Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/5010/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано судом: 25.11.2019. Зареєстровано: 26.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2019.
Дата набрання законної сили: 17.06.2020
Результат оскарження 17.06.2020 Третій апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                                                                                                                                              ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                             
		 
		25 вересня 2019 року  Справа № 160/5010/19             Товариства з обмеженою відповідальністю «СМД-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 33704759 вул. Радянська, буд. 35, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988899, вул. Лабораторна, буд. 69, м. Дніпро, 49010) про визнання протиправним та скасування припису,- 
		ВСТАНОВИВ:
		31.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СМД-Інвест» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якій позивач просить: 
		- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 20.09.2018 року №4-9886-2-3, складений відносно ТОВ «СМД-Інвест».
		03.06.2019 року в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору позивачу було відмовлено, позовну заяву залишено без руху, та надано час для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. з наданням до суду оригіналу квитанції.
		Позивач зазначає, що 11.09.2018 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області за вих. № 4-9533-2-3 було складено направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо стану виконання припису від 20.09.2018 року № 4-9886-2-3. Позивач вказав, що в подальшому був виданий припис за результатами акту позапланової перевірки № 475/2/18 від 12.09.2018-13.09.2018 року ТОВ «СМД-ІНВЕСТ».
		Отримавши акт перевірки № 475/2/18 від 12.09.2018-13.09.2018 року ТОВ «СМД-ІНВЕСТ» дізнався, що там констатовано ряд порушень, які ніхто не оглядав, будь - яких документів не запитував, а також Позивач зазначає, що акт перевірки стосується адреси, за якою Позивач не проводить ніяких будівельних робіт. ТОВ «СМД-ІНВЕСТ» вважає припис від 20.09.2018 року № 4-9886-2-3 необґрунтованим та таким, що містить неправдиві відомості та не свідчить про порушення Позивачем законодавства.
		13.06.2019 року на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/5010/19 від 03.06.2019 року позивачем було усунуто недоліки позовної заяви.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/5010/19 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		10.07.2019 року на адресу суду від Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач зазначає, що Головному інженеру ТОВ «СМД-ІНВЕСТ» було вручено направлення на проведення позапланової перевірки з зазначеним переліком питань, що розглядались в ході інспекційної перевірки, про що свідчить відмітка про вручення.
		Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області вказує про те, що Позивач при здійснені господарської діяльності використовує будівельний автотранспорт. Позивачем не надано було інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел, згідно ДСТУ 4276:2004, ДСТУ 4277:2004, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 8, 11 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Також Відповідач зазначив, що в зазначеному проекті «Реконструкції гідротехнічних споруд веслувального каналу та воднолижного стадіону олімпійської бази КП «Водно-спортивний комбінат» в м. Дніпропетровську» в розділі «Організація будівництва» зазначено, що для забезпечення будівництва ресурсами планується постачання привозної води для питних і технічний потреб. Документи на водопостачання та водовідведення на розгляд не надано, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 8, 11 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 42, 44 Водного кодексу України. В ході перевірки встановлено, що під час підготовчих робіт для насипання струмененаправляючої дамби, ТОВ «СМД-ІНВЕСТ» знесено зелені насадження з подальшим видаленням пнів. Будь-які документи на знесення зелених насаджень за адресою: вул. Набережна Перемоги, 13, м. Дніпро, відсутні.
		Інвентаризація відходів не проведена, норми утворення відходів, їх якісний склад і властивості не визначено, що є на думку Відповідача є порушенням ст. 7, 17, 26, 34 Закону України «Про відходи». Декларацію про відходи не подано, технічні паспорти відходів не розроблені, журнал первинного обліку за формою ВТ-1 та статистичну звітність у сфері поводження з відходами не надано, моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів не запроваджено. У зв`язку з чим Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області заперечує проти задоволення позовної заяви.
		06.08.2019 року Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначається про те, що Відповідачем у відзиві не проаналізовано основні аргументи Позивача, викладені в позовній заяві, та не надано жодного доказу, який би підтверджував будь-які доводи Відповідача. У зв`язку з чим Позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області подала до суду 15.08.2019 року заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача підтримує обставини, які були викладені у відзиві на позовну заяву, та відхиляє аргументи позивача.
		Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
		Встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області 11.09.2018 року за № 4-9533-2-3 видано направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю «СМТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 33704759).
		Підставою для здійснення перевірки, стало звернення громадянина ОСОБА_1 від 24.07.2018 року № БІ-8348747.
