Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/4854/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2019. Зареєстровано: 01.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Результат оскарження 23.01.2020 Апеляційний суд Черкаської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/711/1779/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		 
		 
		Справа № 711/4854/19                                                     
		Р І Ш Е Н Н Я 
		 
		06листопада 2019 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі: 
		 
		головуючого судді                   Демчик Р.В.,
		секретаря судового засідання         Бузун Л.В.,
		за участі представника позивача         Лучинович І.В., 
		 
		розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника  адвоката Лучинович Інни Віталіївни до Приватного виконавця Бурмаги Є.А., Державного підприємства «Сетам» про стягнення коштів, - 
		 
		встановив:
		   
		ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Приватного виконавця Бурмаги Є.А., ДП «Сетам» в якому просила стягнути з виконавця ОСОБА_3 на її користь безпідставно отримані кошти в сумі 97604 грн. 90 коп. сплачені як частина ціни за квартиру, передану на продаж на електронних торгах та стягнути з ДП «Сетам» на її користь безпідставно отримані кошти в сумі 5137 грн. 10 коп., сплачені як частина ціни за квартиру, передану на продаж на електронних торгах. Також просила стягнути з відповідачів на її користь понесені нею судові витрати у розмірі 7500грн.
		В обґрунтування позову зазначено, що вона взяла участь у електронних торгах з продажу двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира передана на торги приватним виконавцем Бармагою Є.А. в межах виконавчого провадження №57762504 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. про стягнення коштів з ОСОБА_4 га користь ТОВ «Кредитні ініціативи».
		Майно обтяжене постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А, від 18 грудня 2018 року № 57762504 про опис та арешт майна боржника. Організатором електронних торгів було ДП «Сетам». 8 лютого 2018 року позивачем внесено гарантійний внесок за участь у електронних торгах з продажу вказаної квартири у розмірі 5137 грн. 10 коп. на банківський рахунок ДП «Сетам».
		Згідно з протоколом №387618 від 12 лютого 2019 року її визнано переможцем вказаних електронних торгів. Ціна продажу майна складала 102742 грн.
		15 лютого 2019 вона сплатила приватному виконавцю ОСОБА_3 вартість придбаного майна у повному обсязі в сумі 97604 грн. 90 коп. (різниця між ціною продажу та попередньо сплаченим гарантійним внеском).
		20 лютого 2019 року ОСОБА_3 на підставі протоколу № 387618 від 12 лютого 2019 року складено акт про проведені електронні торги (аукціон) та надано його позивачу.
		Проте, постановою державного нотаріуса Чигиринської державної нотаріальної контори Циндри Р.М. від 20 березня 2019 року про відмову у учиненні нотаріальної дії, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів з підстав невідповідності Акту від 20 лютого 2019 року про проведені електронні торги (аукціон) арештованого майна вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, та зазначення неіснуючої адреси реалізованого майна.
		В цей же час позивачу стало відомо, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року у справі № 756/3535/19 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. №25407 від 31 жовтня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №25407. А відтак не допускалось вчинення будь-яких дій з примусового виконання вказаного виконавчого документу, в тому числі, складення повторного акту про проведенні електронні торги (аукціон) арештованого майна боржника чи внесення змін до попереднього.
		В подальшому їй стало відомо, що 23 серпня 2012 року між ОСОБА_4 як продавцем (боржник у виконавчому провадженні № 57762504) та ОСОБА_5 як покупцем укладено договір купівлі-продажу вказаної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу Кашицькою О.Г.
		Також позивачу стало відомо, що згідно з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі №580/943/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року визнано протиправною та скасовано, в тому числі, постанову приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 18 грудня 2019 року про опис та арешт зазначеної квартири, оскільки виконавець не мав повноважень проводити виконавчі дії у виконавчому провадженні №57762504 у зв`язку з тим, що боржник не був належним чином повідомлений про початок примусового виконання.
