Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/5599/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2019. Зареєстровано: 26.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2019.

Номер судового провадження: 2-а/183/10/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Справа № 183/5599/16
		№ 2-а/183/10/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		       І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 листопада 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		 
		головуючої - судді Сороки О.В.
		секретаря - Пащенко А.С.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до секретаря Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Горошка Сергія Григоровича, Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, виконуючого обов`язки міського голови м.Новомосковська Дніпропетровської області Горошка Сергія Григоровича про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		 
		за участю позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача Літвінова Г. М. , -
		 
		в с т а н о в и в:
		1.Виклад позиції позивача:
		06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до секретаря Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Горошка Сергія Григоровича та Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконними дії посадових осіб, скасування рішення суб`єкта владних повноважень про звільнення її з посади начальника Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, поновлення її на роботі на посаді начальника Управляння освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т.1 а.с. 1,2). 
		09 листопада 2016 позивачем подано уточнений позов (т. 1 а.с. 68-75).
		12.01.2018 року позивачем було подано уточнений адміністративний позов (т. 3 а.с. 92-106), у якому позивач просила:
		- визнати протиправними дії секретаря Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Горошко Сергія Григоровича щодо видання незаконного розпорядження № 413-к від 06 вересня 2016 року;
		- скасувати індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень;
		- встановити відсутність компетенції суб`єкта владних повноважень на прийняття рішення, оскільки оскаржуване позивачем розпорядження про її звільнення виготовлене на бланку міського голови, підписане в.о. міського голови, який фактично є лише секретарем Новомосковської міської ради, тому позивач просила встановити відсутність компетенції та повноважень у секретаря Новомосковської міської ради Горошка С.Г. щодо виконання обов`язків міського голови, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
		- поновити її на роботі на посаді начальника управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради;
		- стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу;
		- допустити негайне виконання рішення суду.
		У відповідності до п.10 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України № 2147- VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Кодексом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим Кодексом, в зв`язку з чим судом закінчувався розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		В обґрунтування всіх своїх заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 03.03.2008 року розпорядженням № 61-к міського голови м.Новомосковська Літвіщенка В. І. була призначена на посаду начальника управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради з присвоєнням одинадцятого рангу посадової особи місцевого самоврядування, як таку, що пройшла за конкурсом.
		За час своєї роботи характеризувалася, як особа, яка виконує всі обов`язки на місцевому рівні та створює основні напрямки розвитку і реального функціонування всіх елементів правового інституту в сфері освіти та науки, що є основною програмою для задоволення інтересів держави і публічних інтересів в цілому.
		06 вересня 2016 року наприкінці робочого дня їй зателефонувала виконуюча обов`язки кадрової роботи Грудька О.К. та повідомила про необхідність ознайомлення з наказом про її звільнення. Коли вона зайшла до кабінету посадової особи, їй на ознайомлення було надано належним чином не оформлене розпорядження № 413-к від 06.09.2016 року виконуючого обов`язки міського голови, секретаря міської ради Горошка С.Г. «Про звільнення». Цей примірник розпорядження не містив підпису виконуючого обов`язки міського голови, секретаря міської ради Горошка С.Г., про що вона написала на другому аркуші цього документу, не погодившись із ним. Надалі, до її кабінету завітали представники виконавчого комітету Новомосковської міської ради у складі комісії та склали акт про відмову у отриманні зазначеного вище розпорядження, а через десять хвилин позивач викликала швидку допомогу та потрапила на стаціонарне лікування.
		Ознайомившись в суді зі змістом розпорядження № 413-к від 06.09.2016 року позивачеві стало відомо, що підставою для її звільнення стало подання Новомосковської місцевої прокуратури за № 01-84-2323 вих. 16 від 01.09.2016 року щодо необхідності усунення наслідків правопорушення, пов`язаного з корупцією, згідно з частиною другою статті 65 ЗУ «Про запобігання корупції». Таким чином, подання Новомосковської місцевої прокуратури містило вимогу про необхідність вжиття заходів щодо усунення наслідків правопорушення, пов`язаного з корупцією, однак не містило вимоги про звільнення. 
		В свою чергу вимоги ч.3 ст. 65 ЗУ «Про запобігання корупції» передбачають необхідність проведення службового розслідування стосовно особи - правопорушника та встановлення причин і умов, що сприяли їх вчиненню, однак відповідачем такі вимоги спеціального закону були проігноровані.
