Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3545/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2019. Зареєстровано: 25.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2019.
Дата набрання законної сили: 18.11.2019
Результат оскарження 05.03.2020 Верховний Суд: залишено постанову апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		18 листопада 2019 року  м. ОдесаСправа № 916/3545/15Південно-західний  апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого: Богатиря К.В., 
		суддів: Аленіна О.Ю., Разюк Г.П.
		 
		секретар судового засідання Арустамян К.А.
		 
		Представники сторін:
		Від ОСОБА_1 - адвокат Берназ А.В., посвідчення  № 002613,  дата видачі : 22.04.14;
		 
		Розглянувши матеріали апеляційних скарг  ОСОБА_2 , ПАТ «РВС Банк», ОСОБА_9
		на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2019 про визнання недійсним результатів аукціону, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння (суддя суду першої інстанції: Найфлейш В .Д. ; час і місце винесення ухвали: 25.06.2019 о 12:42, пр. Шевченка, 29, м. Одеса , Господарський суд Одеської області, зал судового засідання № 2)
		по справі № 916/3545/15
		за заявою: Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м.Одеси 
		до боржника: Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» 
		про визнання банкрутом
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (далі - Кредитор) звернулась до господарського суду Одеської області з заявою про визнання публічного акціонерного товариства «Реом» (далі - Боржник) банкрутом, оскільки Боржник неспроможний сплатити заборгованість перед Кредитором після настання встановленого строку у сумі 391970,48 грн.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2015, крім іншого, порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «Реом», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Слободян Василя Миколайовича, визнані грошові вимоги Кредитора до Боржника, здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів.
		Протягом терміну, встановленого ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «Реом» на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет № 22399 від 09.09.2015р. до господарського суду та розпорядника майна з заявами про визнання кредиторських вимог до Боржника звернулись: ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника у сумі 67600 грн., Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси з грошовими вимогами до боржника у сумі 74253,08 грн.
		Ухвалою попереднього засідання від 20.10.2015 затверджено поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів.
		Постановою Господарського суду Одеської області від 10.11.2015 визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство «РЕОМ»; відкрито відносно нього строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Слободяна В.М.          
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 916/3545/15 про визнання банкрутом ПАТ «РЕОМ» було скасовано постанову господарського суду Одеської області від 10 листопада 2015 року про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури. Матеріали справи були направлені до Господарського суду Одеської області для розгляду на стадію проведення процедури розпорядження майном боржника.
		Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 червня 2016 року у справі № 916/3545/15 було залишено без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24 березня 2017 року припинено процедуру розпорядження майном ПАТ «РЕОМ», введено процедуру санації ПАТ «РЕОМ» строком на шість місяців до 24 вересня 2017 року, призначено керуючим санацією ПАТ «РЕОМ» арбітражного керуючого Слободяна В.М., зобов`язано надати керуючого санацією відомості щодо розроблення плану санації.
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2017 у справі № 916/3545/15 про визнання банкрутом ПАТ «РЕОМ» було задоволено апеляційну скаргу ПАТ «РЕОМ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 березня 2017 року, ухвалу суду першої інстанції було скасовано.
		Автоматичним розподілом між суддями справу № 916/3545/15 передано на розгляд судді Найфлейш В.Д.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2017 прийнято справу № 916/3545/15 до свого провадження суддею Найфлейш В.Д.          
		Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2017 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 травня 2017 року, залишено в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 березня 2017 року, якою було введено процедуру санації та призначено керуючого санацією.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2018 заяву ОСОБА_1 про намір задовольнити вимоги кредиторів (вх. №3-1432/17 від 07.12.2017) задоволено, надано згоду ОСОБА_1 на погашення кредиторської заборгованості Публічного акціонерного товариства «РЕОМ», клопотання арбітражного керуючого Слободяна В.М. про продовження строку процедури санації та встановлення розміру грошової винагороди     відхилено.
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 ухвалу Господарського суду Одеської області від 30 січня 2018 року у справі № 916/3545/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу арбітражного керуючого Слободян В.М. - без задоволення.          
		Ухвалою Верховного суду від 13.07.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою керуючого санацією Публічного акціонерного товариства «Реом» Слободяна В.М. на постанову Одеського апеляційного господарського       суду від 21.05.2018 та на ухвалу Господарського суду Одеської області 30.01.2018 у справі № 916/3545/15.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 усунено арбітражного керуючого Слободяна Василя Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 183 від 08.02.2013р. Міністерства юстиції України) від виконання повноважень керуючого санацією Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 84, код ЄДРПОУ 14312105), призначено керуючим санацією Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 84, код ЄДРПОУ 14312105) арбітражного керуючого Ільєнок Людмилу Сергіївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1212  від 04.07.2013 р. Міністерства юстиції України). 
		04.10.2018 до Господарського суду Одеської області від керуючого санацією арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. надійшла заява (вх. №3-810/18 від 04.10.2018) про визнання недійсним аукціону та договорів купівлі-продажу, витребування із чужого незаконного володіння, в якій просить суд: 
		- визнати недійсними аукціон з продажу майна Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (код ЄДРПОУ: 14312105) від 20 січня 2016 року; 
