Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 661/4333/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2019. Зареєстровано: 28.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2019.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Номер судового провадження: 22-ц/819/1797/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Номер справи 661/4333/19                                            Головуючий в 1 інстанції Ведяшкіна Ю.В.
		Номер провадження 22-ц/819/1797/19                                         Доповідач Орловська Н.В.
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		26 листопада 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого                                                          Орловської Н.В.,
		суддів                                                                      Кутурланової О.В.,
		                                                       Майданіка В.В.,
		секретар                                                Шибінська А.Л.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Грицак Оксани Сергіївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року у складі судді Ведяшкіної Ю.В. у справі за позовом адвоката Грицак Оксани Сергіївни, яка діє від імені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту,
		В С Т А Н О В И В :
		 
		17 вересня 2019р. адвокат Грицак Оксана Сергіївна в інтересах ОСОБА_1 подала позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення обтяження у вигляді арешту накладеного на підставі повідомлення прокуратури м. Артеміська Донецької області від 26.03.1997р, на майно, яке належить ОСОБА_4 , квартиру АДРЕСА_1 .
		       Позов мотивований тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої належить 1\2 частина зазначеної квартири, яка належала спадкодавцеві, проте нотаріусом у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування відмовлено із тих підстав, що спадкове майно перебуває під арештом, встановленим у кримінальному провадженні.
		       Оскільки спадкодавець на день смерті постійно проживав у м. Нова Каховка і кримінальна справа щодо нього не зареєстрована, судимості у Донецькій області за даними СІТ Бахмутського ВП ГУПН у Донецькій області не має , розшукові справи щодо нього не заводились, а тому вважає, що наявність зареєстрованого обтяження щодо спадкового майна порушує її права, як спадкоємця та перешкоджає у отриманні права власності на предмет спадкування.
		       Просила розглянути спір у порядку цивільного судочинства та задовольнити заявлені позовні вимоги.
		Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а можуть бути розглянуті за правилами кримінального судочинства, яка віднесена до юрисдикції загальних судів.
		       В апеляційній скарзі адвокат Грицак Оксана Сергіївна, яка діє від імені ОСОБА_1 , просить ухвалу суду скасувати, справу передати на розгляд суду першої інстанції у новому складі із тих підстав, що суд не дослідив надані до позовної заяви письмові докази та не врахував, що арешт у кримінальній справі накладено ще у 1997р. відносно майна особи, яка не ідентифікована паспортними даними, а тому вважає, що обтяження застосовано щодо майна іншої особи, а не спадкодавця, ОСОБА_4 , який до кримінальної відповідальності у Донецькій області не притягувався. Крім того не враховано, що архівні документи з 1977 по 2017 роки знищені за той період, коли частина території перебувала не під контролем України.
		Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегією суддів встановлені наступні обставини. 
		       Згідно п.1 ч.1 ст. 189 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.        
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
		У частинах першій та третій статті 2 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України від 23 червня 2005 року№ 2709-IV «Про міжнародне приватне право». Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 Відповідно до статті 19 ЦПК України в чинній редакції, згідно частини першої якої передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
		За змістом заявленого позову вбачається, що арешт на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1 , власником 1\2 частини якої був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12.09.2005р. за № 2375270 на підставі повідомлення б\н прокурора м. Артемівська Донецької області, дата виникнення обтяження 26.03.1997р.
		Згідно з п. 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
		 Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
		Частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у чинній редакції 2012р. встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
		Порядок скасування арешту майна, накладеного в порядку кримінального судочинства, визначено у статті 174 КПК України, відповідно до положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
		Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
		Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		       Таким чином, у разі якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України в редакції 2012р., особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України та є ефективним. Разом з тим чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту в порядку цивільного судочинства.
		За змістом поданого позову вбачається, що арешт на спірне майно було накладено у кримінальній справі, у якій ні позивач, ні відповідачі не є сторонами кримінального провадження.
		Арешт на спірну квартиру було накладено органом досудового слідства під час процесу досудового слідства у кримінальній справі згідно повідомлення прокуратури від 26.03.1997р. на підставі положень КПК України 1960 року.  
