Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/2291/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2019. Зареєстровано: 24.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2019.
Дата набрання законної сили: 14.11.2019
Номер судового провадження: 22-ц/818/2937/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 листопада 2019 року 
		м. Харків
		справа № 643/2291/17
		провадження № 22-ц/818/2937/19
		Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді  Тичкової О.Ю.,
		суддів  Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,
		за участю секретаря судового засідання  Сидорчук М.О.,
		сторони справи:
		позивач  керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах Харківської міської ради,
		відповідачі  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року у складі судді Горбунової Я.М., 
		УСТАНОВИВ:
		17 лютого 2017 року Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради (надалі ХМР) звернувся до суду із позовом, після уточнення якого 09.06.2017 (т.1 а.с. 113-119) просив: 1) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 11.10.2016 Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою (надалі 11 ХДНК (реєстровий №1-469)), яким посвідчено, щоспадкоємцем квартири АДРЕСА_1 (надалі Квартира) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є її син ОСОБА_1 , 2) визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу Квартири, укладений 15.11.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 3) визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 10.02.2017, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , 4) визнати недійсним нотаріально посвідчений іпотечний договір від 14.04.2017, за умовами якого ОСОБА_3 передав квартиру в іпотеку ОСОБА_4 , 5). визнати спадщину, яка відкрилась 09.06.2016 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , що складається з ОСОБА_6 , відумерлою, і визнати право власності на Квартиру за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, 5) витребувати Квартиру від добросовісного набувача ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Харкова в особі ХМР.
		В обґрунтування позову посилався на те, що місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42016221040000116 заст. 190 КК Україниза фактом незаконного заволодіння ОСОБА_7 . 
		В ході кримінального провадження було встановлено, що згідно свідоцтва про право власності виданого 05.01.1999 Квартира належала ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Після її смерті спадщину за законом прийняв ОСОБА_1 , особу якого нотаріус встановив на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий Дзержинським РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області 17.12.2008. При цьому, 11.02.2015 ОСОБА_1 до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області подано заяву про втрату вказаного паспорта ( НОМЕР_2 ). Для оформлення спадщини невстановленими особами від імені ОСОБА_1 подані свідоцтво про смерть ОСОБА_5 від 12.04.2016, за змістом якого, остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 від 18.09.2014, за змістом якого, ОСОБА_5 є матір`ю заявника. Проте з листа начальника Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 05.11.2016 вбачається, що свідоцтво про смерть ОСОБА_5 не видавалося. Свідоцтво про смерть НОМЕР_3 видане 13.09.2016 на ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , як повторний документ видано 13.09.2016 на ім`я ОСОБА_9 . Згідно актового запису про народження № 16 від 25.08.1981, складеного Фрунзенським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Зазначене свідчить про використання втраченого паспорта ОСОБА_1 з метою незаконного заволодіння на його ім`я ОСОБА_7 ОСОБА_5 шляхом надання державному нотаріусу завідомо підроблених документів про смерть та родинний зв`язок. 
		На підставі нотаріально  посвідченого договору від 15.11.2016 ОСОБА_1 продав Квартиру ОСОБА_2 .
		10.02.2017 між останнім та ОСОБА_12 укладений договір купівлі  продажу Квартири. На підставі цього договору здійснена державна реєстрація права власності на Квартиру за ОСОБА_12 ..
		14.04.2017 ОСОБА_3 передав Квартиру в іпотеку ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого іпотечного договору. 
		Договір іпотеки було укладено та посвідчено нотаріусом під час дії обтяження у вигляді арешту Квартири застосованого на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2017 по справі № 643/2291/17. 
		Позивач вважає, що видача свідоцтва про право на спадщину на підставі підроблених документів та укладення договору купівлі-продажу Квартири від 15.11.2016 спрямованіна незаконне заволодіння ОСОБА_7 , і є такими, що порушують публічний порядок, тобтов силу ч.2ст. 215 ЦК Україниє нікчемним. Договір купівлі-продажу від 10.02.2017 та Договір іпотеки є недійснимивнаслідок недодержанняв момент їх вчиненнявимог, встановлених ч.1, ч.3ст. 203 ЦК України.
		На час розгляду спору в суді не встановлено прийняття спадщини спадкоємцямипротягом встановленого ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК Українишестимісячногостроку з часу відкриття спадщини,тому існують підстави для визнання спадщини відумерлою, з підстав, передбаченихст. 1277 ЦК України. Оскільки, Харківська міська рада не є стороною спірних правочинів, то вимога про визнання недійсними цих договорів заявляється без вимоги про застосування наслідків недійсностіугод (двостороння реституція),а заявленавимога про витребування майна з чужого незаконного володіння.