		Вказує, що зважаючи на вказані обставини, а також враховуючи не передання позивачу як покупцю належних документів, що стосуються придбаного майна, у встановлений законом строк, не передання придбаного майна та неможливістю реєстрації права власності на майно, придбане на аукціоні, виконання зобов`язання втратило інтерес для неї. Тому, вона 17 квітня 2019 року звернулась до приватного виконавця з вимогою повернути їй у семиденний строк суму попередньої оплати майна у розмірі 102742грн. Зазначена вимога була отримана приватним виконавцем 18 квітня 2019 року. Проте, згідно з листом від 25 квітня 2019 року за вих. №900 останній повідомив, що вимога позивача пов`язана з неправомірною відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності та просив повідомити письмово чи зверталась позивач до інших нотаріусів щодо видачі їй вказаного свідоцтва. А у листі від 10 травня 2019 року за вих. №972 на повторну вимогу позивача, рекомендував оскаржити неправомірні дії державного нотаріуса Циндри Р.М. до суду, оскільки вважає, що сформований ним акт про електронні торги відповідає вимогам законодавства, а відомості про реєстрацію права власності на проданий об`єкт за іншою особою нічим не підтверджені. Зважуючи на викладене, позивач вимушена була звернутись до суду з даним позовом, оскільки вважає, що договір купівлі-продажу з електронних торгів є нікчемним, з підстав недотримання вимоги про його нотаріальне посвідчення, можливість його укладання відсутня, оскільки продане майно боржнику не належить, а постанова про його арешт скасована, виконання зобов`язання втратило для позивача інтерес, а тому відповідачі отримали та зберігають грошові кошти позивача без достатніх правових підстав.
		Ухвалою суду від 14 червня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено у справі підготовче судове засідання. Визначено сторонам строк для подачі заяв по суті позову.
		Ухвалою суду від 11 липня 2019 року підготовчий розгляд справи закритий. Призначене судове засідання з розгляду даної справи по суті позовних вимог.
		18 липня 2019 року від відповідача приватного виконавця Бурмаги Є.А. надійшов відзив на позовну заяву із змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки вважає, що ним було виконано всі необхідні дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а саме правильно складено акт про проведення прилюдних торгів. Також він вказує, що доводи позивача щодо нікчемності правочину та щодо відмови від виконання зобов`язання є взаємовиключними, а відтак вважає, що позивачу слід визначитись з лінією захисту своїх прав. Окремо, приватний виконавець вказує, що посилання позивача на те, що приватним виконавцем акт від 20 лютого 2019 року містить певні недоліки щодо оформлення (зокрема зазначену неіснуючу адресу майна: АДРЕСА_1 замість: АДРЕСА_1 ) не свідчить про порушення виконавцем свого обов`язку щодо своєчасності видання акту, а є лише наслідком технічної помилки, яка усувається шляхом виправлення описки (із відповідним застереженням) в самому акті, що можливе за зверненням позивача до приватного виконавця та надання оригіналу такого акту, та за своїм змістом не є виконавчою дію. Також, неможливо погодитись із доводами позивача стосовно того, що майно, що було придбане на торгах не належало на праві власності боржнику - ОСОБА_4 а іншій особі - ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу вказаної квартири від 23 серпня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу Кашицькою О.Г. Як вбачається із п.8 договору купівлі-продажу від 23 серпня 2012 сторони визначити, що право власності на придбану квартиру у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору у Чигиринському бюро технічної інвентаризації. Вказане кореспондується із положеннями частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Натомість право набувача ( ОСОБА_5 ) не було зареєстровано у встановленому порядку, атому з урахуванням вказаних положень законодавства таке право власності у набувача за договором не виникнуло, тобто не перейшло від продавця ОСОБА_4 , а відтак зберіглося за останнім. Також вважає, що безпідставними є посилання позивача на обставини, встановлені рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року по справі №580/943/19, щодо скасування певних виконавчих дій приватного виконавця, оскільки зазначені обставини не доводять дійсності/чинності договору з продажу майна на електронних торгах, що є предметом розгляду за даним позовом. При цьому зазначає, що недійсність прилюдних торгів судами не встановлена. Таким чином, вважає, що позивач не довів підстав для застосування положень ст. 220 та 612 ЦК України.
		28 липня 2019 року від відповідача ДП «Сетам» надійшов відзив на позовну заяву. З даного відзиву вбачається, що відповідача вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав. Так, приватним виконавцем було сформовано та направлено до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна. Електронні торги з реалізації майна відбувались відповідно до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5. Крім того, відповідно до вказаного Порядку, ДП «СЕТАМ» перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу ДВС (приватний виконавець). Після проведення електронних торгів було сформовано та підписано протокол №387618, згодом позивачем добровільно було сплачено усю суму за лот, а виконавцем видано акт про реалізацію предмету іпотеки. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронних торгів. Позивач вказує, що їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності, проте, відповідач вважає, що відповідно до п.31 та 3.2 глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, акт, виданий приватним виконавцем відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позивач мала оскаржувати саме відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності. Окремо зазначили, що Порядком реалізації арештованого майна передбачено, що повернення гарантійного внеску переможцю торгів після підписання протоколу та акту здійснюється лише у разі визнання таких торгів недійсними. Оскільки рішення суду про визнання недійсними торгів за лотом №329333 відсутнє, тому гарантійний внесок переможцю торгів поверненню не підлягає.
