Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3506/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2019. Зареєстровано: 28.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		РІШЕННЯ
		(додаткове)
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"18" листопада 2019 р.м. Харків                      Справа № 922/3506/18
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Новікової Н.А.            
		при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.,
		розглянувши заяву про вирішення питання про судові витрати (вх. № 26391 від 04.11.2019) та заяву про ухвалення додаткового судового рішення (вх. № 26742 від 06.11.2019) по справі 
		за позовом  ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
		до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кім. 35, код ЄДРПОУ 22630473;
		про   визнання недійсним та скасування рішення, зобов`язання поновити провадження у справі № 1/02-11-17
		за участю представників учасників справи:
		позивача - Куманецький О.М. (ордер № 0000431897 від 06.09.2019);
		відповідача - Тевелєва Ю.В. (договір № 13 від 05.08.2019).
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 118 р/к від 25.10.2018 про закриття провадження у справі № 1/02-11-17, зобов`язання Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України поновити провадження у справі № 1/02-11-17, відкрите на підставі розпорядження Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27 - рп/к від 02.03.2017.
		Рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2019 позов задоволено  частково, визнано недійсним та скасовано рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 118 р/к від 25.10.2018 про закриття провадження у справі № 1/02-11-17. В решті позову відмовлено.
		До закінчення судових дебатів у справі повноважний представник позивача на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України звернуся до суду з заявою (вх. № 26391 від 04.11.2019), в якій просив: визнати поважними причини неможливості ОСОБА_1 подати до закінчення  судових дебатів у справі № 922/3506/18 доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу та вирішити питання про судові витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом справи у суді, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від  04.11.2019 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про судові витрати (вх. № 26391 від 04.11.2019)та призначено судове засідання на "12" листопада 2019 року о 11:30 год.
		06.11.2019 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути користь позивача витрати пов`язані з правовою професійною допомогою у розмірі 111000,00грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00грн.. Окрім цього, до вказаної заяви позивачем додано, копію квитанції зі сплати судового збору,  договір про надання правової допомоги №ФО-3/2019 від 01.04.2019, ордер  адвоката серії ХВ № 000043 1867 від 06.09.2019 року, доручення № 1 на надання правової та професійної правничої допомоги до договору № ФО- 3/2019 від 01.04.2019 року, копія Акту приймання-передачі наданої правової та професійної правничої допомоги № ФО-3/1 від 05.11.2019 до Договору № ФО-3/2019 від 01.04.2019 року, копія Звіту адвоката про надану правову та професійну правничу допомогу від 05.11.2019 року,   рахунок № 1/ФО-3/2019 від 05.11.2019 року, меморіальний ордер № МАВ3470964 від 05.11.2019 року та меморіальний ордер № МАВ3471012 від 05.11.2019 року. В обґрунтування заяви останній вказував, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги та доручення № 1 сторонами обумовлено, що розмір ставки погодинної оплати для адвоката становить 3000,00грн за одну годину, таким чином, на підставі Рахунку № 1/ФО-3/2019 від 05.11.2019 року, виставленого АО «ЛЕДЖІТ», позивачем був сплачений гонорар за надання правової та професійної правничої допомоги згідно письмового доручення № 1 від 15.07.2019 року в розмірі 111 000,00грн., що підтверджується меморіальними ордерами №№ МАВ3470964, МАВ3471012 від 05.11.2019 року та банківською випискою по рахунку АО «ЛЕДЖІТ» від 06.11.2019 року. За змістом вказаного Акту АО «ЛЕДЖІТ» була надана правова та професійна правнича допомога, вартість якої склала 111   000,00грн. Невід`ємною частиною Акту є Звіт адвоката про надання правової та професійної правничої допомоги, відповідно до якого на надання правової допомоги АО «ЛЕДЖІТ» було витрачено загалом 37 годин 00 хвилин. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача витрати понесені останнім на професійну правову допомогу у розмірі 111000,00грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00грн., сплачених відповідно квитанції від 31.07.2019.