		Актом, складеним за результатом проведеної позапланового заходу державного нагляду (контролю), виявлено наступні порушення:
		- висновок екологічної експертизи та матеріали оцінки впливу на довкілля на розгляд не надано;
		- ТОВ «СМД-ІНВЕСТ» при здійсненні господарської діяльності використовують будівельний автотранспорт. Інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел, згідно ДСТУ 4276:2004, ДСТУ 4277:2004, не надано;
		- документи на водопостачання та водовідведення на розгляд не надано;
		- проектом зазначено, що в період проведення робіт передбачено здійснення моніторингового контролю якості та санітарного стану води безпосередньо в зоні шлейфу каламутності, як в зонах розробки так і на ділянках намиву ґрунту. Результати моніторингу під час перевірки на розгляд не надано. Акти виконаних робіт та акти скритих робіт щодо виконання проектних рішень на розгляд не надано;
		- в ході перевірки встановлено, що під час підготовчих робіт для насипання струмененаправляючої дамби, ТОВ «СМД-ІНВЕСТ» знесено зелені насадження з подальшим видаленням пнів. Будь-які правовстановлюючі документи (ордера на знесення зелених насаджень та ін.) на знесення зелених насаджень за адресою: вул. Набережна Перемоги, 13, м. Дніпро, відсутні;
		- інвентаризація відходів не проведена, норми утворення відходів, їх якісний склад і властивості не визначено. Декларація про відходи не подається, технічні паспорти відходів не розроблені, журнал первинного обліку за формою ВТ-1 та статистична звітність у сфері поводження з відходами не надано, моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів не запроваджено;
		- договори на передачу відходів, що утворюються під час здійснення робіт з реконструкції та акти виконаних робіт, не надано, інформація щодо вчасної передачі відходів, відсутня.
		Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області 20.09.2018 року складено припис № 4-9886-2-3, в якому зазначено про необхідність:
		1. Забезпечити додержання екологічних вимог та виконання в повному обсязі заходів, передбачених у проектній документації на будівництво, термін виконання 27.09.2018 року;
		2. Забезпечити інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел, термін виконання 01.12.2018 року;
		3. Видалення зелених насаджень здійснювати відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», термін виконання 20.09.2018 року;
		4. Запровадити заходи з охорони рослинного світу, термін виконання 01.12.2018 року;
		5. Розробити інвентаризацію відходів, що утворюються при діяльності підприємства, термін виконання 01.01.2019 року;
		6. Визначити склад і властивості відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини, термін виконання 01.01.2019 року;
		7. Розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, термін виконання 01.01.2019 року;
		8. Подати декларацію про утворення відходів у відповідності до вимог законодавства, термін виконання до 01.01.2019 року;
		9. Забезпечити ведення первинного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ, термін виконання до 01.11.2018 року;
		10. Забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів, термін виконання до 01.12.2018 року;
		11. Розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) що утворюються при діяльності підприємства, термін виконання до 01.01.2019 року;
		12. Укласти договори щодо утилізації всіх відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів у відповідності до вимог законодавства, термін виконання до 01.11.2018 року;
		13. Надати на розгляд до інспекції інформацію та копії документів, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в  повному обсязі, а саме: висновок екологічної експертизи та матеріали оцінки впливу на довкілля, документи на водопостачання та водовідведення, результати моніторингу, акти виконаних робіт та акти скритих робіт щодо виконання проектних рішень, статистична звітність у сфері провадження з відходами, термін виконання 04.10.2018 року.
		Вважаючи вказаний приписи незаконним ТОВ «СМД-ІНВЕСТ» звернулось до суду з цією позовною заявою.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
		Пункт 1 оскаржуваного припису позивач обґрунтував ст. 51 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища», ст. 3, 17 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» .
		Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.
		Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.
		Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.
		Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». 
		Відповідно до статті 1 вказаного Закону дано визначення таких термінів:
		вплив на довкілля (далі - вплив) - це будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;
		планована діяльність - це планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України;
		Згідно статті 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
		1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;
		2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;
		3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
		4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;
		5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
		Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.
		Отже, з наведених норм вбачається, що планова діяльність відповідного суб`єкта оцінки впливу у випадках, встановлених Законом, підлягає оцінці щодо її впливу на довкілля та відповідний обов`язок щодо проведення такої оцінки покладається на суб`єктів господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності. 
		З матеріалів справи з`ясовано, що ТОВ «СМД-Інвест» здійснює роботи згідно проекту «Реконструкція гідротехнічних споруд веслувального каналу та воднолижного стадіону олімпійської бази КП «Водно-спортивний комбінат» в м. Дніпропетровську», експлуатуючою організацією гідротехнічних споруд є КП «Водно-спортивний комбінат».