		Крім того, оскаржуване позивачем розпорядження про її звільнення містить посилання на вимоги п.9 ч.1 ст. 36 КЗпП України, яка передбачає, що особа у випадках, встановлених у пунктах 7 та 7-1 частини першої цієї статті, підлягає звільненню з посади в триденний строк з дня отримання органом влади, органом місцевого самоврядування копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а у випадку, передбаченому пунктом 7-2 , - особа підлягає звільненню з посади, в порядку, визначеному ЗУ «Про очищення влади. Між тим, зазначене розпорядження не містить жодного посилання про отримання посадовою особою, яка приймала рішення про її звільнення з посади начальника управління освіти, відповідного судового рішення.
		При цьому позивач, зазначає, що постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області по справі № 183/3215/16 від 12 серпня 2016 року її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-1 КУпАП, на неї було накладено стягнення у розмірі 1700 грн., яке вона виконала та сплатила штраф в дохід держави. Суд дійшов до переконання, що такого виду покарання буде достатньо для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
		В свою чергу, імперативна норма ч.2 ст. 65 ЗУ «Про запобігання корупції» передбачає можливість притягнення особи до дисциплінарної відповідальності керівником органу, в якому вона працює, у випадку, якщо судом не було застосовано покарання або не накладене стягнення. 
		Оскільки рішенням у справі про адміністративне правопорушення її було притягнуто до адміністративної відповідальності, то відповідно до вимог ст. 61 Конституції України, на думку позивача, вона не могла бути притягнутою двічі до одного виду відповідальності за одне і те ж правопорушення.
		Крім того, ОСОБА_1 , з метою уточнення позовних вимог, наполягала на відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень на прийняття рішення, оскільки оскаржуване позивачем розпорядження про її звільнення виготовлене на бланку міського голови, підписане в.о. міського голови, який фактично є лише секретарем Новомосковської міської ради, тому позивач просила встановити відсутність компетенції та повноважень у секретаря Новомосковської міської ради Горошка С.Г. щодо виконання обов`язків міського голови, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		 
		2.Виклад заперечень відповідачів:
		У відзиві на уточнений адміністративний позов Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ч.7 ст. 285 КУпАП передбачено, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення. Відповідно до матеріалів, що надійшли до Новомосковської міської ради з Новомосковської місцевої прокуратури, останні містили вимоги щодо усунення наслідків правопорушення, пов`язаного з корупцією, згідно з ч.2 ст. 65 ЗУ «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 підлягала притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. На думку відповідача, позивач вдається до маніпуляцій нормами ч.2 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», не вірно трактує вимоги ст. 61 Конституції України, а так само не вірно трактує вимоги ст.. 42 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні» щодо повноважень секретаря Новомосковської міської ради (т.3 а.с. 130-132).
		У відзиві на уточнений адміністративний позов виконавчий комітет Новомосковської міської ради також просили відмовити позивачеві у задоволенні її позову, посилаючись на те, що у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2001 від 30 травня 2001 року надається офіційне тлумачення ст. 61 Конституції України. Конституційний Суду України наголосив, що загальновизнаним є поділ юридичної відповідальності за галузевою структурою на цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та дисциплінарну, внаслідок чого адміністративна відповідальність та дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, а тому накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 172 КУпАП та застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади начальника управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради, є різними видами юридичної відповідальності. Відповідач наголошує на тому, що ОСОБА_1 порушила вимоги ч.1 ст. 37 Закону України «Про запобігання корупції», тому в силу пп. «в» пункту 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ч.2 ст. 12, ч.1 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», є обов`язковою підставою для припинення служби в органах місцевого самоврядування. Так само, відповідач заперечував проти задоволення позову в частині щодо відсутності повноважень у секретаря Новомосковської міської ради на виконання обов`язків міського голови, виходячи з положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (т.3 а.с. 142-148).
		 
		3. Заяви, клопотання учасників справи та процесуальні дії у справі.
		07 жовтня 2016 року по справі було відкрите провадження суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майною Г.Є., а в зв`язку з задоволенням заяви про її самовідвід, справа після повторного автоматичного розподілу передана в провадження судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороки О.В.
		Протокольною ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року (Том І, а.с.10) задоволено частково клопотання позивача та її представника, витребувано у відповідача розпорядження №61-К про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління освіти, розпорядження №413-К про звільнення ОСОБА_1 , акт №1 від 06.09.2016 року, положення про управління освіти, Рішення Новомосковської міської ради №3 від 10.11.2015 року «Про затвердження Регламенту Новомосковської міської ради», Регламент Новомосковської міської ради.
