Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/2654/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2019. Зареєстровано: 28.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2019.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/11337/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		26 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №813/2654/15
		адміністративне провадження №К/9901/11337/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Мартинюк Н.М.,
		суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»
		на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року (головуючий суддя - Сидор Н.Т.)
		і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року (головуючий суддя - Нос С.П., судді - Яворський І.О., Кухтей Р.В.)
		у справі №813/2654/15
		за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»
		до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації 
		про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
		 
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (далі - «МБО «Екологія-Право-Людина») у травні 2015 року звернулася до суду з позовом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - «Івано-Франківська ОДА»), Департаменту будівництва житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - «Департамент БЖКГ»), в якому просила:
		- визнати протиправними дії Івано -Франківської ОДА і Департаменту БЖКГ щодо неповного надання інформації на запити позивача №628 від 8 грудня 2014 року, №89 від 24 лютого 2015 року, №117 від 4 березня 2015 року; 
		- зобов`язати Івано -Франківську ОДА надати повну інформацію та копії запитуваних документів у відповідь на запити позивача від 8 грудня 2014 року №628, від 24 лютого 2015 року №89; 
		- зобов`язати Департамент БЖКГ надати повну інформацію та копії запитуваних документів у відповідь на запит позивача від 4 березня 2015 року №117; 
		- притягнути до адміністративної відповідальності осіб, винних у ненаданні інформації на запити позивача.
		 
		Позов обґрунтовано тим, що відповідачі є розпорядниками інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а відтак, зобов`язані надавати достовірну, точну і повну інформацію на інформаційні запити, чого вони не зробили.
		 
		Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
		 
		Львівський окружний адміністративний суд постановою від 2 листопада 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Департаменту БЖКГ щодо неповного надання інформації на запит МБО «Екологія-Право-Людина» від 24 лютого 2015 року №89. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		 
		Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що Департамент БЖКГ на момент звернення позивача володів документами учасника процедури закупівлі ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД» і повинен був надати такі документи на вимогу позивача, тому в цій частині позов належить задовольнити.
		 
		Стосовно надання інформації на запити позивача в позові відмовлено з огляду на те, що відповідачі не були володільцями запитуваної інформації й не мали змоги її надати, оскільки відповідні документи були вилучені правоохоронними органами на підставі ухвали слідчого судді.
		 
		У задоволенні позовної вимоги про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у ненаданні інформації на запити позивача, також відмовлено, оскільки відповідачі не мають таких повноважень (ні складати протоколи, ні розглядати справи про такі адміністративні правопорушення). 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
		 
		У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким:
		- визнати протиправними дії Івано-Франківської ОДА і Департаменту БЖКГ щодо неповного надання інформації на запити позивача №628 від 8 грудня 2014 року, №117 від 4 березня 2015 року; 
		- зобов`язати Івано- Франківську ОДА надати повну інформацію та копії запитуваних документів у відповідь на запити позивача від 8 грудня 2014 року №628, від 24 лютого 2015 року №89; 
		- зобов`язати Департамент БЖКГ надати повну інформацію та копії запитуваних документів у відповідь на запит позивача від 4 березня 2015 року №117.
		 
		Зокрема, скаржник зазначає, що судові рішення є необґрунтованими, а суди попередніх інстанцій не в повній мірі встановили всі фактичні обставини справи, що призвело до невірного вирішення спору.
		 
		Скаржник вказує, що Департамент БЖКГ на кожний інформаційний запит позивача не в повній мірі надав відповідь, не надав копій всіх документів, а лише частину з них.
		 
		Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано відмовлено у задоволенні позову через те, що надання інформації є неможливим через вилучення запитуваної інформації правоохоронними органами на підставі ухвали слідчого судді. Вважає, що відповідачі мають об`єктивну можливість її надати, відповідно до частини третьої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (надалі також - «КПК України»), а саме за клопотанням володільця документа до правоохоронних органів. Відповідачі не надали жодних доказів, які б вказували на спроби усунення перешкод у наданні інформації у відповідь на запити позивача, а суди не перевірили факт неможливості отримання відповідачами вилученої інформації.
		 
		Крім того, скаржник зазначає, що визнання ненадання відповідачами інформації протиправним без зобов`язання відповідачів надати інформацію саме по собі не захищає право позивача на доступ до інформації. Вважає, що дана інформація умисно приховується та не розкривається попри її публічність, що перешкоджає захисту права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, яке порушується через розміщення небезпечних відходів гексахлорбензолу поблизу міста Калуш Львівської області.
		 
