Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/5354/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2019. Зареєстровано: 01.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2019.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Номер судового провадження: 2/214/649/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 214/5354/18
		                                        2/214/649/19
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		 
		07 листопада 2019 року                         м. Кривий Ріг
		 
		Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді Чернової Н.В.,
		при секретарі судового засідання Звада Л.В.,
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Кривому Розі,в порядкуспрощеного позовногопровадження,цивільну справу№214/5354/18 за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (пров. Дежньова, буд.9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), третя особа  виконавчій комітет Саксаганської районної у місті ради (вул. Володимира Великого, буд.32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) про зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 із зазначеним позовом до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» про зобов`язання вчинити певні дії, яку уточнила 22.03.2019 року, в якому просить зобов`язати КПТМ «Криворіжтепломережа» списати заборгованість на особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_2 , за нараховані комунальні послуги з теплопостачання у розмірі 17955,40 грн. Окрім того, позивачка просить встановити юридичний факт відсутності заборгованості за послуги теплопостачання у неповнолітньої ОСОБА_2 перед КПТМ «Криворіжтепломережа» за адресою: АДРЕСА_2 .
		В обґрунтування уточненого позову позивачка вказала що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить на праві власності кв. АДРЕСА_2 , але фактично ОСОБА_2 мешкає разом зі нею, як опікуном з 2006 року за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка вказує, що виконує обов`язки опікуна дитини на підставі рішення виконкому Саксаганської районної у місті ради №138/3 від 15.03.2006 року, яким ОСОБА_2 наданий статус дитини позбавленої батьківського піклування. Окрім того, відповідно до цього ж рішення за ОСОБА_2 було закріплено житло, а саме кв. АДРЕСА_2 , де раніше проживали родичі дитини. Позивачка зазначає, що у вказаній квартирі на той час мешкали дідусь дитини ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_4 , яка у 2006 році була позбавлена батьківських прав, а у 2010 році померла. При цьому, ОСОБА_3 з онукою не спілкувався, тому про те, що він також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачці стало відомо лише у 2018 році. У цей період вдалося з`ясувати, що ця квартира перебувала у приватній власності померлого ОСОБА_3 на підставі договору міни від 01.12.2003 року. ОСОБА_1 звертає увагу, що на момент оформлення права власності на квартиру за ОСОБА_2 у квартирі була накопичена заборгованість за теплопостачання в розмірі 17955,40 грн., але ОСОБА_2 в момент виникнення заборгованості не проживала у цій квартирі. Вона проживала та на теперішній час, також, постійно проживає за адресою свого опікуна ОСОБА_1 , тобто дитина не була власником житла, не укладала договорів на теплопостачання з відповідачем та не отримувала даних послуг у період виникнення заборгованості. Також, позивачка звертає увагу суду, що через наявну заборгованість колишнього власника по оплаті за комунальні послуги ОСОБА_2 не може отримати субсидію. 18.04.2018 року позивачка звернулася до КПТМ «Криворіжтепломережа» з проханням списати вказану заборгованість. 25.04.2018 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у списанні заборгованості та рекомендував звернутися до суду. Станом на 01.04.2018 року на особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_2 , наявна заборгованість по сплаті комунальних послуг перед КПТМ «Криворіжтепломережа» у сумі 17955,40 грн., з яких 11088,58 грн.  послуги за опалення, 6866,82 грн.  борг за виконавчими листами. Вказана заборгованість утворилась до того моменту, як ОСОБА_2 набула право власності на квартиру. Більш того, позивачка вказує, що виконавчі провадження на суму заборгованості 6866,82 грн. були закінчені, у тому числі, у зв`язку з їх виконанням та на теперішній час на виконання у виконавчій службі не перебувають, отже, на думку ОСОБА_1 , з дитини не можуть бути стягнуті вказана сума грошових коштів. На теперішній час у квартирі ніхто не проживає. На думку позивача, ОСОБА_2 може бути споживачем послуг підприємства відповідача лише після набуття права власності на квартиру і до теперішнього часу, оскільки до 26.03.2018 року послугами з теплопостачання не користувалася і споживачем послуг відповідача не була. Таким чином, позивач вважає, що між ОСОБА_2 та відповідачем не виникло відносин, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки відповідач не надавав послуги теплопостачання саме їй, їх отримували та користувалися інші споживачі. У зв`язку з викладеним, заборгованість попереднього власника у розмірі 17955,40 грн. підлягає списанню з особового рахунку.