		Рішенням Московськогорайонного судум.Харкова від28лютого 2018року узадоволенні позовукерівника Харківськоїмісцевої прокуратури№4в інтересахХМР відмовлено. (т.1 а.с. 189-193).
		Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним у зв`язку із порушенням публічного порядку. А саме, прокурором не надані докази того, що Квартира є відумерлою спадщиною і Харківська міська рада є її власником, а ОСОБА_3 незаконно, без відповідної правової підстави заволодів ОСОБА_7 .
		В апеляційній скарзі заступник прокурора Харківської області просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на незаконність і необґрунтованість рішення суду у зв`язку з неповнотою з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що суд у рішенні не навів мотивованої оцінки кожного аргументу прокурора щодо наявності підстав для задоволення позову. Помилково вважав, що відсутні підстави для визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом та визначення недійсними оспорюваних правочинів. Висновок суду про ненадання доказів наявності вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін не відповідає обставинам справи.
		Постановою апеляційного суду Харківської області від 13 червня 2018 рокуапеляційна скарга задоволена частково. 
		Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року вищезазначена постанова скасована,у зв`язку з порушенням апеляційним судом вимог ЦПК України щодо належного повідомлення ОСОБА_3 про час та місце судового розгляду. 
		Заслухавши доповідь судді, представника прокуратури Харківської області, адвоката Курцевої Н.О., яка діяла в інтересах ОСОБА_3 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду  зміні з таких підстав. 
		Згідно з п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		При цьому суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України).
		Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи квартира АДРЕСА_1 (надалі Квартира) належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 05.01.1999 № 5  99  162067 (т.1 а.с. 27) та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.02.2007 (т.1 а.с. 26).
		ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, що підтверджується даними актового запису про смерть № 10477 від 12.07.2016 (т.1 а.с.33  34).
		11.10.2016 Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 , як сину покійної, було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на Квартиру після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.28)
		Згідно даних копії спадкової справи № 1090/2016 підставами видачі вищезазначеного свідоцтва та реєстрації права власності на ОСОБА_13 за ОСОБА_1 були пред`явлені невстановленими особами від імені ОСОБА_1 свідоцтво про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 12.04.2016 (т.1 а.с.17) та свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 18.09.2014 (т.1. а.с.18), відповідно до якого ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_1 . Крім цього, згідно з довідкою з місця проживання, що видана ОСОБА_1 дільницею № 34 КП «Жилкомсервіс» від 06.10.2016 у Квартирі крім ОСОБА_5 ніхто не зареєстрований (т.1 а.с. 23).
		Проте з листа начальника Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 05.11.2016 № 10042/15.10-04-06 вбачається, що свідоцтво про смерть ОСОБА_5 не видавалося. Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 було видане 13.09.2016 на ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , а свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видано 13.09.2016 - як повторний документ на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про народження № 16 від 25.08.1981, складений Фрунзенським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, згідно якого батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_10 та ОСОБА_14 (т.1 а.с. 29  32). 
		Таким чином, свідоцтво про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 12.04.2016 та свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 18.09.2014 не відповідають актовим записам про смерть і народження. 
		З довідки КП « Жилкомсервіс» від 18.11.2016 № 26309/2/07 вбачається, що 06.10.2016 довідка з місця проживання у Квартирі дільницею № НОМЕР_5 КП « Жилкомсервіс» не видавалася. ( т.1 а.с. 40).
		Згідно з довідкою Дзержинського РВ МУ ГУ МВСУ в Харківській області 11.02.2015 було зареєстроване звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про втрату особистих документів (т.1 а.с. 39). 
		Зазначене свідчить на використання втраченого паспорта ОСОБА_1 та документів про смерть спадкодавця і про народження спадкоємця, дані яких не відповідають даним актових записів, з метою незаконного заволодіння невідомими особами спадщиною, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 .
		16.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені дані про реєстрацію самостійно виявленого прокурором кримінального правопорушення, а саме, заволодіння невстановленими особами шахрайськім шляхом ОСОБА_7 ( т. 1 а.с. 13). 
		Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 80409280 від 15.02.2017 державним реєстратором Тертишник Д.О. 18.11.2016 було внесено запис про арешт Квартири на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 17.11.2016 у справі № 643/14213/16  к. Зазначене обтяження припинено 20.01.2017 на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2017 у справі № 643/14213/16  к (т.1 а.с. 10-12).
		15.11.2016 невстановлена особа використовуючи паспорт ОСОБА_1 продала Квартиру ОСОБА_2 , що підтверджується даними договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаврилюк Н.В., реєстровий № 3852. ( т. 1 а.с.46).