		12.11.2019 від відповідача надійшло клопотання вих. №70-02/4-6637 від 12.11.2019, в якому останній проти заяви позивача про відшкодування судових витрат заперечував повністю та вказував на те, що позивачем порушено процедуру подачі доказів понесених ним витрат на професійну правову допомогу, оскільки позовна заява ОСОБА_1 не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що на думку останнього, свідчить про відсутність таких судових витрат, окрім цього відповідач зазначає про те, що безпосередньо договором про надання правової допомоги позивачем не визначено вартості послуг правової допомоги, а сума погодинної оплати встановлена в дорученні №1 до договору на 84% більший ніж розмір погодинної розмірі мінімальної заробітної плати встановлений чинним законодавством для населення України. Також, відповідач у вказаному клопотанні вказував на те, що представником позивача у наданому суду звіті про надані послуги, безпідставно завищений час витрачений адвокатом на  здійснення тієї чи іншої процесуальної дії. Так, останній вказує, що вартість послуги згідно п. 1 Звіту є завищинем, оскільки позовна заява, за своїм змістом дублює клопотання, яке вже подавалось в межах провадження у справі № 1/02-11-17, водночас, витрати згідно п. 2 звіту, згідно якого позивачем проведено аналіз ухвали суду про залишення позову без руху, є безпідставними, оскільки такі викликані поведінкою позивача та не залежали від відповідача, також послуги з оформлення повноважень представника, на які сторонами витрачено 30хв., взагалі не відносяться до послуг професійної правничої допомоги. Щодо п. 5 останній вказує, що зазначений вид правової допомоги не підлягає задоволенню, оскільки Господарським судом Харківської області надсилаються процесуальні документи на адресу сторін, більш того, суди зобов`язані належним чином сповістити про хід судового засідання сторін, а отже контролювати відкриття судового засідання є надумана послуга представника позивача, не обґрунтована, не підпадає під критерій «необхідності» та не пов`язано безпосередньо з розглядом справи № 922/3506/18. Послуги надані згідно  пунктів 6, 12, 14, 16, 19 звіту  є необгрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки вони неналежним чином обґрунтовані, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Щодо пункту 7, 13, 15, 17, 20  звіту, останнім необґрунтовано час, який витрачений останнім на участь у відповідних судових засідання, що не відповідаю реальному часу проведення вказаних судових засідань. Стягнення вартості за послуги згідно п. 8 звіту, також на думку позивача є необґрунтованим, оскільки позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт надання правничої допомоги у вигляді аналізу судової практики відносно спорів з органами Антимонопольного комітету України, а в матеріалах справи № 922/3506/18 відсутні будь-які посилання на судову практику, яку б аналізував представник позивача, що підлягала б застосування у даній справі. Водночас, послуги згідно пунктів 9 та 10 Звіту «Ознайомлення в приміщенні Господарського суду Харківської області з матеріалами справи № 922/3506/18» та  «Ознайомлення з матеріалами справи № 922/3506/18» є необґрунтованими, оскільки адвокат мав змогу здійснювати ознайомлення з матеріалами справи через електронний кабінет без прибуття в суд, крім цього всі документи по справі надсилались останньому, що підтверджується відповідними доказами, які долучались до заяв по суті справи. Водночас, щодо витрат на підготовку відповіді на відзив згідно пункту 11 звіту, які оцінені в 24000,00грн. та 8 годин час, відповідач вважає, що такі не підлягають задоволенню, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), оскільки зміст відповіді на відзив Позивача повністю дублює зміст його позовної заяви та не містить будь-яких нових тверджень, які б вказували на будь-яку роботу адвоката (відсутній факт надання правової допомоги адвокатом). Крім цього, як зазначає, відповідач, підготування проекту Заяви до Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/18 про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення є процесуальною дією позивача, у випадку понесення останнім судових витрат та не потребує від останнього будь-яких професійних знань та навичок, а тому витрачений час 1 год. 30 хв. та вартість наданої послуги 4500 грн. є завищеним, не відповідає обсягу фактично наданих послуг.
		У судовому засіданні 12.11.2019 за для надання можливості позивачу надати заперечення на клопотання відповідача відкладено судове засідання на 18.11.2019.