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між Публічним акціонерним товариством «РЕОМ» (код ЄДРПОУ: 14312105) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) № 361 від 14 лютого 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко Аелітою Мехманівною, щодо продажу будівлі оздоровчого комплексу « МАЯК », які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395146851227; 
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між Публічним акціонерним товариством «РЕОМ» (код ЄДРПОУ: 14312105) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) № 360 від 14 лютого 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко Аелітою Мехманівною, щодо продажу будівлі оздоровчого комплексу « МОРЕ », які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395062251227; 
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між Публічним акціонерним товариством «РЕОМ» (код ЄДРПОУ: 14312105) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) № 362 від 14 лютого 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко Аелітою Мехманівною, щодо продажу будівлі оздоровчого комплексу « РЕОМ », які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395177051227; 
		- повернути нерухоме майно боржнику шляхом витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (код ЄДРПОУ: 14312105) об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі оздоровчого комплексу « МАЯК », які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395146851227; 
		- повернути нерухоме майно боржнику шляхом витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (код ЄДРПОУ: 14312105) об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі оздоровчого комплексу « МОРЕ », які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395062251227; 
		- повернути нерухоме майно боржнику шляхом витребування із чужого незаконного володіння Публічного акціонерного товариства «РВС Банк» (код ЄДРПОУ: 39849797) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (код ЄДРПОУ: 14312105) об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі оздоровчого комплексу «РЕОМ», які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395177051227.
		В обгрунтування заяви,  керуючий санацією посилалася на наступне.
		В порушення ст.ст. 42, 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заявником зазначено, що до складу цілісного майнового комплексу мав бути включений і актив у вигляді корпоративних прав у ДП «Мегом», отже зазначено, що на аукціоні продано цілісний майновий комплекс, який сформовано з порушенням діючого законодавства. Крім того, зазначено, що  постанова про визнання банкрутом ПАТ «РЕОМ» на підставі якої арбітражним керуючим Слободяном М.В. здійснювався продаж, в подальшому скасована судом апеляційної інстанції та не породжує жодних правових наслідків з моменту її постановлення. 
		Стосовно договорів купівлі-продажу майна з переможцем аукціону, заявником зазначено, що в порядку ст. 55 Закону вони визнаються недійсними у разі визнання недійсним результатів аукціону, крім того зазначено, що договори купівлі-продажу укладено у 2018р. тобто через 2 роки після проведення аукціону, також вказані договори укладені в процедурі санації, в якій відчуження майна можливе тільки згідно затвердженого плану санації.
		Стосовно витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ПАТ «РВС Банк», керуючим санацією зазначено, що майно вибуло із власності ПАТ «РЕОМ» поза його волею та згідно приписів п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, може бути витребувано навіть у добросовісного набувача.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2019:
		1.Відхилено клопотання ОСОБА_7 (вх.№11669/19 від 11.06.2019р. та вх. №3-481/19 від 18.06.2019р.) про повернення заяви керуючого санацією арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. та скасування заходів забезпечення позову.
		2.Заяву керуючого санацією арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. (вх.№3-810/18 від 04.10.2018р.) - задоволено.
		3.Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) від 20 січня 2016 року. 
		4.Визнано недійсним договір купівлі-продажу укладений між Публічним акціонерним товариством «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) № 361 від 14 лютого 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко Аелітою Мехманівною, щодо продажу будівлі оздоровчого комплексу « МАЯК », які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395146851227.
		5.Визнано недійсним договір купівлі-продажу укладений між Публічним акціонерним товариством «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) № 360 від 14 лютого 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко Аелітою Мехманівною, щодо продажу будівлі оздоровчого комплексу « МОРЕ », які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395062251227. 
		6.Визнано недійсним договір купівлі-продажу укладений між Публічним акціонерним товариством «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) № 362 від 14 лютого 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко Аелітою Мехманівною, щодо продажу будівлі оздоровчого комплексу « РЕОМ », які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395177051227. 
		7.Повернуто нерухоме майно боржнику шляхом витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі оздоровчого комплексу « МАЯК », які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395146851227. 
		8.Повернуто нерухоме майно боржнику шляхом витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі оздоровчого комплексу « МОРЕ », які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395062251227.
		9.Повернуто нерухоме майно боржнику шляхом витребування із чужого незаконного володіння Публічного акціонерного товариства «РВС Банк» (код ЄДРПОУ: 39849797) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі оздоровчого комплексу «РЕОМ», які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395177051227.
		10.Заходи забезпечення позову накладені ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2019р. продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
		Вказану ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що аукціон від 20.01.2016 з продажу майна боржника не можна визнати таким, що відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим був скасований.
		Також суд першої інстанції зазначив, що у разі визнання недійсними результатів аукціону, договори купівлі-продажу мають бути визнані недійсними, оскільки зазначені вимоги є похідними.
		З огляду на викладене, заява керуючого санацією арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. (вх.№3-810/18 від 04.10.2018р.) буда задоволена в повному обсязі.
		 