		27 жовтня 2016 року представником відповідача подано до суду копії перелічених вище документів (Том І, а.с.17, 18-59).
		12 грудня 2016 року у підготовчому судовому засідання було вирішено ряд заявлених позивачем клопотань. Так, протокольними ухвалами (Том І, а.с.113-115) суд постановив: приєднати до матеріалів справи заперечення проти дій головуючого (Том І, а.с. 109,110,111); відмовлено позивачеві у задоволенні клопотання про визнання обов`язковою явки в судовому засіданні секретаря Новомосковської міської ради Горошка С.Г. (Том І, а.с.107), витребувано у відповідача матеріали службового розслідування про тиск на позивача, документи про надання законної відпустки позивачу, як опікуну, а також листування стосовно виплати лікарняного позивачу (Том І, а.с.95-97); відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про відведення представника відповідача Устименка Д.О. від участі у справі (Том І, а.с.92-93); зобов`язано відповідача надати документи на підставі яких секретар Новомосковської міської ради Горошко С.Г. виконує обов`язки міського голови.
		22 грудня 2016 року протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання позивача та її представника про відвід від участі у справі начальника юридичного управління виконкому Новомосковської міської ради Устименка Д.О., як представника відповідача - секретаря Новомосковської міської ради Горошка С.Г. (Том І, а.с.125-127,129).
		12.01.2017 року канцелярією суду зареєстровані письмові заперечення проти адміністративного позову, підписані В.о. міського голови Горошко С.Г. (Том І, ас.с.133-137), а також письмові пояснення з додатками представника Новомосковської міської ради Устименка Д.О. щодо обставин та документів, на підставі яких секретар Новомосковської міської ради Горошко С.Г. виконує обов`язки міського голови (а.с.149-151).
		В підготовчому судовому засіданні, що відбулося 13 січня 2017 року суд самостійно поставив на розгляд питання про залучення до участі у справі співвідповідачів та витребування певних доказів. Так, протокольною ухвалою судом залучено в якості співвідповідачів - Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, виконуючого обов`язки міського голови м.Новомосковська Дніпропетровської області Горошка Сергія Григоровича та виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області. Витребувано з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області належним чином завірені копії постанов, та з Управління освіти - довідку про середню заробітну плату позивача, а також відомості чи діяв профспілковий комітет на момент звільнення позивача та чи проводилося розслідування з цього приводу. Повторно витребувано у відповідача матеріали службового розслідування, документи про надання відпустки (Том І, а.с.171). Письмовий запит про витребування зазначених документів направлений відповідачам 13.01.2017 року (Том І, а.с.174).
		26 січня 2017 року від Управління виконавчого комітету Новомосковської міської ради надійшли заперечення проти адміністративного позову (Том, а.с.193-196).
		На виконання протокольної ухвали суду від 13.01.2017 року виконавчим комітетом Новомосковської міської ради до суду надано довідку про середньомісячну заробітну плату позивача (Том І, а.с.200), копію доповідної записки (Том І, а.с.199).
		27 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що її представник Литвинов Г.М. виїхав на лікування за кордон (а.с. Том І а.с.202). Відповідною ухвалою суду від 27.01.2017 року відмовлено позивачу у задоволення вказаного клопотання (Том І, а.с. 207).
		В підготовчому засіданні, яке відбулося 06.02.2017 року, протокольною ухвалою суд постановив приєднати до матеріалів справи подані представником виконавчого комітету Новомосковської міської ради докази (Том І, а.с.216-239), а також клопотання про виклик свідків, питання допиту свідків, зазначених у заяві суд мав вирішити після надання пояснень сторонами (Том І, а.с.241). Того ж дня ,суд закінчив попередній розгляд справи та призначив справу до судового розгляду по суті.
		Протокольною ухвалою від 15.02.2017 року відмовлено позивачу та її представникові у задоволенні клопотання про постановлення додаткової ухвали про відведення виконавчого комітету Новомосковської міської ради у справі, та відведення представника Устименка Д.О. (Том ІІ, а.с.10).
		22 березня 2017 року до закінчення судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 залишила залу судового засідання без поважних причин і не звернулася до суду із заявою про судовий розгляд за її відсутності, а тому відповідно до п.8 ч.1 ст. 155 КАС України, відповідною ухвалою суду позовна заява ОСОБА_1 була залишена без розгляду (Том ІІ, а.с.39-40).