		25 липня 2019 року позивачем надано відповідь на відзиви відповідачів. З даної відповіді вбачається, що позивач відносно доводів приватного виконавця заперечує, вважає їх такими, що не спростовують вимоги позивача, що обґрунтовує наступним. Стосовно посилань приватного виконавця на взаємовиключність положень ст. 612 та 220 ЦК України зауважили наступне. Поняття договору та зобов`язання не є тотожними. При цьому, по «зобов`язання» є значно ширшим за змістом, та включає, зокрема, договірні, так і не договірні зобов`язання. В той же час, положення статті 1212 ЦК України визначає «Загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави». А отже застосовування положень ст. 612 ЦК України до зобов`язань що виникли між сторонами у зв`язку з нікчемністю, або неукладеністю договору не виключається. Натомість «визнання договору неукладеним» не є належним способе захисту цивільних прав. А визнання недійсним нікчемного договору рішенням суду не вимагається. Позаяк такий договір є недійсним в силу вимог закону. Стосовно посилань Відповідача 1 на визначення змісту зобов`язань сторін виключно згідно з вимогами Порядку реалізації арештованого майна затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (надалі - Порядок № 2831/5) зазначили наступне. Як наголошував Позивач, відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України, договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. При цьому, зі змісту статті 4 ЦК України, закон - є поіменованим актом цивільного законодавства України, що приймається відповідно до Конституції України, тобто єдиним органом законодавчої влади - Верховною Радою України. В той час, як акти інших органів влади «законом» не являються. Тобто, наказ Міністерства юстиції України не є законом у розумінні ч. 4 ст. 656 ЦК України. Та Міністерство юстиції України не користується повноваженнями своїми нормативними актами скасовувати положення Цивільного кодексу України, зокрема, і імперативну норму ч. 1 ст. 657 України (щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна). Натомість, як зазначав позивач, відповідно до п. 8 розділу X Порядку, у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. Згідно з ч. З ст. 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення. Договір купівлі-продажу нерухомого майна на торгах є укладеним з моменту видачі нотаріусом свідоцтва про право власності на майно. Оскільки саме свідоцтво нотаріуса вважається право установчим документом та особливою формою втілення вимоги про нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна. В свою чергу недотримання вимоги про нотаріальне посвідчення правочину має наслідком його нікчемність (ч. 1 ст. 220 ЦК України). Щодо доводів відповідача 1 про належність проданого майна боржнику, позивач наполягає на наступному. Договір купівлі-продажу нерухомого майна є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ч. 3 ст. 640 ЦК України). Згідно з п.1 укладеного між боржником ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договору, він є реальним, та обов`язок продавця передати майно виконаний на момент підписання договору. Договір посвідчений нотаріусом, а отже є укладеним з 23 серпня 2012 року. З моменту укладення вказаного договору припинилась правомочність ОСОБА_4 відчужити вказане майно повторно за іншим правочином. А отже такої правомочності не мав і виконавець, який діяв як сторона договору купівлі-продажу на прилюдних торгах. При цьому дата реєстрації права власне на майно за ОСОБА_5 впливає на момент виникнення саме у неї всіх правомочностей власника, зокрема, права розпорядитись майном (ч. 4 ст. 334 ЦК України).    В частині заперечень Відповідача 1 про можливість застосування висновків адміністративних судів у справі №580/943/19, просили суд враховувати наступне. Як зазначав позивач, згідно з рішенням Черкаського окружної адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі №580/943/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року визнано протиправною та скасовано, в тому числі, постанову приватного виконавця від 18 грудня 2019 року про опис та арешт зазначеної квартири. Мотивуючи тим, що виконавець не мав повноважень проводити виконавчі дії у виконавчому провадженні №57762504 у зв`язку з тим, що боржник не був належним чином повідомлений про початок примусового виконання. Позивач не посилається на визнання вказаним судовим рішенням недійсними електронних торгів. Проте, вважає, що не підлягають доказуванню встановлені судом у справі № 580/943/19 фактичні обставини, в частині того, що Виконавець не мав повноважень проводити виконавчі дії у виконавчому провадженні №57762504 у зв`язку з тим, що боржник не був належним чином повідомлений про початок примусового виконання (ч. 4 ст. 82 ЦПК України). Натомість відсутність судового рішення про визнання недійсними електронних торгів не є перешкодою для розгляду даної справи. Оскільки, як наголошувалось, визнання недійсним нікчемного договору за рішенням не вимагається.
