Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 473/147/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2019.
Дата набрання законної сили: 22.11.2019
Номер судового провадження: 61-5578ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		22 листопада 2019 року
		м.Київ
		 
		справа № 473/147/18
		провадження № 61-5578св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
		 
		учасники справи: 
		позивач  ОСОБА_1 , 
		відповідач  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 вересня 2018 року у складі судді Верланова С.М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
		 
		У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
		 
		Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 03жовтня 2014 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився синОСОБА_3 . Позивачка вказувала на те, що син проживає з нею та повністю перебуває на її утриманні, відповідач коштів на утримання сина добровільно не надає. У зв`язку з чим ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь кошти на особисте утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку. 
		 
		Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її особисте утримання у розмірі 1/4частини з усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з 15 січня 2018 року і до 27 липня 2020 року. Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, а саме подання заяви про поновлення строкуна апеляційне оскарження рішення.
		Ухвала обґрунтована тим, що апеляційна скарга подана ОСОБА_2 після закінчення строків на апеляційне оскарження, установлених статтею 354ЦПКУкраїни, проте апелянт не порушував питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було повернуто, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018року.
		Ухвала обґрунтована тим, що відповідно до статті 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та підлягає поверненню.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
		 
		У березні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 вересня 2018 року, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не подав вчасно у зв`язку з тим, що не знав про існування ухвали Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018року про залишення його скарги без руху. 
		 
		Відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалуАпеляційного суду Київської області від 10 вересня 2018 року не надходило.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 березня 2019 року цю касаційну скаргу призначено судді Лесько А.О.
		Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
		 
		Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від02жовтня 2019 року № 1750/0/226-19 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями провадження № 61-5578св19 02 жовтня 2019 року призначено судді Гулейкову І. Ю.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції  без змін, оскільки така ухвалена з додержанням норм законодавства. 
		 
		Судами встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її особисте утримання у розмірі 1/4частини з усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з 15 січня 2018 року і до 27 липня 2020 року. Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		ОСОБА_2 не був присутнім під час проголошення рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року. Суд направив копію судового рішення засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 , яку останній отримав 27березня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
		24 квітня 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року.
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, а саме подання заяви про поновлення строкуна апеляційне оскарження рішення.
		Залишаючи без руху апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу протягом тридцятиденного строку з моменту вручення йому копії оскаржуваного рішення суду, тому згідно з положенням статті 354 ЦПКУкраїни він має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення.
		Апеляційний суд неодноразово направляв копію ухвали від 08 травня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху на адресу ОСОБА_2 , яку він зазначив у апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ), проте 13 червня 2018 року, 09 липня 2018 року та 03 вересня 2018 року до Апеляційного суду Київської області надійшли листи-повернення з копіями ухвали від08 травня 2019 року. Згідно з довідкою АТ «Укрпошта» причиною повернення листів є закінчення встановленого строку зберігання.
		Також апеляційним судом направлялась копія ухвали від 08 травня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху на наявні в матеріалах справи інші адреси місця проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ,однак26 липня2018 року, 28 серпня 2018 року та 03 вересня 2018 року на адресуАпеляційного суду Київської області надійшли листи-повернення з копією ухвали від 08 травня 2018 року, які повернуто поштовим відділенням у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
		Крім того, відповідно до супровідного листа від 27 липня 2018 року апеляційним судом направлялася на адресу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ) копія ухвали від 08 травня 2018 року про залишення апеляційної скарги без рухудля вручення під розписку ОСОБА_2 , який згідно з даними довідки від 28 березня 2018 року № 563 перебував у той час на військовій службі у вказаній військовій частині. 06 серпня 2018 рокукопія ухвали від 08 травня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою військової частини НОМЕР_1 .
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було повернуто, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018року.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частинами першою, другоюстатті 400 ЦПК Українипередбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частиною першоїстатті 402 ЦПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуваннямстатті 400 цього Кодексу.
		Відповідно до положень статті 354 ЦПК України,апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Відповідно до положень статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихзаконом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом десятиднів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.У разі невиконання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги вона вважається неподаною та повернутою заявникові.
		Оскільки ОСОБА_2 не виправив у встановлений судом строк вказаний судом недолік, зокрема не подав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявникові із зазначених підстав.
		Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що невиконання ним у строк вимог ухвали від08травня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, пов`язано з тим, що йому не було відомо про існування такої ухвали є безпідставними, оскільки подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 тривалий час не цікавився результатами розгляду зазначеної апеляційної скарги.
		Крім того, як убачається з матеріалів справи, Апеляційний суд Київської області неодноразово направляв заявнику за адресами, наявними у матеріалах справи та які зазначені у апеляційній скарзі, копію ухвали від 08 травня 2018 року для її виконання. Проте уся поштова кореспонденція повернута до суду апеляційної інстанції із відмітками про закінчення встановленого строку зберігання на поштовому відділенні.
		Зважаючи на наведене, Верховний Суд дійшов переконання, що суд апеляційної інстанції вжив усіх необхідних заходів для повідомлення заявника про залишення апеляційної скарги без руху та необхідність усунення недоліків у апеляційній скарзі.
		Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ОСОБА_2 своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне виконання ухвали Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018 року про залишення його апеляційної скарги без руху, заявник не надав.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
		Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
		ЄСПЛ зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (справа «Воловік проти України» від06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010року).
		Учасник справи не позбавляється права доступу до суду, оскільки повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьоїстатті 401 ЦПК України судкасаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін, оскільки таке судове рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
		Керуючись статтями400,401,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 вересня 2018рокузалишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:І. Ю. Гулейков  О. В. Ступак  Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...