		23.03.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, а саме вищезазначеної ухвали від 22.03.2017 року (Том ІІ, а.с.43-44), а 29.03.2017 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу (Том ІІ, а.с.51-56).
		За результатами розгляду апеляційної скарги, Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом постановлена ухвала від 17 травня 2017 року, якою задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (Том ІІ, а.с.98-99).
		02 червня 2017 року суддею Новомосковського міськрайонного суду Майною Г.Є. заявлено самовідвід, відповідною ухвалою суду вказану заяву задоволено, справу передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу (том ІІ, а.с.117-118).
		Так, протоколом повторного автоматизованого розподілу між суддями від 06.06.2017 року справа передана в провадження судді Новомосковського міськрайоного суду Сорокі О.В. (Том ІІ, а.с.120).
		17.07.2017 року відповідачем у справі - секретарем Новомосковської міської ради Горошко С.Г. подано заяву про відвід судді Сороки О.В. Відповідною ухвалою суду від 25 липня 2017 року у задоволені вказаної заяви відмовлено (Том ІІ, а.с.146-148). 
		Ухвалою суду від 27 липня 2017 року відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про відведення від участі у справі в якості відповідачів виконавчого комітету Новомосковської міської ради, Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради, виконуючого обов`язки міського голови м. Новомосковська Горошка С.Г. (Том ІІ, а.с.154-155).
		Не погодившись з вказаною ухвалою суду, 31.07.2017 року позивач Падашуля Н.І . подала апеляційну скаргу (Том ІІ, а.с.167-176). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (Том ІІ, а.с.183-183). В подальшому, відповідною ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 року відмовлено представнику позивача Литвинову Г.М. у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 року (Том ІІ, а.с.209-210). Справа повернулася до Новомосковського міськрайонного суду 08.11.2017 року.
		Ухвалою суду від 31.01.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті уточненого адміністративного позову до секретаря Новомосковської міської ради, Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради, про визнання дій протиправними, скасування індивідуального акту, встановлення відсутності компетенції та повноважень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (Том ІІІ, а.с.15-18).
		30 березня 2018 року позивачем подано апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу (Том ІІІ, а.с.50-58), за результатами розгляду якої постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 року ухвалу Новомосковського міськрайонного суду від 31.01.2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для подальшого розгляду (Том ІІІ, а.с.110-111). 
		В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2018 року за клопотанням представника позивача судом залучено в якості відповідача у справі - Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради (Том ІІІ, а.с.124-124).
		16.08.2018 року канцелярією суду зареєстрований відзив на адміністративний позов поданий Управлінням освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради (Том ІІІ, а.с.130-132), а 21.08.2018 року відзив з додатками на уточнену позовну заяву надійшов від виконавчого комітету Новомосковського міської ради (Том ІІІ, а.с.142-148).
		Ухвалою суду від 05 грудня 2018 року відмовлено представникові позивача у задоволенні клопотання про витребування матеріалів службового розслідування (Том ІІІ, а.с.180-183). Того ж дня, в підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про витребування з Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради довідки про заробітну плату, за останні два календарних дні перед звільненням ОСОБА_1 та направлено відповідачу відповідний запит (Том ІІІ, а.с.188).
		Далі, в підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 22.12.2018 року судом вирішено ряд клопотань, заявлених сторонами, зокрема суд задовольнив клопотання про приєднання до матеріалів справи витяг з ЄДР осіб, які вчинили корупційні правопорушення, інформаційний запит позивача та відповідь на нього (Том ІІІ, а.с.199-207). Відповідною ухвалою суду від 22.12.2018 закінчено підготовче провадження, адміністративну справу призначено до судового розгляду по суті (Том ІІІ, а.с.211-212).
		11.02.2019 року позивач звернулася до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі (Том ІІІ, а.с.214), ухвалою суду від 22.02.217 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вказаного клопотання (Том ІІІ, а.с.217-219). 
		Відповідачами надані заперечення та відзиви, в яких наполягають на тому, що посадовими особами виконані всі вимоги законодавства.
		В ході підготовчого судового засідання сторони надали докази своїх доводів, ухвалою суду від 22 грудня 2018 року закінчене підготовче судове засідання (т.3 а.с. 21-212).
