Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1319/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2019. Зареєстровано: 01.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2019.
Дата набрання законної сили: 29.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/23703/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		29 листопада 2019 року 
		Київ
		справа № 802/1319/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/23703/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Губської О.А., Єресько Л.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року (суддя Сало П.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року (судді Полотнянко Ю.П., Загороднюк А.Г., Драчук Т.О.) у справі № 802/1319/16-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа  Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання нарахувати та виплатити грошове та матеріальне забезпечення за час вимушеного прогулу, визнання недійсним запису про звільнення з військової служби,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі  позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі  відповідач), третя особа  Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку, в якому, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, просив:
		- визнати протиправним і скасувати пункт 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30 червня 2016 року № 56 «Про результати службового розслідування за фактом затримання військовослужбовців військової служби за контрактом» про накладення на водія автомобільної роти автомобільного батальйону солдата ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю за порушення вимог статей 11, 13, 49 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» та статті 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України»;
		- визнати протиправним і скасувати пункт 5 параграфу 3 наказу начальника 137 об`єднаного центру матеріально-технічного забезпечення (по особовому складу) від 30 червня 2016 року № 27-РС про звільнення з військової служби в запас відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за підпунктом «е» пункту першого (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків) солдата ОСОБА_1 , водія автомобільного взводу автомобільної роти автомобільного батальйону;
		- визнати протиправним і скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 02 липня 2016 року № 148 про виключення солдата ОСОБА_1 , водія 2 відділення 2 автомобільного взводу 1 автомобільної роти автомобільного батальйону Військової частини НОМЕР_1 зі списків особового складу військової частини та зняття з усіх видів забезпечення;
		- поновити позивача на посаді водія 2 відділення 2 автомобільного взводу 1 автомобільної роти автомобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 з 30 червня 2016 року;
		- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу матеріальне і грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, яке він недоотримав унаслідок незаконного звільнення;
		- визнати недійсним запис про звільнення з військової служби, зроблений у військовому квитку ОСОБА_1 , і зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 зробити дублікат військового квитка без запису про його звільнення.
		На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що проходив службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія 2 відділення 2 автомобільного взводу 1 автомобільної роти автомобільного батальйону у військовому званні  солдат. Однак, на підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 від 30 червня 2016 року № 56 пунктом 5 параграфу 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30 червня 2016 року № 27-РС позивача звільнено з військової служби в запас відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за підпунктом «е» пункту першого (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків. Позивач вказував, що будь-якого правопорушення під час виконання службових обов`язків не вчиняв, а тому, на його думку, військову дисципліну він не порушував. Вважаючи своє звільнення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту порушених прав.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 17 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року, позов задовольнив частково. 
		Визнав протиправним і скасував пункт 4 наказу тимчасово виконуючого обов`язки командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 30 червня 2016 року № 56 «Про результати службового розслідування за фактом затримання військовослужбовців військової служби за контрактом» про накладення на водія автомобільної роти автомобільного батальйону солдата ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю за порушення вимог статей 11, 13, 49 Закону України «Про Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України» та статті 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».
		Визнав протиправним і скасував пункт 5 параграфу 3 наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника 137 об`єднаного центру матеріально-технічного забезпечення полковника ОСОБА_2 (по особовому складу) від 30 червня 2016 року № 27-РС про звільнення з військової служби в запас за підпунктом «е» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків) солдата ОСОБА_1 , водія 2 відділення 2 автомобільного взводу 1 автомобільної роти автомобільного батальйону.
		Визнав протиправним і скасував наказ тимчасово виконуючого обов`язки командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 (по особовому складу) від 02 липня 2016 року № 148 про виключення солдата ОСОБА_1 , водія 2 відділення 2 автомобільного взводу 1 автомобільної роти автомобільного батальйону, зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
		Поновив ОСОБА_1 на посаді водія 2 відділення 2 автомобільного взводу 1 автомобільної роти автомобільного батальйону Військової частини НОМЕР_1 з 30 червня 2016 року.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		Додатковою постановою від 31 жовтня 2016 року Вінницький окружний адміністративний суд зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальне і грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, яке він недоотримав унаслідок незаконного звільнення з військової служби, за період з 30 червня 2016 року по 17 жовтня 2016 року.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 під час вживання спиртних напоїв перебував при виконанні службових обов`язків та тим більше факту невиконання ним службових обов`язків. При цьому, службовим розслідуванням зроблено висновки про невиконання позивачем своїх обов`язків лише із посиланням на статті Статуту внутрішньої служби України, які носять загальний характер.
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновками Вінницького окружного адміністративного суду про те, що під час проведення службового розслідування, прийняття оскаржуваних наказів та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби у зв`язку із службовою невідповідністю за невиконання службових обов`язків, відповідач діяв у порушення вимог закону, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		На постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати.
