Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/51888/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2019. Зареєстровано: 24.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2019.

Номер судового провадження: 2-а-480/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/51888/19-а 
		Категорія 18
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 листопада 2019 року                           Печерський районний суд міста Києва
		суддя Батрин О.В.
		секретар судового засідання Габрись О.М.,
		справа № 757/51888/19-а
		учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 
		відповідач: поліцейський капрал поліції Сорока Андрій Андрійович, 2 батальйону, 4 роти Управління патрульної поліції м. Києва
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції Сороки Андрія Андрійовича, 2 батальйону, 4 роти Управління патрульної поліції м. Києва про скасування постанови про адміністративне правопорушення
		представник позивача - ОСОБА_2 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У вересні 2019 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом дополіцейського капрала поліції Сороки А.А. 2 батальйону, 4 роти Управління патрульної поліції м. Києва, відповідно до якого просив скасувати постанову серії ЕАВ № 1464060 від 28.08.2019 р. поліцейського Управління патрульної поліції м. Києва про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. на ОСОБА_1 .
		Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, позивач не порушував Правила дорожнього руху. Вказує, що він, рухаючись на автомобілі по вул. Горького, здійснив зупинку свого транспортного засобу з урахуванням вимог дорожньої обстановки. При цьому відповідач ,виїхавши з перехрестя позаду його автомобіля, не міг об`єктивно врахувати фактичну ситуацію на дорозі та припустив, що позивач порушив Правила дорожнього руху та подав сигнал забороняючий рух. Разом з цим, після того, як відповідач заборонив йому рух, у нього було достатньо часу та можливостей, щоб розібратись в схемі розташування автомобіля, отримати показання свідків, пояснення в очевидців, або зібрати будь-які інші докази, підтверджуючі правопорушення, Однак, відповідачем цього зроблено не було. Крім того, з оскаржуваної постанови не вбачається жодної підстави для застосування саме п. 3 ст. 122 КУпАП України, адже розміщення його автомобіля на дорозі не створювало перешкод дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
		Ухвалою суду від 30.09.2019 відкрито провадження у справ,і надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяви свідків.
		Відповідач відзив та докази до суду не подав,у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
		У судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. 
		20.11.2019 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
		Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
		Судом встановлено, що на підставі постанови серії ЕАВ № 1464060 від 28.08.2019 р. поліцейський капрал поліції 2 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Сороки А.А. притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.
		Диспозиція ч. 3 ст. 122 КУпАП України передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
		Згідно із зазначеною постановою 28.08.2019 р. о 12-56 год., позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом по вул. Горького 37, в м. Києві, здійснив зупинку у другому ряді, чим порушив п. 15.4 Правил дорожнього руху.
		Відповідно до п. 15.4 Правил дорожнього руху транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.
		Зі змісту позовну вбачається, що позивач не ставив автомобіль на проїзній частині біля будинку 37 по вул. Горького, а здійснив вимушену зупинку з урахуванням вимог дорожньої обстановки, що підтверджується оскаржуваною постановою, в якій сам відповідач кваліфікував його дії, як зупинку. 
		Однак, здійснивши зупинку не можливо порушити п. 15.4 Правил дорожнього руху, оскільки об`єктом правового регулювання вказаного пункту Правил дорожнього руху є саме стоянка. 
		Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; 
		Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). 
		За таких обставин суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що автомобіль, на якому рухався позивач, здійснив стоянку біля будинку 37 по вул. Горького в м. Києві. Також, належними та допустимими доказами необґрунтовано застосування до позивача ч. 3 ст. 122 КУпАП України, яка передбачає відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, адже до матеріалів справи не додані пояснення пішоходів та водіїв транспортних засобів, яким ОСОБА_1 здійснив перешкоди для руху, зупинивши транспортний засіб.
		Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Із зазначених норм вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача-суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. 
		Разом з тим, належних, достатніх та допустимих доказів на спростовування доводів позивача відповідач суду не надав, правомірність свого рішення суду не довів.
		Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 28.08.2019 року не підтверджуєвчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки в ній дії позивача кваліфікуються, як зупинка та водночас застосовуються норма, яка регламентує правила стоянки. При цьому відсутні будь-які докази можливості застосування до позивача саме ч. 3 ст. 122 КУпАП України. 
		У постанові від 23 жовтня 2019 року, ухваленої за результатами розгляду справи № 357/10134/17, Верховний Суд вказав: «Слід зауважити на помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо недоведення позивачем належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, оскільки відповідно до вимог ст. 71 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем п. 14.6а Правил дорожнього руху, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови. За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 685073 від 26 серпня 2017 року у зв`язку з недоведеністю вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП».
		У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Виходячи зі встановлених обставин згідно з доводами позивача, які не були спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає положенням п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.
		Таким чином, суд перевіряючи відповідність оскаржуваних дій відповідача щодо прийнятого рішення вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, виходячи зі встановлених судом обставин та положень чинного законодавства, яким регламентовано спірні правовідносини, дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваної постанови від 28.08.2019 р., зокрема, оскаржувана постанова в порушення вимог п. 1, 3 ч. 2 цієї статті є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		Виходячи з положень вказаної норми, суд вважає за доцільне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 1 22 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
		Керуючись ст. 122, 247, 251, 258, 283 КУпАП, ст. 2, 5-10, п. 2 ч. 1 ст. 20, ст. 73-77, 241-246, 257- 262, 293, 295 КАС України, суд,
		 
		ВИРШІИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції Сороки Андрія Андрійовича, 2 батальйону, 4 роти Управління патрульної поліції м. Києва про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАВ № 1464060 від 28.08.2019 р. поліцейського капрала поліції Сороки Андрія Андрійовича 2 батальйону, 4 роти Управління патрульної поліції м. Києва про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. на ОСОБА_1 .
		Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності КАС України в редакції від 15 грудня 2017 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , , АДРЕСА_2 .
		відповідач: поліцейський капрал поліції Сорока Андрій Андрійович 2 батальйону, 4 роти Управління патрульної поліції м. Києва, вул. Народного Ополчення, 9, м. Київ, 03680
		 
		Суддя                                                                                 О.В. Батрин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...