Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/430/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2019.
Дата набрання законної сили: 13.11.2019
Номер судового провадження: 61-16560ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		13 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 501/430/16-ц
		провадження № 61-16560св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Крата В. І.
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач -Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 листопада 2016 року у складі судді Смирнова В. В. та рішення апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2017 року у складі колегії суддів: Сидоренко І. П., Станкевича В. А., Цюри Т. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») про зобов`язання здійснити перерахунок нарахованих йому відсотків у зв`язку з порушенням Закону України «Про захист прав споживачів».
		В обґрунтування позовних вимог вказав, що 30 січня 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір споживчого кредиту про надання відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого відповідач надав йому кошти в розмірі 400 000,00 грн з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 14,5% та з кінцевим строком повернення 29 січня 2018 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором від 30 січня 2008 року був укладений договір іпотеки від 30 січня 2008 року, за умовами якого він передав відповідачу в іпотеку нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 77,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Листом від 07 жовтня 2008 року відповідач повідомив його про зміну з                20 жовтня 2008 року відсоткової ставки до 22 %, з чим він не погодився, продовжував сплачувати проценти за ставкою 14,5 % і достроково погасив кредит.
		ОСОБА_1 вважаючи, що дії банку щодо підвищення відсоткової ставки суперечать вимогам чинного законодавства, просив суд: зобов`язати ПАТ «Укрсоцбанк» здійснити перерахунок нарахованих відсотків виходячи зі ставки 14,5 % річних; визнати припиненим договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 2008/661/Ф03.14/03 від 30 січня 2008 року; визнати припиненим договір іпотеки від 30 січня 2008 року; зобов`язати ПАТ «Укрсоцбанк» вчинити дії з проведення державної реєстрації припинення обтяження на предмет іпотеки по договору іпотеки від 30 січня 2008 року; зобов`язати ПАТ «Укрсоцбанк» видати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 довідку про погашення ОСОБА_1 кредиту по договору від 30 січня 2008 року.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 суми переплати по кредиту у розмірі 3,14 грн
		Зобов`язано ПАТ «Укрсоцбанк» здійснити перерахунок нарахування відсотків ОСОБА_1 по договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 30 січня 2008 року виходячи зі ставки 14,5 % річних, вчинити дії з проведення державної реєстрації припинення обтяження на предмет іпотеки по договору іпотеки від 30 січня 2008 року;
		Визнано припиненим договір про надання відновлювальної кредитної лінії від 30 січня 2008 року та припиненими правовідносини між ОСОБА_1 і ПАТ «Укрсоцбанк» по договору від 30 січня 2008 року у зв`язку з виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань.
		Визнано припиненим договір іпотеки від 30 січня 2008 року, припиненими правовідносини між  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсоцбанк» по договору іпотеки від 30 січня 2008 року та припиненою іпотеку нежитлового приміщення загальною площею 77,9 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з припиненням основного зобов`язання.
		Зобов`язано ПАТ «Укрсоцбанк» видати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 довідку про погашення ОСОБА_1 кредиту по договору від 30 січня 2008 року та припинення зобов`язань за цим договором.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що відповідачем не було додержано законів та інших нормативно-правових актів, якими врегульовані питання умов та порядку зміни відсоткової ставки за договором, оскільки сторонами за кредитним договором не досягнуто згоди у письмовій формі щодо підвищення розміру відсоткової ставки. Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а тому є всі підстави, для припинення цього договору і похідного від нього договору іпотеки та правовідношення за цими договорами.
		Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2017 року заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від                            03 листопада 2016 року скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання ПАТ «Укрсоцбанк» видати довідку про погашення кредиту, у задоволенні позову в цій частині відмовлено.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання ПАТ «Укрсоцбанк» видати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 довідку про погашення кредиту ОСОБА_1 та припинення зобов`язань кредитним договором, виходив із того, що при наявності спору між сторонами банк не міг надати таку довідку, а у випадку не надання такої довідки банком в подальшому, позивач не позбавлений права звернутися з таким позовом до адміністративного суду.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У червні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                   і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк», витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		На виконання підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України 11 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ «Укрсоцбанк» про зупинення виконання заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 листопада 2016 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
		Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга ПАТ «Укрсоцбанк» аргументована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, не врахували, що навіть після перерахунку відсотків за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість за тілом кредиту, яка станом на 19 грудня 2016 року складає 250 498,17 грн, а розрахунок, наданий позивачем і покладений в основу оскаржуваних судових рішень, не є належним доказом у справі. 
		Рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ПАТ «Укрсоцбанк» видати довідку про погашення кредиту не оскаржується, а тому відповідно до положень статті 400 ЦПК України касаційним судом в цій частині не переглядається. 
		Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
		 
		Позиція Верховного Суду
		Колегія суддів частково приймає доводи касаційної скарги.
		Суди встановили, що 30 січня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та      ОСОБА_1 та укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого останньому наданий кредит в розмірі 400 000,00 грн з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 14,5 % та з кінцевим строком повернення 29 січня 2018 року. 
		Згідно з підпунктом 2.6 вказаного договору у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку, в тому числі внаслідок прийняття компетентними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління, Комітету з питань управління активами та пасивами, Кредитно-інвестиційного комітету, тарифного комітету Кредитора, Кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів та комісії, визначених відповідно в підпунктах 1.1 та 3.3.16 договору.
		З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором від 30 січня 2008 року між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 30 січня 2008 року, за умовами якого останні передали відповідачу в іпотеку нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 77,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		 
		Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		 
		Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).
		 
		За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
		Після укладення договору в 2008 році позичальник його не оспорював, приступив до його виконання і виконував тривалий час, тобто погодився з умовами договору. Договором визначено повернення кредиту в тій самій валюті, в якій видано кредит, що повністю відповідає суті договору кредиту (позики) і не суперечить чинному законодавству.
		Відповідно до пунктів 2.13.1-2.13.3 кредитного договору про намір змінити розмір процентів за надання кредиту та/або комісій, кредитор зобов`язаний повідомити позичальника не пізніше ніж за десять робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду. У разі, якщо позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів за кредитом та/або комісій, він зобов`язаний потягом строку, зазначеного в п. 2.13.1. цього договору, підписати надану кредитором додаткову угоду про внесення змін до договору та повернути її кредитору. У разі, якщо позичальник не погодиться з запропонованими кредитором розмірами процентів або комісій, він зобов`язаний протягом строку, зазначеного у підпункті 2.13.1 цього договору, повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі. Після сплати позичальником зазначених сум дія цього договору вважається припиненою.
		За змістом статті 10 ЦПК України 2004 року, який діяв на час розгляду справи, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 60 цього Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За змістом статті 212 ЦПК України 2004 року, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
		Отже, за цими правилами суд повинен надати оцінку усім доказам, які є в матеріалах справи та на які сторони посилаються, як на підтвердження своїх вимог та заперечень, та не може вважати встановленими факти, які не підтверджені наявними у справі доказами.
		Судом першої інстанції не наведено будь-яких доказів і розрахунків, які би підтверджували погашення позивачем заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.
		Відповідач до заяви про перегляд заочного рішення (а.с. 105-112) та до апеляційної скарги (а.с. 123-129) надав розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором, виходячи із відсоткової ставки 14,5 %, якому суд апеляційної інстанції належної оцінки не надав.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, не встановили обставини щодо розміру кредитної заборгованості відповідача, не навели відповідних доказів щодо погашення ним у повному обсязі кредитної заборгованості та дійшли передчасного висновку про припинення кредитного договору та договору іпотеки від 30 січня 2008 року з підстав недосягнення згоди між сторонами щодо підвищення процентної ставки у письмовій формі.
		Внаслідок порушення наведених норм процесуального права судами не досліджено та не надано належної правової оцінки зібраним у справі доказам та не встановлено фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту          7 частини другої статті 16 ЦК України.
		Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.
		Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		За таких обставин, оскільки недоліки, допущені судами не можуть бути усунені при касаційному розгляді справи, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, суду першої інстанції разом зі встановленням обставин справи, про які зазначено вище, слід звернути увагу на обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та надати йому оцінку з позиції його ефективності.
		Щодо розподілу судових витрат
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд скасовує рішення судів попередніх інстанцій, направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції та не ухвалює нове судове рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.
		Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 листопада 2016 року в частині стягнення з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 суми переплати по кредиту у розмірі 3,14 грн, зобов`язання ПАТ «Укрсоцбанк» здійснити перерахунок нарахованих відсотків за кредитним договором, виходячи зі ставки 14,5 % річних, визнання припиненим договору про надання відновлюваної кредитної лінії                                                   № 2008/661/Ф03.14/03 від 30 січня 2008 року, визнання припиненим договору іпотеки від 30 січня 2008 року, зобов`язання ПАТ «Укрсоцбанк» вчинити дії з проведення державної реєстрації припинення обтяження на предмет іпотеки по договору іпотеки від 30 січня 2008 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2017 року про залишення в цій частині рішення Іллічівського міського суду Одеської області від                 03 листопада 2016 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                               В. І. Крат
		Судді                                                                                                 Н. О. Антоненко
		                                                                                                     І. О. Дундар
		 Є. В. Краснощоков 
		                                                                                                     М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...