		14.11.2019 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача (вх. №27645 від 14.11.2019), в яких останній просив залишити клопотання позивача без задоволення та стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 111000,00грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00грн.. В обґрунтування заявлених заперечень останній зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 подавалась до Господарського суду Харківської області ще 19.12.2018 року, що підтверджується відповідною відміткою канцелярії суду. При цьому, договір, на підставі якого ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, було укладено 01.04.2019 року, у зв`язку з чим, позивач не мав змоги надати вказані докази разом з поданням вказаної заяви, крім цього, останній вказує, що заява на відшкодування судових витрат була подана до закінчення судових дебатів, що не є порушенням вимог процесуального законодавства. З цього приводу, просимо звернути увагу на те, що витрачений адвокатом на надання правової професійної правничої допомоги час визначається не лише часом, визначеним в протоколі судового засідання, але й часом, який необхідний для того, щоб дістатись до приміщення суду, в якому повинно відбутись судове засідання, і часом - на очікування судового засідання, оскільки останні не завжди починаються у визначений судом час. Крім того, послуги, що були надані Адвокатським об`єднанням прийняті позивачем, що підтверджується підписаним між сторонами Актом виконаних робіт без заперечень та оплачені в повній мірі, що підтверджує факт понесених позивачем судових витрат. А позиція Харківського обласного територіального віл ділення Антимонопольного комітету України про те. що витрати позивача на правову допомогу не є фактичними та неминучими, не відповідає обставинам справи. 
		У судовому засіданні 18.11.2019 повноважний представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив стягнути з відповідача судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 111   000,00грн., згідно звіту та акту наданих останнім, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00грн.
		Повноважний представник відповідача проти вказаної заяви заперечувала з підстав викладених у клопотанні від 12.11.2019.
		Дослідивши подану заяву про розподіл судових витрат у справі № 922/3506/18, суд зазначає наступне.
		За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
		Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України  суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
		Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
		Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
		1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
		2)  визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
		3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
		Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
		У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
		Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
		Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
		Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
		При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №    34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
		У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
		Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
		Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
		У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
		Разом з чим, відповідно до  частини 2  статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Відповідно до пункту 4 частин 1  статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Відповідно до пункту 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Відповідно до частини 1статті 232 Господарського процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
		Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.  Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
		Статтею 244 ГПК України встановлено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
		Відповідно до частини 4  статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
		На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги №ФО-3/2019 від 01.04.2019, ордер  адвоката серії ХВ № 000043 1867 від 06.09.2019 року, доручення № 1 на надання правової та професійної правничої допомоги до договору № ФО-3/2019 від 01.04.2019 року, копія Акту приймання-передачі наданої правової та професійної правничої допомоги № ФО-3/1 від 05.11.2019 до Договору № ФО-3/2019 від 01.04.2019 року, копія Звіту адвоката про надану правову та професійну правничу допомогу від 05.11.2019 року,   рахунок № 1/ФО-3/2019 від 05.11.2019 року, меморіальний ордер № МАВ3470964 від 05.11.2019 року та меморіальний ордер № МАВ3471012 від 05.11.2019 року.
		Відповідно до п. 1.1 договору №ФО-3/2019 про надання правової допомоги    від 01.04.2019, наа умовах визначених цим Договором Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати Клієнтові комплексну, правову та професійну правничу допомогу (далі - правова допомога), включаючи, але не обмежуючись наданням наступних видів правової допомоги: Надання Клієнтові усних та письмових юридичних консультацій, інформації та роз`яснень з правових питань, що виникають у Клієнта;  Складання на запит Клієнта документів правового характеру: проектів договорів, угод, меморандумів, протоколів, заяв, скарг, претензій, позовних заяв, відповідей і заперечень на претензії та позовні заяви, а також інших документів; Представництво Клієнта, як заявника та / або потерпілого у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення; Представництво інтересів Клієнта у відносинах з органами досудового розслідування, прокуратури з питань розгляду заяв та звернень Клієнта до таких органів та розгляду таких звернень; Представництво або захист клієнта у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення, як підозрюваного, підсудного, або, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності; Надання Клієнтові правової допомоги, як свідку у кримінальному провадженні; Представництво інтересів Клієнта у відносинах з органами досудового розслідування, прокуратури, судами під час здійснення такими органами слідчих дій, проведення яких прямо чи опосередковано стосується прав та інтересів Клієнта; Представництво інтересів Клієнта у судах усіх інстанцій на усіх стадіях судового розгляду під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, конституційного судочинства; Представництво інтересів Клієнта у відносинах з юридичними особами усіх форм власності та фізичними особами та їх представниками з питань отримання пояснень, документів, що стосуються Клієнта та відносин клієнт з такими особами; Представництво інтересів Клієнта у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами нотаріату, установами банків тощо, з усіх та будь-яких питань, що стосуються реалізації прав та інтересів Клієнта та виконання повноважень вказаних органів; Вчиняти інші дії передбачені відповідним процесуальним законодавством, Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" необхідні для захисту інтересів Клієнта.