		Відносно доводів ДП «СЕТАМ» позивач заперечує, вважає їх такими, що не спростовують вимоги позивача, що обґрунтовує наступним. Стосовно посилань ДП «СЕТАМ» на відсутність у Організатора повноважень на перевірку змісту заявки, зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 1212 ЦК України, передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. А отже, наявність протиправної та винної поведінки Відповідачів не є обов`язковою умовою для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України. Щодо посилання ДП «СЕТАМ» на порушення прав Позивача боку нотаріуса, просили суд враховувати наступне. Згідно з ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Відтак презюмується правомірність, зокрема, відмови у вчиненій нотаріальної дії, доки протилежне не встановлено рішення суду, що набрало законної сили. Постанову державного нотаріуса Чигиринської державної нотаріальної контори Циндри Р.М. від 20 березня 2019 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивач вважає правомірною. Обставини, які відтворені у вказаній постанові, сторонами не спростовані. При цьому, реалізація виконавцем обов`язку надати переможцю торгів акт, який відповідатиме вимог законодавства, не може бути поставлено у залежність від повторного звернення переможця торгів з заявами про виправлення помилок. Оскільки вказаний обов`язок виконавця існує в силу вимог закону. В частині заперечень Відповідача 2 щодо можливості повернення гарантійного внеску лише за рішенням суду про визнання електронних торгів недійсними, просили суд враховувати, що Положення абз. 3 пункту 2 розділу X Порядку, на яку посилається Відповідач, визначає одну з, проте не єдину підставу для повернення, гарантійного внеску (який є однією із складових ціни товару). Та, як зазначалось, вимоги Порядку не можуть скасовувати інші положення Цивільного кодексу України. Зокрема, і положення ст. 1212 ЦК України. З урахуванням викладеного, просили задовольнити позовні вимоги.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, обґрунтовуючи обставинами викладеними у позовній заяві та у відповіді на відзиви відповідачів.
		Відповідач приватний виконавець Бурмага Є.А. в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи суду не надавав.
		Представник відповідача ДП «СЕТАМ» також в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи суду не надавав.
		Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України судом вирішено проводити розгляд справи за даної явки.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.3 ст. 12 ЦПК України).
		Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29-30). 
		Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Хірвісаарі проти Фінляндії»)). 
		Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» («Суомінен проти Фінляндії») від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).
		Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Гірвісаарі проти Фінляндії») від 27 вересня 2001 року). Залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням загальної вимоги про справедливість розгляду.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 3 ЦПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
		Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
		Суд вважає що спір між сторонами виник з правовідносин щодо права власності і регулюється нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та іншими нормативно-правовими актами.
		Судом встановлено, що згідно протоколу №387618 від 12 лютого 2019 року ДП «СЕТАМ» позивачка є переможцем електронних торгів (а.с. 29). Найменування товару даних торгів  двокімнатна квартира, загальною площею 49,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 пропозиція від переможця, що була найвищою 102742 грн. При цьому сума сплаченого позивачем гарантійного внеску складала 5137 грн. 10 коп. (а.с. 27). Крім того, визначено, що сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця ( ОСОБА_3 ) складає 97604 грн. 90 коп.
		Згідно квитанції №0.01267734340.1 позивачем здійснено повну оплату товару на рахунок ОСОБА_7 в сумі 97604 грн. 90 коп. 15 лютого 2019 року (а.с. 30).
		20 лютого 2019 року приватним виконавцем було складено акт про проведені електронні торги (аукціон) (а.с. 31). І змісту даного акту вбачається, що 12 лютого 2019 року було проведено електронні торги арештованого майна боржника ОСОБА_4 , а саме: двокімнатної квартири, реєстраційний номер майна: 37339713, загальною площею 49,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Переможцем даним торгів є ОСОБА_1 , яка в повному обсязі сплатила ціну продажу майна в розмірі 102742 грн.
		Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Чигиринської державної нотаріальної контори Черкаської області Циндри Р.М. від 20 березня 2019 року за вих. №240/02-31, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, на квартиру, яка розташована в АДРЕСА_1 , оскільки заявником подано акт про проведені електронні торги (аукціон), що не відповідає вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Крім того, в поданому акті зазначена неіснуюча адреса реалізованого майна, а саме: « АДРЕСА_1 ».
		Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року у справі № 756/3535/19 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. №25407 від 31 жовтня 2017 року зареєстрованого в реєстрі за №25407 (а.с. 33). Дана ухвала набрала законної сили 31 березня 2019 року.
