Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/1526/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2019. Зареєстровано: 26.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2019.
Дата набрання законної сили: 18.03.2020
Результат оскарження 18.03.2020 Херсонський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/766/5636/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №766/1526/19
		Пров. №2/766/5636/19 
		20 листопада 2019 року                                м. Херсон
		Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого  судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., з участю представника позивача ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_2  ОСОБА_3 , представника неповнолітнього ОСОБА_2  адвоката Токаленко В.М., відповідача ОСОБА_4 , представника третьої особи Конюшенка Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду цивільну справу за позовом Херсонської міської ради до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Суворовської районної у м.Херсоні ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач 24.01.2019 р. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати відповідачів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів судові витрати, мотивуючи тим, що житловий будинок АДРЕСА_2 є власністю міської територіальної громади м. Херсона, в особі Херсонської міської ради. Листом Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради, повідомлено, що за інформацією відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб міської ради, у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані відповідачі. Спеціалістами Управління було здійснено обстеження відповідного майна, в ході чого встановлено та зафіксовано в акті обстеження від 28.12.2018 року, що в квартирі тривалий час ніхто не проживає, квартира знаходиться в нежилому стані, замки відсутні, зрізані батареї, відсутня ванна, умивальник, газова плита, газова колонка. Розбито скло балкону дверей, вікно на кухні розбито. В квартирі стоїть сморід, повна антисанітарія, по квартирі розкидані різні речі, зламані меблі. Зі слів голови ОСББ «Херсонська Таврія» ОСОБА_6 , більше п`яти років ніхто не мешкає у квартирі АДРЕСА_3 . Отже, відповідачі не проживають тривалий час у спірному житловому приміщенні, а тому підлягають визнанню такими, що втратили право користування спірною квартирою. 
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 лютого 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
		27.06.2019 року представником ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву в якому вказано, що відповідач по справі  ОСОБА_2 , є неповнолітнім, його батьки померли, у зв`язку зі смертю батьків,Є ОСОБА_3 призначено піклувальником ОСОБА_2 . Представник зазначає, що неповнолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків з яким вона проживає, або особами, які їх замінюють. Отже, неповнолітня дитина не є самостійним суб`єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками. Просить відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2 .
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03 липня 2019 року витребувано у сторін всі наявні докази через наявність сумнівів щодо добросовісності сторін.
		В судовому засіданні 03.07.2019 р.:
		- представник позивача підтримав позов в повному обсязі та зазначив, що відповідачі не проживають більш ніж 5 років у спірному житлі, що підтверджується актом від 28.12.2019 р., внаслідок чого втратили право користування. Вважає, що відсутні підстави для проживання відповідачів у спірному житлі, оскільки не укладався договір найму, а ордер є тільки підставою для вселення. Також зазначив, що неповнолітній проживає з опікуном, тим самим скористався правом визначення свого місця проживання, а тому відсутні підстави для збереження за ним житлового приміщення. Яким чином комісія потрапила у житло та ким були зрізані замки пояснити не може.
		- представники неповнолітнього ОСОБА_2 позов не визнали та пояснили, що після смерті батьків неповнолітнього деякий час опікун ОСОБА_7 проживала з дитиною у квартирі, але у зв`язку з тим, що уся техніка вийшла з ладу, а грошей на її придбання не було, вона забрала до себе ОСОБА_8 . Зазначили, що іншого закріплено житла неповнолітній не має, а самостійно проживати у квартирі він не може.
		- відповідач ОСОБА_5 позов не визнав та пояснив, що проживав у спірному житлі з дружиною та дитиною з 2014 року приблизно 2,5 роки, потім вони поїхали на море, а квартиру обікрали. Зараз він також проживає у квартирі, вказував на те що, ні газ, ні світло не відрізані.
		- відповідач ОСОБА_4 позов не визнала пояснила, що вона не проживає у спірному житлі з 2015 року - проживає з чоловіком, з яким перебуває у фактичних шлюбних відносинах. Вказала, що до квартири періодично навідується. Поважних причин для свого не проживання зазначити не змогла.
		- представник третьої особи вважав позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У ССД Суворовської районної у м.Херсоні ради є копія першого аркушу договору найму, копія якого повинна зберігатися у міській раді, а тому, позивач приховує докази. Крім того, служба у справах дітей неодноразово складала акти, які може надати суду  згідно вказаних актів було встановлено, що у спірному житлі проживає ОСОБА_5 та інші особи.
		05.09.2019 р. представником третьої особи подано до суду наявні у службі у справах дітей перший аркуш договору найму житлового приміщення, витяг з протоколу комісії, акти обстеження.
		20.11.2019 р. представником позивача подано до суду довідку щодо зареєстрованих осіб та копію листа про відсутність у ДЖКГ ХМР відомостей щодо укладення договору найму спірного житлового приміщення.
		В судове засідання 20.11.2019 р. відповідач ОСОБА_5 не з`явився  про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Суд ухвалив продовжити розгляд справи у відсутність відповідача ОСОБА_5 , оскільки його позиція була висловлена в судовому засіданні 03.07.2019р., його явка в судове засідання обов`язковою не визнавалася.
		Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
		Відповідно до Рішення №1126 від 28.04.2009 року Херсонської міської ради XXVII сесії міської ради V скликання "Про передачу житлових будинків територіальної громади міста з балансів комунальних підприємств на баланс житлового господарства міської ради" вирішено передати житловий будинок АДРЕСА_2 , який є власністю міської територіальної громади та знаходиться на балансі комунального підприємства «Таврійський» на баланс управління житлового господарства міської ради (арк. справи 7-8).
		Від мешканців будинку АДРЕСА_2 та голови ОСББ «Херсонська Таврія» на ім`я Херсонського міського голови Миколаєнко В.В. 26.11.2018 року було подано заяви з проханням доручити Управлінню обліку, розподілу та приватизації житла міської ради, здійснити державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, обстежити квартиру АДРЕСА_1 (арк. справи 11,12).
		Листом Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради за вих. №24/103 від 29.12.2018 року повідомлено, що згідно з інформацією відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у вартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , 2003 р.н., ОСОБА_5 , 1996 р.н., ОСОБА_4 , 1991 р.н. Спеціалістами управління обліку, розподілу та приватизації житла міської ради виходом на місце здійснено обстеження квартири АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що в квартирі тривалий час ніхто не проживає, квартира знаходиться в нежилому стані. Інформація щодо укладання договору найму вказаної квартири в управлінні відсутня (арк. справи 9).
		Згідно відповіді Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради від 18.12.2018 року №16-21/8700 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. справи 9 зворотній бік).
		Відповідно до Акту про обстеження квартири АДРЕСА_1 складеного 28.12.2018 року комісією у складі головного спеціаліста відділу приватизації житла та спеціаліста 1 категорії відділу обліку та розподілу житлової площі управління обліку, розподілу та приватизації житла ХМР проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 . При проведенні обстеження з`ясовано: квартира відкрита, замки відсутні. 2-х кімнатна квартира, в якій зрізані батареї, відсутня ванна, умивальник, газова плита, газова колонка, раковини у ванній кімнаті та на кухні. Розбите скло балконної двері. Вікно на кухні забито. В квартирі стоїть сморід, повна антисанітарія. По квартирі розкидані різні речі, зламані меблі. Металеві труби від газового лічильника до плити  відсутні. Водопровідних труб немає, користування унітазом не можливе. Квартира знаходиться в нежилому стані. Зі слів голови ОСББ, більше п`яти років ніхто не мешкає (арк. справи 10).
		ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 27.01.2004 року (арк. справи 52).
		ОСОБА_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 від 03.11.2008 року (арк. справи 54).
		ОСОБА_10 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_3 від 26.05.2012 року (арк. справи 53).
		Згідно посвідчення №362 виданого Суворовською районною у м. Херсоні радою 16 липня 2012 року на ім`я ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 про те, що її згідно з рішенням виконкому Суворовської районної у м. Херсоні ради від 13.07.2012 року №138 призначено піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та опіки над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 48).
		14 квітня 2011 року між Управлінням житлового господарства Херсонської міської ради, балансоутримувач житлового фонду місцевих рад, в особі голови ліквідаційної комісії Рибакова Олексія Вікторовича (наймодавець) з однієї сторони та ОСОБА_4 (наймач) з другої сторони на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 15.11.2011 року №71 (протокол засідання громадської комісії з житлових питань від 02.02.2011 №2) укладено договір №692 найму житлового приміщення, відповідно до умов якого, наймодавець надає наймачу ОСОБА_4 та членам родини: ОСОБА_10 (мати) у безстрокове користування квартиру АДРЕСА_1 (арк. справи 68).
		Згідно Акту обстеження (інвентаризації) стану утримання житла, яке на праві власності чи користування належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування складеного 06.03.2019 року комісією у складі: завідувача сектора з питань сім`ї та охорони дитинства ССД, провідного спеціаліста сектора з питань сім`ї та охорони дитинства ССД та завідувача сектора з питань життєдіяльності, вбачається, що житлове приміщення (квартира АДРЕСА_1 ) зберігається в незадовільному стані, квартира потребує ремонту та відновлення всіх комунікацій, сплати боргів за отримання комунальних послуг. За результатами проведеної інвентаризації рекомендовано ОСОБА_4 (наймач квартири) здійснити заходи щодо приватизації житла; ОСОБА_4 та ОСОБА_3 сплатити борги за надані комунальні послуги, відновити комунікації з водо-, газо-, теплопостачання, привести санітарно-гігієнічний стан квартири до задовільного стану (арк. справи 69).