		 
		В судовому засіданні позивач свій позов підтримала, з підстав, визначених у ньому, надала детальні пояснення щодо порушення процедури її звільнення та обставин, що відбувалися 06.09.2016 року, в тому числі щодо її перебування на стаціонарному лікуванні у день звільнення.
		Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
		 
		3.Обставини встановлені судом.
		Відповідно до розпорядження Новомосковського міського голови № 61-к від 03.03.2008 року ОСОБА_1 призначена на посаду начальника управління освіти з присвоєнням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування, як таку що пройшла за конкурсом (т.1 а.с. 18).
		01.09.2016 року до виконавчого комітету Новомосковської міської ради в.о. обов`язки Новомосковської місцевої прокуратури було направлено подання, в порядку ч.3 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», з проханням вжити заходів щодо усунення наслідків корупційного правопорушення, згідно ч. ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», скоєного начальником управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради (т.1 а.с. 223-225).
		Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2016 року ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченою ч.1 ст. 172-7 КУпАП, на неї накладене адміністративне стягнення у розмірі 1700 грн. (а.с. 189-192).
		Розпорядженням Новомосковського міського голови № 413-к від 06.09.2016 року ОСОБА_1 була звільнена з посади начальника управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради (а.с. т.1, 19-20).
		ОСОБА_1 , відповідно до рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 77 від 24.02.2016 року в`являється опікуном над малолітньою ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. т.1, 104-105).
		В період з 06.09.2016 року по 09.09.2016 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Новомосковський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (а.с. т.1, 105-106).
		Рішенням Новомосковської міської ради № 112 від 10.11.2015 року секретарем Новомосковської міської ради було обрано Горошка Сергія Григоровича (т.1, а.с. 162)
		 
		4.Щодо вимог позивача про встановлення відсутності компетенції та повноважень у секретаря Новомосковської міської ради Горошка С.Г. на виконання обов`язків міського голови, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
		 
		Так, загальновідомим визнається той факт, що 25 жовтня 2015 року в Україні відбулися вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
		У відповідності до вимог ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання.
		06 листопада 2015 року Новомосковською виборчою комісією винесена Постанова № 66 про скликання першої сесії VI скликання Новомосковської міської ради, відповідно до якої, перша сесія новообраної ради призначена на 10 листопада 2015 року о 10-00 годині.
		Як зазначалося судом вище, у відповідності до протоколу І сесії VI скликання Новомосковської міської ради від 10 листопада 2015 року, Горошко С.Г. був обраний секретарем Новомосковської міської ради.
		На момент звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради обраний міський голова не набув повноважень міського голови, а Горошко С.Г. обраний секретарем Новомосковської міської ради.
		Пунктом 1 частини 3 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що секретар сільської, селищної, міської ради у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови.
		В свою чергу, частиною 1 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складенні ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрано, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обрано на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
		Оскільки новобраний голова ради, на момент звільнення позивача з роботи, не набув своїх повноважень, суд приходить до висновку, що у відповідності до прямих приписів закону - пункту 1 частини 3 статті 50 та частини 1 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР, секретар Новомосковської міської ради Горошко С.Г. правомірно здійснюва повноваження Новомосковського міського голови.
		У відповідності до вимог ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:
		1. Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
		2. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.
		3. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.
		4. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входять також за посадою секретар відповідної ради, староста (старости).
		5. Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.
		9. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.
		Статтею 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
		Таким чином, статтею 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» врегульована ситуація, коли голова ради обраний, приступив до виконання своїх обов`язків, але з тих чи інших підстав відсутній, або не може здійснити свої функції.
		В той же час, як зазначалося судом вище, голова Новомосковської міської ради не набув повноважень, в зв`язку з чим, зазначена норма ст. 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не може бути застосованою, так як здійснює повноваження голови секретар ради.  
		Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що оскільки секретар Новомосковської міської ради Горошка С.Г. у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснює повноваження міського голови, на підставі ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на час винесення оскаржуваного розпорядження у нього були повноваження (компетенція) щодо винесення цього рішення.
		 
		5.Норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин щодо визнання незаконним розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
		Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частина 6 статті 43 Конституції України: громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення. До службовців крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
		Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, є порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється відповідною посадовою інструкцією.
		Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок № 950).
		Згідно з пунктом 1 Порядку № 950 стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства (абзац третій), з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення (абзац четвертий).
		Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем`єр-міністром України, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа (пункт 2 Порядку N 950).
