Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 370/93/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2019. Зареєстровано: 01.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2019.
Дата набрання законної сили: 28.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/1701/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		28 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №370/93/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/1701/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Жука А.В., 
		суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу                             № 370/93/16-а
		за позовом  ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова М.В., про визнання неправомірними дії та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження за фактичним невиконанням рішення Європейського суду з прав людини, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Саприкіної І.В., суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.), -
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.  ОСОБА_1    звернувся до Макарівського районного суду Київської області з адміністративним позовом, в якому просив:
		- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова М.В. із закінчення виконавчого провадження № 44553769 щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 № 36762/06 «Справа Штефан та інші проти України»;
		- визнати протиправною та скасувати постанову від 30.12.2015 № 44553769 про закінчення виконавчого провадження.
		2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії державного виконавця   відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова М.В., щодо виконання виконавчого провадження № 44553769 по примусовому виконанню рішення № 36762/06 Європейського суду з прав людини «Справа Штефана та інших проти України» від 31.07.2014 є неправомірними у зв`язку з винесенням постанови від 30.12.2015 про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що рішення суду виконано у повному обсязі згідно з виконавчим документом. Але фактично рішення №36762/06 Європейського суду з прав людини «Справа Штефана та інших проти України» від 31.07.2014 виконано частково, лише у розмірі відшкодування. Заборгованість з пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи у сумі 158 135,34 грн., - не сплачена.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3. Постановою Макарівського районного суду Київської області від 24.05.2016 у задоволенні позову відмовлено.
		4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що аналізуючи винесену постанову Макарівського районного суду Київської області від 08 квітня 2010 року, якою зобов`язано провести перерахунок основної (в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком) і додаткової пенсії (в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком) ОСОБА_1 як інваліду другої групи постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії з 04.11.2008 у відповідності до ст. ст. 50, 54 ч. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд встановив, що у зазначеній постанові відсутнє посилання на стягнення з відповідача певної суми грошових коштів, що у свою чергу унеможливлює державного виконавця виконати належним чином постанову суду.
		Враховуючи те, що рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 виконано у повному обсязі згідно з виконавчим документом, а грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням Міністерства юстиції України №6404 від 26.09.2014 у розмірі 33 220,81 грн, (еквівалент 2 000 євро), згідно інформації наданої Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області листом від 27.11.2015 №4067-2-1/02.2, суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
		Постанову Макарівського районного суду Київської області від 24.05.2016 - скасовано, постановлено нову про задоволення позову.
		Визнано протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова Максима Валерійовича щодо закінчення виконавчого провадження № 44553769 по примусовому виконанню рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 у справі «Штефан та інші проти України».
		Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова Максима Валерійовича від 30.12.2015 ВП № 44553769 про закінчення виконавчого провадження.
		6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що рішення Європейського суду з прав людини в повному обсязі не виконано, оскільки порушене право на отримання пенсії так і не було відновлене, а тому винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є передчасним та протиправним.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
		7. 03 серпня 2016 року Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (касатор) подав касаційну скаргу.
		8. У касаційній скарзі відповідач просить:
		Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, а постанову Макарівського районного суду Київської області від 24 травня 2016 року - залишити в силі.
		У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю представника Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. 
		9. 29 грудня 2016 року ОСОБА_1 надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - без змін.
		У запереченні на касаційну скаргу не заявлено жодних клопотань.
		Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції
		10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 для розгляду справи № 370/93/16-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
		Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2019 справу прийнято до провадження зазначеною колегією суддів та призначено до розгляду в попередньому засіданні.
		II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення апеляційної інстанцій прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Зокрема відповідач вказує, що грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням №5404 від 26.09.2014 у розмірі 33220,81 грн (еквівалент 2000 євро). Згідно інформації, наданої Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області листом від 27.11.2015 №4067-2-1/02.2 рішення національного суду виконано фактично, стягувачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до резолютивної частини рішення національного суду.