		Згідно Акту обстеження (інвентаризації) стану утримання житла, яке на праві власності чи користування належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування складеного 20.04.2019 року комісією у складі: завідувача сектора з питань сім`ї та охорони дитинства ССД, провідного спеціаліста сектора з питань сім`ї та охорони дитинства ССД та завідувача сектора з питань життєдіяльності, вбачається, що житлове приміщення (квартира АДРЕСА_1 ) зберігається в задовільному стані, у квартирі зроблено косметичний ремонт, в наявності необхідні меблі. Санітарно побутові умови задовільні. За результатами проведеної інвентаризації рекомендовано ОСОБА_4 (наймач квартири) здійснити заходи щодо приватизації житла; ОСОБА_4 здійснити заходи щодо приватизації житла; опікуну ОСОБА_3 продовжити зберігати житло відповідно до чинного законодавства (арк. справи 70).
		Листом Управління обліку, розподілу та приватизації житла № 17/68 від 19.04.2019 р. підтверджено реєстрацію відповідачів у спірному житловому приміщення (арк. справи 73).
		18.07.2019 р. № 7-1119-5/12 директор ДЖКГ ХМР повідомив в.о. заступника міського голови про відсутність договору найму спірного житлового приміщення (арк. справи 74).
		Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та ЖК України
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
		Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
		Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		Ст. 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
		Відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод гарантує кожній особі, окрім інших прав право на повагу до житла, охоплює насамперед займати право житло і не бути виселеною чи позбавленою житла. П. 2 ст. 8 конвенції визначаються підстави, за яких втручання держави у використання особою прав в п. 1 цієї статті і таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки, економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров`я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас державі надаються широку межі розсуду, які не є однаковими в кожному конкретному випадку та залежить від цілей зазначених у п. 2 ст. 8 конвенції.
		Спірні правовідносини регулюються нормами житлового законодавства.
		Згідно із ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члені сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти та батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в ч. 1 цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.
		Згідно із частиною четвертою статті 9 Житлового кодексу Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
		Стаття 71 Житлового кодексу УРСР установлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.
		При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
		Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
		Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках:
		1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров`я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;
		2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
		3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
		Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім`ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
		4) виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов`язків;
		5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
		6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
		7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.
		Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім`ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.
		У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
		Отже, збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім`ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.
		Відповідно до статті 72 Житлового кодексу УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
		Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
		Отже, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, вимоги щодо захисту права, щодо якого не доведено факт його порушення, не можуть бути предмету судового захисту.
		В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_4 визнано, що з 2015 року вона фактично проживає у свого співмешканця. Доказів поважності непроживання за місцем реєстрації суду не надано. 
		Відповідач ОСОБА_5 визнав, що не проживав у спірному житлі з середини 2016 року, оскільки квартиру обікрали. Доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано. 
		Акт обстеження стану спірної квартири, складені Службою у справах дітей Суворовської районної у м.Херсоні ради свідчать про проживання в спірному житловому приміщенні відповідача ОСОБА_5 станом на 20 квітня 2018 року та 06.03.2018 р.
		Наявність акту від 20.04.2018 р. спростовує відомості, викладені в акті членів комісії Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради щодо не проживання у спірному житловому приміщенні більше п`яти років жодних осіб.
		Крім того, вказаний акт складений як обстеження квартири, а не акт про не проживання.
		Згідно з частиною першою статті 116 ЖК Української РСР, якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ними, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичними порушеннями правила співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського спливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. 
		Тобто, позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовною заявою в порядку ст. 116 ЖК України при наявності доказів руйнування, псування використання не за призначенням житла тощо до відповідача ОСОБА_5 при наявності застосування до останнього заходів запобігання та громадського впливу.
		Таким чином, суд не може прийняти акт по обстеження умов проживання у спірному житловому приміщенні від 28.12.2018 р. до уваги як належний, допустимий, достовірний та достатній доказ саме непроживання без поважних причин відповідача ОСОБА_5 .
		Щодо неповнолітнього ОСОБА_2 , то п.3 ч.1 ст. 71 ЖК УРСР передбачає, що жиле приміщення зберігається за членом сім`ї наймача, яким є неповнолітній, у випадку влаштування дитини на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, - протягом усього часу його перебування у родичів, опікуна чи піклувальника.
		Повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено відсутність відповідача ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_2 за місцем реєстрації понад установлений законом строк безперервно протягом 6 місяців без поважних причин.
		Позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_5 має у власності чи користуванні інше житло, право на збереження житла неповнолітнього ОСОБА_2 презюмується законом, а тому, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду не здобуто доказів щодо того, що позбавлення відповідачів ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_2 права користування займаним ними житловим приміщенням є законним, або переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.
		Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині визнання такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням відповідача ОСОБА_4 .
		На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам  в розмірі 640,33 грн.
		Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
		Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
		Рішення в повному обсязі складене 25 листопада 2019 року.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.71,72 ЖК України, ст.ст. 12, 76, 81, 90, 235, 258, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов Херсонської міської ради до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Суворовської районної у м.Херсоні ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити частково. 
		Визнати ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: м.Херсон, проспект Ушакова, 37) судові витрати в розмірі 640,33 грн. (шістсот сорок гривень тридцять три копійки).
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Херсонського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		СуддяО. В. Ус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...