		Згідно з пунктом 8 Порядку № 950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:
		факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов`язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань);
		заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення;
		висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру;
		обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.
		У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до відповідальності, комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.
		Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
		У разі виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення комісія вносить пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.
		Відповідно до частини 2 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Згідно з статтями 1, 3 Закону України «Про запобігання корупції»:
		близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта;
		реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
		потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
		приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
		пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням;
		правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у підпунктах "а", "в" - "ж" пункту 1 та підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
		Як вбачається з матеріалів справи, не спростовувалося сторонами, виконавчим комітетом Новомосковської міської ради не проводилося службове розслідування, порядок проведення якого встановлений затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.
		Частиною третьою статті 40 КЗпП України визначено: не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
		Згідно з частиною першою статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року №  3723-XII «Про державну службу» (наводиться у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 3723-XII) крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:
		1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону);
		2) недотримання пов`язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16-1 цього Закону;
		3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону);
		4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону);
		5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону);
		6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
		Статті 16 і 16-1 Закону № 3723-XII передбачають, що на державних службовців поширюються вимоги та обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
		Інші обмеження, пов`язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законом (стаття 16 вказаного Закону).
		Державні службовці зобов`язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» (стаття 16-1 цього ж Закону).
		Статтею 28 Закону № 1700-VII установлено таке
		Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
		1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		2. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
		3. Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
		Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
		4. Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
		5. У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
		6. Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз`ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
		7. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов`язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів службових осіб, діяльність яких вони регулюють.
		Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 4 серпня 2010 року № 214, які були чинні на час виникнення спірних правовідносин, державний службовець зобов`язаний у межах своїх повноважень вживати заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а саме суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень. Обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, повинні бути усунуті до того, як державний службовець буде призначений на посаду.
		Як уже зазначено, відповідно до статті 1 Закону № 1700-VII близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта.
		Аналіз указаного визначення свідчить, що для віднесення осіб до категорії близьких необхідно встановлення сукупності таких умов:
		А) спільне проживання;
		Б) пов`язаність спільним побутом;
		В) наявність взаємних прав та обов`язків;
		Виключенням становлять випадки, коли взаємні права та обов`язки яких із відповідним суб`єктом не мають характеру сімейних.
		Не дивлячись на наявність постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.08.2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, пов`язаного з корупцією, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року № 3206-VI, який був чинний на момент призначення позивача на посаду та на момент перебування набуття ОСОБА_15 статусу невістки по відношенню до посадової особи органу місцевого самоврядування, не містив серед переліку близьких осіб такої особи, як невістка. Зазначений закон втратив чинність 26.04.2015 року з моменту введення в дію Закону України «Про запобігання корупції»  від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. 
		Отже на момент набуття статусу невістки, відносно якої ОСОБА_1 прийняла 05.05.2015 року та 25.05.2015 року накази про надання матеріальної допомоги на оздоровлення та надання відпустки по догляду за дитиною, Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року № 3206-VI не містив визначення серед близьких осіб - невістка, та передбачав лише відповідальність за реальний конфлікт інтересів.
		Оцінюючи позицію позивача щодо безпідставного посилання на п.9 ч.1 ст. 36 КЗп П України у розпорядження про звільнення.
		Так, оскаржуване розпорядження дійсно містить посилання на припинення трудового договору на підставі п.9 ч.1 ст. 36 КЗпП України, якою передбачено, що трудовий договір морже бути припинено з підстав, передбачених іншими законами.
		Між тим, аналіз наведених вище спеціальних законів свідчить про те, що особа за вчинення корупційного правопорушення підлягає звільненню із роботи. Дане положення передбачено зокрема ст. 22 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції». Проте, потрібно зокрема розуміти і те, що окрім звільнення передбаченого спеціальним законодавством є загальна процедура звільнення передбачена Кодексом законів про працю, і якій повинен відповідати порядок звільнення встановлений спеціальним законом.
		Так, статтею 36 КЗпП передбачено перелік підстав припинення трудового договору, її було доповнено новою підставою - набуття законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення. Цю ж статтю доповнено нормою, яка встановлює триденний строк (з дня одержання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набуло законної сили), протягом якого особа підлягає звільненню з роботи у разі корупційного правопорушення. І при оформленні звільнення працівника, який вчинив корупційне правопорушення як підстава звільнення в трудовій книжці повинна зазначатися відповідна частина 7-1 статті 36 КЗпП.
