Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/3869/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2019.
Дата набрання законної сили: 06.11.2019
Номер судового провадження: 11-246апп19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		06 листопада 2019 року
		м. Київ
		Справа № 711/3869/16-а
		Провадження № 11-246апп19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Золотнікова О. С., 
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 22 квітня 2016 року (суддя Шипович В. В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року (судді Безименна Н. В., Аліменко В. О., Кучма А. Ю.) у справі № 711/3869/16-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - виконком, Міськрада відповідно), Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради» (далі - КП «СУБ «Митниця»), Приватного акціонерного товариства «Черкасицивільпромпроект» (далі - ПрАТ «Черкасицивільпромпроект»), Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (далі - ПАТ «Черкасигаз»), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, про визнання протиправними дій, бездіяльності та проектної документації, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної й моральної шкоди та
		ВСТАНОВИЛА:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1.                 У квітні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом до виконкому Міськради, КП «СУБ «Митниця», ПрАТ «Черкасицивільпромпроект», ПАТ «Черкасигаз», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у якому просили:
		- визнати протиправними дії КП «СУБ «Митниця» зі складання акта перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів у газифікованих житлових і громадських будинках від 31 серпня 2011 року;
		- визнати протиправною проектну документацію щодо посилення частково зруйнованого вентиляційного блоку квартири АДРЕСА_1 за № 91-11-ПЗ 2011 року, яку виготовило ПрАТ «Черкасицивільпромпроект»;
		- визнати протиправною бездіяльність виконкому Міськради, КП «СУБ «Митниця» щодо неналежного реагування на звернення ОСОБА_1 з приводу шкідливості каналізаційних стоків, відсутності герметичності вентиляційних каналів і неналежної вентиляції квартири позивачів, у тому числі зворотної тяги;
		- визнати протиправними дії КП «СУБ «Митниця» в частині проведення розрахунків кратності повітрообміну за формулами K = Qm3/год/Vm3/год = m3/год та Q=Vcp x S x 3600, де Vcp - швидкість повітря за даними вимірювального приладу ІС(м/с), S - коефіцієнт 0,8;
		- зобов`язати виконком Міськради, КП «СУБ «Митниця» та ПрАТ «Черкасицивільпромпроект» усунути недоліки самочинного перепланування квартири АДРЕСА_1 шляхом організації відновлення спільного вентиляційного каналу співвласників під`їзду № 2 вказаного будинку відповідно до проекту забудови житлового будинку;
		- зобов`язати КП «СУБ «Митниця» проводити розрахунки кратності повітрообміну у квартирі № НОМЕР_1 вказаного будинку за формулою K = Qm3/год/Vm3/год = n (n - 0,7; 0,8; 0,9; 1,0 … 10) та формулою Q = Vcp x S x 3600, де Vcp - швидкість повітря за даними вимірювального приладу ІС(м/с), S - площа перерізу каналу в м2, 3600 - секунди, після відновлення спільного вентиляційного каналу;
		- стягнути солідарно з виконкому Міськради, ПрАТ «Черкасицивільпромпроект», КП «СУБ «Митниця», ПАТ «Черкасигаз», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних частках на користь позивачів матеріальну шкоду в розмірі 1 тис. 298 грн 70 коп.; 
		- стягнути солідарно з виконкому Міськради, ПрАТ «Черкасицивільпромпроект», КП «СУБ «Митниця», ПАТ «Черкасигаз» на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 40 тис. грн кожному, загалом 200 тис. грн;
		- стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь позивачів моральну шкоду у загальному розмірі 50 тис. грн.
		2.                 На обґрунтування позову позивачі зазначили, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 проживають поверхом вище в квартирі № НОМЕР_1 цього ж будинку. У вересні 2010 року вказані відповідачі самовільно демонтували залізобетонну плиту між кухнею та коморою, в якій за проектом будинку прокладено вентиляційну шахту, що призвело до ослаблення залізобетонних плит усього будинку та руйнування загального вентиляційного каналу, який є спільною власністю всіх мешканців багатоквартирного будинку. Внаслідок самовільного демонтажу відповідачами вентиляційної шахти з`явилася зворотна тяга в кухню квартири позивачів. Придніпровський районний суд міста Черкаси рішенням від 17 лютого 2011 року в цивільній справі № 2-668/11 за позовом КП «СУБ «Митниця» до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа - ПрАТ «Черкасицивільпромпроект», про усунення недоліків самовільного перепланування та відновлення роботи вентиляційного каналу зобов`язав відповідачів усунути недоліки самовільного перепланування квартири №  НОМЕР_1 та відновити роботу вентиляційного каналу.
		3.                 КП «СУБ «Митниця» склало акт від 31 серпня 2011 року про те, що повітрообмін у квартирі позивачів перебуває у межах норми та будівельні норми не порушено. На думку позивачів, указаний акт не відповідає дійсності, оскільки складений за відсутності позивачів і на час його складання відповідачі не виконали зазначеного вище рішення суду та не відновили вентиляційний канал. До того ж у цьому акті не зазначено приладу, яким було здійснено заміри.
		4.                 У зв`язку з непридатністю для використання вентиляційного каналу в липні 2015 року ПАТ «Черкасигаз» припинило газопостачання до квартири позивачів.
		5.                 З листів КП «СУБ «Митниця» від 03 грудня 2014 року № М-217/14, Департаменту житлово-комунального комплексу Міськради від 10 грудня 2014 року № 6262-2, 6272-2 та ПрАТ «Черкасицивільпромпроект» від 24 липня 2015 року № 08/275 позивачі дізналися, що на посилення та відновлення частково зруйнованого вентиляційного блоку квартири № НОМЕР_1 ПрАТ «Черкасицивільпромпроект» виготовило проектну документацію за № 91-11-ПЗ 2011 року, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Сорго-буд» виконало роботи з відновлення та посилення вентиляційного блоку. Проте, на думку позивачів, вентиляційний блок не відновлений, а офіційні відповіді про те, що рішення суду виконане, оскільки проведені роботи з відновлення та посилення вентиляційного блоку, не відповідають дійсності.