		Таким чином, ТОВ «СМД-Інвест» не є замовником відповідної планово\ діяльносіт, а отже не є суб`єктом оцінки впливу, а тому суд вважає пункт 1 припису необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
		Пункт 2 оскаржуваного припису обґрунтовано ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», оскільки ТОВ «СМД-Інвест» при здійсненні господарської діяльності використовує будівельний автотранспорт, але інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел не надано. 
		За змістом ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища. 
		Відповідно до ст. 10 вказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок, а згідно ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		Аналіз зазначених норм свідчить про те, що обов`язок отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря покладається на підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а стаття 11 Закону регулює питання викидів саме стаціонарними джерелами.
		Єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлює Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302. Відповідно до даного Порядку, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
		Отже, законодавець встановив обов`язок отримувати даний дозвіл тим підприємствам, які експлуатують об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.
		Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1780 затверджено Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, у якому зазначено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди. На виконання вказаного Порядку Міністерством охорони навколишнього природного середовища України було видано наказ від 16.08.2004 року № 317, яким затверджено Перелік типів устаткування для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.
		Суд зазначає, що відповідачем не наведено жодних доказів або даних, що у позивача є в наявності устаткування, яке відповідно до наказу № 317 від 16.08.2004 міститься в Переліку типів устаткування для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Інспекцією не визначено з яких саме стаціонарних джерел відбувається (може відбуватися) забруднення атмосферного повітря, їх розташування та взагалі не встановлена їх наявність на підприємстві.
		Відповідачем до матеріалів справи не надано належного документального підтвердження того, що позивачем у його діяльності здійснюються саме викиди забруднюючих речовин, що справляють негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища. В матеріалах справи в наявності є договір про надання послуг спецтехніки від 20.12.2017 року № 12/20-2017, відповідно до якого встановлено, що позивач отримав не транспорт в користування, а відповідні послуги отримувалися від контрагента. 
		Також, суд не залишає поза увагою, що поняття «стаціонарне джерело забруднення», яке наведено в пп. 14.1.230. ст. 14 Податкового кодексу України, передбачає, що такими є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти;
		Оскільки відповідачем не надано доказів того, що від провадження господарської діяльності Товариства утворюються відходи, то як наслідок і відсутній обов`язок щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки відсутнє устаткування, при експлуатації якого необхідно отримувати дозвіл на викиди.
		Пункти 3 та 4 оскаржуваного припису обґрунтовані ст. 25 Закону України «Про рослинний світ» та постановою КМУ від 01.08.2006 року № 1045, так як встановлено, що позивачем звенесо зелені насадження з подальшим видаленням пнів. .
		Правові та організаційні засади озеленення населених пунктів регламентуються Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 р. № 105. Зазначені Правила розроблені з метою охорони та збереження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах (далі - зелені насадження) і утримання їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високодекоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень. Правила є обов`язковими для виконання всіма установами, підприємствами, організаціями та громадянами, які займаються проектуванням, створенням, ремонтом і утриманням зелених насаджень, розташованих на територіях населених пунктів України.
		Відповідно до положень цього нормативного акта зелені насадження - це деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту. Зелені насадження поділяються на такі категорії. Зелені насадження загального користування - зелені насадження, які розташовані на території загальноміських і районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають вільний доступ для відпочинку. Зелені насадження обмеженого користування - це насадження на територіях громадських і житлових будинків, шкіл, дитячих установ, вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, профтехучилищ, закладів охорони здоров`я, промислових підприємств і складських зон, санаторіїв, культурно-освітніх і спортивно- оздоровчих установ та інші. Зелені насадження спеціального призначення - насадження транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населених пунктів.
		Пошкодження зелених насаджень - це завдання шкоди кореневій системі, стовбуру, кроні, гілкам деревно-чагарникових порід, а також газонам, квітникам, але яка не припинила їх росту.
		Суд зазначає, що відповідно до ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об`єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об`єктами озеленення тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб - підприємців - від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до положень ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:
		- складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом.
		Судом встановлено, що визначаючи у приписі правопорушення про видалення зелених насаджень відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів, які могли б підтвердити вчинення позивачем означеного правопорушення.
		Між тим, суд зазначає, що в пункті 4 Припису не зазначено інформацію щодо конкретного порушення, яке було встановлено в ході перевірки. А тому, посилання в оскаржуваному пункті Припису на усунення порушень, встановлених в ході перевірки є загальними та не відповідає сутності такого обов`язкового до виконання документу.