		В той же час, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року, у справі 580/943/19, визнано протиправною та скасовано, в тому числі постанову приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 18 грудня 2019 року про опис та арешт двокімнатної квартири, загальною площею 49,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 56-62, 63-69). 
		Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року набрало законної сили 29 травня 2019 року.
		Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Крім того, судом встановлено, що 23 серпня 2012 року між ОСОБА_4 , як продавцем, та ОСОБА_5 , як покупцем було укладено договір купівлі-продажу двокімнатної квартири, загальною площею 49,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу Кашицькою О.Г. та зареєстровано в реєстрі за №1014 (а.с. 47-48). 
		Згідно витягу з Державного реєстру правочинів, даний договір було внесено у відповідний реєстр за номером правочину 5165841 (а.с. 49). 
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_5 Дата державної реєстрації 15.04.2019 (а.с. 54-55).
		   Внаслідок вище зазначеного, позивач звернулась 17 квітня 2019 року до приватного виконавця з письмовою вимогою повернути їй у семиденний строк суму попередньої оплати майна, а саме: двокімнатної квартири придбаної на електронних торгах у розмірі 102742 грн. (а.с.37-38).
		   Проте, листом від 25 квітня 2019 року за вих. №900 останній повідомив, що вимога позивача пов`язана з неправомірною відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності та просив повідомити письмово чи зверталась позивач до інших нотаріусів щодо видачі їй вказаного свідоцтва (а.с. 41-42). 
		Листом від 10 травня 2019 року за вих. №972 на повторну вимогу позивача, приватний виконавець рекомендував оскаржити неправомірні дії державного нотаріуса Циндри Р.М. до суду, оскільки вважає, що сформований ним акт про електронні торги відповідає вимогам законодавства, а відомості про реєстрацію права власності на проданий об`єкт за іншою особою нічим не підтверджені (а.с. 46).
		Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
		Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.
		Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
		За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Як встановлено судом приватний виконавець отримав вимогу 17 квітня 2019 року, проте, не повернув позивачу кошти, сплачені ним за отримання товару.
		Отже, станом на час розгляду справи, строк виконання обов`язку відповідачем ОСОБА_3 щодо повернення коштів є таким, що настав.
		Статтею 525 ЦК України не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов`язань, а згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.
		Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.
		Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
		Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачі своїх зобов`язань не виконали, внаслідок чого позивачем, через незалежні від неї підстави, не реалізоване її право власності на придбану нею квартиру через електронні торги, відтак фактично безпідставно зберігають у себе набуте майно у виді сплаченої позивачем попередньої оплати у розмірі 102742 грн., з яких 97604 грн. 90 коп. зберігаються у приватного виконавця Бурмаги Є.А. та 5137 грн. 10 коп.  у ДП «СЕТАМ».
		Відтак, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідачів безпідставно набутих коштів в розмірі 102742 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Щодо розподілу судових витрат, то суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням наявним в матеріалах справи (а.с. 82), то судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави.
		Крім того, позивач просила стягнути з відповідача на її користь витрати пов`язані з розглядом справи, а саме 7500 грн. витрачені нею на професійну правничу допомогу, що підтверджується квитанцією від 12 червня 2019 року (а.с. 78). За таких обставин, відповідно до ст. 137 ЦПК України зазначені витрати позивача підлягають стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_3 .
		На підставі наведеного, ст.ст.525,527,612,615,663,693,1212 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 137, 141, 258, 263, 354 ЦПК України, суд -
		 
		вирішив:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
		Стягнути з Приватного виконавця Бурмаги Є.А. (м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, оф. 36/1, 18000) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно отримані та збережені кошти у сумі 97604,90 грн. (дев`яносто сім тисяч шістсот чотири грн. дев`яносто коп.) сплачені як частина ціни за квартиру, передану на продаж на електронних торгах.
		Стягнути з Державного підприємства «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно отримані та збережені кошти у сумі 5137 грн. (п`ять тисяч сто тридцять сім грн.), сплачені як частина ціни за квартиру, передану на продаж на електронних торгах.
		Стягнути з Приватного виконавця Бурмаги Є.А. (м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, оф. 36/ АДРЕСА_3 , 18000) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 7500 грн. (сім тисяч п`ятсот грн..)
		Стягнути з Приватного виконавця Бурмаги Є.А. (м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, оф. 36/1, 18000) на користь держави 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. сорок коп.) судового збору. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкас протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий: Р.В.Демчик.
		Повне судове рішення складено 15 листопада 2019 року.
		   
		  Головуючий:    Р.  В.  Демчик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...