		25.07.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга  ОСОБА_2 , в якій апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2019 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні заяви арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. (вх.№3-810/18 від 04.10.2018) відмовити повністю.
		Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
		Апелянт зазначає про неналежне повідомлення його про розгляд справи, оскільки ухвалу суду від 11.06.2019, якою призначено судове засідання у справі про банкрутство ПАТ «РЕОМ» на 25.06.2019, отримано апелянтом лише 04.07.2019.
		Апелянт вказує, що згідно норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справи з майновими вимогами в тому числі і щодо повернення майна боржника, розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство, без порушення нових справ позовного провадження, така категорія справ розглядається в межах справи про банкрутство із врахуванням норм ГПК України. Судом першої інстанції при розгляді даної справи не було проведено підготовчого провадження, яке є обов`язковим у відповідності до ст. 177-185 ГПК України. Судом першої інстанції при розгляді даної справи не ухвалено жодного з рішень за результатами підготовчого засідання, як то передбачено ст. 185 ГПК України.
		Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не призначалось судове засідання для розгляду даної справи по суті, а всі судові засідання по даній справі зводились до відкладення розгляду справи про банкрутство ПАТ «РЕОМ», без зазначення про те, що справа за позовом арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. про скасування результатів аукціону, визнання недійсним укладеного на його підставі правочину та повернення майна з чужого незаконного володіння в межах провадження у справі про банкрутство призначається до розгляду по суті в будь-якому із судових засідань.
		Також, в апеляційній скарзі апелянт зазначив, що арбітражний керуючий Ільєнок Л.С. при зверненні з позовною заявою про скасування результатів аукціону не сплатила судовий збір, що є грубим порушенням норм ГПК України та призвело до прийняття судом незаконного рішення.
		Апелянт також звертає увагу на той факт, що грошові кошти, які надійшли від реалізації майна боржника на аукціоні 20.01.2016, направлені на погашення конкурсних вимог кредиторів у розмірі 40% вимог кредиторів. Акціонером ПАТ «РЕОМ» погашено усю наявну кредиторську заборгованість в період із 30.01.2018 по 01.03.2018 і станом на дату подання керуючим санацією Ільєнок Л.С. заяви про скасування результатів аукціону, визнання недійсним укладеного на його підставі правочину та повернення майна з чужого незаконного володіння та ухвалення оскаржуваного рішення, заборгованості ПАТ «РЕОМ» перед конкурсними кредиторами не було.
		Оскільки, станом на березень 2018 в ПАТ «РЕОМ» були відсутні не погашені вимоги конкурсних кредиторів, то на думку апелянта, провадження у справі про банкрутство підлягало закриттю, а тому 08.10.2019 в господарського суду Одеської області не було підстав порушувати в межах розгляду справи про банкрутство ПАТ «РЕОМ» провадження за позовом арбітражного керуючого Ільєнок Л.С.   
		На думку апелянта, господарським судом Одеської області ухвалено рішення про витребування майна від добросовісного набувача без обґрунтування законності такого витребування, за відсутності кола осіб, чиї права порушенні та без застосування принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 поновлено ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 25.06.2019 по справі № 916/3545/15; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (вх. №2833/19 від 06.08.2019) на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2019 по справі № 916/3545/15.
		 
		06.08.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «РВС Банк», в якій апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.06.2019 року у справі № 916/3545/15 повністю.
		Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Апелянт зазначає, що ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено можливості звернення боржника в межах провадження у справі про його банкрутство з вимогами про відновлення становища, яке існувало до порушення, витребування майна із чужого незаконного володіння. Дана норма, на думку апелянта, застосовується лише у разі, якщо вимога пред`являється до боржника під час провадження у справі про його банкрутство.
		Апелянт вказує, що відповідно до норм Цивільного кодексу України, вимоги позивача щодо витребування з чужого незаконного володіння повинні були залишитись без задоволення, зважаючи на те, що вказані вимоги підлягають розгляду в окремому позовному провадженні шляхом пред`явлення віндикаційного позову.
		Апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції не врахував та не дослідив, чи впливають результати розгляду заяви про визнання результатів аукціону недійсними на права та обов`язки суб`єктів аукціону в розумінні приписів частини четвертої статті 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема переможця аукціону, враховуючи наслідки визнання недійсними результатів аукціону. Тобто, судом не було встановлено належний суб`єктний склад учасників під час розгляду питання щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 поновлено Публічному акціонерному товариству «РВС Банк» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 25.06.2019 по справі № 916/3545/15; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «РВС Банк» на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2019 по справі № 916/3545/15.
		 