		10.02.2017 ОСОБА_2 продав Квартиру ОСОБА_3 що підтверджується даними договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражею І.П., реєстровий №290 (т.1 а.с.81-82).
		14.04.2017 ОСОБА_3 передав Квартиру в іпотеку ОСОБА_4 , що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2017 № 89692821 (т. 1 а.с.122). 
		16 лютого 2017 року керівник місцевої прокуратури звернувся до Харківського міського голови з листом про своє звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради (т. 1 а.с. 49). 
		З зазначеним позовом прокурор звернувся 17.02.2017 (т.1 а.с. 3-9), одночасно просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на Квартиру ( т.1 а.а. 53  55). 
		Ухвалою Московського районного суду від 20.02.2017 (виправленою ухвалою від 10.04.2017) на Квартиру був накладений арешт (т.1 а.с. 57, 85). Дані про реєстрацію обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Згідно листа Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 20.02.2017 реєстрація обтяження на підставі ухвали суду від 20.02.2017 не була здійснена у зв`язку з недотриманням процедури подачі заяв про державну реєстрацію прав і обтяжень (т.1 а.с. 92  95).
		Відповідно до ч. 1 ст.202 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		За змістом ч. 1 статті 203 ЦК України  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 
		Відповідно до частини першоїстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою  третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України. 
		Стаття 216ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.
		У статті 228 ЦК України вказані наступні правові ознаки та наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства:
		1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
		2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
		3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		За правилами частини першоїстатті 656 ЦК Українипредметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
		Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (стаття 658 ЦК України).
		Статтею 1277ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усуненні їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Вказана заява подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
		Судова колегія не може погодитися з висновком суду про відсутність підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними, як таких, що порушують публічний порядок, тому, що прокурор не надав вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо заволодіння ОСОБА_7 .
		Незаконність набуття ОСОБА_15 . ОСОБА_16 права власності на Квартиру доведена належними та допустимими доказами, що надані позивачем та знаходяться в матеріалах цивільної справи № 643/2291/17. Проте суд першої інстанції належної оцінки цим доказам не надав та помилково вважав, що підстави для задоволення позову відсутні. 
		Відчуження Квартири особою, яка не була її власником, вказує на невідповідність укладених в подальшому договорів про відчуження Квартири статті 658 ЦК України, якою передбачено, що право продажу товару належить його власнику.
		Єдиний правомочний власник ОСОБА_6  ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . На час розгляду спору в суді не було встановлено прийняття спадщини спадкоємцями протягом встановленого ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, тому існують підстави для визнання спадщини відумерлою, з підстав, передбачених ст. 1277 ЦК України.
		У своїх письмових поясненнях представник Харківської міської ради підтримує заявлений прокуратурою в інтересах Харківської міської ради позов та посилається на те, що оспорюваними правочинами порушуються інтереси держави в особі Харківської міської ради, яка відповідно до вимогстатті 1277ЦК України позбавлена можливості визнати спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , відумерлою. ( т.1 а.с. 97  99). 
		За таких обставин, судова колегія не може погодитися з запереченнями представника ОСОБА_3 про відсутність у прокурора права на звернення до суду з дійсним позовом в інтересах Харківської міської ради. 
		Відповідно до п.3 ст. 131  1 Конституції Україниу редакції, чинній на час звернення позивача до суду, на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. 
		Згідно зістаттею 1 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру»прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановленіКонституцією Українифункції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
		У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру»).
		Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
		Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьоїстатті 23 Закону).
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).
		Вказаним приписам кореспондують відповідні приписиЦПК України ( в редакції, що діяла на час звернення прокурора до суду) : прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другоїстатті 45 ЦПК України).
		Системне тлумачення абзацу другого частини другоїстатті 45 ЦПК Україний абзацу першого частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
		Згідно з частиною сьомоюстатті 119 ЦПК України(в редакції закону, що діяла на час звернення прокуратури до суду) у разі пред`явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 23 Закону: прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.
		Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з абзацом третім частини другоїстатті 45 ЦПК Українимає наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 121 цього кодексупро залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.
		Аналогічний правова позиція викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 14-104цс19.
		У справі, що переглядається, прокурор на виконання абзацу другого частини другоїстатті 45 ЦПК України, абзацу першого частини третьої, абзацу першого частини четвертоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»у тексті позовної заяви обґрунтував, на його думку, підстави для представництва інтересів Харківської міської ради, а також обґрунтував у чому, з погляду позивача, полягає порушення цих інтересів (тобто навів підстави позову).
		З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині незаконності та необґрунтованості рішення суду про відмову в задоволенні позову прокуратури про визнання оспорюваних правочинів недійсними та визнання спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , відумерлою. Тому апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, а рішення суду  скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову. 