		Департамент БЖКГ у своїх запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні й залишити оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що позивач на свої запити отримав повну і вичерпну інформацію по суті поставлених питань. Документи, які запитувалися, відповідачі не мали можливості надати, оскільки ці документи були вилучені правоохоронними органами за ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2014 року у справі №344/8952/14-к.
		 
		Також вважає необґрунтованими посилання позивача на статтю 100 КПК України, оскільки видача документів з матеріалів кримінального провадження слідчим або прокурором за клопотанням володільця цих документів є правом слідчого та прокурора, а не їхнім обов`язком. Навіть наявність у відповідачів копій цих документів не свідчитиме про те, що вони є їхніми володільцями, оскільки оригінали документів міститимуться в матеріалах кримінального провадження. На думку відповідача, позивач міг звернутись із вмотивованим запитом до слідчого судді Івано-Франківського міського суду у справі №344/8952/14-к про надання усіх необхідних документів або їхніх засвідчених копій, які його цікавлять.
		 
		Івано-Франківська ОДА не надала свого відзиву на касаційну скаргу.
		 
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що запитом №628 від 8 грудня 2014 року позивач звернувся до Івано-Франківської ОДА з вимогою надати документи та інформацію, а саме:
		1)   на балансі якого підприємства знаходилися відходи гексахлорбензолу і в якій кількості та надати копії рішень про передачу на баланс і надати копії відповідних підтверджуючих бухгалтерських документів;
		2)  чи проводилася інвентаризація відходів гексахлорбензолу на полігонах Калуського району, якщо так, то коли, надати копії актів інвентаризації;
		3)          в якій кількості, у якому вигляді та тарі знаходилися відходи на момент затарювання їх у спеціалізовану тару, призначену для транспортування для вивезення за кордон;
		4)          чи кількість відходів, зазначена в договорах, включала залишки рослин та ґрунту;
		5)          вагу тари, хто і коли затарював відходи гексахлорбензолу;
		6)          чи складалися акти затарювання і зважування відходів гексахлорбензолу із залученням представників органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування і виконавця, якщо так, то надати їх копії;
		7)          чи визначалася концентрація гексахлорбензолу у відходах, що передавалися для видалення виконавцю згідно договорів, якщо так, то надати копії результатів досліджень;
		8)          скільки коштів і по яких договорах сплачено за видалення відходів гексахлорбензолу, надати копії всіх договорів, актів приймання-передачі наданих послуг, копії платіжних документів;
		9)          чи підписані по всіх договорах акти приймання-передачі наданих послуг із видалення небезпечних відходів гексахлорбензолу, якщо так, то надати їх копії. Чи підписані акти підтверджують виконання повністю всіх умов по видаленню відходів і чи в наявності документи визначені, зокрема, підпунктами 4.4.1, 4.4.2 договору №55 від 29 серпня 2013 року, надати копії цих документів;
		10)          надати копії документів, що підтверджують факт видалення відходів, де, ким, коли і яку кількість видалено.
		 
		Вказаний запит позивача за дорученням Івано - Франківської ОДА було скеровано на розгляд до Департаменту БЖКГ.
		 
		Листом №1754/01-04 від 17 грудня 2014 року позивача повідомлено, що на підставі пункту 4 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13 січня 2011 року (далі - «Закон України «Про доступ до публічної інформації») строк розгляду запиту №628 від 8 грудня 2014 року відповідачем продовжено до 20 робочих днів.
		 
		Департамент БЖКГ листом №40/02-25 від 13 січня 2015 року надав відповідь позивачу на запит від 8 грудня 2014 року №628, який останнім отримано 19 січня 2015 року.
		 