		          06.08.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга  ОСОБА_7 , в якій апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2019 року та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви керуючого санацією арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. (вх.№3-810/18 від 04.10.2018) відмовити повністю.
		Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на грубе порушення норм матеріального та процесуального права.
		Так апелянт зазначає, що судом умисно та протиправно було відмовлено в задоволенні клопотання апелянта про сплату арбітражним керуючим судового збору та ухвалено незаконне рішення про відмову в сплаті судового збору арбітражним керуючим в супереч Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір» та висновкам Верховного суду.
		Апелянт зазначає, що вимога про повернення майна з чужого незаконного володіння обгрунтована заявником так, що майно, на її думку, вибуло поза волею власника. Однак, власником майна на час його відчуження була юридична особа (ПАТ «РЕОМ»), яка діє через органи управління. При цьому, ухвалою господарського суду повноваження органів управління боржника було припинено ще 10.11.2015 та не поновлювалось до цього часу.
		Апелянт наголошує, що ніякого примусового продажу не відбулось, оскільки такого терміну в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не міститься, а майно було реалізовано на прилюдних торгах єдиною уповноваженою судом особою товариства.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 поновлено ОСОБА_7 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 25.06.2019 по справі № 916/3545/15; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2019 по справі № 916/3545/15.
		 
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «РВС Банк» по справі № 916/3545/15 до розгляду на 16 жовтня 2019 року о 16:00 год.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 об`єднано апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «РВС Банк» та ОСОБА_2 в одне провадження для сумісного розгляду у судовому засіданні 16.10.2019 о 16:00год.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 об`єднано апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «РВС Банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в одне провадження для сумісного розгляду у судовому засіданні 16.10.2019 о 16:00год.
		 
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 розгляд апеляційних скарг відкладено на 04.11.2019 о 12:00 год.; та зазначено, що враховуючи велику завантаженість суду апеляційної інстанції, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія вважає за необхідне розглянути апеляційні скарги ОСОБА_2 , ПАТ «РВС Банк», ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2019 у розумний строк.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкладено розгляд справи № 916/3545/15 на 18.11.2019 о 10:30год.
		 
		У судове засідання 18.11.2019 окрім представника ОСОБА_1 , інші представники сторін не з`явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить штамп канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду на зворотній стороні ухвали від 04.11.2019. В матеріалах справи також містяться Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення як доказ направлення сторонам та участникам у даній справі копій ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 по справі № 916/3545/15. 
		Статтею 120 частиною 3, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:
		Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. 
		Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. 
		Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 про відкладення розгляду справи № 916/3545/15 на 18.11.2019 о 10:30год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 06.11.2019. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіціу йному веб-порталі судової влади України.
		Отримавши апеляційні скарги ОСОБА_2 , ПАТ «РВС Банк», ОСОБА_7 , які були надіслані усім сторонам по даній справі, Сторони (у тому числі апелянти, які були ініціаторами перегляду судового рішення в апеляційній інстанції) не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначених апеляційних скарг та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.  
		Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
		Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 18.11.2019, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.
		Таким чином на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників деяких сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
		Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Одеської області від 10.11.2015 визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство «РЕОМ»; відкрито відносно нього строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Слободяна В.М.
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
		Частиною 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення, окрім іншого, здійснює такі повноваження:
		- приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;
		- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
		- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;
		- аналізує фінансове становище банкрута;
		- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
		- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
		- подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
		- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
		- продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
		- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
		Статтею 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
		В матеріалах справи міститься Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 08 червня 2016 року, згідно якої за Публічним акціонерним товариством «РЕОМ» було зареєстровано: 
		- оздоровчий комплекс «МАЯК», за адресою: АДРЕСА_6; 
		- оздоровчий комплекс «РЕОМ», за адресою: АДРЕСА_3; 
		- будівлі оздоровчого комплексу «Море», за адресою: АДРЕСА_2.
		17.12.2015 на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про реалізацію цілісного майнового комплексу підприємства-боржника Публічного акціонерного товариства «Реом».
		Відповідно до протоколу № 18/16 Товарної біржі «Аукціонний центр плюс» (т. 14, а.с. 119-121), 20.01.2016 відбувся аукціон з продажу цілісного майнового комплексу Публічного акціонерного товариства «Реом» (Лот № 11), до складу якого входило:
		- об`єкти нерухомого майна оздоровчого комплексу «РЕОМ», як складові цілісного майнового комплексу ПАТ «Реом», що знаходяться за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, АДРЕСА_6;
		- об`єкти нерухомого майна оздоровчого комплексу «Море», як складові цілісного майнового комплексу ПАТ «Реом», що знаходяться за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, АДРЕСА_7;
		- об`єкти нерухомого майна оздоровчого комплексу «МАЯК», як складові цілісного майнового комплексу ПАТ «Реом», що знаходяться за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, АДРЕСА_3.
		Як свідчить протокол № 18/16, вищевказаний цілісний майновий комплекс був реалізований за 565     966,34грн. учаснику аукціону № 16 - ОСОБА_6 .
		В матеріалах справи міститься протокол № 18/16 проведення аукціону, підписаний переможцем аукціону - ОСОБА_6 , продавцем ПАТ «Реом» - ліквідатором Слободян В.М., та організатором аукціону - ТБ «Аукціонний центр плюс».
		Як зазначено в протоколі, протокол складено у 4-х примірниках, підписано Ліцитатором, Продавцем та Переможцем аукціону 20.01.2016.
		Будь-яких інших дат щодо дня підписання протоколу про визнання переможця аукціону текст протоколу не містить. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що протокол № 18/16 підписаний саме 20.01.2016.
		Відповідно до ст. 71 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:
		1. Переможець аукціону, учасники якого відповідно до цього Закону не сплачують гарантійних внесків, зобов`язаний сплатити запропоновану ним ціну у межах 40 прожиткових мінімумів відразу після оголошення його переможцем аукціону.
		2. Організатор аукціону зобов`язаний забезпечити технічні можливості для негайної оплати готівкою або платіжною карткою.
		3. Протягом п`яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна.
		У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний лот.
		4. Переможець торгів повинен протягом п`яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.
		5. Строк оплати може бути продовжено за згодою організатора аукціону, але не довше ніж на десять календарних днів, за умови сплати переможцем торгів не менш як 50 відсотків ціни продажу майна.
		 