		Вимоги касаційної скарги позивач обґрунтовує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що факт порушення позивачем військової дисципліни не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач при визначенні виду дисциплінарного стягнення не врахував тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків. Судами безпідставно не враховано, що мав місце факт порушення позивачем принципів моральності, честі та гідності, що виразилось у безвідповідальному ставленні до службових обов`язків і перебуванням у стані алкогольного сп`яніння важкого ступеню у громадському місці. На думку відповідача, наявність у позивача заохочень за минулі роки не може оцінюватися судом як доказ належного виконання службових обов`язків, оскільки на момент звільнення ОСОБА_1 характеризувався негативно. Скаржник вважає, що судами безпідставно не враховано, що 25 червня 2016 року після 15 години позивач прямував зі служби, а отже, в силу положень частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вважався таким, що виконував обов`язки військової служби. 
		Позиція інших учасників справи
		У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без задоволення касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року залишити без змін. 
		Вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, оскільки доводи, якими скаржник обґрунтовує вимоги скарги не узгоджуються з нормами матеріального права. Натомість, суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи, рішення судів є законними та ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Рух касаційної скарги 
		Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 19 січня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі  Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі  КАС України) викладено в новій редакції.
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У лютому 2018 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), ОСОБА_3 , Данилевич Н.А.
		31 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 534/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М.  головуючий суддя (суддя-доповідач), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
		У зв`язку з постановленням Верховним Судом 27 листопада 2019 року ухвали про відведення судді Загороднюка А.Г. від розгляду справи № 802/1319/16-а визначено новий склад суду: Соколов В.М.  головуючий суддя (суддя-доповідач), ОСОБА_6 , Єресько Л.О.
		За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		У період з 23 квітня 2014 року по 30 червня 2016 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія 2 відділення 2 автомобільного взводу 1 автомобільної роти автомобільного батальйону та мав звання солдата.
		25 червня 2016 року ОСОБА_1 разом з іншим військовослужбовцем ОСОБА_7 вживали алкогольні напої у кафе «Стара Вінниця». Між позивачем та іншими відвідувачами закладу виникла словесна суперечка. Працівники кафе викликали наряд поліції. Дізнавшись про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є військовослужбовцями, інформацію про них було передано представникам Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку. Прибувши на місце, патрульні Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку провели адміністративне затримання ОСОБА_1 , про що складено протокол адміністративного затримання ОДВІ № 7 від 25 червня 2016 року. Також відносно ОСОБА_1 складено протокол ОДВІ № 43 від 25 червня 2016 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КУпАП).
		Враховуючи вимоги статті 15 КУпАП, відповідно до якої військовослужбовці за вчинення адміністративних правопорушень відповідають за Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі  Дисциплінарний статут Збройних Сил України) на виконання вимог статті 257 КУпАП складений Вінницьким зональним відділом Військової служби правопорядку протокол було надіслано органу, уповноваженому його розглянути та вжити заходів реагування згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України  командиру Військової частини НОМЕР_1 .
		Крім того, по факту затримання позивача 27 червня 2016 року наказом т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 № 170 призначено службове розслідування з метою уточнення причин та обставин затримання військовослужбовців військової служби за контрактом.
		За результатами проведення службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги статей 11, 13, 49 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
		Відповідно до пункту 4 наказу т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 30 червня 2016 року № 56 «Про результати службового розслідування за фактом затримання військовослужбовців військової служби за контрактом» на водія автомобільної роти автомобільного батальйону солдата ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.
		Згідно з пунктом 5 параграфу 3 наказу начальника 137 об`єднаного центру матеріально-технічного забезпечення (по особовому складу) від 30 червня 2016 року № 27-РС позивача звільнено з військової служби в запас відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за підпунктом «е» пункту першого (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків.
		Наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 (по стройовій частині) від 02 липня 2016 року № 148 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини, знято з усіх видів забезпечення та направлено для постановки на військовий облік до Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату.
		Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У преамбулі Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зазначено, що цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту. 
		З матеріалів справи вбачається, що в період з 23 квітня 2014 року по 30 червня 2016 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посаді водія 2 відділення 2 автомобільного взводу 1 автомобільної роти автомобільного батальйону, маючи звання солдата.
		За визначенням, що міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна означає бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. 
		Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності  накласти дисциплінарне стягнення. 
		Статтею 49 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що на рядових (матросів), військової служби за контрактом, можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів; є) позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос); ж) звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю. 
		Відповідно до статті 83, абзацу 1 статті 84, абзацу 1 та 3 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. 
		Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
		Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині). 
		Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
		Отже, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення.
		За підпунктом «е» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків.
		Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:
		1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
		2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
		3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
		4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;
		5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
		З системного аналізу наведених норм законодавства слідує, що невиконання службових обов`язків  це дія чи бездіяльність військовослужбовця вчинення або невчинення якої прямо передбачено відповідними нормативно-правовими актами у випадках, коли особа вважається такою, що виконує обов`язки військової служби передбачених статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 802/1275/16-а.
