Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 325/1598/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2019.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Номер судового провадження: 51-10377км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014080330000388

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 листопада 2019 року
		м.Київ
		справа № 325/1598/16-к
		провадження № 51-10377км18
		Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючої  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		засудженого   ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
		захисника  ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		прокурора  ОСОБА_7 ,
		розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 навирок Приазовського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2017року таухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 20 листопада 2018року щодо 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця тажителя АДРЕСА_1 ,
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені обставини
		За вказаним вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_5 було засуджено зач.2 ст. 137 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки безпозбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, анапідставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання звипробуванням зіспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
		Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у неналежному виконанні професійних обовязків щодо охорони життя та здоров`я неповнолітнього внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому заобставин, викладених увироку.
		Як установив суд, 9 квітня 2014 року о 9:30 на проїжджій частині дороги навпроти Гірсівської школи навул. Леніна (Центральній) у с.Гірсівка в ході супроводу дітей до спортивного майданчика вчитель фізичної культури ОСОБА_5 усупереч вимогам п.1.8 Інструкції з охорони праці №87 підчас проведення спортивних і рухомих ігор, пунктів 2.4, 2.5 Посадової інструкції № 26 вчителя, затвердженої наказом № 25 від 4 березня 2013 року директора цієї школи, виявив злочинну недбалість. Зокрема, достовірно знаючи про обов`язок постійного нагляду за малолітніми учнями, у тому числі при пересуванні на спортивний майданчик, маючи реальну змогу передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_5 не вжив вичерпних заходів для їх відвернення, не забезпечив стійкої дисципліни та порядку серед дітей, не переконався в тому, що вони розуміють його розпорядження й не домігся виконання учнем 4-го класу ОСОБА_8 вказівки стати в стрій. Останній, перебуваючи у колоні дітей позаду вчителя ОСОБА_5 , раптово вибіг на дорогу, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_8 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. 
		За висновками суду наведені дії вчителя ОСОБА_5 перебувають упричинному зв`язку з подією нещасного випадку.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), ухвалені щодо ОСОБА_5  судові рішення і закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Заперечуючи повноту судового розгляду в аспекті ст. 91 КПК, скаржник наводить доводи, суть яких зводиться до того, що ОСОБА_5 дотримався положень інструкції, якою регламентовано дії вчителя під час пішохідного та дорожньо-транспортного руху, натомість потерпілий ОСОБА_8 попри підняті руки вчителя та заборону руху для учнів раптово вибіг на дорогу і отримав тілесні ушкодження через особисту необережність й порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_9 . На думку захисника, суд не дав належної оцінки зібраним у справі доказам (актам про нещасний випадок, показанням допитаних свідків), унаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину. На переконання сторони захисту, між діями ОСОБА_5 та фактом отримання потерпілим тілесних ушкоджень відсутній причинний зв`язок. За твердженням захисника, апеляційний суд залишив поза увагою допущені порушення й, формально здійснивши процедуру перегляду, прийняв незаконне рішення. Вважає, що оспорювані вирок та ухвала невідповідають приписам ст. 370 КПК, а закон України про кримінальну відповідальність у цьому провадженні було застосовано неправильно.
		Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення ненадходило. 
		Позиції учасників судового провадження 
		У суді касаційної інстанції засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу; прокурор заперечив обґрунтованість касаційних вимог сторони захисту. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково зогляду на таке.
		Ухвала апеляційного суду  це рішення стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, і вона повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК.
		Зважаючи на приписи вказаної статті, а також статей 2, 7, 404, 419 зазначеного Кодексу, при перегляді оскарженого вироку апеляційнийсуд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, перевіривши при цьому, чи повно здійснено судовий розгляд, чи було у процесуальному порядку здобуто докази обвинувачення, чи було їх оцінено місцевим судом із додержанням ст. 94 КПК, чи відповідають висновки у вироку фактичним обставинам справи і чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Крім того, ревізуючи оспорюваний вирок й вирішуючи питання про правильність юридичної оцінки діяння, суд апеляційної інстанції має перевірити, чи було належно з`ясовано місцевим судом усі обставини, які згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування і дають змогу дійти безспірного висновку про вчинення особою конкретного злочину, передбаченого особливою частиноюКК.