		Згідно п. 1.3-1.5 договору, Клієнт може видати Адвокатському об`єднанню доручення про надання додаткових видів правової допомоги, що оформлюється письмовим дорученням або додатковою угодою до Договору. Адвокатське об`єднання самостійно та на власний розсуд визначає обсяг дій, які необхідно вчинити в інтересах Клієнта для ефективного захисту його прав та інтересів.          Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню гонорар, а також компенсувати фактичні витрати пов`язані з розглядом справи у порядку та розмірі, що визначені цим Договором.
		Так згідно пункту 2.6. Договору правова допомога, пов`язана з представництвом Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, конституційного судочинства, надається Клієнтові на підставі погодженого Сторонами доручення. Сторони досягли домовленості, що стосовно кожної судової справи, яка розглядається в порядку господарського, цивільного, адміністративного або конституційного судочинства, та стосовно кожної стадії судового провадження (розгляд справи в суді першої інстанції в порядку позовного, наказного, окремого або іншого провадження, перегляд судових рішень в порядку апеляційного або касаційного провадження тощо) складається окреме письмове доручення. Письмове доручення є невід`ємною частиною цього Договору з моменту його погодження та підписання Сторонами.
		Крім того, як зазначено в пункті 5.2. Договору за надання правової допомоги, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі, що розраховується виходячи із обсягу фактично наданих Адвокатським об`єднанням видів правової допомоги (далі також «послуги») та ставок погодинної оплати, визначених відповідним письмовим дорученням. Клієнт погоджує розмір ставок погодинної оплати у відповідному письмовому дорученні з урахуванням того, що розмір витрат на оплату послуг Адвоката є співмірним із: .          складністю справи та послуг, які надаватимуться Адвокатом в рамках погодженого письмового доручення; ціною позову та / або значенням справи для Клієнта, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію Клієнта, публічним інтересом до справи тощо.
		Відповідно до п. А-В доручення № 1 на надання правової та професійної правничої допомоги до договору № ФО-3/2019 від 01.04.2019 року, сторони узгодили, що предметом даного Доручення є надання правової та професійної правничої допомоги пов`язаної із представництвом інтересів Клієнта у судовій справі №922/3506/18, яка розглядатиметься в порядку господарського судочинства у суді першої інстанції у зв`язку із: Визнанням недійсним та скасування рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25Л0.2018 року №-118 р/к, зобов`язання поновити провадження у справі № 1/02-11-17.           Сторони, на виконання п.п. 5.2. п. 5 Договору, узгодили, що за надання правової допомоги, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі, що розраховується виходячи із обсягу фактично наданих Адвокатським об`єднанням видів правової допомоги (далі також «послуги») та ставок погодинної оплати, визначених відповідним письмовим дорученням. Клієнт погоджує розмір ставок погодинної оплати у відповідному письмовому дорученні з урахуванням того, що розмір витрат на оплату послуг Адвоката є співмірним із:           складністю справи та послуг, які надаватимуться Адвокатом в рамках погодженого письмового доручення; ціною позову та/або значенням справи для Клієнта, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію Клієнта, публічним інтересом до справи тощо. 
		Згідно п. 7 доручення, сторонами обумовлено розмір ставки погодинної оплати послуг адвоката у розмірі 3000,00грн..
		Відповідно до Акту №ФО-3/1 приймання-передачі правової та професійної правничої допомоги до договору від 01.04.2019 позивач прийняв без зауважень послуги правової та професійної правничої допомоги  вартістю 111000,00грн. 