		6.                 Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо виготовлення проектної документації з відновлення вентиляційного блоку, проведення розрахунків повітрообміну в квартирі позивачів та складання акта про відповідність нормам димового та вентиляційного каналу в житловому будинку, а також протиправною бездіяльність стосовно неналежного реагування на звернення, позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на їх думку, прав та інтересів.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		7.                 Придніпровський районний суд міста Черкаси ухвалою від 22 квітня 2016 року відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		8.                 Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 липня 2016 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
		9.                 Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що цей спір виник з приводу реалізації та захисту позивачами своїх прав на безпечне і безперешкодне користування житлом (квартирою), яке перебуває в їх власності, а також щодо утримання у належному стані уповноваженими органами житлового будинку і його внутрішніх технічних мереж, а відтак не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. За висновком судів попередніх інстанцій, цей спір належить до розгляду в порядку цивільного судочинства. 
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
		10.             Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, на обґрунтування якої вказав, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом її розгляду є протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - виконкому Міськради при наданні суперечливої інформації на звернення ОСОБА_1 щодо виконаних робіт з відновлення вентиляційного каналу в житловому будинку та квартирі позивачів. 
		11.             У зв`язку з викладеним скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Позиція інших учасників справи
		12.             У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ «Черкасицивільпромпроект» зазначило, що на виконання ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси від 17 лютого 2011 року у цивільній справі № 2-668/11 виготовило проект посилення частково зруйнованого вентиляційного блоку квартири АДРЕСА_1 . Цим проектом було відновлено первісні проектні рішення типового проекту № 111-121-043, за яким збудовано вказаний житловий будинок, а відтак вентиляційний канал технічно справний і відповідає нормативним вимогам. На підставі викладеного відповідач вважає прийняті судами рішення в цій справі правомірними та просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.
		13.             На час розгляду справи інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
		Рух касаційної скарги
		14.             Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 03 серпня 2016 року відкрив касаційне провадження в цій справі.
		15.             15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
		16.             Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		17.             У січні 2018 року касаційну скаргу  ОСОБА_1 передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		18.             Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 березня 2019 року передав цю справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		19.             Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 березня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України, а саме з огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні.
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
		20.             Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		21.             Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		22.             На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		23.             Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		24.             Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		25.             Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		26.             Отже, докомпетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		27.             Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		28.             Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		29.             Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		30.             Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		31.             У цій справі позивачі заявили, серед інших, вимоги до ПрАТ «Черкасицивільпромкомплект», КП «СУБ «Митниця», ПАТ «Черкасигаз» про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, що виразилися, зокрема, у виготовленні проектної документації з відновлення вентиляційного блоку житлового будинку з порушенням будівельних норм, неправильно складених актів з перевірки герметичності димового та вентиляційного каналу в квартирі і житловому будинку, де мешкають позивачі, та його відновленні відповідно до проекту забудови житлового будинку, а також у неналежному реагуванні на їх заяви стосовно відсутності герметичності вентиляційного каналу та зобов`язання відновити вентиляційний канал у відповідності з проектом забудови. Також позивачі просили стягнути з указаних вище відповідачів матеріальну та моральну шкоду.
		32.             Отже, вказані позовні вимоги стосуються зобов`язання ПрАТ «Черкасицивільпромкомплект», КП «СУБ «Митниця», ПАТ «Черкасигаз» утримувати в належному стані житловий будинок і безпосередньо квартиру позивачів шляхом проведення відповідних робіт з відновлення герметичності вентиляційного блоку та індивідуального вентиляційного каналу в будинку, а також відшкодувати шкоду, заподіяну позивачам унаслідок неправомірних дій цих юридичних осіб.