		У відповіді на запит позивача Департамент БЖКГ, зокрема, зазначив наступне:
		1)          відповідно з паспортом місця виділення відходів (додається), складеним ТОВ «Оріана-Галев» 20 грудня 2001 року та зареєстрованим 19 серпня 2002 року за №8, власником місця видалення відходів є ТОВ «Оріана-Галев». Згідно паспорту, обсяг видалення відходів, станом на 1 листопада 2001 року, становив 11352,5 тон, з них 11086,6 тон осмолів, які містять гексахлорбензол, 250,7 тон твердих залишків від частки обладнання, 14,2 тон твердих речовин з центрифуг. В ході виконання робіт з видалення відходів гексахлорбензолу було встановлено, що обсяг не відповідає дійсним показникам зазначеного паспорту. З метою виявлення дійсних обсягів захоронення відходів гексахлорбензол розпорядженням обласної державної адміністрації від 17 грудня 2010 року №869 було створено обласну комісію, яка провела обстеження території полігону токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев» та констатувала, що залишки ГХБ орієнтовно складають 22,5 тис. тон. На виконання вимог Генеральної Прокуратури України і Міністерства екології та природних ресурсів України розпорядженням обласної державної адміністрації від 17 травня 2011 року №321 додатково створено міжвідомчу комісію для здійснення обмірів фактичної площі токсичних відходів і контрольних обмірів їх захоронення. Комісія своїм актом від 23 травня 2011 року підтвердила  наявність на полігоні понад 23000 тис. відходів ГХБ;
		2)          у зв`язку з порушенням провадження про банкрутство ТОВ «Оріана-Галев» надати матеріали щодо проведення інвентаризації відходів не має можливості;
		3)          на момент затарювання токсичних відходів гексахлорбензолу у спеціалізовану тару призначену для транспортування за кордон, за різними експертними оцінками, проведеними у 2010-2011 роках, загальний обсяг суміші твердих токсичних відходів, що містила гексахлорбензол та забруднених гексахлорбензолом оточуючих ґрунтів на полігоні становив від 23,6 до 54,136 тис. тон. Суміш твердих токсичних відходів гексахлорбензолу знаходилась у металевих бочках, що зазнали значної корозії об`ємом 200 л, зверху перекритих шаром глини 0,2 м і закритих металевими кришками, викладених одна на одну та перекритими зверху ізолюючим шаром ґрунту товщиною 1 м і рослинним ґрунтом товщиною 0,2 м. Проміжки між рядами бочок та бочками і боковими поверхнями карт були засипані ґрунтом;
		4)          у загальну кількість, відходів зазначених у договорах, не включалися залишки рослин і верхній шар ґрунту, яким були засипані бочки з відходами гексахлорбензолу. Верхній шар ґрунтів, відповідно до Тимчасового технологічного регламенту, згідно якого проводились роботи, знімався для подальшого, після вилучення відходів гексахлорбензолу, використання для засипки відпрацьованих карт;
		5)          завантаження і пакування суміші відходів гексахлорбензолу проводилось у спеціальну транспортну тару, призначену для перевезення токсичних вантажів - м`які контейнери, багатошарові поліпропіленові мішки (біг-беги) розраховані на масу до 1 т. Вага біг-бегів враховувалася у загальній кількості токсичних відходів гексахлорбензолів. Вилучення з полігону і вивезення на знешкодження суміші токсичних відходів гексахлорбензолу проводилось у 2010 році Державним підприємством Національний центр поводження з відходами, у 2011-2013 роках - ТОВ «С.І. Груп Консорт  Лтд»  (Ізраїль), які мали відповідні ліцензії на проведення робіт з особливо небезпечними речовинами;
		6)          згідно з розпорядженнями Івано-Франківської ОДА в 2010-2013 роках були створені комісії для контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства під час виконання робіт та підтвердження обсягів суміші відходів гексахлорбензолу, яка вивозилися на знешкодження. До складу комісії були включенні представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, замовника і виконавця робіт, правоохоронних органів і контролюючих органів, а також ДУ ІГНС НАН України. Під час завантаження відходів у автомобільний та залізничний транспорт комісією складались акти завантаження у транспорт небезпечних відходів суміші гексахлорбензолу. Безпосередньо під час завантаження біг-бегів у піввагони фіксувалась кількість біг-бегів, завантажених у кожний піввагон, та (електронними крановими вагами ОCS-3З) вимірювалась їхня маса з подальшою фіксацією в акті завантаження. В період з 2010 до 2013 роки з полігону ТОВ «Оріана-Галев» було вивезено для знешкодження 33,421 тис. тон відходів суміші гексахлорбензолу;
		7)          з метою вивчення валового складу суміші токсичних відходів, що містить гексахлорбензол, оцінки забруднення гексахлорбензолом ґрунтів і природних вод проведено відбір та лабораторні дослідження - 73 проб (3 валових проб суміші відходів, 50 проб ґрунту, 20 проб природних вод). Аналітична оцінка результатів досліджень надала можливість зробити висновок, що масова частка гексахлорбензолу у суміші токсичних відходів, вивезених на знешкодження, становить більше 30%. Визначення масової частки гексахлорбензолу у відібраних валових пробах суміші відходів гексахлорбензолу проводилось: методом тонкошарової хроматографії за методикою виконання вимірювань у лабораторії ДУ «ІГНС НАН України»; методом газової хроматографії за ДСТУ ІSО 10382 - у Центральній лабораторії ДП «Українська геологічна компанія»;
		8)          сплачено за 2010 рік згідно договору №39 від 27 вересня 2010 року 296800000,0 грн, за 2011 рік згідно договорів №24 від 4 серпня 2011 року - 149959249,74 грн, №82 від 28 грудня 2011 року - 66999999,93 грн, за 2012 рік згідно договору №111 від 9 жовтня 2012 року - 119999999,98 грн., за 2013 рік згідно договорів від 29 серпня 2013 року - 34499999,93 грн, №74 від 13 листопада 2013 року - 69999999,97 грн, №73 від 14 листопада 2013 року - 20789996,32 грн, №83 від 5 грудня 2013 року - 0,00 грн; за 2014 рік згідно договору №27 від 4 серпня 2014 року - 114969921,20 грн;
		9)          по всіх договорах підписані акти приймання-передачі наданих послуг із видалення відходів гексахлорбензолу. Підписані акти підтверджують повністю виконання умов договорів. Відповідно до підпунктів 4.4.1, 4.4.2 договору №55 від 29 серпня 2013 року були наявні всі документи;
		10)          надати ксерокопії договорів, актів приймання-передачі наданих послуг, платіжних документів не є можливим, дані документи вилучені, згідно з рішенням суду працівниками правоохоронних органів.
		 
