Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/4494/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2019. Зареєстровано: 28.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2019.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Номер судового провадження: 857/11962/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/11962/19
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		судді-доповідача:                                                  Гінди О.М.
		суддів:                                                                      Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,
		за участю секретаря судових засідань -                     Чопко Ю.Т.   
		позивача -                                                                     ОСОБА_1.
		розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 23 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Горбань О.Ю., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 , 20.08.2019 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № ЛВ 11077 від 18.02.2019 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Обґрунтовує позов тим, що він є власником автомобіля марки Хюндай н.з. НОМЕР_1 та 18 серпня 2019 року дізнався від державного виконавця про відкриття виконавчого провадження у справі про примусове виконання постанови про адміністративне правопорушення, зафіксоване в режимі фотозйомки/відеозапису серія ЛВ № 11077. На підставі цієї постанови, його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3   ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Вважає, що інспектор з паркування діяв незаконно, порушення зафіксоване неналежним технічним засобом, з порушенням законодавства про захист інформаційно-телекомунікаційних систем, відсутній реєстр адміністративних правопорушень, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
		Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 23 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що прийняте рішення є незаконним, таким, що не відповідає обставинам справи, а тому просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
		Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
		Позивач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, а судове рішення скасувати.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких мотивів.
		Судом першої інстанції встановлено, що згідно оскаржуваної постанови, позивач 18.02.2019 о 10 год. 15 хв, як водій транспортного засобу марки Хюндай н.з. НОМЕР_1 , на вул. Листопадового Чину, 12 у м. Львові здійснив зупинку (стоянку) транспортного засобу на тротуарі, що створює перешкоду у русі пішоходам, ширина смуги для руху пішоходів є меншою за 2 метри, чим порушив п. 15.10 «б»   Правил дорожнього руху, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3   ст. 122 КУпАП.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, діючи в межах та у спосіб, визначених чинним законодавством, після виявлення правопорушення, правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з врахуванням вимог як матеріального так і процесуального права. Крім цього, жодного доказу про те, що позивач не вчиняв даного правопорушення, суду не представлено.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
		Відповідно до п. «б», 15.10   Правил дорожнього руху, затверджених      постановою Кабінету Міністрів України      від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), стоянка забороняється, зокрема, б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно фотознімків, які наявні в матеріалах справи та в розумінні ст. 251 КУпАП є належним доказами по справі, підтверджено, що 18.02.2019 о 12 год 10 хв автомобіль Хюндай н.з. НОМЕР_1 був припаркований по вул. Листопадового Чину, в м. Львові на тротуарі, що є порушенням ч. 3 ст. 122 КУпАП.   Крім цього, вказані обставини також підтверджуються інформацією з сайту за посиланням «http://inspector.lviv.ua». 
		Щодо покликання апелянта на те, що порушення Правил дорожнього руху зафіксовано неналежним технічним засобом, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, з огляду на наступне.
		Відповідачем, до матеріалів справи подана декларація про відповідність ВА № 013751, темнін дії до 12.12.2019, згідно якої ТОВ «ПК ІТ-Проект» підтвердило, що персональний мобільний відеореєстратор моделі DMT1 відповідає вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067, постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1077 «Про затвердження технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання». 
		Також, згідно сертифікату дослідження конструкцій Органу з оцінки відповідності Українського державного центру радіочастот (ООВ УКРЧАСТОТНАГЛЯД), відеореєстратор персональний мобільний моделі DMT1, відповідає вимогам вимогам пп. 9.1, 9.2, 9.3 Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного (термінального) обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009.
		Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що відеореєстратори моделі DMT1 за технічною специфікацією виробника «Shenzen Diamante Technology Co., Ltd» дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів та мають належний сертифікат відповідності.
		При цьому, суд зазначає, що відеореєстратор моделі ДМТ1 є приладом для здійснення фото та відеофіксації, однак він не здійснює жодних вимірювань, що свідчить про безпідставність тверджень позивача щодо необхідності його відповідності вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженим   постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 94.
		Таким чином, відповідач виявив порушення   ПДР, на яке належним чином відреагував, результатом чого стало винесення постанови у справі про адміністративні правопорушення.
		З огляду на викладене, порушення позивачем правил зупинки та стоянки, що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, підтверджується належними доказами, що свідчить про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною третьою   статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Суд апеляційної інстанції, не приймає до уваги покликання позивача, що про винесення постанови № ЛВ 11077 від 18.02.2019 його не було належним чином повідомлено. Оскільки, відповідачем вживались заходи, щодо направлення оскаржуваної постанови на адресу позивача, шляхом поштового відправлення такої рекомендованим листом № 7900601196588, Натомість, вказаний лист повернувся «за закінченням встановленого строку зберігання». Отже, суб`єкт владних повноважень належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про винесення оскаржуваної постанови. Однак, неотримання такої, виникло з незалежних від відповідача причин.
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. 
		Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 315, 317, 321, 322, КАС України, суд
		 
		постановив:
		 
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сихівського районного суду міста Львова від 23 жовтня 2019 року у справі № 464/4494/19 - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач: О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха   В. В. Ніколін      Повне судове рішення складено 26.11.2019.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...