		Недодержання указаних законодавчих положень є істотним порушенням норм права, яке тягне за собою скасування судового рішення.
		При перегляді вироку щодо ОСОБА_5 апеляційний суд належним чином не виконав вимог закону.
		За матеріалами справи, на ухвалений вирок, окрім законного представника потерпілого, подав апеляційну скаргу в інтересах засудженого його захисник. У ній він, наводячи конкретні доводи, які по суті аналогічні викладеним у касаційній скарзі, зазначав, серед іншого, про неправильну оцінку доказів, неправомірність засудження ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 137 КК, а тому просив скасувати оспорюване рішення і закрити кримінальне провадження.
		За наслідками апеляційного розгляду суд визнав подані апеляційні скарги необґрунтованими. 
		Проте суд апеляційної інстанції в ухвалі належним чином не розглянув усіх доводів захисника, переконливо їх не спростував, і, відповідно, не навів достатніх мотивів прийнятого рішення. Так, фактично залишилися без аргументованої правової відповіді твердження захисника про неналежну оцінку доказів, про відсутність причинного зв`язку між діями вчителя ОСОБА_5 танаслідками увигляді істотної шкоди здоров`ю потерпілого ОСОБА_8 , аотже, і про незаконність обвинувального вироку. 
		За нормативним визначенням об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК, характеризується діянням (дією або бездіяльністю), наслідками і причинним зв`язком між ними. Тому апеляційний суд мав дослідити, проаналізувати й навести в ухвалі конкретні докази, які підтверджують неналежне виконання ОСОБА_5 своїх професійних обов`язків унаслідок недбалого ставлення до них, і переконливо довести, що така недбалість перебуває у причинному зв`язку з отриманням потерпілим тілесних ушкоджень, а також що засуджений мав реальну змогу передбачити можливість настання тяжких наслідків та запобігти їм.
		Натомість у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції, попри категоричне заперечення ОСОБА_5 своєї провини, лише відобразив наведені у вироку фактичні дані, при цьому не проаналізував суті їх змісту та не оцінив в аспекті статей 8486, 94 КПК з урахуванням ст. 91 цього Кодексу, обмежившись формальним твердженням про безпідставність усіх доводів сторони захисту. 
		Між тим, як убачається з показань допитаних свідків ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вчитель ОСОБА_5 проводив учням інструктаж щодо правил безпеки під час перетину дороги; останній не тільки застерігав потерпілого від виходу напроїжджу частину, але й з метою запобігання суспільно небезпечних наслідків до початку перетину вийшов попереду колони учнів і зупинив дітей підняттям рук, однак ОСОБА_8 несподівано побіг. 
		Те, що ОСОБА_5 знаходився попереду дітей із розставленими руками, апотерпілий, вискочивши з-під правої руки вчителя, побіг на дорогу, вказували усвоїх показаннях також свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
		Наведені показання мають значення для правильного вирішення справи, адже їх оцінка впливає на висновки суду про наявність чи відсутність у засудженого реальної можливості запобігти настанню суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди здоров`ю потерпілого, а тому, і на висновки про юридичну кваліфікацію діяння та законність засудження ОСОБА_5 .
		Таким чином, апеляційну процедуру було здійснено формально, а доводи сторони захисту про відсутність у діях засудженого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК, залишилися без ефективної перевірки. 
		За таких обставин оспорювану ухвалу не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, адже її постановлено з істотним порушенням норм права. Тому вона підлягає скасуванню на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК, а кримінальне провадження  призначенню нановий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		З огляду на викладене касаційну скаргу слід задовольнити частково. 
		Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене, здійснити провадження з додержанням вимог чинного законодавства й ухвалити справедливе рішення, яке відповідатиме ст. 370 цього Кодексу. 
		 Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів
		у х в а л и л а:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 20 листопада 2018року щодо ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Постанова є остаточною іоскарженню не підлягає. 
		С у д д і:
		 
		 
		ОСОБА_2    ОСОБА_1 єва  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...