		Запитом №89 від 24 лютого 2015 року позивач звернувся до Івано-Франківської ОДА, в якому просив надати кваліфікаційні критерії, що підтверджують наявність та відповідність учасника процедури закупівлі ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД» щодо забезпечення надання послуг із збирання небезпечних відходів.
		 
		Також, позивач просив надати інформацію про те, чи Департаментом БЖКГ вимагалося від учасника ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД»  документальне підтвердження провадження господарської діяльності відповідно до положень статуту, зокрема до кваліфікаційних вимог - засвідчена нотаріально копія ліцензії на здійснення господарської діяльності операцій пов`язаних з небезпечними відходами, а для нерезидентів - засвідчені нотаріально копії дозволів та (або) погоджень на поводження з небезпечними відходами відповідних країн, відповідно просив надати копії таких дозволів.
		 
		Позивач просив надати копії документації процедури закупівлі одного з учасників - ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД» послуг із збирання небезпечних відходів, що слугувала укладенню договору №55 від 29 серпня 2013 року.
		 
		Вказаний запит позивача за дорученням Івано-Франківської ОДА було скеровано на розгляд до Департаменту БЖКГ.
		 
		Листом №293/02-03/15 від 2 березня 2015 року Департамент БЖКГ надав відповідь позивачу на запит №89 від 24 лютого 2015 року, в якому зазначив, що  для участі у процедурі закупівель послуг з проведення невідкладних природоохоронних заходів з видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів гексахлорбензолу Департаментом БЖКГ направлявся запит ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД» щодо необхідності в наданні документів, які передбачені статтею 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель», якщо такі документи не суперечать законодавству для учасника процедури закупівель.
		 
		Також, Департамент БЖКГ зазначив, що відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про здійснення державних закупівель» замовник протягом усього процесу здійснення процедури закупівлі забезпечує конфіденційність інформації, наданої учасниками (учасниками попередньої кваліфікації). Інформація щодо розгляду та оцінки пропозицій конкурсних торгів надається виключно уповноваженому органу, органам, що здійснюють державне регулювання та контроль у сфері закупівель, органу оскарження та суду.
		 
		Запитом №117 від 4 березня 2015 року позивач звернувся до Департаменту БЖКГ про надання наступної інформації: чи Департаментом БЖКГ у надісланому запиті до ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД» вимагалося документальне підтвердження провадження господарської діяльності відповідно до положень статуту, зокрема, нотаріально засвідчені копії дозволів та (або) погоджень на поводження з небезпечними відходами відповідних країн, якщо так, то надати копії таких дозволів; надати кваліфікаційні критерії, що зазначалися у запиті надісланому ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД» і надати копію запиту; також надати копію клопотання про надання копій документацій процедури закупівлі одного з учасників - ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД» послуг із збирання небезпечних відходів, що слугувала укладенню договору №55 від 29 серпня 2013 року.
		 
		Листом №377/01-04 від 20 березня 2015 року Департамент БЖКГ повідомив позивача про неможливість надання вказаних у запиті №117 від 4 березня 2015 року документів з причин їх вилучення згідно ухвали Івано-Франківського міського суду у справі №344/8952/14-к.
		 
		Також, Департамент БЖКГ повідомив, що при укладені договору з ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД» було дотримано вимоги статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», зокрема договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При укладені договору було надано ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання) ТОВ «СІ БУД СІСТЕМ», яке є субпідрядною організацією ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД».
		 
		ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		 
		З урахуванням викладеного, Верховний Суд у цій справі не здійснює касаційний перегляд судових рішень першої та апеляційної інстанцій в частині, що не оскаржується, а саме в частині вимоги, яка була задоволена судами, і вимоги щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у ненаданні інформації на запити позивача.
		 