		Разом з тим, судова колегія не може погодитися з доводами апеляційної скарги в частині відмови у задоволені позову про визнання за Харківською міською радою права власності на Квартиру та витребування її з володіння ОСОБА_3 та вважає, що позов прокуратури в цій частині задоволенню не підлягає.
		Прокурор звернувся до суду одночасно з негаторним та віндікаційним позовом, що не можуть бути розглянуті одночасно. Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права територіальної громади, судова колегія виходить з того, що позивач хоча і не був стороною оспорюваних правочинів, проте надав суду достатньо доказів на обґрунтування того, що цими правочинами порушені інтереси держави в особі Харківської міської ради. 
		Порядок визнання спадщини відумерлою визначений устатті 1277 ЦК України.
		Порядок передачі відумерлої спадщини (нерухомого майна) до комунальної власності закріплений у статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР та пункті 4.1.5 Положення про управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20 листопада 2015 року №7/115, відповідно до яких Управління комунального майна та приватизації проводить передачу комунальним підприємствам, установам, організаціям об`єктів комунальної власності у господарське відання та оперативне управління, відповідно до рішень виконавчого комітету Харківської міської ради (щодо нерухомого майна) та з наступною державною реєстрацією права власності за громадою.
		Аналіз вказаних норм закону та підзаконних нормального - правових актів дає підстави для висновку, що позивачем в цій частині позовних вимог неправильно обраний спосіб захисту.
		За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1статті 15 ЦК України, частина 1статті 3 ЦПК України).
		Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що право власності Харківської міської ради на нерухоме майно порушується.
		Відповідно до статтей317,319 ЦК Українисаме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
		Згідно ізстаттею 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1статті 388 ЦК Українипов`язується з тим, у який спосіб це майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
		Отже, позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є передчасними, оскільки Харківська міська рада має право звернутися з відповідним позовом лише після прийняття Квартири, як відумерлої спадщини, до комунальної власності та отримання правовстановлюючих документів.
		Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання спадщини відумерлою та визнання за Харківською міською радою прав власності на Квартиру підлягає залишенню без змін.
		Відповідно до ч.ч. 1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		При пред`явленні позову та його уточненні Харківська місцева прокуратура сплатила 4800 грн судового збору (т.1 а.с. 1,2) та 11599 грн 22 коп. (т.1 а.с. 112), при подачі апеляційної скарги  24598 грн 83 коп. (т.1 а.с. 212). Оскільки позов та апеляційна скарга заступника прокурора Харківської області визнані судом обґрунтованими лише в частині визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, договорів купівлі-продажу та іпотеки, визнання Квартири відумерлою спадщиною, що є немайновими вимогами, загальний розмір позовного збору, що підлягає стягненню з відповідачів на користь прокуратури Харківської області 20000 грн. Тобто з кожного відповідача належить стягнути по 5000 грн судового збору.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд - 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.
		Рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 11 жовтня 2016 року Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою (реєстровий №1-469) на ім`я ОСОБА_1 , визнання недійсними нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та від 10 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , визнання недійсним іпотечного договору від 14 квітня 2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; визнання спадщини, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_5 відумерлою.
		Ухвалити в цій частині нову постанову. 
		Позов Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради задовольнити.
		Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 11.10.2016 Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою (реєстровий номер № 1-469), яким встановлено, що спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 .
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 15.11.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаврилюк Н.В. (реєстровий № 3852), відповідно до якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
		Визнати недійсним посвідчений 10.02.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражею І.П. (реєстровий № 290) договір купівлі-продажу, за змістом якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
		Визнати недійсним іпотечний договір, посвідчений 14.04.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Журбою О.Л. (реєстровий № 323), відповідно до якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
		Визнати спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка складається з квартири АДРЕСА_1 , відумерлою.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , серія та номер паспорту НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 , серія та номер паспорту НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_9 , серія та номер паспорту НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_11 , серія і номер паспорта НОМЕР_12 , місце проживання: АДРЕСА_5 на користь прокуратури Харківської області код ЄДРПОУ 02910108, розрахунковий рахунок № НОМЕР_13 в Держказначейській службі України, м.Київ, код банку 820172 у рівних частках судових витрат, понесених прокуратурою у зв`язку зі сплатою судового збору: по 5000 (п`ять тисяч) гривень з кожного з відповідачів.
		В частині відмови у задоволенні позову Харківської місцевої прокуратури № 4 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та про її витребування від добросовісного набувача, ОСОБА_3 , на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, рішення суду залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 22 листопада 2019 року.
		 
		Головуючий                                    О.Ю. Тичкова
		 
		Судді                                        А.В.Котелевець
		 
		                                       Р.М. Піддубний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...