Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/1996/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2019. Зареєстровано: 01.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2019.
Дата набрання законної сили: 29.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/48926/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		29 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №815/1996/17
		адміністративне провадження №К/9901/48926/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого    - Калашнікової О.В.,
		суддів - Білак М.В., Губська О.А.
		розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №815/1996/17
		за позовом Державної міграційної служби України до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору №ВП 50714565 від 28.02.2017, провадження по якій відкрито
		 
		за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Єфіменка К.С.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року (прийняту у складі головуючого судді - Шляхтицького О.І., суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.) 
		 
		І. Суть спору
		 
		1. Державна міграційна служба України (далі - ДМС України) звернулась до суду з позовом до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору №ВП 50714565 від 28 лютого 2017 року. 
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 815/6098/15 розпочалось ще до початку відкриття виконавчого провадження щодо його примусового виконання та було фактично виконане у строки, визначені державним виконавцем, а тому не було підстав для стягнення виконавчого збору за його не виконання. 
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		 
		3. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року № 815/6098/15, залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 815/6098/15, частково задоволено адміністративний позов громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення від 12 серпня 2015 року № 553-15, яким відмовлено у задоволенні його заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов`язання ДМС України прийняти рішення про визнання позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Скасовано рішення Державної міграційної служби України від 12 серпня 2015 року № 553-15 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов`язано Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		3.1. З метою виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 815/6098/15, рішенням ДМС України від 19 лютого 2016 року № 13-16 зобов`язано Головне управління ДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з урахуванням обставин, що стали підставою для скасування судом рішення ДМС від 12 серпня 2015 року № 553-15.
		 
		3.2. Також, не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДМС України подано касаційну скаргу, за результатами розгляду якої, ухвалою від 24 березня 2016 року № К/8005321/16 Вищого адміністративного суду України відмовлено ДМС України у відкритті касаційного провадження за необґрунтованістю на підставі пункту 5 частини п`ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		3.3. Згідно з наказом Головного управління ДМС України в Одеській області від 12 березня 2016 року № 48 вирішено: (1) повторно розглянути заяву особи про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , особова справа № 2015000129; 2) з прийнятим рішенням ознайомити заявника та провести відповідну процедуру згідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують і додаткового або тимчасового захисту»; 3) продовжити строк дії довідки про звернення за захистом в Україні у відповідності до пункту 4.5 наказу МВС України від 07.09.2011 № 649; 4) підготувати рекомендаційний висновок у відповідності до п. 6.10 наказу МВС України від 07.09.2011 № 649 та направити справу для прийняття І остаточного рішення ДМС України.
		 
		3.4. Наказом Головного управління ДМС України в Одеській області від 12 квітня 2016 року № 70 вирішено: 1) згідно із частиною восьмою статті 9 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», продовжити строк повторного розгляду заяви для вирішення питання щодо надання статусу біженця або додаткового захисту для громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до отримання відповідей з органів Служби безпеки України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів стосовно особи та опрацювання усіх наявних матеріалів; 2) відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», підготувати особову справу для направлення до ДМС для прийняття остаточного рішення.
		 
		3.5. 21 квітня 2016 року на адресу ДМС України надійшла постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 07 квітня 2016 року №ВП 50714565 з виконання виконавчого листа №815/6098/15 від 23 березня 2016 року Одеського окружного адміністративного суду, якою надано Боржнику семиденний строк з моменту винесення постанови для самостійного виконання.
		 
		3.6. Враховуючи вимоги державного виконавця, ДМС України повинна повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
		 
		3.7. У зв`язку із цим, ДМС України 28 квітня 2016 року подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву від 28 квітня 2016 року № 9.3/884-16 про зупинення виконавчого провадження, яким просила відстрочити виконання судового рішення у справі № 815/6098/15.
		 
		3.8. Листом від 20 травня 2016 року № 20-1/145-25 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за результатами розгляду заяви, повідомив ДМС України про можливість самостійного звернення до суду із заявою про відстрочку виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного і суду від 23 березня 2016 року № 815/6098/15 .
		 
		3.9. ДМС України звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою від 12 травня 2016 року № 9.3/969-16 про відстрочення виконання судового рішення.
		 
		3.10. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року по справі №815/6098/15, за результатами розгляду заяви ДМС України про відстрочення виконання судового рішення у справі № 815/6098/15 за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.
		 
		3.11. У мотивувальній частині ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року по справі №815/6098/15 зазначено «суд враховує, що фактично, прийнявши рішення від 19.02.2016 № 13-16 про зобов`язання ГУДМС в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідачем розпочато виконання рішення суду».
		 
		3.12. Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 лютого 2017 року №ВП 50714565 було стягнуто виконавчий збір з ДМС України за невиконання судового рішення у визначений державним виконавцем строк для добровільного його виконання.
		 
