Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/4233/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів).
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2019. Зареєстровано: 26.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2019.
Дата набрання законної сили: 19.11.2019
Номер судового провадження: 852/10940/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		19 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/4233/18                                                                                Суддя І інстанції - Бойченко Ю.П.
		 
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді  Чепурнова Д.В. (доповідач),
		                               суддів:  Мельника В.В., Сафронової С.В.,     
		за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу  Головного управління Держпраці у Львівській області 
		на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня  2019 року у справі за позовом  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним  адміністративним позовом в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 11.09.2018 №ЛВ 838/462/НД/АВ/ФС про накладення штрафу в сумі 111   690,00 грн.
		В обґрунтування позову посилається на порушення законодавчо встановленого порядку винесення оскарженої постанови, порушення процедурних питань при проведенні інспекційного відвідування, не повідомлення позивача завчасно про  розгляд справи  про застосування до нього штрафів. Крім того вказує на відсутність порушень виявлених під час інспекційного відвідування, оскільки фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудових відносин не було.  
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року  позовні вимоги було задоволено.
		Не погодившись з вказаним рішенням суду Головне управління Держпраці у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що відеофіксацією інспекційного відвідування підтверджено, що ОСОБА_2  стажується без оформлення трудових відносин і жодних документів  з роботодавцем станом на 09.08.2018 року не підписувала і дані пояснення   ОСОБА_3 не були взяті судом до уваги.
		В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції, представник Головного управління Держпраці у Львівській області не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
		Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування  судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.  
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції що 09.08.2018 відповідачем оформлено наказ № 1799-П та направлення на проведення інспекційного відвідування №1637 від 09.08.2018.
		Згідно із зазначеним наказом доручено відповідним фахівцям Головного управління Держпраці у Львівській області у термін з 09.08.2018 по 10.08.2018 провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 : юридична адреса: АДРЕСА_1 ; місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_2 (ТРЦ «ІНФОРМАЦІЯ_2»).
		Наказом від 10.08.2018 №   1819-П, внесено зміни до п.1 наказу від 09.08.2018 №1799-П в частині перенесення термінів та наказано Головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Веліахмедову Борису Заїдовичу перенести термін проведення інспекційного відвідування на 17.08.2018-20.08.2018 у ФОП ОСОБА_1 : юридична адреса: АДРЕСА_1 ; місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_2 (ТРЦ «ІНФОРМАЦІЯ_2») (а.с.71).
		У період з 09.08.2018 по 20.08.2018, інспекторами праці Головного управління Держпраці у Львівській області, у присутності фізичної особи ОСОБА_2 , проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , місце фактичного здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_2 (ТРЦ «ІНФОРМАЦІЯ_2», перший поверх, роздрібна торгівля ювелірними виробами), за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування від 20.08.2018.
		Як зафіксовано в акті, під час інспекційного відвідування виявлені порушення позивачем вимог ч.ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу», що полягають у наступному.
		За виконанням трудової функції виявлено особу, з наданих письмових пояснень якої встановлено, що дана особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює продавцем - консультантом у ФОП ОСОБА_1 з 08.08.2018. На даний час 09.08.2018 проходить стажування у ФОП ОСОБА_1 . Стажується без оформлення трудової угоди. Жодних документів з роботодавцем щодо працевлаштування наразі не підписувала. Вищевказане письмове пояснення надано ОСОБА_2 о 17 год. 30 хв. 09.08.2018, що підтверджує запис у зазначеному поясненні з  проставленим підписом ОСОБА_2.
		Враховуючи вищенаведене, має місце допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Окрім цього, стажування працівника на робочому місці без оформлення трудових відносин чинним законодавством не передбачене, окрім випадків цільового направлення центрами зайнятості до роботодавців безробітних, які перебувають на обліку для навчання, стажування необхідним роботодавцю посадам з подальшим працевлаштуванням.
		У зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, які стосуються предмету здійснення заходу, та перебуванням особи, уповноваженої за їх ведення та надання контролюючим органам, за межами області, 09.08.2018 інспектором праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЛВ838/462/НД від 09.08.2018, строк проведення інспекційного відвідування перенесено на 17.08.2018-20.08.2018. Так, 20.08.2018 уповноваженою особою (згідно довіреності від 13.04.2018 № ННВ 449701, дійсної до 13.04.2023) ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_7 надано копії документів що стосуються предмету здійснення заходу державного контролю, зокрема: копію заяви ОСОБА_2 від 07.08.2018 з проханням прийняти на посаду продавця непродовольчих товарів з 08.08.2018, трудового договору від 08.08.2018 укладеного ФОП ОСОБА_1 з фізичною особою ОСОБА_2 , наказу (розпорядження) № 070818/1-к від 07.08.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_2 з 08.08.2018, копію повідомлення в ДФС про прийняття працівника ОСОБА_2 на роботу від 15.08.2018 яке отримано органом ДФС об 13 год. 28 хв. 15.08.2018.
		Позивач ознайомлена з актом перевірки та 29.08.2018 отримала його примірник. 
		На підставі висновків Акту та вказаних порушень відповідачем 20.08.2018 винесено припис №ЛВ838/462/АВ-П, яким позивача зобов`язано усунути порушення вимог ч.ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України - у строк до 31.08.2018. Примірник припису отримано позивачем 29.08.2018.
		04.09.2018 на адресу позивача відповідачем надіслано лист «Виклик на розгляд справи» №   425/1/11-39, за змістом якого відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013, прийнято рішення про розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 11.09.2019 об 11:00 в приміщенні Головного управління Держпраці у Львівській області, за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 8, приймальня керівника. Пунктом 7 Порядку передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання (а.с.72). 
		Повідомлення про розгляд справи позивачем отримано 11.09.2018 (у день розгляду справи), в підтвердження чого позивачем надано роздруківку з Інтернет-ресурсу «Пошук поштових відправлень Укрпошта», зроблену на офіційному веб-сайті ПАТ «Укрпошта».
		11.09.2018, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування, заступником начальника прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ838/462/НД/АВ/ФС, якою до позивача відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 111690,00 грн. за порушення вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.