		В матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу від 14.02.2018 (зареєстрований в реєстрі за № 359), укладений між Публічним акціонерним товариством «Реом» в особі керуючого санацією гр. Слободяна Василя Миколайовича (Продавець) та гр. ОСОБА_6 (Покупець).
		За умовами п. 1.1. Договору купівлі-продажу, на підставі протоколу № 18/16 проведення аукціону від 20.01.2016 Продавець на умовах, передбачених цим договором, передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність будівлю оздоровчого комплексу «Реом» за адресою: Одеська обл. , АДРЕСА_6 .
		 
		Також, в матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу від 14.02.2018 (зареєстрований в реєстрі за № 361), укладений між Публічним акціонерним товариством «Реом» в особі керуючого санацією гр. Слободяна Василя Миколайовича (Продавець) та гр. ОСОБА_6 (Покупець).
		За умовами п. 1.1. Договору купівлі-продажу, на підставі протоколу № 18/16 проведення аукціону від 20.01.2016 Продавець на умовах, передбачених цим договором, передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність будівлю оздоровчого комплексу «Маяк» за адресою: АДРЕСА_3.
		 
		Крім того, в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 14.02.2018 (зареєстрований в реєстрі за № 360), укладений між Публічним акціонерним товариством «Реом» в особі керуючого санацією гр. Слободяна Василя Миколайовича (Продавець) та гр. ОСОБА_6 (Покупець).
		За умовами п. 1.1. Договору купівлі-продажу, на підставі протоколу № 18/16 проведення аукціону від 20.01.2016 Продавець на умовах, передбачених цим договором, передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність будівлю оздоровчого комплексу «Море» за адресою: АДРЕСА_3. 
		Таким чином, договори купівлі-продажу були складені та підписані лише 14.02.2018, тобто більше чим через два роки після проведення аукціону (20.01.2016), що суперечить нормам ст. 71 Закону про банкрутство, якою передбачено строк у 5 днів від дати підписання протоколу аукціону для направлення ліквідатором переможцю торгів пропозиції на укладення договору разом з проектом договору купівлі-продажу, а також строк 5 днів для підписання переможцем торгів вказаного проекту договору, тобто максимально можливий строк для укладення договору купівлі-продажу між ліквідатором та переможцем торгів складає 10 днів від дати підписання протоколу торгів без врахування часу поштового пересилання документів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо договір купівлі-продажу майна не був укладений, замовник аукціону приймає рішення про проведення повторних торгів і про встановлення нової початкової ціни продажу майна.  
		Як вбачається із матеріалів даної справи на протязі тривалого часу, який перевищує строк згідно ст. 71 Закону для укладення таких договорів, договори купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону між продавцем та покупцем не укладалися, що зобов`язувало ліквідатора провести повторні торги із визначенням нової початкової ціни. Ці вимоги закону не були виконані ліквідатором Слободян В.М. у період, коли ще діяла ліквідаційна процедура стосовно боржника.
		 
