Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/11321/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2019. Зареєстровано: 01.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2019.
Дата набрання законної сили: 29.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/13871/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		29 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №369/11321/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/13871/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Желєзного І.В.
		суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.
		розглянув у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на постанову Києво-Святошинського районного суду у складі судді Пінкевич Н.С. від 15.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Глущенка Я.Б., суддів: Пилипенка О.Є., Шелест С.Б. від 12.07.2016
		у справі № 369/11321/15-а
		за позовом ОСОБА_1 
		до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області,
		треті особи:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		про визнання протиправними та скасування рішення 
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі також - відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради                  Києво-Святошинського району Київської області від 26.02.2015 №11/42, №11/6, №11/7.
		2. Постановою Києво-Святошинського районного суду від 15.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016, у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.02.2015 №11/42 відмовлено; в іншій частині провадження в адміністративній справі закрито. 
		3. 01.08.2016 ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду від 15.04.2016 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.02.2015 №11/42 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково: визнати протиправним та скасувати рішення 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.02.2015 №11/42.
		4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2016 відкрито касаційне провадження у справі.
		5. 15.08.2016 від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також 22.08.2016 від Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до  Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких заявники просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		6. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України   (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
		7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.02.2008 між Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,50 га, що знаходиться за адресою:  
		АДРЕСА_1 . Даний договір укладений строком на 2 роки. Після закінчення строку договору орендарі мають переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендарі повинні не пізніш ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 2.4 договору). Пунктами 3.1, 3.3, 3.4 договору встановлена орендна плата в розмірі 45100,50 грн з подальшою індексацією за офіційними річними показниками інфляції.
		10. 27.02.2009 рішенням 24 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за наслідками розгляду клопотань ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 : 1) затверджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,50 га (забудовані землі) за рахунок земель запасу під розміщення кафе- бар ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_3 ;     2) надано дозвіл заявнику на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки зазначеними площею та призначенням в оренду строком на 49 років. 
		11. Також цим рішенням вирішено подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду обласному управлінню земельних ресурсів у строк, передбачений договором на розробку проекту землеустрою, для здійснення землевпорядної експертизи і вказано, що розробка такого проекту не дає право на використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) та одержання документа, що посвідчує право на неї, і реєстрації цього документа.
		12. Рішенням 35 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради                           Києво-Святошинського району Київської області від 12.03.2010 №4/21 "Про надання в оренду земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 під розміщення кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_3 ", прийнятим за наслідками розгляду розробленого ТОВ "НВФ" "Азимут" проекту землеустрою, вирішено: 1) затвердити проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 під розміщення кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_3 ; 2 ) вилучити із земель запасу сільської ради (забудовані землі) земельну ділянку площею 0,4977 га; 3) передати зазначену земельну ділянку в оренду строком на 49 років указаним особам; 4) встановити ставку орендної плати; 5) доручити сільському голові від імені сільської ради укласти договір оренди земельної ділянки у відповідності з чинним законодавством;                6) доручити ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зареєструвати такий договір.
		13. Договір оренди станом на 26.02.2015 підписаний між сторонами не був. 
		14. Починаючи з 15.03.2013, позивач не є власником частки будинку в АДРЕСА_3 , щодо розташованої під ним земельної ділянки стосувались рішення 35 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12.03.2010 №4/21 та рішення 24 сесії 5 скликання цієї ради від 27.02.2009. 1/2 частку права власності на цей будинок було зареєстровано на підставі договору дарування від 15.03.2013 за ОСОБА_5 .
		15. Рішенням 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.02.2015 року №11/42, яке прийняте на підставі заяви ФОП ОСОБА_2 щодо уточнення площі земельної ділянки, керуючись статтями      12,      123,      124,      134 Земельного кодексу України,      статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено: 1) скасувати вищевказане рішення 35 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12.03.2010 №4/21; 2) внести до вищезгаданого рішення 24 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.02.2009 наступні зміни: пункт 1 - виключити; пункт 2 викласти в такій редакції: "Надати дозвіл ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 49 років земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування орієнтовною площею 0,0505 га в АДРЕСА_3 ; пункт 3 викласти в такій редакції: "Погоджений в порядку, встановленому законом, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати для розгляду та затвердження до Крюківщинської сільської ради".
