Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/9483/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2019. Зареєстровано: 01.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2019.
Дата набрання законної сили: 11.03.2020
Результат оскарження 11.03.2020 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 240/9483/19/9623/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		 
		22 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/9483/19 
		категорія 113070200
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Шуляк Л.А.,
		секретар судового засідання Скорик С.В.,
		 
		за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
		представника відповідача - Чернюк А.В.,
		представника третьої особи - Гомозової М.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство "Житомирське трамвайно-тролейбусне управління" Житомирської міської ради про скасування пункту рішення, 
		 
		встановив:
		 
		До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить скасувати пункт 2 Рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №434 від 18.05.2016 "Про встановлення вартості проїзду в міському електротранспорті в нічний час".
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є інвалідом ІІ групи, учасником бойових дій та відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, тоді як пунктом 2 оспорюваного рішення це право порушено. 
		Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
		16.09.2019 до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що послуга з проїзду в міському електротранспорті у нічний час є додатковою послугою, здійснення перевезень пасажирів міським електротранспортом в нічний час вимагає додаткових затрат, а тому надання таких послуг безкоштовно призведе до неможливості їх надання (а.с.24-25).
		Ухвалою суду від 06.11.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача Комунальне підприємство "Житомирське трамвайно-тролейбусне управління" Житомирської міської ради.
		Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. 
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, наведених у відзиві на позов.
		Представник третьої особи вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. 
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Відповідно до рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради №434 від 18.05.2016 встановлено вартість проїзду в міському електротранспорті у нічний час (а.с.9).
		Зокрема, п.1 вказаного рішення передбачено, що вартість проїзду в міському електротранспорті у нічний час встановлено у розмірі 6,00 грн.
		Пунктом 2 рішення визначено, що даний тариф у нічний час роботи встановлено для всіх категорій громадян.
		Нічним часом роботи зазначено період з 23.00 до 06.00 години (п.3 рішення).
		Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, а згідно із посвідченням серії НОМЕР_2 учасником бойових дій (а.с.4,12).
		Вважаючи, що пунктом 2 вказаного рішення порушено його право на пільговий проїзд, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі  Закон №280/97-ВР) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Статтею 30 Закону №280/97-ВР визначено повноваження виконавчих органів міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, зокрема затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством.
		Крім того, згідно із пп.2 п."а" ст.28 Закону №280/97-ВР передбачено повноваження виконавчого органу міської ради щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
		Закон України "Про міський електричний транспорт" від 29.06.2004 №1914-IV (далі  Закон №1914-IV) визначає правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування міського електричного транспорту загального користування на ринку транспортних послуг і спрямований на створення сприятливих умов для його розвитку, задоволення потреб громадян у доступних, якісних і безпечних перевезеннях.
		Сфера діїЗакону №1914-IV поширюється на регулюваннявідносин, які пов`язані з діяльністю у сфері міського електричного транспорту загального користування, в яких беруть участь замовники транспортних послуг, перевізники та пасажири (ст.2 Закону).
		Згідно із ч.3ст.4 Закону №1914-IVоплата транспортних послуг проводиться безпосередньо пасажирами та замовником. Право на користування транспортними послугами надає придбаний разовий квиток, закомпостований абонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, картка, посвідчення або довідка, що дає право на пільговий проїзд згідно із законодавством.
		Відповідно до ч.4ст.4 Закону №1914-IVфінансування перевезення пільгової категорії громадян здійснюється згідно із законодавством.
		Частина п`ятастатті 4 Закону №1914-IVзабороняє перевізнику відмовлятися від пільгових перевезень, крім випадків, передбачених законами.
		Відповідно до ч.3ст.8 Закону №1914-IVмісцевіоргани виконавчої влади, органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію державної політики у сфері міського електричного транспорту, а також розробляють регіональні та місцеві програми його розвитку і забезпечують їх виконання, встановлюють тарифи на проїзд, організовують перевезення пасажирів та здійснюють контроль за ним, встановлюють порядок справляння плати за проїзд, інформують населення про зміни, що стосуються надання транспортних послуг, забезпечують координацію роботи, пов`язаної з функціонуванням міського електричного транспорту та інших видів міського транспорту, створюють належні дорожні умови дляздійснення перевезень, реалізуютьзаходи з розвитку, вдосконалення та облаштування маршрутної мережі, виконують інші функції щодо створення безпечних умов діяльності у сфері міського електричного транспорту згідно із законодавством.
		Статтею 14Закону №1914-IV визначено, що тарифна політика у сфері міського електричного транспорту ґрунтується на принципах забезпечення доступності транспортних послуг та створення умов для здійснення сталих і безпечних пасажироперевезень.
		Установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботи перевізників та забезпечення захисту малозабезпечених громадян. У разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, пов`язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів.
		Оплата замовником обсягів надання транспортних послуг здійснюється відповідно до Правил надання послуг міським електричним транспортом.
		Розрахунки тарифів на проїзд здійснюються відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту, який затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
		Стаття 12 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 №232/94-ВРвстановлює обов`язком саме підприємств транспорту забезпечувати, зокрема, права на пільги громадян щодо користування транспортом.
		Відповідно до п.26 Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затвердженихПостановою КМУ від 23.12.2004р. №1735, документом на право одержання транспортних послуг є придбаний пасажиром разовий квиток (жетон), закомпостований абонементний талон, проїзний квиток (картка) тривалого користування, посвідчення, що дає право на пільговий проїзд відповідно до законодавства.
		Виходячи із системного аналізу наведених вище норм, слід дійти висновку, що повноваження щодо встановлення тарифів на транспортні послуги, порядок надання таких послуг відносяться до компетенції виконавчих органів місцевих рад, при цьому установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення підприємствами транспорту права на пільги громадян щодо користування транспортом.
		Натомість, пунктом 2 оспорюваного рішення обмежено право громадян, які користуються пільгами щодо безкоштовного проїзду в міському електротранспорті, а тому даний пункт рішення прийнято відповідачем всуперечКонституціїта законам України, є протиправним та має бути визнаний нечинним з урахуванням вимог ст.264 КАС України.
		Посилання відповідача, викладені у відзиві на адміністративний позов, не спростовують наявність у підприємств транспорту обов`язку забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом, навіть у нічний час.
		Позивачем доведено наявність у нього права оскаржити даний нормативно-правовий акт, оскільки він належить до категорії громадян, яким надано пільги щодо безкоштовного проїзду в міському електротранспорті, тобто є суб`єктом правовідносин, у яких застосовується цей акт, а тому заперечення відповідача в цій частині не приймаються судом.
		Відповідно до частини 1статті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
		Згідно з частиною 1статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу
		Відповідно до частини 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідачем не доведено правомірність свого рішення та відповідність його вимогам ч.2 ст.2 КАС України. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
		Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		вирішив:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та нечинним п.2 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №434 від 18.05.2016 "Про встановлення вартості проїзду в міському електротранспорті в нічний час". 
		В решті позову відмовити.
		Зобов`язати відповідача невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя Л.А.Шуляк
		 
		 
		Повне судове рішення складене 29 листопада 2019 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...