		33.             На момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначалися Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
		34.             У статті 1 цього Закону визначено поняття житлово-комунальних послуг, учасників відносин у цій сфері - балансоутримувача, власника, споживача, виконавця і виробника, зокрема:
		- житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; 
		- балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом;
		- власником приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;
		- внутрішньобудинковими системами є мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди;
		- утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
		35.             Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 13 Закону№ 1875-IV до житлово-комунальних послуг належать, серед інших: послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). 
		36.             Учасники договірних відносин у сфері комунальних послуг визначені в статті 19 Закону № 1875-IV, зокрема ними є власник, споживач, виконавець, виробник.
		37.             Законом № 1875-IV регламентовані права та обов`язки як споживача, так і виконавця цих послуг (статті 20, 21). 
		38.             Частиною другою статті 23 Закону№ 1875-IV визначено, що власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.
		39.             Рішенням Міськради від 16 липня 2009 року № 4-1343 «Про припинення комунальних підприємств житлово-комунального господарства міста» було припинено шляхом злиття (реорганізації) Комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 1» та створено на базі частини житлового фонду, що знаходиться на його балансі й цілісного майнового комплексу підприємства КП «СУБ «Митниця». 
		40.             Відповідно до положень Статуту КП «СУБ «Митниця», затвердженого рішенням Міськради від 16 грудня 2010 року № 2-31, це комунальне підприємство створене для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим Статутом. Власником та одноосібним засновником КП «СУБ «Митниця» є територіальна громада м. Черкаси в особі Міськради. Органом управління КП «СУБ «Митниця» є Департамент житлово-комунального комплексу виконкому Міськради. У своїй діяльності КП «СУБ «Митниця» керується цим Статутом, рішеннями органів місцевого самоврядування і чинним законодавством. Головною метою діяльності КП «СУБ «Митниця» є надання житлово-комунальних послуг по затверджених тарифах та надання інших додаткових платних послуг як населенню, так і юридичним особам згідно із чинним законодавством.
		41.             Основними напрямками діяльності КП «СУБ «Митниця» є, зокрема: 
		-                надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та інших об`єктів житлово-комунального призначення (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
		-                надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) в порядку та на підставах, передбачених чинним законодавством України;
		-                     надання послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) в порядку та на підставах, передбачених чинним законодавством України.
		42.             Статутом ПрАТ «Черкасицивільпромкомплект» визначено, що це товариство є юридичною особою приватного права згідно з чинним законодавством України, яке створене відповідно до законодавства України без обмеження строку його діяльності і набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації. ПрАТ «Черкасицивільпромкомплект» є господарським товариством і має організаційно-правову форму акціонерного товариства. Тип акціонерного товариства - приватне.Товариство будує свої відносини із замовниками, постачальниками та іншими юридичними та фізичними особами переважно на договірній основі.Метою діяльності товариства є отримання прибутку як фінансового результату здійснення усіх видів виробничої, комерційної, торговельної, фінансової, посередницької діяльності, різних видів господарської діяльності, а також задоволення потреб населення, соціальних та економічних інтересів акціонерів і членів трудового колективу.
		43.             Відповідно до свого Статуту ПАТ «Черкасигаз» є юридичною особою (господарським товариством), цілями створення і діяльності якого є: отримання прибутку; створення висококонкурентного бізнесу з використанням найкращих підходів та методів управління; збільшення ефективності роботи, спрямованої на ріст прибутковості та збільшення ринкової капіталізації товариства; побудова системи взаємовідносин із зовнішнім середовищем (клієнтами, партнерами, конкурентами) на принципах відкритості та прозорості.
		44.             Характер правовідносин, які склалися між сторонами, правовий статус КП «СУБ «Митниця», ПрАТ «Черкасицивільпромкомплект» та ПАТ «Черкасигаз» у спірних правовідносинах вказує на те, що спір із цими юридичними особами, які відповідно до свого правового статусу не наділені владними управлінськими функціями, пов`язаний з реалізацією та захистом позивачами житлових прав, зокрема права на обслуговування та утримання в санітарно й технічно справному стані житлового будинку, в якому проживають позивачі, забезпеченні належного стану внутрішньобудинкових систем, що свідчить про приватноправовий характер цих відносин.
		45.             Указані відповідачі у межах спірних правовідносин не здійснювали владних управлінських функцій стосовно позивачів, а відносини, що склалися між сторонами, не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої. Проте ці відповідачі можуть нести відповідальність як юридичні особи та бути сторонами у справі, яка підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