		       Гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
		Зазначений принцип відображено й конкретизовано в ч. 1 ст. 321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована ст. 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
		Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.    
		Відповідно до статті 126 КПК України 1960 року, чинного на час накладення слідчим арешту на майно ОСОБА_4 , зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Як було визначено в цій же статті, накладений на майно арешт мав бути скасований органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. У разі закриття кримінальної справи постановою слідчого арешт майна згідно з частиною першою статті 214 КПК України 1960 року підлягав скасуванню на підставі цього ж процесуального рішення.
		Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту ч.3 ст. 174 КПК України у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
		Зазначена норма процесуального права є аналогічною наведеній у ч.1 ст. 214 КПК України 1960 року.
		 Після припинення кримінальної процедури утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
		 Водночас способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття під час закриття кримінальної справи обов`язкового процесуального рішення про скасування арешту майна, в такій ситуації кримінальний процесуальний закон не передбачає.
		Арешт на спірне майно було накладено у 1997р. під час дії КПК України 1960 року за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом.
		       Положеннями цього Кодексу передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі - або одночасно з винесенням постанови про її закриття (ч.1 ст. 214), або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба (ч.6 ст. 126).  
		   Способів виправлення помилки, допущеної слідчим або прокурором у зв`язку з неприйняттям під час закриття кримінальної справи рішення про скасування арешту майна, після закінчення досудового слідства, КПК України 1960 року не встановлював.
		 Крім цього, у межах кримінальної справи, що розслідувалася, позивач зазначила, що є спадкоємцем за законом власника спірного майна ОСОБА_4 , а тому не мала процесуального становища підозрюваного чи обвинуваченого, а тому за нормами кримінально-процесуального закону, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, не наділена процесуальним правом ініціювати питання про звільнення спадкового майна з-під арешту.
		  Із урахуванням викладеного, а також втрати чинності КПК України 1960 року, тривалого часу, що минув після закриття справи, істотних організаційних і кадрових змін, що в подальшому відбулися у правоохоронних органах, вирішення питання про припинення втручання у право власності ОСОБА_1 шляхом звернення до слідчого або прокурора на підставі КПК України 1960 року очевидно не буде ефективним способом захисту порушеного  права.
		  Інституту судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування КПК України 1960 року не містив. Прийняття судом рішення щодо арешту майна як засобу забезпечення цивільного позову та/або можливої конфіскації, з огляду на зміст п.7ч.1ст. 253; п.8ч.1ст. 324; ч.13ст.  335 цього Кодексу передбачалося лише після прийняття рішення про призначення до судового розгляду та під час постановлення за результатами такого розгляду вироку у кримінальній справі, направленій до суду з обвинувальним висновком.  
		       Відомості про те, що завершення кримінального провадження відбулось за правилами КК України у редакції 2012р. матеріали даної справи не містять, а тому висновок суду першої інстанції, про те, що зняття арешту на зазначене нерухоме майно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства, не можна визнати правильним, оскільки дія КПК в редакції 2012р. не поширюється на питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, а підлягають вирішенню в порядку, що діяв на час вчинення такої процесуальної дії.
		За викладених обставин наведені судом першої інстанції доводи про відсутність підстав для розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства є необґрунтованими та такими, що суперечать п.1 ч.1 ст. 189 ЦПК України.
		 Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження  № 14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/1247/18 (провадження   № 12-99гс19) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року справа № 450/1411/16 (провадження № 14-477цс19)
		З огляду на наведене та межі перегляду справи апеляційним судом оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 22 жовтня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом про скасування арешту та заборони відчуження підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду в суд першої інстанції .
		Керуючись ст.ст.  367, 374, 379 ЦПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу адвоката Грицак Оксани Сергіївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , задовольнити.
		Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду в суд першої інстанції
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
		Головуючий                               _________                 Н.В.Орловська
		Судді:                                      __________                  О.В.Кутурланова
		                                       ____________                В.В.Майданік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...