		Не погоджуючись з позовом, представник відповідача КПТМ «Криворіжтепломережа» Домбровська Є.В. 13.09.2018 року надала суду відзив, в якому заперечує проти пред`явленого позову та просить відмовити у його задоволенні. Так, представник звертає увагу, що особовий рахунок є номерним та являє собою основний документ за яким здійснюється правильне нарахування за надані житлово-комунальні послуги. Особовий рахунок відкривається за адресою, а не за особою. Виходячи з цього, представник зауважує, що відкриття особового рахунку відбувається шляхом переоформлення вже існуючого номерного особового рахунку на іншого квартиронаймача або власника. Також, представник відповідача зазначає, що особовий рахунок, відритий за адресою: АДРЕСА_2 є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій КПТМ «Криворіжтепломережа» і списання з цього документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача по справі. Окрім цього, представник відповідача вказує, що заборгованість за особовим рахунком за вказаною адресою у сумі 18053,60 грн. стягнута з попереднього власника квартири ОСОБА_3 на підставі судових рішень. Також, представник звертає увагу, що списання заборгованості за послуги опалення не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту.
		13.05.2019 року, позивачкою ОСОБА_1 , в порядку ст.179 ЦПК України, подано відповідь на відзив, в якому просить задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі, оскільки наявність заборгованості за вказаним особовим рахунком порушує права неповнолітньої дитини. Позивачка вказує, що судом не приймалось рішення про заміну сторони виконавчого провадження, отже відсутня відповідальність неповнолітньої ОСОБА_2 за наявність суми боргу на особовому рахунку. Також, позивачка вважає вірним обраний нею спосіб захисту порушених прав, оскільки відсутні правові підстави для рахування заборгованості за теплопостачання саме за неповнолітньою ОСОБА_2 .
		Окрім того, 13.05.2019 року представником відповідача надано до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому, окрім заперечень, зазначених у відзиві від 13.09.2018 року, представник завертає увагу, що заборгованість за особовим рахунком за вказаною адресою у сумі 6886,82 грн. стягнута з попереднього власника ОСОБА_3 на підставі судових рішень, тому вимога про списання заборгованості саме у розмірі 17955,40 грн. є взагалі безпідставною. 
		 
		Позивачка до суду не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. 
		Представник відповідача КПТМ «Криворіжтепломережа» до судового засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у задоволені позовних вимог просила відмовити.
		Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
		Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, не визнання відповідачем позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін, з урахуванням поданих ними заяв.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Керуючись п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, суд вважає, що цю справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів.
		 
		Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, дотримуючись принципів змагальності, диспозитивності, об`єктивності цивільного судочинства, суд встановив наступні обставини.
		Так, рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривий Ріг ради №138/3 від 15.03.2006 року ОСОБА_1 призначено опікуном позбавленої батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та закріплено за дитиною житло за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12).
		Відповідно до копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №1229-608185-2017 від 12.07.2017 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 08.04.2005 року (а.с.9).
		Як видно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 19.03.2010 року Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, мати неповнолітньої ОСОБА_2  ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10). 
		Також, відповідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 26.01.2018 року Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, дідусь неповнолітньої ОСОБА_2  ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
		Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.03.2017 року, виданого державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О.В., спадкоємицею майна після померлого ОСОБА_3 , а саме квартири АДРЕСА_2 , є його онука ОСОБА_2 . Вказана обставина, також, підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №118422052 від 26.03.2018 року (а.с.13, 14).