		16. У подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували право власності на земельні ділянки в  
		АДРЕСА_3 ІІІ . АРГУМЕНТИ СТОРІН
		17 . В обґрунтування позовних вимоги позивач зазначила, що вона, як співвласник нежитлового будинку, під розміщення якого виділялась земельна ділянка рішенням 35 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12.03.2010 №4/21 та щодо якої рішенням 24 сесії 5 скликання цієї ради від 27.02.2009 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду, не подавала жодних заяв про скасування чи внесення змін до таких, в тому числі щодо уточнення площі земельної ділянки. Місцева рада не має повноважень на скасування своїх попередніх рішень індивідуально-правового характеру чи внесення до них змін. Всупереч викладеному 26.02.2015 рішенням 44 сесії 6 скликання відповідач скасував рішення 35 сесії 5 скликання та вніс зміни до рішення 24 сесії 5 скликання, а також в той же день рішенням 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надав дозвіл ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення  у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,2238 га та 0,25 га у АДРЕСА_3 відповідно. Оскаржуваними рішеннями порушено її права, як орендаря земельної ділянки та власника нежитлової будівлі на вказаній ділянці. Відповідач не повідомляв позивача про намір передати земельну ділянку чи її частину у власність третій особі, а позивач не надавала згоду на таку передачу.
		18. Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач, зловживаючи своїми правами, навмисно не укладала новий договір оренди та не сплачувала встановленої орендної плати. Оскаржуваним рішенням права позивача не порушені, оскільки така не є власником нерухомого майна.
		19. Третя особа ОСОБА_2 щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуваними рішеннями Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району права позивача жодним чином не порушені. Така не є власником нежитлового будинку по АДРЕСА_3 , а тому передача їй земельної ділянки на підставі скасованого рішення порушуватиме права власників вказаного будинку. 
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		20. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.02.2015  №11/42, виходили з того, що договір оренди з позивачем укладений не був, а право оренди не було зареєстрованим; власником нежитлової будівлі на час прийняття радою оскаржуваних рішень така не була; докази сплати позивачем орендної плати за користування земельної ділянкою після прийняття сільською радою рішення від 12.03.2010 №4/21 відсутні; позивач тривалий час не укладала договір, відтак рішенням №11/42 її права чи законні інтереси порушені не були. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що рішення 35 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12.03.2010 №4/21 та рішення 24 сесії 5 скликання цієї ради від 27.02.2009 не можна вважати виконаними і такими, на підставі яких виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв в межах своєї компетенції, рішення ради є законним та обґрунтованим. В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішень №11/6 та №11/7 від 26.02.2015 суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ
		21. У касаційній скарзі позивач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування рішення 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.02.2015  №11/42, посилаючись на те, що суди при прийнятті рішень послались на обставини, які не мають значення для вирішення справи по суті, а саме: відносно сплати нею орендної плати за земельну ділянку; проведеної перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства закладу громадського харчування кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_3 та її результатів; щодо направлення їй Крюківщинською сільською радою листів щодо укладення договору дарування. Зазначає, що оскаржуване рішення прийняте без її згоди, та таким порушені її права. У відповідності до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 відповідач не мав права скасовувати та змінювати власні рішення. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що рішення відповідача від 12.03.2010 №4/21 не можна вважати виконаним, оскільки таке виконано частково, а саме: в частині затвердження проекту землеустрою, в частині вилучення земель запасу сільської ради рішення виконано в момент його прийняття і не потребує будь-яких додаткових дій, в частині передачі земельної ділянки в оренду рішення потребує додаткових дій, які не були виконані не з вини позивача; в частині доручення сільському голові від імені сільської ради укласти договір оренди земельної ділянки у відповідності з чинним законодавством та в частині доручення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєструвати такий договір рішення виконано, оскільки доручення відбулось, хоча виконаним не було через неукладення договору. оренди. Також суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що на підставі рішень відповідача від 12.03.2010 №4/21 та від 27.02.2009 не виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки була сформована конкретна земельна ділянка, позивач та третя особа ОСОБА_2 отримали суб`єктивне право на отримання земельної ділянки в оренду, вказаними рішеннями підтверджується прагнення позивача користуватися земельною ділянкою.