		Так, згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 30 від 22 лютого 2016 року, який міститься в матеріалах справи, на 2016 рік у військовій частині встановлений п`ятиденний робочий тиждень з восьмигодинним робочим днем з 8:00 до 17:00 год та з двома вихідними днями  субота та неділя. Субота, в разі необхідності може бути визначена господарським днем з робочим часом з 8:00 до 12:00 год.
		З матеріалів справи слідує, що інцидент за участю позивача, який слугував підставою для його звільнення, відбувся у вихідний день, а саме в суботу 25 червня 2016 року після 17:30 год.
		Разом із цим, в суботу 25 червня 2016 року у Військовій частині НОМЕР_1 був парко-господарський день до 12:00, після чого військовослужбовці відбули додому, при цьому під час шикування військовослужбовців о вказаній годині у позивача були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння.
		Отже, позивач вживав алкогольні напої вже після закінчення робочого дня, у свій особистий час, тобто не під час виконання службових обов`язків у розумінні вимог статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не містить заборони вживання військовослужбовцями спиртних напоїв у позаслужбовий час. 
		Положеннями частини другої статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. 
		Тобто, під час прийняття рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності керівництво військової частини зобов`язане оцінити ситуацію за такими критеріями, як наявність вини, характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, а саме розмір завданих державі та іншим особам збитків, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби в сукупності, з повним доведенням вини військовослужбовця.
		Судами установлено, що ОСОБА_1 знаходився на території кафе «Стара Вінниця», що є закладом, у якому дозволений продаж та вживання спиртних напоїв відповідним органом місцевого самоврядування, тобто позивач вживав алкогольні напої у місці для цього не забороненому.
		При цьому, з установлених обставин події, що відбулася 25 червня 2016 року за участю позивача, слідує, що ОСОБА_1 не вчинив жодні протиправні дії, які потягли за собою негативні наслідки, як-то заподіяння шкоди фізичним особам чи завдання збитків майну кафе «Стара Вінниця».
		Однак, при визначенні ступеню вини позивача зазначеним фактам не надано оцінки. 
		Більше того, під час проведення службового розслідуванням не встановлено ані місця події, тобто, де саме позивач вчинив правопорушення  на території закладу громадського харчування, в якому дозволено продаж алкогольних напоїв, чи в іншому громадському місці, ані іншого обов`язкового елементу об`єктивної сторони даного правопорушення  образа людської гідності і громадської моралі (наприклад, працівників, відвідувачів кафе чи інших громадян) внаслідок неправомірної поведінки позивача.
		Так само відповідачем не наведено, які саме службові обов`язки не були виконані позивачем.
		Натомість, командиром Військової частини НОМЕР_1 обрано найбільш суворий вид дисциплінарного стягнення, передбачений статтею 49 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без зазначення мотивування причини обрання саме такого виду (ступеню) відповідальності.
		При обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем ураховувалася службова характеристика солдата ОСОБА_1 , надана командиром 1 автомобільної роти автомобільного батальйону Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 від 29 червня 2016 року. Згідно з цією характеристикою позивач за час проходження військової служби зарекомендував себе недостатньо професійним спеціалістом та недисциплінованим військовослужбовцем. Обов`язки за посадою опанував не в повному обсязі та виконує їх неналежним чином. Серед колег користується недостатнім авторитетом. Має слабкий професійний досвід і невміло використовує його. Не працює над підвищенням рівня професійної майстерності. У складній обстановці орієнтується слабко та невпевнено. Головний напрям у роботі не вміє визначити. Під час виконання службових обов`язків не виявляє творчість, активність і наполегливість. По характеру замкнутий, некомунікабельний. Не здатний критично оцінити свою діяльність, на зауваження реагує з обуренням, не робить належних висновків. Закони та статути Збройних Сил України знає слабко та не керується ними в повсякденній діяльності. Фізично розвинутий слабко. До військової форми одягу відноситься негативно.
		Водночас, вказана характеристика дещо дисонує з відомостями, наявними в службовій картці ОСОБА_1 . Зокрема, за час проходження військової служби позивач мав чотири заохочення у вигляді подяки (за відмінне виконання поставлених завдань при обслуговуванні військової техніки  у 2014 році, за сумлінне виконання службових обов`язків, старанність, зразкову військову дисципліну оголошену  у 2015 році, за відмінне виконання завдань  у 2016 році). Крім того, наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майора ОСОБА_9 від 29 травня 2015 року № 318 солдат ОСОБА_1 нагороджений медаллю «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня. Також позивач є учасником бойових дій у зв`язку з виконання обов`язків військової служби в зоні проведення АТО на сході Україні і, жодного разу за весь час несення військової служби до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
		Однак, наявна у службовій картці солдата ОСОБА_1 інформація, під час службового розслідування відповідачем до уваги не бралася.
		За такого правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність доказів того, що позивач під час вживання спиртних напоїв перебував при виконанні службових обов`язків, а відтак обрання найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення з військової служби є невмотивованим.
		Беручи до уваги правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення у цій справі відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
		Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
		2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		В.М. Соколов
		О.А. Губська 
		Л.О. Єресько ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...