		Що стосується укладення договорів купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону у період після скасування апеляційним судом постанови про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, то з цього питання колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Як свідчать договори купівлі-продажу від 14.02.2018, вони були підписані з боку боржника Публічного акціонерного товариства «Реом» - керуючим санацією Слободяном В.М. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає це порушенням Закону з боку керуючого санацією, оскільки керуючий санацією не був замовником відповідного аукціону, аукціон був проведений саме ліквідатором в межах ліквідаційної процедури та відповідно до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» договір повинен був укладений саме ліквідатором банкрута за наявності у нього повноважень, а тому укладення керуючим санацією, який на той час не мав повноважень ліквідатора банкрута, договорів купівлі-продажу майна за результатами проведеного в ліквідаційній процедурі 20.01.2016 аукціону, є неправомірним. 
		Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 916/3545/15 про визнання банкрутом ПАТ «РЕОМ» було скасовано постанову господарського суду Одеської області від 10 листопада 2015 року про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Слободян В.М. Матеріали справи були направлені до Господарського суду Одеської області для розгляду на стадію проведення процедури розпорядження майном боржника.
		В зазначеній постанові апеляційним судом зазначено, що судом першої інстанції не встановлено фактичну наявність майна ПАТ «РЕОМ», арбітражним керуючим здійснено оцінку майна в ліквідаційній процедурі, а не в процедурі розпорядження майном, на час винесення постанови і у кредиторів, і у суду була відсутня повна та достовірна інформація щодо активу та пасиву боржника, також судом апеляційної інстанції зазначено, що арбітражним керуючим було реалізовано майно боржника, наявність якого не була встановлена в процедурі розпорядження майном.
		Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 червня 2016 року у справі № 916/3545/15 було залишено без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Відповідно до ч. 8 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
		Згідно частини 1 статті 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
		Як встановлено судом першої інстанції, продаж майна на аукціоні відбувався в межах ліквідаційної процедури, яка була введена Постановою Господарського суду Одеської області від 10.11.2015, та скасована Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016. В постанові від 08.06.2016 апеляційний господарський суд встановив, що постанова про визнання боржника банкрутом не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому підлягає скасуванню.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що скасований судовий акт, в даному випадку постанова від 10.11.2015, не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Означена правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 року у справі № 6-2026цс15, від 22.06.2016 року у справі № 6-1562цс15, №15/118 від 24.06.2015 року у справі №907/544/14.
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за наявності вказаних порушень законодавства, аукціон від 20.01.2016 з продажу майна боржника не можна визнати таким, що відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
		Згідно вимог ч. 3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
		Враховуючи здійснені судом висновки стосовно визнання недійсними результатів аукціону, договори купівлі-продажу мають бути визнані недійсними оскільки зазначені вимоги є похідними.
		Характерною особливістю юридичної природи проведення аукціону в провадженні у справі про банкрутство є наявність чітко визначених Законом про банкрутство послідовних юридичних актів та дій, що створюють конкурентну процедуру виявлення переможця торгів та укладення договору купівлі-продажу за результатами такої процедури, яка опосередковує весь процес організації та проведення торгів. Отже, у випадку визнання недійсним результатів аукціону у порядку вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» руйнується весь юридичний склад процесу конкурентного відчуження майна боржника (банкрута) в процедурах банкрутства, і як наслідок, відпадає підстава, за якою такий договір купівлі-продажу повинен був укладений з переможцем торгів.
		Результатом прилюдних торгів (аукціону) у справі про банкрутство є оформлення протоколу про проведення прилюдних торгів, укладення договору купівлі-продажу, складання акту про передання права власності на нерухоме майно та видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні або в разі отримання переможцем аукціону рухомого майна - оформлення протоколу про проведення прилюдних торгів, укладення договору купівлі-продажу рухомого майна. Всі ці процедурні етапи є складовою частиною проведення прилюдних торгів та завершальним етапом придбання майна боржника покупцем майна у справі про банкрутство.
		Наслідком визнання результатів аукціону недійсним та визнання, укладеного з переможцем торгів договору купівлі-продажу недійсним є повернення покупця та продавця до первісного стану - тобто реституція як спосіб захисту, що характерно для зобов`язальних відносин з особливостями, які визначені ч. 2 та ч. 3 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». 
		Тобто за загальними правилами після визнання аукціону з продажу майна боржника недійсним майно, продане на такому аукціоні, повинно повернутись у власність боржника.
		Як вже було зазначено вище, майно банкрута продане на аукціоні 20.01.2016 перейшло у власність ОСОБА_6 , а в подальшому майно банкрута перейшло у власність ОСОБА_2 , ПАТ «РВС Банк», ОСОБА_7 . 
		Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 25.06.2019 право власності на: 1) будівлі оздоровчого комплексу «МАЯК», які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 в належить ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на підставі договору купівлі-продажу № 231 від 28.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Майбородою Григорієм Прохоровичем; 2) будівлі оздоровчого комплексу «МОРЕ», які розташовані за адресою: АДРЕСА_7 належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на підставі договору купівлі-продажу № 232 від 28.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Майбородою Григорієм Прохоровичем; 3) будівлі оздоровчого комплексу «РЕОМ», які розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, селищна рада Сичавська, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 53 км, будинок 7 належить ПАТ «РВС Банк» (код ЄДРПОУ: 39849797) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 525, виданий 27 березня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С.
		Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Стаття 328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.  Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Юридичний аналіз статей 216, 328 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а незаконність набуття права власності, яка встановлена судом, не може обґрунтовувати правомірності набуття права власності.
		Отже правочин, який визнаний судом недійсним, незалежно від його державної реєстрації у реєстрі прав на нерухоме майно, не породжує наслідків  визнання за набувачем права власності на спірне майно, а положення статей  2-5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» мають застосовуватися з врахуванням винятків при визнанні недійсними правочинів у судовому порядку.
		Як встановлено статтею 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
		Згідно частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 
		1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 
		2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 
		3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Згідно роз`яснень, наведених у листі Верховного Суду України від 01.07.2013 року, при розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів  (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.
		Відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором.
		Незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.
		Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.
		Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.
		Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України.
		Системний аналіз приписів статті 330 та частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права,  то добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу спірне майно не може бути витребуване у нього. Законодавцем передбачено три підстави, які дозволяють витребування майна, та які зазначені в частині 1 статті 388 ЦК України.
		У процедурі банкрутства майно боржника вибуває з володіння власника (органу управління боржником) в момент введення ліквідаційної процедури та з призначенням ліквідатора до нього переходять права органу управління боржником (частина 2 статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Отже, вибуття майна з володіння власника відбувається не за його волевиявленням, а в силу прямої вказівки спеціального закону. Обмежуючи таким чином права власника на володіння майном, законодавець одночасно зобов`язує ліквідатора діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, у межах та у спосіб що передбачені Конституцією та законодавством про банкрутство (частина 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Отже, встановлення судами недійсності правочину з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності та законності, передбачених частиною 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та означає порушення ним тих повноважень розумного власника, якими наділив його законодавець в момент введення ліквідаційної процедури.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява керуючого санацією арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. (вх. № 3-810/18 від 04.10.2018р.) підлягає задоволенню у повному обсязі.
		 