		46.             Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позов у частині вимог до КП «СУБ «Митниця», ПрАТ «Черкасицивільпромкомплект» та ПАТ «Черкасигаз» стосовно оскарження їх дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і в цьому випадку права позивачів можуть бути захищені шляхом звернення до загального місцевого суду, який розглядає справи, що виникають із цивільних правовідносин.
		47.             Вказаний висновок стосується також і вимог про відшкодування моральної та матеріальної шкоди з відповідачів - фізичних осіб (ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), оскільки за загальним правилом, визначеним у статті 50 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень), відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. В окремих, випадках визначених КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
		48.             Стосовно позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності виконкому Міськради щодо неналежного реагування на звернення ОСОБА_1 з приводу шкідливості каналізаційних стоків, відсутності герметичності вентиляційних каналів і неналежної вентиляції квартири позивачів, у тому числі зворотної тяги, та зобов`язання усунути недоліки самочинного перепланування квартири АДРЕСА_1 шляхом організації відновлення спільного вентиляційного каналу співвласників під`їзду цього будинку відповідно до його проекту забудови, а також відшкодування виконкомом Міськради матеріальної й моральної шкоди Велика Палата Верховного Суду зазначає таке. 
		49.             У доводах як апеляційної, так і касаційної скарг скаржник стверджує про те, що виконком Міськради, наділений на основі законодавства владними управлінськими функціями, неналежним чином реагував на неодноразові звернення одного з позивачів - ОСОБА_1 , зокрема, стосовно допущених КП «СУБ «Митниця» та ПрАТ «Черкасицивільпромкомплект» порушень будівельних норм і правил безпеки при відновленні вентиляційного блоку у будинку  АДРЕСА_1 , а також про те, що перебудова вентиляційного каналу, яку здійснила сім`я ОСОБА_8 , до теперішнього часу не узаконена та не перевірена виконкомом Міськради.
		50.             За твердженнями позивачів, виконком Міськради листами від 03 серпня 2015 року № 4046.2;3850.2 (був долучений до позовної заяви) та від 01 вересня 2015 року № 10476-01-21 надав поверхові загальні відповіді на їх звернення щодо наявної несправності вентиляційного каналу в їх будинку.
		51.             Таким чином, позовні вимоги, заявлені до виконкому Міськради, також спрямовані на захист порушеного, на думку позивачів, права власності на житло.
		52.             За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		53.             Аналогічний за змістом припис закріплений і в частині першій статті 19 ЦПК Україниу редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
		54.             Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		55.             Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		56.             Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на її думку, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки пов`язані з порушенням права власності особи на житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.
		57.             З огляду на зазначене спір про захист права власності конкретної фізичної особи на житло є не публічно-правовим, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
		58.             У цьому випадку той факт, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень -виконком Міськради, не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
		59.             Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом права власності позивачів на житло, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк у такому випадку особи звертаються до суду за захистом порушеного цивільного права. Отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права власності на житло.
		60.             Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
		61.             З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що спір у цій справі не може бути розглянутий у порядку адміністративного судочинства, а тому правильно відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		62.             За нормами частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		63.             Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС Українисуд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		64.             Згідно із частиною першою статті 350 КАС Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		65.             Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків судів попередніх інстанцій скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 22 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                  О. С. Золотніков 
		 
		Судді:                           Н. О. Антонюк                                                        Л. М. Лобойко
		 
		                                      Т. О. Анцупова                                                       Н. П. Лященко
		 
		                                               С. В. Бакуліна                                                         О. Б. Прокопенко
		 
		                                      В. В. Британчук                                                     В. В. Пророк
		 
		                                               Ю. Л. Власов                                                           Л. І. Рогач
		 
		                                      М. І. Гриців                                                              О. М. Ситнік
		 
		В. І. Данішевська                                                  О. С. Ткачук
		 
		                                      Ж. М. Єленіна                                                         В. Ю. Уркевич
		 
		                                      О. Р. Кібенко                                                                       О. Г. Яновська
		 
		В. С. Князєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...