		22. У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зазначають, що права позивача оскаржуваним рішенням жодним чином не порушені. Рішення відповідача №11/42 від 26.02.2015 про скасування рішення №4/21 від 12.03.2010 є обґрунтованим, оскільки рішенням №4/21 від 12.03.2010 передбачалася передача в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_3 . Позивач не є власником нерухомості за вказаною адресою, а відтак передача вказаної земельної ділянки позивачу на підставі скасованого рішення грубо порушує права власників будинку АДРЕСА_3 , які гарантовані статтею 120 Земельного кодексу України щодо отримання у власність земельної ділянки, яка знаходиться під будівлею та спорудою. У разі задоволення відповідачем вимог позивача щодо передачі земельної ділянки в оренду останньому, були б порушеними права власників нерухомості на користування та розпорядження даною земельною ділянкою.
		23. Представник Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у запереченнях на касаційну скаргу вказує, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
		VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційних скарг та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
		25. Оскільки судові рішення оскаржуються позивачем лише в частині, якою у задоволенні позову відмовлено, суд касаційної інстанції переглядає зазначені судові рішення в межах касаційної скарги.
		 
		26. Відповідно до   статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		27. Згідно із частиною 2   статті 2 КАС України   (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності   Конституцією   чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		28. Відповідно до пункту 7 частини 1   статті 3 КАС України   суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		29. Відповідно до частини 2   статті 4 КАС України   юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких   законом   установлений інший порядок судового вирішення.
		30. Пунктом 1 частини 2   статті 17 КАС України  визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		31. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей   2,   4   та   19 КАС України   (у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		32. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких   законом   установлений інший порядок судового вирішення.
		33. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		34. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		35. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		36. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		37. Відповідно до частини 1  статті 120 Земельного кодексу України   (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		38. Згідно з частиною першою  статті 377 Цивільного кодексу України   (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
		39. Системний аналіз даних правових норм свідчить про наявність у особи, яка законно набула у власність будинок, споруду, цивільного інтересу в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття, а відтак права на приватизацію земельної ділянки, в тому числі шляхом безоплатної передачі їй такої із земель державної або комунальної власності, де розташована вказана споруда.
		40. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №706/563/15-а.
		41. У даній справі, яка переглядається судом касаційної інстанції в частині прийняття судами попередніх інстанцій рішень про відмову у задоволенні позову, позивач оскаржує рішення 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.02.2015 №11/42, яким внесено зміни у рішення 24 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради від 27.02.2009 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 50 га в оренду строком на 49 років ФОП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_3 » та скасовано рішення 35 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради від 12.03.2010 «Про надання в оренду земельної ділянки площею 0,4977 га строком на 49 років ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під розміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» в  
		АДРЕСА_9 . У позовній заяві позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування порушені її права та інтереси, як орендаря земельної ділянки та як власниці нежитлового будинку, який розташований на спірній земельній ділянці по  
		АДРЕСА_9 . Разом із тим, як встановлено судами, починаючи з 15.03.2013, позивач не є власником частки будинку по АДРЕСА_3 , щодо розташованої під ним земельної ділянки стосувались рішення 35 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12.03.2010 №4/21 та рішення 24 сесії 5 скликання цієї ради від 27.02.2009. 
		44. Договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_3 станом на 26.02.2015 (дата прийняття відповідачем оспорюваного рішення) сторони не уклали.
		45. Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення органу місцевого самоврядування, як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача щодо укладення договору оренди  земельної ділянки строком на 49 років під розміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» по             АДРЕСА_3 ,  власником якого вона на момент прийняття оскаржуваного рішення не була та право власності на який зареєстровано за третіми особами, які згідно з приписами статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України мають цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під вказаним нежитловим приміщенням, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
		46. З огляду на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, Верховний Суд встановив помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
		47. За правилами пункту 1 частини 1  статті 15 Цивільного процесуального кодексу України   (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		48. Згідно з пунктом 10 частини 1  статті 16 Цивільного кодексу України   одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		49. Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		50. Частиною 3  статті 3 КАС України   (у чинній редакції) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до   закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		51. Згідно з пунктом 1 частини 1  статті 238 КАС України   (у чинній редакції) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		52. Відповідно до абзацу 1 частини 1   статті 354 КАС України (у чинній редакції)   суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями   238,   240   цього   Кодексу.
		53. Оскільки суди попередніх інстанцій розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, Верховний Суд встановив наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині із закриттям провадження у справі.
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Постанову Києво-Святошинського районного суду від 15.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.02.2015 №11/42, а провадження у справі у даній частині закрити та роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
		3. В іншій частині постанову Києво-Святошинського районного суду від 15.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           І.В. Желєзний
		Судді:                                                                                                               Я.О. Берназюк
		                                                                                                              І.В. Саприкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...