		Окрім того, ОСОБА_1 зверталася до КПТМ «Криворіжтепломережа» з заявою про списання заборгованості за послугу з централізованого опалення, за результатами розгляду якої їй було відмовлено та запропоновано звернутися до суду для вирішення цього питання (а.с.15).
		Також, як слідує з акта від 18.06.2018 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_3 , у квартирі АДРЕСА_4 за вказаною адресою проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2006 року по теперішній час (а.с.16).
		Як видно з повідомлення Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №13.13-32/21268 від 31.07.2018 року, на виконання у Саксаганському ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області перебували виконавчі провадження: №50068728 з примусового виконання судового наказу №2-н/214/1070/15 від 09.11.2015 року, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення боргу з ОСОБА_3 у розмірі 4848,30 грн. на користь КПТМ «Криворіжтепломережа», яке відкрито 05.02.2016 року, а закінчено 26.04.2016 року на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення; №52483081 з примусового виконання судового наказу №2-н/4848/08 від 05.03.2009 року, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення боргу з ОСОБА_3 у розмірі 2018,52 грн. на користь КПТМ «Криворіжтепломережа», яке закінчено на підставі п.3 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з смертю боржника (а.с.17).
		При цьому, відповідно до довідки, наданої КПТМ «Криворіжтепломережа», за адресою: АДРЕСА_2 з 08.04.2005 року зареєстровано одну особу  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.70).
		Згідно з розрахунком суми заборгованості, складеного КПТМ «Криворіжтепломережа», за особовим рахунком НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.01.2002 оку по 01.02.2019 року наявна заборгованість у розмірі 18094,85 грн. (а.с.90-94).
		При цьому, як видно з довідок №2478 та №2479 від 01.10.2018 року, заборгованість боржника ОСОБА_3 станом на 01.10.2018 року: по виконавчому документу №2н-1070 складає 4726,50 грн. та судовий збір 121,80 грн., по виконавчому документу №4847 складає 2018,52 грн. (а.с.42, 43).
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що між ОСОБА_2 , чиї інтереси вона представляє, та відповідачем не виникло відносин, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки відповідач не надавав послуги теплопостачання саме їй, їх отримували та користувалися інші споживачі. Перевіряючи обґрунтованість таких тверджень позивача, в контексті дослідження обсягу наявних доказів в їх сукупності, суд виходить з такого.
		Так, між сторонами по справі виникли майнові цивільні відносини щодо постачання та споживання послугами, які регулюються Цивільним кодексом України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів».
		Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Захист цивільних прав  це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
		Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Тому об`єктом захисту у цивільному судочинстві являється порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
		Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
		При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
		У статті 16 ЦК України визначений загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Варто враховувати, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		Надаючи виниклим між сторонами по справі відносинам належну правову оцінку, суд звертає увагу, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Положеннями п.1 ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Як передбачено ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги  результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
		Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. (справа № 6-20цс11 Верховного Суду України, рішення прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Стаття 360-7 ЦПК України)
		Договір про надання послуг між ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 та відповідачем не укладався. При цьому, особовий рахунок відкритий на ім`я ОСОБА_3 . Позивачем не надано доказів неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків, як це передбачено ст.ст.526 і 530 ЦК України. ОСОБА_1 не зазначені суб`єктивні права або інтереси споживача, які порушені, не визнані або оспорені відповідачем по справі.
		Вимоги п.п.1,2ч.1ст.7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» встановлюютьправо споживачана одержаннясвоєчасно таналежної якостіжитлово-комунальніпослуги згідноіз законодавствомі умовамиукладених договорів та право без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості. Положення п.6 вказаної статті встановлюють право споживача на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
		Так, перетворювальний позов направлений на зміну правовідносин, тобто в такому позові позивач просить суд змінити існуюче між ним і відповідачем матеріальне правовідношення. Судом встановлено, що ні договором, ні судовим рішенням, між сторонами по справі не встановлені правовідносини, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг, яка утворилась внаслідок невиконання зобов`язань попередніми власниками квартири.