		Щодо тверджень апелянтів про розгляд заяви керуючого санацією не в межах справи про банкрутство, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
		Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений     Податковим кодексом України.
		Аналогічні норми містяться у пункті 8 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
		Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю  Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси, в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
		На момент подачі керуючим санацією заяви про визнання результатів аукціону недійсними провадження у справі про банкрутство ще тривало, що зобов`язувало господарський суд прийняти та розглянути по суті вказану заяву саме в межах справи про банкрутство з врахуванням майнових інтересів у справі як кредиторів, так і боржника, оскільки предметом судового розгляду було майно боржника.
		Відповідно до статті 13 Конвенції Про захист прав і основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
		Концентрація спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство забезпечить реалізацію контролю суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за діяльністю боржника, що є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута, так і кредиторів та узгоджується з приписами частини 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13).
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , зазначив про неналежне повідомлення його про розгляд справи, оскільки ухвалу суду від 11.06.2019, якою призначено судове засідання у справі про банкрутство ПАТ «РЕОМ» на 25.06.2019, отримано апелянтом лише 04.07.2019.
		Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2019 відкладено розгляд справи на « 25» червня 2019 о 10:30 год., повторно викликано в судове засідання ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ); ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_9 ); ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , ( АДРЕСА_10 ); Публічне акціонерне товариство «РВС Банк», Код ЄДРПОУ: 39849797, 04071, м.Київ, вул.Введенська, буд. 29/58), Товарну Біржу «Аукціонний центр плюс» (код ЄДРПОУ 35542310, 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 31). Явку представників визнано обов`язковою.
		В матеріалах справи міститься Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого апелянт ОСОБА_2 ухвалу Господарського суду від 11.06.2019 отримав тільки 04.07.2019.
		Як передбачено п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
		В даному випадку, суд першої інстанції ухвалою від 11.06.2019 визнав явку ОСОБА_2 у судове засідання 25.06.2019 - обов`язковою, однак неналежним чином повідомив сторону про дату, час та місце проведення судового засідання (ухвалу апелянт отримав лише 04.07.2019).
		Враховуючи викладене суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, що в силу п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області від 25.06.2019 з прийняттям нового рішення.
		 
		Щодо клопотання ОСОБА_7 про повернення заяви керуючого санацією Ільєнок Л.С. про визнання недійсними аукціону, договорів купівлі-продажу, витребування майна, у зв`язку з несплатою судового збору, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Відповідно до ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
		1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
		2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Частинами 2 та 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
		В даному випадку, суд у разі встановлення факту несплати судового збору був зобов`язаний залишити заяву ОСОБА_8 без руху та надати строк для усунення виявлених недоліків. Але суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про визнання недійсним результатів проведення аукціону не підлягає оплаті судовим збором, тому прийняв заяву до розгляду. Після прийняття заяви судом до розгляду зазначені ОСОБА_7 підстави для повернення заяви були відсутні, оскільки такі дії не передбачені процесуальним законодавством (повернення заяви може відбуватися виключно на стадії розгляду питання про прийняття судом заяви).
		 
