Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-4741/09/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2010. Зареєстровано: 26.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2019.
Дата набрання законної сили: 25.02.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 8/184
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ
		 02 лютого 2010 року           09 год. 50 хв.           № 2а-4741/09/2670
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді  Пилипенко О.Є.,  при секретарі  Ісаковій Є.К. 
		За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
		За позовом1) ОСОБА_1  2) ОСОБА_2  3) ОСОБА_3 ДоКомунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна»Прозобов`язання вчинити певні дії
		За участю представників сторін
		від позивачів: ОСОБА_4 . за дов. від 26.05.2008 р.
		від відповідача: не з`явився
		була присутня ОСОБА_7 паспорт с.НОМЕР_1
		 
		ВСТАНОВИВ:
		           ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна`про зобов`язання зареєструвати за позивачами права власності на самочинно зведені приміщення загальною площею            181,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
		          10.09.2009 р. від представника позивача через Відділ документального обігу та контролю надійшло доповнення до позовних вимог, в яких просив суд зобов`язати відповідача скасувати попередню реєстрацію на 43/100 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , належних позивачам , згідно договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 21.08.2000 р. та зобов`язати БТІ зареєструвати право влансоті позивачів на приміщення загальною площею 181,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 
		          - підсобні приміщення 0,5 кв. м., 6 кв. м., 6,6 кв. м.;
		          - вбиральні площами 1,4 кв. м., 1,3 кв. м.;
		          - санвузлу площами 4,8 кв. м., 6, 3 кв. м.;
		          - сауна 2,8 кв. м.;
		          - тамбури площами 4,2 кв. м., 1, 4 кв. м., 3,8 кв. м.;
		          - вітальні площами 29,2 кв. м., 25,8 кв. м.;
		          - кухня площею 13,3 кв. м.;
		          - кладовку площею 4,8 кв. м.;
		          - коридор площею 5 кв. м.;
		          - житлові кімнати площами 18,9 кв. м., 16,2 кв. м., 15,5 кв. м., 25,8 кв. м., але в судовому засіданні 02.02.2010 р. представник позивача відкликав дані позовні вимоги та підтримав заявлені позовні вимоги в адміністративному позові.
		          Представник позивача вважає, що відповідач безпідставно та неправомірно відмовив позивачам у реєстрації права власності на вказане вище майно, чим порушив їх права та охоронювані законом інтереси.
		Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений. 
		У зв`язку з нез`явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
		 
		Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.  
		Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
		Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
		03.04.2009 р. Печерським районним судом було винесено рішення про визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на самочинно зведені приміщення за адресою:        АДРЕСА_1 , загальною площею 181,3 кв. м., а саме: підсобні приміщення площами 0,5 кв. м., 6 кв. м., 6,6 кв. м. , вбиральні площами 1,4 кв. м., 1,3 кв. м., санвузли площами 4,8 кв. м., 6,3 кв. м., сауна площею 2,8 кв. м., тамбури площами 4,2 кв. м., 1,4 кв. м., вітальня площею 29,2 кв. м., кухня площею 13,3 кв. м., кладовка площею 4,8 кв. м., коридор площею 5 кв. м., житлові кімнати площами 18,9 кв. м., 16,2 кв. м., 15,5 кв. м.
		Позивачі звернулися до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна`щодо реєстрації права власності на самочинно зведені приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 181,3 кв. м., а саме: підсобні приміщення площами 0,5 кв. м., 6 кв. м., 6,6 кв. м., вбиральні площами 1,4 кв. м., 1,3 кв. м., санвузли площами 4,8 кв. м., 6,3 кв. м., сауна площею 2,8 кв. м., тамбури площами 4,2 кв. м., 1,4 кв. м., вітальня площею 29,2 кв. м., кухня площею 13,3 кв. м., кладовка площею 4,8 кв. м., коридор площею 5 кв. м., житлові кімнати площами 18,9 кв. м., 16,2 кв. м., 15,5 кв. м.
		У відповідь БТІ направило на адресу позивачів листа від 08.05.2009 р. № 18295, в якому повідомило, що оскільки позивачами заявлено право на майно, що не прийнято в експлуатацію, Бюро матиме змогу провести державну реєстрацію права власності лише після надання позивачами належним чином оформленого акту про прийняття в експлуатацію.
		З такою відмовою позивачі не погодилися, вважають її такою, що порушує їх права та охоронювані законом інтереси, а тому звернулися до суду з позовом за захистом своїх прав, вказуючи на те, що БТІ неправомірно відмовило останнім в реєстрації права власності.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
		Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень`та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
		Пунктом 1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р.       № 7/5 (далі -Положення), реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
		Стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень`передбачає обов`язковість державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
		Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).
		Право власності та інші речові права на нерухому речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Відповідно до п. 2.1. Положення, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. 
		Відповідно до п. 6.1. Положення, оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам при представленні договору про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна, документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, та акта приймання-передавання цього об`єкта.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1035 затверджено Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт.
		Приватні будівлі приймає в експлуатацію інспекція державного архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування відповідно до цього Тимчасового порядку, яка видає забудовникам на платній основі сертифікат відповідності таких будівель державним будівельним нормам, стандартам та правилам (п. 2  вказаного Тимчасового порядку).
		Згідно роз`яснення головного юридичного відомства країни щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт, об`єкти нерухомого майна, що підпадають під сферу дії вказаної постанови Уряду поділено на чотири категорії: 
		- приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 року 
		- приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею до 200 м2 включно, кількість надземних поверхів яких не перевищує двох, з господарськими спорудами і будівлями загальною площею до 100 м2 включно, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року 
		- приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею до 350 м2 включно з господарськими спорудами і будівлями загальною площею до 150 м2 включно, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року 
		- приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею більш як 350 м2 з господарськими спорудами і будівлями, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року. 
		Легалізація права власності на об`єкти нерухомого майна другої категорії, до якої відноситься будинок належний позивачам, здійснюється на підставі висновку про технічний стан будинку (будівлі), і документу, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти будівництва.
		Позивачі в обґрунтування своєї позиції зауважили, що у них в наявності є документація, яка повністю відповідає вимогам вищезазначеної постанови Кабміну, а саме ними виготовлено у Київському БТІ технічний паспорт на вказаний вище об`єкт майна від 06.06.2008 р. (у вимогах -проведено інвентаризацію) новозбудованих приміщень, саме тим БТІ, на території якого знаходиться об`єкт майна; отримано та надано суду експертний висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.07.2008 р. № 5401, що посвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектної документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; земельна ділянка на якій проведено самочинну забудову видана власникам для обслуговування житлового будинку та господарських будівель 06.02.2001 р. Державний акт 111-КВ № 122595.
		Крім того, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України, власниками будинку по АДРЕСА_1 , подано заяву до Державної будівельної інспекції з необхідними документами для отримання Сертифікату відповідності, який на даний час у відношенні до самочинного збудованих об`єктів замінює Акт введення в експлуатацію закінченого будівництва, на якому наполягає БТІ у своїй відмові.
		Згідно п. 10 додатку 1 до п. 2.1. Положення, одним із право встановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. 
		В матеріалах справи міститься копія рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 2-1654/09 від 03.04.2009 р., відповідно до якого за позивачами визнано право власності на на самочинно зведені приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 181,3 кв. м., а саме: підсобні приміщення площами 0,5 кв. м., 6 кв. м., 6,6 кв. м., вбиральні площами 1,4 кв. м., 1,3 кв. м., санвузли площами 4,8 кв. м., 6,3 кв. м., сауна площею 2,8 кв. м., тамбури площами 4,2 кв. м., 1,4 кв. м., вітальня площею 29,2 кв. м., кухня площею 13,3 кв. м., кладовка площею 4,8 кв. м., коридор площею 5 кв. м., житлові кімнати площами 18,9 кв. м., 16,2 кв. м., 15,5 кв. м., але БТІ відмовило позивачу у реєстрації права власності.
		Згідно ст. 11 Закону України «Про судоустрій», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом. Судові рішення інших держав є обов`язковими до виконання на території України за умов, визначених законом України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Оскільки, право власності на збудоване майно посвідчують рішення суду та експертний висновок про відповідність збудованого об`єкту будівельним нормам і правилам, то суд приходить до висновку щодо необхідності зобов`язати БТІ повторно розглянути питання щодо реєстрації права власності на самочинно зведені приміщення загальною площею 181,3 кв. м., які розташовані  за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3.
		Частина 3 ст. 182 Цивільного кодексу України передбачає, що відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
		Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності його дій.
		На підставі викладено, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково, а саме необхідно зобов`язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна`повторно розглянути питання щодо реєстрації права власності на самочинно зведені приміщення загальною площею 181,3 кв. м., які розташовані  за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,   ОСОБА_3.
		Частиною 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
		Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва  -
		                                                 
		                                                ПОСТАНОВИВ:
		1. Адміністративний позов задовольнити частково.
		2. Зобов`язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна`повторно розглянути питання щодо реєстрації права власності на самочинно зведені приміщення загальною площею 181,3 кв.м., які розташовані  за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,   ОСОБА_3 .
		3. Судові витрати у сумі 1 грн. 70 коп. присудити на користь позивачів за рахунок Державного бюджету України.
		4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 
		 
		Суддя                    О.Є. Пилипенко
		Дата підписання повного тексту постанови: 12.02.2010 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...