		Надаючи оцінку вказаним обставинам справи суд першої інстанції прийшов до висновку, про неправомірність застосування до позивача  штрафу у розмірі 11  690  грн. відповідно до постанови № ЛВ 838/462/НД/АВ/ФС  від 11 вересня 2018 року. При цьому суд виходив з недотримання  законодавчо встановленого порядку та процедури прийняття оскарженої  постанови та недоводеності факту допуску  працівника до роботи без оформлення трудового договору.  
		Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
		Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Відповідно до пункту 7 цього положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.                                                                         
		Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295).
		За змістом пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
		За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку №295).
		Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 ( далі - Порядок № 509).
		Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
		Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
		Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
		Ключовим правовим питанням у справі є застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.
		Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		Насамперед, апеляційний суд вертає увагу на те, що  штраф за оскарженою постановою  у розмірі 111 690 грн., який було застосовано до позивача, є суттєвим. 
		Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
		Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. 
		Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. 
		Відповідно до п. 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
		З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
		Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб. 
		З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
		Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні. 
		Відповідно до п. 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
		Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.
		З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2018 на адресу позивача відповідачем надіслано лист «Виклик на розгляд справи» №   425/1/11-39, за змістом якого відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013, прийнято рішення про розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 11.09.2019 об 11:00 в приміщенні Головного управління Держпраці у Львівській області, за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 8, приймальня керівника. Пунктом 7 Порядку передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання.
		Повідомлення про розгляд справи позивачем отримано 11.09.2018, тобто саме в день розгляду справи про накладення штрафу. Обставин, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення не встановлено.
		Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. За таких обставин, постанова про накладення штрафу була прийнята передчасно, про що вірно зазначено судом першої інстанції, і доводи апеляційної скарги щодо спростування вказаних обставин не містять.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
		засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
		на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
		на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.
		Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		Підставою прийняття оскаржуваної постанови є висновки про порушення позивачем ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413, а саме: позивачем не укладено у письмовій формі трудовий договір з ОСОБА_2 , допущено вказану особу до виконання робіт без укладання трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.
		В той же час як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття на роботу на посаду продавця непродовольчих товарів від 07.08.2018 ФОП    ОСОБА_1 укладено з ОСОБА_2 трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 08.08.2019 зі строком випробування 7 днів..
		07.08.2018 ФОП    ОСОБА_1 складено наказ (розпорядження) №   070818/1-к про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду продавця непродовольчих товарів.
		15.08.2018 позивачем сформовано в електронному вигляді повідомлення про прийняття на роботу працівника ОСОБА_2 , яке було направлено до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та прийнято податковим органом 15.08.2018 о 13:28, що підтверджується квитанцією № 2.
		Вказані обставини свідчать, що станом на день проведення інспекційного відвідування та день прийняття оскаржуваної постанови, працівник ОСОБА_2 виконувала роботу у ФОП ОСОБА_1 на підставі письмового трудового договору від 08.08.2018. і пояснення ОСОБА_2 під час інспекційного відвідування, зазначених обставин не спростовують, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
		06.02.2019 ОСОБА_2 складено письмову заяву, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, в якій остання зазначила про недостовірність наданих нею під час інспекційного відвідування від 09.08.2018 письмових пояснень, відсутність спеціальних знань та перебуванні у стресовому стані під час їх написання та підтвердила факт наявності оформлених трудових із роботодавцем - ФОП    ОСОБА_1 починаючи з 08.08.2018.
		Зазначені обставини  спростовують доводи контролюючого органу про   допущення ФОП    ОСОБА_1 до виконання роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору у письмовій формі, а тому підстави для накладення штрафу за дане порушення відсутні.
		Крім того  суд першої інстанції аналізуючи положення частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, прийшов до вірних висновків, що відповідальність за неповідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ про прийняття працівника на роботу або несвоєчасного подання повідомлення про прийняття працівників на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби вказаною нормою не передбачена.
		Несвоєчасне повідомлення до органів фіскальної служби про прийняття на роботу при фактично укладеному трудовому договорі між працівником і роботодавцем та виданому наказі про прийняття на роботу - не можуть вважатись допуском до роботи робітника без оформлення трудового договору.
		Позивачем у період здійснення інспекційного відвідування з 09.08.2018 по 20.08.2018 надано всі належні та необхідні докази оформлення трудових відносин між ФОП    ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		При цьому факт  виявленого порушення доводиться відповідачем лише поясненнями ОСОБА_2 (які суперечать одне іншому), а тому не можуть братися до уваги, в той же час під час прийняття оскарженої постанови не надано належної оцінки письмовим доказам, що надавалися позивачем, в зв`язку з чим судом першої інстанції вірно спростовано доводи відповідача, викладені в акті інспекційного відвідування, щодо порушення позивачем ч.ч.1,3 ст. 24 КЗпП України.
		Таким чином, обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом, апелянтом не спростовано, внаслідок чого, всі наведені апелянтом доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
		На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв  рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
		Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області -  залишити без задоволення.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів  з дня складення в повному обсязі.
		В повному обсязі постанова складена 21 листопада 2019 року.          
		 
		   
		Головуючий - суддя                                                                      Д.В. Чепурнов 
		 
		                               суддя                                                                      В.В. Мельник 
		 
		                               суддя                                                                      С.В. Сафронова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...