		Що ж стосується висновку господарського суду про відсутність обов`язку керуючого санацією сплатити судовий збір за подану заяву, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
		У відповідності з ч. 8 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
		Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними (абз. 1 ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство).
		Закон про банкрутство не встановлює особливостей розгляду позовних заяв про визнання недійсними результатів аукціону.
		Однак, при цьому слід враховувати, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах (аукціоні), яка полягає в процедурі підготовки, проведення торгів, продажу майна (забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів (аукціону)), та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів (аукціонів), складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, відтак аукціон є правочином. Відчуження майна з прилюдних торгів (аукціонів) належить до угод купівлі-продажу та така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку, з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України, що зазначено в ч. 1 ст. 215 цього ж Кодексу, а також, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.
		Згідно ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		У відповідності з ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених      Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		За змістом ст. ст. 161, 164 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
		Заявою по суті справи є, зокрема, позовна заява.
		До позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону,  а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть  бути подані разом із позовною заявою
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри      ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		За подання до господарського суду, зокрема, заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство, ставка судового збору встановлена в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (ст. 7) установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1921 гривні.
		Враховуючи те, що відчуження майна з публічних торгів (аукціону) належить до угод купівлі продажу, звертаючись з позовною заявою (заявою) про визнання недійсним результату аукціону з продажу майна боржника, заявник мав сплатити судовий збір в розмірі 3 842,00 грн.
		Оскільки, як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, керуючим санацією Ільєнок Л.С. при поданні заяви не сплачено судовий збір, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку при винесенні нового рішення стягнути з Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 842,00грн. 
		Прийняття господарським судом до розгляду заяви керуючого санацією без оплати судового збору є порушенням норм ГПК України та Закону України «Про судовий збір», але вказані порушення не впливають на законність прийнятого судом рішення за результатами розгляду цієї заяви, тому не є підставою для скасування оскарженої ухвали.
		 
		Що стосується доводів апелянтів про те, що господарський суд розглядав заяву керуючого санацією про визнання недійсними результатів торгів з порушенням встановленого ГПК порядку для розгляду позовних заяв (без проведення підготовчого засідання), то такий довід спростовується наступним.
		Частиною 1 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
		Частина 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». 
		Особливості застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» полягають у тому, що порядок проведення підготовчого засідання регламентований ч. 1-3 ст. 16 Закону, яка передбачає наступне:
		1. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
		Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
		2. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.
		3. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
		У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з`ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.
		Тому колегія суддів зауважує, що підготовче засідання у позовному провадженні та підготовче засідання у справі про банкрутство - це дві різні процедури, тому господарський суд з вказаного питання діяв в межах правових норм, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який не передбачає проведення підготовчого засідання в порядку, передбаченому ГПК України. 
		 
		Висновки апеляційного господарського суду:
		За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги ПАТ «РВС Банк», ОСОБА_9 - залишаються без задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково; ухвала Господарського суду Одеської області від 25.06.2019 року про визнання недійсним результатів аукціону, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння по справі                                № 916/3545/15 підлягає скасуванню згідно п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України (порушення норм процесуального права) із прийняттям нового рішення про задоволення заяви керуючого санацією у повному обсязі.
		Що стосується заходів забезпечення позову, то колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що у випадку задоволення по суті заяви про визнання недійсними результатів аукціону, договорів купівлі-продажу та витребування майна із чужого володіння, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили (стаття 145 частина 7 ГПК України). Клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
		 
		                                           П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційні скарги ПАТ «РВС Банк», ОСОБА_9 залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.06.2019 року про визнання недійсним результатів аукціону, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння по справі № 916/3545/15 скасувати.
		Прийняти нове рішення:
		1.Відхилити клопотання ОСОБА_7 (вх.№11669/19 від 11.06.2019р. та вх. №3-481/19 від 18.06.2019р.) про повернення заяви керуючого санацією арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. та скасування заходів забезпечення позову.
		2.Заяву керуючого санацією арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. (вх.№3-810/18 від 04.10.2018р.) - задовольнити.
		3.Визнати недійсними результати аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) від 20 січня 2016 року, оформленого протоколом № 18/16 від 20.01.2016. 
		4.Визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між Публічним акціонерним товариством «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) № 361 від 14 лютого 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко Аелітою Мехманівною, щодо продажу будівлі оздоровчого комплексу « МАЯК », які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395146851227.
		5.Визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між Публічним акціонерним товариством «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) № 360 від 14 лютого 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко Аелітою Мехманів`ною, щодо продажу будівлі оздоровчого комплексу « МОРЕ », які розташовані за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395062251227. 
		6.Визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між Публічним акціонерним товариством «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) № 362 від 14 лютого 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко Аелітою Мехманівною, щодо продажу будівлі оздоровчого комплексу « РЕОМ », які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395177051227. 
		7.Повернути нерухоме майно боржнику шляхом витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі оздоровчого комплексу « МАЯК », які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395146851227. 
		8.Повернути нерухоме майно боржнику шляхом витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі оздоровчого комплексу « МОРЕ », які розташовані за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395062251227.
		9.Повернути нерухоме майно боржнику шляхом витребування із чужого незаконного володіння Публічного акціонерного товариства «РВС Банк» (код ЄДРПОУ: 39849797) на користь Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі оздоровчого комплексу «РЕОМ», які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395177051227.
		10.Заходи забезпечення позову накладені ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2019р. продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
		11.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» (Код ЄДРПОУ: 14312105) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 842,00грн.
		Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати наказ у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Згідно ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства  у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
		Повний текст постанови складено та підписано 22.11.2019.
		  
		 
		Головуючий суддя                                                                Богатир К.В. 
		 
		                                                                                                                                                                                                                                        
		Судді                                                                                        Аленін О.Ю.
		        
		                                                                                                                             
		                                                                                                           Разюк Г.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...