		 Крім того, змінами до статті 41 КЗпП передбачено й розширення кола додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників. Новою підставою для такого розірвання стало перебування працівника, всупереч вимогам Закону «Про засади запобігання та протидії корупції» у безпосередньому підпорядкуванні у близької особи, якщо його неможливо перевести за згодою на іншу роботу (раніше таке звільнення передбачалося лише Законом, проте не КЗпП).
		Не можна говорити про те, що наявність норм про звільнення працівників за вчинення корупційних правопорушень в декількох актів є неправильною. Власне наявність таких положень в КЗпП та Законі «Про засади запобігання та протидії корупції» не утворюють між собою колізії і не суперечать одна одній, як на тому наполягає позивач, а навпаки доповнюють одна одну та співвідносяться як загальна та спеціальна норми. Положення, які передбачені КЗпП встановлюють лише притягнення до відповідальності з вчинення корупційного правопорушення як підставу звільнення із роботи, в той час як відповідні положення Закону деталізують відповідну процедуру звільнення із роботи.
		Як вже було вказано вище дана процедура розкрита в статті 22 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».
		Інші особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, підлягають звільненню з роботи (служби) у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.
		Про звільнення особи з посади у зв`язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, керівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації у триденний строк письмово повідомляє суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної служби.
		З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону «Про засади запобігання та протидії корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.
		Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв`язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.  
		Таким чином, з аналізу поданих письмових доказів, які суд безпосередньо дослідив в судовому засіданні, вбачається, що правопорушення, передбачене ст. 172-7 ч.1 КУпАП, відповідно до матеріалів справи було вчинене ОСОБА_1 05.05.2015 року та 25.05.2015 року, притягнута вона була до адміністративної відповідальності 12 серпня 2016 року, відповідно до постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області, подання прокурора надійшло до виконавчого комітету Новомосковської міської ради 01.09.2016 року, звільнена ОСОБА_1 з посади начальника управління - 06.09.2016 року на підставі п.9 ч.1 ст. 36 КЗпП України, службове розслідування відповідним органом не проводилося, а звільнення відбулося в день перебування особи в період тимчасової непрацездатності.
		Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним розпорядження 413-к від 06.06.2016 року, позивач підлягає поновленню на роботі на посаді начальника Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради.
		Розпорядження в.о. Новомосковського міського голови прийняте без проведення службового розслідування, тобто в порушення визначеної процедури, та без висновку Національного агентства з питань запобігання корупції. Розпорядження прийняте в період тимчасової непрацездатності позивача, а тому підлягає скасуванню.
		Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», пункту 2 Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати від 08 лютого 1995 року № 100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці робот, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
		Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати від 08 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
		Відповідно до оскаржуваного розпорядження позивача було звільнено 06 вересня 2016 року, а тому два попередніх місяці, що передують дню звільнення працівника з роботи, є липень та серпень 2016 року.
		Середньоденна заробітна плата позивача становить 100,95 гривень/день = 6259,17 / (31 + 31), де: 6259,17 гривень - заробітна плата за липень та серпень 2016 року; 62 дні - календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
		З огляду на викладене, розмір заробітної плати за вимушений прогул складає 117606,75 грн., 1165 днів - період вимушеного прогулу.
		Керуючись ст.ст. 5-10, 72-80, 139, 242-246 КАС України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 до секретаря Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Горошка Сергія Григоровича, Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, виконуючого обов`язки міського голови м.Новомосковська Дніпропетровської області Горошка Сергія Григоровича про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.
		Визнати незаконним та скасувати розпорядження в.о. Новомосковського міського голови № 413-к від 06 вересня 2016 року.
		Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради з 06 вересня 2016 року.
		Стягнути з Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 117606 грн. 75 коп. (сто сімнадцять тисяч шістсот шість гривень, 75 копійок).
		Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради.
		В іншій частині позову ОСОБА_1 , - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне найменування сторін:
		Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідач - Новомосковська міська рада, ЄДРПОУ 34359199, юридична адреса: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Гетьманська, 14.
		Відповідач - виконавчий комітет Новомосковської міської ради, ЄДРПО ЄДРПОУ 04052206, юридична адреса: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Гетьманська, 12.
		Відповідач - Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради , ЄДРПО 02142342
		 
		 
		 
		       Суддя                                                                Сорока О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...