		Ознайомившись із доводами скаржника і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити з огляду на таке.
		 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		 
		За статтею 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		 
		Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		 
		Доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		 
		Пунктом 1 частини першої статті 13 вказаного Закону визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		 
		До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
		 
		Статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані: оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.
		 
		Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		 
		Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		 
		У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		 
		Одночасно, цей Закон містить чіткі гарантії захисту прав заявника при розгляді розпорядником публічної інформації запиту на отримання публічної інформації та унеможливлює зловживання розпорядником публічної інформації своїм правом на обмеження у доступі до такої інформації.
		 
		Так, згідно зі статтею 22 цього Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у таких випадках:
		 
		1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
		 
		2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
		 
		3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;
		 
		4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		 
		Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у наданні доступу до запитуваної позивачем інформації, зокрема, став висновок відповідачів про те, що вказана інформація є інформацією з обмеженим доступом.
		 
		В свою чергу, Верховний Суд зауважує, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає поняття інформації з обмеженим доступом та підстави, за якими розпорядник інформації може обмежити доступ до такої інформації.
		 
		Так, стаття 6 цього Закону визначає, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
		 
		Верховний Суд констатує, що запитувана позивачем інформація не віднесена ані до конфіденційної, ані таємної, ані службової, а є саме публічною інформацією.
		 
		Частиною другою статті 6 Закону передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
		 
		1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
		 
		2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
		 
		3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		 
		Тобто, відмова у наданні інформації є обґрунтованою лише у разі, якщо розпорядник на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. В іншому випадку така відмова надати запитувану інформацію є необґрунтованою та такою, що суперечить Закону.
		 
		Таких підстав відповідачі не наводять, тому вони як розпорядники публічної інформації не дотримали приписів Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		 
		Крім того, частиною сьомою статті 6 Закону наголошується на тому, що обмеженню в доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
		 
		У такому випадку копія документа повинна надаватися у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається шляхом ретушування або іншим способом на вибір розпорядника інформації.
		 
		У відповідності до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		Частинами першою, третьою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
		 
		За подання позовної заяви, апеляційної скарги і касаційної скарги щодо трьох вимог немайнового характеру позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 559,08 грн.
		 
		Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		 
		Отже, стягненню на користь позивача підлягає 559,08 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» задовольнити.
		 
		Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо:
		 
		- визнання протиправними дій Івано-Франківської обласної державної адміністрації і Департаменту будівництва житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо неповного надання інформації на інформаційні запити Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» №628 від 8 грудня 2014 року, №117 від 4 березня 2015 року;
		 
		- зобов`язання Івано-Франківської обласної державної адміністрації надати повну інформацію та копії запитуваних документів у відповідь на запити Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» від 8 грудня 2014 року №628, від 24 лютого 2015 року №89;
		 
		- зобов`язання Департаменту будівництва житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації надати повну інформацію та копії запитуваних документів у відповідь на запит Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» від 4 березня 2015 року №117;
		 
		скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		 
		Визнати протиправними дії Івано-Франківської обласної державної адміністрації і Департаменту будівництва житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо неповного надання інформації на інформаційні запити Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» №628 від 8 грудня 2014 року, №117 від 4 березня 2015 року.
		 
		Зобов`язати Івано-Франківську обласну державну адміністрацію (вулиця Грушевського, 21, місто Івано-Франківськ, 76004; код ЄДРПОУ 20567921) надати повну інформацію та копії запитуваних документів у відповідь на запити Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (вулиця Івана Франка, 9, офіс 1А, місто Львів, 79005; код ЄДРПОУ 20848991) від 8 грудня 2014 року №628, від 24 лютого 2015 року №89 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		 
		Зобов`язати Департамент будівництва житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вулиця Грушевського, 21, місто Івано-Франківськ, 76004; код ЄДРПОУ 38163425) надати повну інформацію та копії запитуваних документів у відповідь на запит Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (вулиця Івана Франка, 9, офіс 1А, місто Львів, 79005; код ЄДРПОУ 20848991) від 4 березня 2015 року №117 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		 
		Стягнути на користь Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (вулиця Івана Франка, 9, офіс 1А, місто Львів, 79005; код ЄДРПОУ 20848991) за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вулиця Грушевського, 21, місто Івано-Франківськ, 76004; код ЄДРПОУ 20567921) суму судових витрат у розмірі 559 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 08 (вісім) копійок.
		 
		В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Н.М. Мартинюк
		А.В. Жук
		Ж.М. Мельник-Томенко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...