		На підставі Рахунку № 1/ФО-3/2019 від 05.11.2019 року, виставленого АО «ЛЕДЖІТ», позивачем був сплачений гонорар за надання правової та професійної правничої допомоги згідно письмового доручення № 1 від 15.07.2019 року в розмірі 111   000,00грн., що підтверджується меморіальними ордерами №№ МАВ3470964, МАВ3471012 від 05.11.2019 року та банківською випискою по рахунку АО «ЛЕДЖІТ» від 06.11.2019 року. 
		Таким чином, згідно звіту про надання правової допомоги, який є додатком до вказаного  акту ОСОБА_1 , було надано наступний перелік послуг: «Аналіз позовної заяви ОСОБА_1 та наданих ним матеріалів (документів)», «Аналіз ухвали Господарського суду Харківської області від 24.07.2019 року у справі № 922/3506/18 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху», «Підготування проекту Заяви ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/18, її узгодження, оформлення та підписання у Клієнта», «Оформлення повноважень представника позивача - ОСОБА_1 на участь у справі Господарського суду Харківської області № 922/3506/18», «Здійснення контролю відкриття провадження у справі та призначення справи №           922/3506/18 до слухання в Господарському суді Харківської області», «Підготування до судового засідання, що призначене на 09.09.2019 року, в Господарському суді Харківської області у справі № 922/3506/18», «Підготування до судового засідання, що призначене на 23.09.2019 року, в Господарському суді Харківської області у справі № 922/3506/18», «Підготування до судового засідання, що призначене на 07.10.2019 року, в Господарському суді Харківської області у справі № 922/3506/18»,  «Підготування до судового засідання, що призначене на 21.10.2019 року, в Господарському суді Харківської області у справі № 922/3506/18», «Участь у судовому засіданні 09.09.2019 року в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/18», «Участь у судовому засіданні 23.09.2019 року в приміщенні Господарського суду Харківської області у справ №922/3506/18», «Участь у судовому засіданні 07.10.2019 року в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/18», участь у судовому засіданні 21.10.2019 року в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/18», «Участь у судовому засіданні  04.11.2019 року в          приміщенні Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/18», «Аналіз судової практики відносно спорів з органами Антимонопольного комітету України», «Ознайомлення в приміщенні Господарського суду Харківської області з матеріалами справи № 922/3506/18», «Ознайомлення з матеріалами справи № 922/3506/18»,  «Підготування проекту Відповіді на відзив відповідача до Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/18»,  «Підготування проекту Заяви до Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/18 про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення»,  «Підготування до судового засідання, ще призначене на 04.11.2019 року, в Господарському суді Харківської області у справі № 922/3506/18» вартістю всього на 111   000,00грн..
		Як вбачається з матеріалів, позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується здійсненням представництва відповідача у всіх судових засіданнях у справі, а також наявними в  матеріалах справи позовною заявою, заявою на усунення недоліків, відповіддю на відзив та іншими процесуальними документами поданими в інтересах позивача.
		Однак, суд ознайомившись зі звітом про надання правової допомоги, який доданий позивачем, в якості детального опису робіт адвокат, вважає, що адвокатом необґрунтовано належним чином види та обсяги наданих послу, а також  витрачений час на їх надання, виходячи з наступного.
		Щодо п. 3 звіту «Оформлення повноважень представника позивача - ОСОБА_1 на участь у справі Господарського суду Харківської області № 922/3506/18» на яку витрачено 30хв. та яка коштує 1500,00грн., суд зазначає, що вказана послуга не відноситься до послуг з надання професійної правничої допомоги, оскільки така стосується виключно оформлення повноважень адвоката на надання останнім відповідних послуг.
		Щодо п. 5 «Здійснення контролю відкриття провадження у справі та призначення справи №922/3506/18 до слухання в Господарському суді Харківської області» на яку витрачено 50хв. вартістю 2500,00грн., вказана послуга на переконання суду не була необхідною в даному випадку, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, всі процесуальні документи у відповідності до вимог ГПК України, надсилались позивачу, а тому враховуючи, що відомості щодо процесуального руху справи перебувають у публічному доступі, а тому витрати в розмірі 2500,00грн., заявлені позивачем безпідставно.
