Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/4137/18-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2019. Зареєстровано: 24.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2019.
Дата набрання законної сили: 22.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/13719/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		22 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №120/4137/18-а
		адміністративне провадження №К/9901/13719/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Соколова В.М.,
		суддів: Єресько Л.О.,  Загороднюка А.Г., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від                      16 квітня 2019 року (судді Шидловський В.Б., Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) у справі № 120/4137/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ Національної поліції у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		У листопаді 2018 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ Національної поліції у Вінницькій області у якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Національної поліції у Вінницькій області №1168 від 19 липня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського УКР ГУНП у Вінницькій області» в частині звільнення оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку ГУ Національної поліції у Вінницькій області майора поліції              ОСОБА_1 зі служби в поліції;
		- визнати протиправним та скасувати наказ №127 о/с від 31 липня 2018 року «Щодо особового складу» в частині звільнення оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частиною першою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
		- поновити його на службі в поліції з 01 серпня 2018 року;
		- стягнути з ГУ Національної поліції у Вінницькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності та проведення службового розслідування став протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за керування              ОСОБА_1 транспортним засобом нібито в стані алкогольного сп`яніння. Разом з тим, 24 жовтня 2018 року Калинівським районним судом Вінницької області на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення. А тому, на думку позивача, накази відповідача про його притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції підлягають скасуванню.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року позовні вимоги задоволено. 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявна постанова суду, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. З посиланням на статтю 72 КАС України, суд дійшов висновку, що оскільки у рішенні суду у справі про адміністративне правопорушення спростовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, у відповідача не було законних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня                  2019 року апеляційну скаргу ГУ Національної поліції у Вінницькій області задоволено. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до ГУ Національної поліції у Вінницькій області залишено без розгляду.
		Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу. 
		Позивач  у касаційній скарзі просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною, оскільки про наявність такого рішення (яким закрито провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях водія          ОСОБА_1 ), яке б слугувало переконливим способом спростувати незаконність звільнення позивача зі служби, позивач дізнався лише 24 жовтня 2018 року, а тому з поважних причин було пропущено місячний строк звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. Крім того, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Правила регулювання строків для подання позову мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, тому судом апеляційної інстанції грубо проігноровано статтю 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи. На думку позивача, суд апеляційної інстанції безпідставно зазначив, що ним не наведені обставини які перешкоджали йому реалізувати своє право на звернення до суду із позовом своєчасно, проігнорувавши той факт, що з 06 серпня 2018 року по 14 вересня 2018 року та з 17 вересня 2018 року по 25 жовтня 2018 року він перебував на лікарняному. 
		Рух касаційної скарги 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду                 Стрелець Т.Г.(суддя-доповідач), Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. ухвалою від 16 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року.
		За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05 червня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Соколов В.М. - головуючий суддя, Єресько Л.О., Загороднюк А.Г. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 31 травня 2019 року №557/0/78-19. 
		Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від                          21 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 22 листопада 2019 року. 
		Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Частиною третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		За змістом частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Пункт 8 частини першої статті 240 КАС України встановлює, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		Згідно з частиною першою статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
		Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, наказами ГУ Національної поліції у Вінницькій області №1168 від 19 липня 2018 року та №127 о/с від 31 липня 2018 року оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку ГУ Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
		Із вказаними наказами позивач ознайомився 02 серпня 2018 року, що підтверджується копією розписки.
		Отже, в силу статті 122 КАС України, останнім днем подання позовної заяви до суду було 02 вересня 2018 року.
		Не погоджуючись із причинами звільнення, позивач 15 листопада 2018 року звернувся з цим позовом до Вінницького окружного адміністративного суду, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
		Посилання ОСОБА_1 на те, що причиною несвоєчасного звернення позивача до суду із позовом був розгляд справи №132/2549/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП (постанова суду від 24 жовтня 2018 року) суд вважає безпідставним, оскільки наведені обставини не перешкоджали позивачу звернутися до суду із даним позов у місячний термін. Сама по собі постанова у адміністративній справі може бути оцінена, як один із доказів, проте, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності до її прийняття. Тому оцінці підлягали інші докази, що були враховані при прийнятті оскаржуваних рішень.
		Стосовно доводів позивача про те, що в період з 06 серпня 2018 року по 14 вересня 2018 року та з 17 вересня 2018 року по 25 жовтня 2018 року він перебував на лікарняному, а тому не міг займатися захистом своїх порушених прав у суді, не впливають на правильні висновки суду апеляційної інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, з огляду на наступне.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Надані ОСОБА_1 , лише в суд касаційної інстанції, виписки з медичної картки амбулаторного хворого, які не були предметом розгляду судом першої та апеляційної інстанцій, знаходяться поза межами дослідження судом касаційної інстанції.
		Крім того, перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому так і через представника.
		Оскільки ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції відповідно до частини першої статті 319 КАС України та залишення без розгляду адміністративного позову.
		Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
		Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
		Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		При цьому законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
		Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. 
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 120/4137/18-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.М. Соколов
		Л.О. Єресько 
		 А.Г. Загороднюк ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...