Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/2284/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2019.
Дата набрання законної сили: 13.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 753/2284/19                                                                                                 Головуючий в суді І інстанції - Скуба А.В.
		Провадження № 33/824/2121/2019                                                                              Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М     У К  Р А Ї Н И
		 
		13 листопада 2019 року                                                                                                    м. Київ  
		 
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.
		 
		секретар:                                                                                                    Ганжа В.В.,
		 
		за участю:                                                                                                    
		захисників                                                                                                  ОСОБА_1 , 
		                                                                                                                    ОСОБА_2 ,
		особи, яка притягується до відповідальності                                         ОСОБА_3 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 , на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року, якою:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
		 
		визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 
		ч.2 ст.130 КУпАП,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		                
		Як встановлено судом першої інстанції,  18 січня 2019 року о 20 год. 05 хв. ОСОБА_3 , будучи особою яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП, керував автомобілем «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. А. Ахматової, 8, що в м. Києві з ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
		 
		Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		Стягнуто судовий збір на користь держав у розмірі 384, 20 грн.
		 
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_3 , нібито, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду відмовився в присутності двох свідків. Однак, під час розгляду справи у першій інстанції, ОСОБА_3 наголошував, що не керував транспортним засобом, а просто перебував у салоні автомобіля, припаркованого на стоянці біля його місця проживання, куди його поставив товариш, після прохання ОСОБА_3 .
		Таким чином, відсутність факту здійснення керування транспортним засобом свідчить про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Однак, судом першої інстанції безпідставно не було враховано цієї обставини, що у свою чергу призвело до винесення помилкової постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП за відсутності факту керування транспортним засобом.
		Також ОСОБА_3 зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було взято до уваги відсутність направлення для огляду на стан алкогольного сп`яніння, що у свою чергу свідчить про відсутність належного і допустимого доказу його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, що полягає у відмові під проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.
		 
		          Заслухавши доповідь судді,
		          пояснення ОСОБА_3 та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі  та просили її задовольнити, 
		          перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
		 
		Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		З матеріалів справи щодо ОСОБА_3 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
		Так, ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Чатиною 2 ст.130 КУпАП визначено повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
		За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
		Згідно ж з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
		Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
		 
		З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів суді свідків, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.
		На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: 
		- в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 191687 від 18 січня 2019 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, двома свідками та безпосередньо ОСОБА_3 , якому були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, проте зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції він не вказав.
		- в письмових поясненнях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмову водія ОСОБА_3 18.01.2019 року о 20 год. 05 хв. від проходження огляду на стан сп`яніння, та жодних зауважень щодо правомірності дій працівників поліції як у письмових поясненнях, так і в протоколі не указали (а.с. 2);
		- з відеозапису з нагрудної камери поліцейських вбачається, як ОСОБА_3 на неодноразові пропозиції з боку працівників поліції пройти медичний огляд на стан сп`яніння відмовився.
		Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. 
		Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що факт керування   ОСОБА_3 транспортним засобом 18.01.2019 року близько 20.00 год. підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №191687 від 18.01.2019 року та постановою Дарницького районного суду м.Києва від 22.02.2019 року відповідно до якої ОСОБА_6 Визнаний винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме у тому, що він 18.01.2019  року о 20-00 год., керуючи автомобілем «Фольцваген» н.з. НОМЕР_1 по вул. Ахматової, 8 в в. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив наїзд на припаркований автомобіль. При розгляді вищевказаної справи ОСОБА_3 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнав в повному обсязі та щиро розкаявся.
		Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
		Адміністративне стягнення на ОСОБА_3 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 2 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
		З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_3 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 12 квітня 2019 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення.
		Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
		Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2  ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                       О.М.Рудніченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...