		Водночас, щодо п. 6,  12, 14, 16, 19 звіту «Підготування до судового засідань в Господарському суді Харківської області у справі № 922/3506/18», суд зазначає, що позивачем необґрунтовано та не вказано, в чому полягає дана послуга, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подавалось жодних клопотань чи заяв з процесуальних питань, а тому суд дійшов висновку, що позивачем не доведено реальності надання вказаних послуг та необґрунтовано зміст даних послуг, крім цього доведено обсяг часу витраченого на надання вказаної послуги, а відтак витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16750,00грн.  згідно перелічених пунктів задоволенню не підлягають. 
		Щодо п. 8 звіту «Аналіз судової практики відносно спорів з органами Антимонопольного комітету України» на який витрачено  5 годин часу вартістю 15000,00грн., суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт надання правничої допомоги у вигляді аналізу судової практики відносно спорів з органами Антимонопольного комітету України, у зв`язку з чим, на думку суду вартість вказаної послуги не підлягає стягненню з відповідача.
		Крім цього, щодо п. 9-10 звіту «Ознайомлення в приміщенні Господарського суду Харківської області з матеріалами справи № 922/3506/18» та «Ознайомлення з матеріалами справи № 922/3506/18» відповідно, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи представник позивача дійсно знайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами, а тому п. 9 звіту є обґрунтованим. Однак, позивачем не надано доказів, які б свідчили про ознайомлення з матеріалами справи іншим способом, окрім як шляхом подачі заяви та ознайомлення з матеріалами справи в приміщення господарського суду, а відтак на переконання суду витрати згідно п. 10 звіту  у розмірі 6000,00грн. є безпідставними.
		Щодо пункту 18 звіту «Підготування проекту Заяви до Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/18 про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення», суд зазначає, що подання вказаної заяви не є окремою самостійною послугою, а за своїм змістом є вчинення позивачем дій щодо компенсації останньому витрат понесених на професійну правову допомогу, у зв`язку з чим, суд вважає, що витрати на складання такої заяви повинні входити до послуги наданої згідно п. 1 звіту, «Аналізу позовної заяви та переданих документів» оскільки, саме тоді визначалась орієнтовна ціна послуг, які будуть надані під час розгляду даної справи.
		Разом з цим, послуги надані згідно п. 1, 2 та 4 звіту «Аналіз позовної заяви ОСОБА_1 та наданих ним матеріалів (документів)»,  «Аналіз ухвали Господарського суду Харківської області від 24.07.2019 року у справі № 922/3506/18 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху» та «Підготування проекту Заяви ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/18, її узгодження, оформлення та підписання у Клієнта» відповідно, на переконання суду є обґрунтованими та доведеними.
		При цьому, суд зазначає, що позивачем необґрунтовано обсяг часу витраченого на підготування відповіді на відзив, який вказано в п. 11 звіту, оскільки, як вбачається зі відповіді на відзив, та повністю дублює позовну заяву, яка міститься в матеріалах справи, а відтак, на переконання суду, позивачем необґрунтовано обсягу часу витраченого на надання даної послуги у розмірі 8 годин,  однак враховуючи, що відповідь на відзив все ж таки готувалась, суд вважає, що співмірною вартістю вказаної послуги, виходячи з розрахунку двох годин роботи є 6000,00грн., які підлягають стягненню з відповідача.
		Водночас, щодо послуг наданих згідно п. 7, 13, 15, 17 та 20 звіту, які стосуються участі адвоката у судових засіданнях 09.09.2019, 23.09.2019, 07.10.2019, 21.10.2019 та 04.11.2019, суд зазначає, що позивачем невірно вказаний час витрачений для участі у вказаних судових засідань, що призвело до безпідставного завищення вартості наданих послуг. Так, як вбачається з протоколу судового засідання від 09.09.2019, підготовче засідання тривало 10хв., а не 01 годину 45 хвилин, як вказано позивачем, а тому з розрахунку 3000,00грн за 1 годину роботи адвоката, вартість даної послуги становить 500,00грн.. Як вбачається з протоколу судового засідання 23.09.2019, підготовче засідання по справі тривало 4 хвилини, а не 1 годину 15 хвили, як то вказує позивача, а відтак вартість даної послуги повинна становити 200,00грн.. Також, як вбачається з протоколу судового засідання від 07.10.2019, судове засідання по справі тривало 25 хвилин, а не 2 години 30 хвилин, як вказано позивачем, а тому вартість даної послуги становить 1250,00грн. Як вбачається з протоколу судового засідання 21.10.2019, судове засідання по справі тривало 29 хвилини, а не 2 години, як то вказує позивача, а відтак вартість даної послуги повинна становити 1450,00грн.. Так, як вбачається з протоколу судового засідання від 04.11.2019, судове  засідання тривало 35 хв., а не 01 годину 50 хвилин, як вказано позивачем, а тому вартість даної послуги становить 1750,00грн. Таким чином. Підсумовуючи вищенаведене, загальна вартість послуги щодо участі адвоката у судових засідання по справі становить 5150,00грн..
		Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати у розмірі 111000,00грн., враховуючи, що послуги, які надані позивачу згідно  3, 5, 6, 8,10, 12, 14, 16, 18, 19 звіту є необґрунтованими, а вартість послуг згідно пунктів  7,11, 13, 15, 17, 20 звіту є завищеною, беручи до уваги клопотання відповідача, з врахуванням норм ст. 126 ГПК України, суд вважає справедливим зменшити розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується здійсненням представництва позивача у судових засіданнях по справі, а також наявними в  матеріалах справи позовом та іншими процесуальними документами поданими в інтересах позивача, беручи до уваги клопотання відповідача щодо необґрунтованості та недоведеності витрат позивача на професійну правову допомогу, виходячи з ч. 5 ст. 126 ГПК України, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача  до 27   650,00грн.. 
		Водночас, доводи відповідача про те, що позивачем завищено вартість ставки погодинної оплати послуг адвоката в розмірі 3000,00грн., суд оцінює критично, оскільки між мінімальною заробітною платою та ставкою погодинної оплати відсутній будь-який правових зв`язок, оскільки відповідно до положень статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а тому саме лише посилання відповідача на безпідставне завищення ставки погодинної оплати роботи адвоката не є підставою для відмови у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат.
		Що стосується розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України,  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу. 
		Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Як вбачається з матеріалів справи, вказана справа неодноразово розглядалась господарськими судами. Так,  відповідно до Постанови Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 справу передано до суду першої інстанції зі стадії прийняття позовної заяви до розгляду, при цьому щодо судового збору зазначено, що судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.
		Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1762,00грн. згідно квитанції №0.0.1225718646.1 від 28.12.2018, за подання касаційної скарги у розмірі 1921,00грн. згідно квитанції №0.0.1263636561.1 від 11.02.2019, та за подання позову до суду у розмірі 3524,00грн. згідно квитанції №0.0.1424100435.1 від 31.07.2019.
		Приймаючи до уваги, що Постановою ВП ВС від 03.07.2019, задоволено касаційну скаргу позивача та скасовано ухвалу господарського суду Харківської області  про відмову в прийнятті позову від 20.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2019, суд дійшов висновку, що судовий збір згідно квитанції №0.0.1225718646.1 від 28.12.2018  у розмірі 1762,00грн., який сплачений за подання апеляційної скарги та судовий збір згідно квитанції №0.0.1263636561.1 від 11.02.2019 у розмірі 1921,00грн., який сплачений за подання касаційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.
		Водночас, беручи до уваги те, що позов задоволено частково, з огляду що предмет позову складався з двох вимог немайнового характеру, враховуючи правила п. 2  ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача.
		На підставі вищенаведеного та керуючись статтями123, 126, 129,    232-233, 236-238,    240,    244, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про судові витрати (вх. № 26391 від 04.11.2019) та про ухвалення додаткового судового рішення (вх. № 26742 від 06.11.2019) - задовольнити частково.
		 
		Стягнути з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кім. 35, код ЄДРПОУ 22630473) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 27650,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5445,00 грн., з яких: 1762,00 - сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, 1921, 00 грн. - сплачений судовий збір за подання касаційної скарги та 1762, 00 грн. - сплачений судовий збір за подання позовної заяви.
		 
		Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
		 
		В відшкодуванні витрат зі сплати судового збору у розмірі 1762,00грн. та витрат на професійну правову допомогу  у розмірі 85350,00грн.- відмовити 
		 
		Додаткове набирає законної сили в строки та в порядку передбаченому ст. 241 ГПК України.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
		Повний текст додаткового рішення складено та підписано 27.11.2019.
		 
		Суддя Н.А. Новікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...