		Щодо правомірності вимог пунктів припису 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 та 12, суд зазначає, що вони обґрунтовані відповідно наступними статтями Закону України «Про відходи»: ст.ст. 17, 26 (розробити інвентаризацію відходів, що утворюються при діяльності підприємства), ст. 17 (визначити склад і властивість відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природнього середовища та здоров`я людини), ст. 7 (розробити та погоди згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства), ст. 17 (подати декларацію про утворення відходів у відповідності до вимог законодавства), ст. 17 (забезпечити ведення первинного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ), ст. 29 (забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів), ст. 26, постанова КМУ від 01.11.99 № 2034 (розробити технічні паспорти відходів (ТПВ), що утворюються при діяльності підприємства).
		Вказані питання врегульовані Законом України «Про відходи».
		Так, відповідно до ст 1 Закону України «Про відходи» відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Виробник відходів - це фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів. Поводження з відходами - це дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення
		Стаття 17 Закону України «Про відходи» встановлює, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема:
		визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
		на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;
		виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
		Суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, зобов`язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.
		Стаття 7 Закону передбачає, що у сфері поводження з відходами встановлюються такі нормативи:
		граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;
		питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах;
		інші нормативи, передбачені законодавством.
		Нормативи у сфері поводження з відходами розробляються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
		Стаття 26 встановлює, що Державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону.
		Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Система і форми звітності, порядок надання і використання відповідної інформації про відходи, а також порядок перегляду їх номенклатури розробляються на основі державного класифікатора відходів і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади.
		Згідно статті 29 Закону України «Про відходи» з метою визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх власники, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів.
		Суд зазначає, що в акті перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області зазначено, що інвентаризація відходів не проведена, норми утворення відходів, їх якісний склад і властивості не визначено, що є порушенням ст.ст. 7,17,26,34 Закону України «Про відходи», декларація про відходи не подається, технічні паспорти відходів не розроблені, журнал первинного обліку за формою ВТ-1 та статистична звітність у сфері поводження з відходами не надано, моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів не запроваджено.,  рушеннями ст.ст. 17, 26, 29. 32, 33  Закону України «Про відходи». Договори на передачу відходів, що утворюються під час здійснення робіт з реконструкції та акти виконаних робіт, не надано, інформація щодо вчасної передачі відходів відсутня, що є порушенням ст. 55 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 17, 32, 33, 34 Закону України «Про відходи».
		Водночас в позовній заяві та в відповіді на відзив позивачем зазначено, що вказані твердження є безпідставними. Так, позивачем зазначено, що в процесі виконання робіт ТОВ «СМД-Інвест» будівельні відходи не утворюються, оскільки це не передбачено проектом, а відповідачем не зазначено, які б конкретно дії позивача мали б наслідком утворення відходів, які саме відходи утворюються тощо, враховуючи, що частина робіт здійснюється субпідрядниками.  
		Надаючи оцінку наведеним в акті та у позовній заяві та відзиві твердженням, суд зазначає, що зі змісту акту перевірки не можливо встановити та виявити докази утворення Товариством відходів.
		Відтак, враховуючи, що обов`язок доведення обґрунтованості наведених порушень покладено на суб`єкта владних повноважень, суд не бере до уваги посилання відповідача лише на нормативно правові акти, які регулюють діяльність у сфері поводження із відходами, оскільки фактичні порушення не були описані та зафіксовані відповідачем під час проведення перевірки, а тому вимоги пунктів припису 5, 6, 7, 8, 9, 11 та 12 є необґрунтованими.
		Суд також не може погодитись із твердженням відповідача про те, що на момент перевірки позивачем не було надано в повному обсязі документи, що стосувались питань перевірки (п. 13 Припису), що є, на думку інспекції, порушенням вимог ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю)у сфері господарської діяльності».
		Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача, яка передбачає в тому числі і дослідження всіх первинних документів, що стосуються діяльності підприємства. В ході розгляду справи відповідачем не було надано обґрунтованих пояснень з приводу того, які саме документи не були надані в ході перевірки та у зв`язку із чим вони не були витребувані у позивача в установленому порядку в ході самої перевірки.
		За таких обставин, вимога, викладена в п. 13 припису вже після проведення виїзної перевірки, є безпідставною та підлягає скасуванню.
		В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. 
		Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст. ст. 77, 78, 139,  241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- 
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву Товаритва з обмеженою відповідальністю «СМД-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 33704759 вул. Радянська, буд. 35, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988899, вул. Лабораторна, буд. 69, м. Дніпро, 49010) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити .
		Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 20.09.2018 року №4-9886-2-3, складений відносно ТОВ «СМД-Інвест».
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на користь Товаритва з обмеженою відповідальністю «СМД-ІНВЕСТ»  судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. 
		Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.  
		 
		 
		Суддя                                                     В.В. Горбалінський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...