		У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність порушеного права, що має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Посилання позивача на ті обставини, що відповідна заборгованість утворилась внаслідок невиконання зобов`язань попереднім власником квартири суд не може прийняти до уваги, оскільки позивачем фактично ставиться питання, яке має бути предметом доказування у разі пред`явлення до ОСОБА_2 позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла за період з 01.01.2002 року по 01.02.2019 року.
		Таким чином, за своєю правовою природою позовні вимоги ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , є запереченнями проти неіснуючих позовних вимог до ОСОБА_2 .
		Окрім того, згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
		Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку розрахунків за житлово-комунальні послуги на кожен об`єкт обліку (квартиру) підприємство відкриває один особовий рахунок, у зв`язку з чим судом відхиляються доводи позивача про те, що такого поняття як «особовий рахунок» не існує.
		Отже, сам факт рахування за певною квартирою суми боргу не свідчить про порушення прав, у даному випадку, позивача.
		Окрім того, згідно з ч.ч.1, 2 ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
		Аналіз цієї матеріальної норми свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.
		Оскільки особові рахунку споживача є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача, тому списання з них будь-яких сум є правом виключно кредитора, тобто відповідача, у зв`язку з тим, що відноситься до господарської діяльності КПТМ «Криворіжтепломережа». Делегування повноважень щодо списання з особового рахунку сум, а так само покладення в судовому порядку обов`язку на кредитора щодо їх списання діючим законодавством України не передбачено. До того ж, виключення з активів підприємства (списання, звільнення) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є втручанням у господарську діяльність підприємства.
		Отже, право обліку заборгованості за надання житлово-комунальних послуг належить відповідачу. Оскільки списання будь-яких сум заборгованості є правом, а не обов`язком відповідача, позовні вимоги про зобов`язання КПТМ «Криворіжтепломережа» списати заборгованість на особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_2 , за нараховані комунальні послуги з теплопостачання у розмірі 17955,40 грн., не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.
		Вказана позовна вимога суперечить не тільки вищезазначеним нормам права, а й положенням ст.3 ЦПК України, за змістом якої кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		З наведеної імперативної процесуальної норми вбачається, що рішення (ухвала) суду не може прийматися як застереження від будь-яких порушень та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявне неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства України. Захист прав свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановлення судом факту їх порушення. Чинним законодавством України не передбачено захист прав та інтересів на майбутнє.
		Діями відповідача не порушені права позивача, як споживача. Цими діями позивач не була позбавлена можливості здійснити (реалізувати) свої права споживача повністю або частково. Сама по собі вказівка в особовому рахунку про наявність заборгованості не тягне для позивача негативних наслідків.
		Лист КПТМ «Криворіжтепломережа» про запропонування ОСОБА_1 звернутися до суду для вирішення даного питання, не встановлює для неї будь-яких обов`язків, крім рекомендацій вчинити певні та є різновидом пропозиції, яка може бути прийнята або відхилена позивачем, на її розсуд.
		Питання про обґрунтованість нарахованої суми оплати за надані послуги встановлюється при вирішенні іншого спору, де б вирішувалось питання про стягнення суми боргу, або правомірності дій відповідача про припинення надання комунальних послуг, при вирішенні якого суд зобов`язаний буде дати оцінку вказаним фактам. Проте, таких позовних вимог, ніхто зі сторін не заявляв. Таким чином, позовні вимоги не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.
		За положеннямист.57ЦПК України,доказами єбудь-якіфактичні дані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин,що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення сторін,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		За змістом ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи, до чого також зводиться позиція Європейського суду з прав людини у рішенні «Проніна проти України» № 63566/00 від 18.07.006 року.
		Таким чином, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, приходить довисновку,що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні, отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
		Вирішуючи питання стягнення судових витрат, приймаючи до уваги, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено та позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
		Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 354, 355, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», третя особа  виконавчій комітет Саксаганської районної у місті ради про зобов`язання вчинити певні дії  відмовити.
		Судові витрати віднести за рахунок держави.
		Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Рішення суду складено та підписано 07.11.2019 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                    Н.В. Чернова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...