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		 
		4. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, позов задоволено.
		5. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 лютого 2017 року № ВП 50714565 винесена за відсутності всебічного з`ясування обставин у справі.
		 
		IV. Касаційне оскарження
		 
		6. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та  апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		7. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України законно винесена постанова про стягнення виконавчого збору від 28 лютого 2017 року.
		 
		8. Позивач у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставинах справи, а тому не підлягають скасуванню.
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		 
		9. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		 
		10. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		11. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		12.  За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		13. Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні, визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3671 -VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
		 
		14. На виконання пункту 2 статті 27 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року № 649, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2011 року за № 1146/19884, затверджено Правила розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, (далі - Правила), які визначають процедуру розгляду в Україні заяв та оформлення документів, і необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
		 
		15. Згідно з пунктом 6.10 Правил у випадку отримання рішення ДМС щодо повторного розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, прийнятого на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, територіальний орган ДМС протягом семи робочих днів оформлює наказ про повторний розгляд заяви.
		 
		15.1. Процедура повторного розгляду заяви здійснюється виключно з урахуванням висновків суду, що стали підставою для скасування рішення ДМС.
		 
		16. Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити  виконавче  провадження,  якщо не закінчився  строк пред`явлення такого документа до виконання,  він відповідає вимогам,  передбаченим цим Законом,  і пред`явлений  до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. 
		 
		16.1. Державний  виконавець  протягом  трьох  робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. 
		 
		16.2. У постанові державний  виконавець  вказує  про  необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів  з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення  про примусове виселення боржника - у строк  до  п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником  документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься  відповідна  постанова.
		 
		17. Згідно з статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
		 
		17.1. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
		 
		18. За змістом частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника  стягується  виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної  особи.
		 
		18.1. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
		 
		19. Частиною 8 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.
		 
		20. Відповідно до частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
		 
		VI. Позиція Верховного Суду
		 
		21. Вирішуючи питання обґрунтованості поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		 
		22. Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 №5 «Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.
		 
		23. Аналіз статей 25, 27, 28 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що виконавче провадження розпочинається з моменту винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. 
		 
		24. У такій постанові боржника повідомляється про необхідність виконання рішення суду та надається строк для його добровільного виконання.
		 
		25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 07 квітня 2016 року №ВП 50714565 з виконання виконавчого листа №815/6098/15 від 23 березня 2016 року Одеського окружного адміністративного суду ДМС України зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та надано Боржнику семиденний строк з моменту винесення постанови для самостійного виконання.
		 
		26. Колегія суддів звертає увагу, що добровільне виконання боржником судового рішення у строк, встановлений статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження», є підставою для звільнення його від сплати виконавчого збору та інших витрат , пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Дана норма спрямована на стимулювання добровільного виконання рішень суду та підвищення ефективності виконавчого провадження.
		 
		27. Разом з тим, невиконання боржником у встановлений строк рішення суду в добровільному порядку є підставою для примусового виконання такого рішення, що, в свою чергу, тягне за собою застосування специфічних санкцій майнового характеру, а саме - стягнення виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження.
		 
		28. При цьому Закон не ставить можливість застосування таких санкцій у залежність від фактичного вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду.
		 
		29. Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи рішенням від 19 лютого 2016 року № 13-16 про зобов`язання Головного управління ДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ДМС України фактично лише розпочато виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 815/6098/15.
		 
		30. Зазначене також підтверджується ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року по справі №815/6098/15, в мотивувальній частині якої зазначено «суд враховує, що фактично, прийнявши рішення від 19.02.2016 № 13-16 про зобов`язання ГУДМС в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідачем розпочато виконання рішення суду».
		 
		31. Як вбачається з постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про закінчення виконання виконавчого провадження №ВП 50714565 від 28 лютого 2017 року, наявної в матеріалах справи, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 815/6098/15 ДМС України фактично виконано 14 липня 2016 року шляхом прийняття рішення №365-16 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, тобто після закінчення семиденного стоку для самостійного виконання зазначеного у постанові від 23 березня 2016 року про відкриття виконавчого провадження. 
		 
		32. Отже, зважаючи на те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 815/6098/15 позивачем виконана не була у строки встановлені статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження», постанова державного виконавця №ВП 50714565 від 28 лютого 2017 року «Про стягнення виконавчого збору» винесена на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» та відповідає йому.
		 
		33. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору №ВП 50714565 від 28 лютого 2017 року.
		 
		34. Стаття 351 КАС України визначає підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
		 
		35. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		36. Таким чином, касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України необхідно задовольнити, скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 і прийняти нову про відмову у задоволенні повних вимог.
		 
		VII. Судові витрати
		 
		37. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.
		2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року скасувати. 
		3. Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		О.В. Калашнікова
		М.В. Білак 
		 О.А. Губська ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...