		12. У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає, що зобов`язання здійснити перерахунок пенсії передбачає обов`язкову її виплату. Таким чином на його думку кінцеве рішення національного суду в повному обсязі виконано не було, що свідчить про правильність висновків суду апеляційної інстанції.
		IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Макарівського районного суду Київської області від 08.04.2010 зобов`язано УПФУ в Макарівському районі провести ОСОБА_1 перерахунок основної (в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком) і додаткової пенсії (у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком) з 04.11.2008.
		14. 19 липня 2012 року відкрито виконавче провадження.
		15. Листами УПФУ від 03.08.2012 № 222/с-06, від 24.01.2012 № 13/с-06 повідомлено про здійснення нарахування (перерахунку) пенсії у сумі 158 135,34 грн. Однак, кошти будуть виплачені після надходження цільових коштів.
		16. За таких обставин, виконавче провадження було закінчене.
		17. 31 липня 2014 року Європейський суд з прав людини у справі «Штефан та інші проти України» постановив, що протягом трьох місяців на користь ОСОБА_1 держава-відповідач зобов`язана виконати рішення національних органів, ухвалені на користь заявників, та виплатити по 2 000 євро в якості відшкодування.
		18. 02 вересня 2014 року державним виконавцем Єжовим М.В. за рішенням Європейського суду відкрито виконавче провадження, в межах якого було виплачено суму компенсації 2000 євро. Донарахована пенсія виплачена не була.
		19. Постановою від 30.03.2015 виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення.
		20. Однак, 04.08.2015 ця постанова скасована Київським апеляційним адміністративним судом, а виконавче провадження - відновлено. 
		21. Разом з тим, незважаючи на те, що фактичні обставини не змінилися (а саме не виконано рішення Макарівського районного суду Київської області від 08.04.2010), 30.12.2015 держаний виконавець ОСОБА_6 знову виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням рішення суду. При цьому зазначив, що постановою Макарівського районного суду Київської області від 08.04.2010 боржника зобов`язано здійснити перерахунок пенсії, а не її виплату.
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		22. Конституція України від 28 червня 1996 року
		22.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		23. Закон України "Про виконавче провадження"
		23.1. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження"   примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом.
		23.2. Згідно із ч.1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження"   вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов`язкові для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб на території України.
		23.3. Відповідно до статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		24. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.
		25. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щовиконавче провадження у даному випадку було помилково закінчене, оскільки, на думку відповідача, резолютивною частиною судового рішення УПФУ зобов`язано здійснити перерахунок пенсії, що і було зроблено.
		26. Колегія суддів апеляційної інстанції правильно звернула увагу, що Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, передбачено, що нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про … перерахунок (п. 4.2); у разі перерахунку пенсії відповідне рішення направляється до органу, який проводить виплату частки цієї пенсії (п. 4.4). Тобто, перерахунок пенсії включає в себе безумовну її виплату.
		27. Крім того, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що наявність обов`язку виплатити перераховану суму пенсії визнає і УПФУ у своїх листах від 03.08.2012 № 222/с-06, від 24.01.2012 № 13/с-06.
		28. Верховний суд звертає увагу, що відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		29. За наведених обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що саме по собі здійснення нарахування належної до виплати суми пенсії без фактичної її виплати на користь позивача не свідчить про належне та фактичне виконання рішення Європейського суду з прав людини "Штефан та інші проти України" в повному обсязі, оскільки порушене право на отримання пенсії так і не було відновлене, а тому винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є передчасним та протиправним.
		30. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що рішення Європейського суду з прав людини в повному обсязі не виконано, оскільки порушене право на отримання пенсії так і не було відновлене, а тому винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є передчасним та протиправним.
		31. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.
		32. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		33. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		34. Статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		35. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
		2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		Суддя-доповідач                                                                      Жук А.В.
		судді                                                                                           Мартинюк Н.М.
		                                                                                          Мельник-Томенко Ж.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...