Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/7946/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2019. Зареєстровано: 01.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2019.
Дата набрання законної сили: 02.12.2019
Номер судового провадження: 2/495/2623/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                               Справа № 495/7946/19
		рішення
		ІМЕНЕМ УКрАЇНи
		 
		30 жовтня 2019 року                                                 м. Білгород-Дністровський
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді: Мишко В.В.
		при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.
		за участю представників сторін:
		від позивача: не з`явився
		від відповідача: не з`явився
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу № 495/7946/19
		за позовом ОСОБА_1 
		до  ОСОБА_2 
		про витребування майна з чужого незаконного володіння
		 
		В С Т А Н О В И В:
		30.08.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідачка) про витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с.1-4).
		Так, позивач просить суд:
		- витребувати у відповідачки на користь позивача з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
		Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження по справі № 495/7946/19 за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Справу призначено до розгляду (а.с.22-23).
		В підготовче судове засідання позивач -  ОСОБА_1 , не з`явився але подав до суду заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності (а.с.29).
		В підготовче судове засідання відповідачка -  ОСОБА_2 , не з`явилася, але подала до суду заяву, згідно якої з позовними вимогами  ОСОБА_1 згодна, заперечень не має та просить суд розглядати справу за її відсутності (а.с.30).
		Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
		Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
		У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
		Згідно із ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. 
		Так,  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні,  ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
		Право власності на вказану земельну ділянку набуто  ОСОБА_1 на підставі рішення Затоківської селищної ради від 05.06.2015 року № 2955 (а.с.8).
		Гарантії права власності на землю визначені ст.14 Конституції України, відповідно до якої право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Згідно із ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Частиною 2 статті 373 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
		Згідно із ст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
		Громадяни набувають право власності на земельну ділянку шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п.Б ч.1 ст.81 ЗК України).
		Як передбачено ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передаюгь земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Таким чином,  ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , вона перебуває у його власності, яке є непорушним, а тому він має право на вільне володіння, користування та розпорядження нею.
		З метою оформлення речових прав на земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ,  ОСОБА_1 в порядку ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України звернувся до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, від якого позивачу стало відомо про те, що 26.10.2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 .
		Так, як вбачається з відповідної Довідки, підставою виникнення права власності на земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 є рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 29.08.2015 року за № 3538 (а.с.10-12).
		Між тим, як вбачається з Довідки Затоківської селищної ради від 27.03.2019 року за № 395/1, рішення № 3538 від 29.08.2015 року про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0172 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , та про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , - не приймалось, питання щодо передачі зазначених земельних ділянок вказаним громадянам у власність на сесіях селищної ради не розглядались (а.с.9).
		Крім того, Довідкою від 27.03.2019 року за № 395/1 Затоківська селищна рада доводить до відома, що земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0172 для індивідуального дачного будівництва за адресою:  АДРЕСА_2  на підставі рішення Затоківської селищної ради від 05.06.2015 року за № 2956 передано у власність гр.  ОСОБА_4  Земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Затоківської селищної ради від 05.06.2015 року № 2955 передано у власність гр. ОСОБА_1 .
		Вказані обставини свідчать про той факт, що ОСОБА_2 без будь-яких правових підстав заволоділа належним ОСОБА_1 об`єктом нерухомого майна - земельною ділянкою площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
		Таким чином, вказана земельна ділянка, на яку ОСОБА_1 в установленому законом порядку набув право власності, на сьогоднішній день знаходиться в чужому незаконному володінні ОСОБА_2 , яка з огляду на викладені обставини, в установленому законом порядку не набула право власності на цю земельну ділянку, оскільки у відповідності до вимог ст.ст. 140, 144, 146 Конституції України, п. «а» ст.22 Закону України «Про землеустрій», п. «б» ст.12, ст.118, п. «г» ч.1 ст.121, ст.122 Земельного кодексу України, ч.1 ст.25, п.24 ч.1 ст.26, ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Затоківська селищна рада не приймала рішення про передачу спірної земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у власність.
		Між тим, на даний час уповноважені органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб`єкти державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, через наявність за відповідачем державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, не визнають за ОСОБА_1 право власності на таку земельну ділянку.
		Цивільним законодавством України передбачено гарантії та засади захисту права власності на майно, якими володіють, користуються та розпоряджаються власники такого майна.
		Відповідно до ч.ч.1-2 ст.386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Згідно із ст.387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Положеннями п.19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без з відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.
		Згідно із ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		У пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність об`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
		Таким чином, для захисту права власності ОСОБА_1 , як належного власника нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , така земельна ділянка підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 в примусовому порядку, з визнанням права власності на вказану земельну ділянку за позивачем.
		Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).
		Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку прозаконність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.
		 
		Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 15-16, 317, 321, 373, 386-387, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.78, 81, 122, 125-126 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 200, 206, 247, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
		У Х В А Л И В :
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
		Витребувати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                В.В. Мишко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...