Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/23389/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2019.
Дата набрання законної сили: 06.11.2019
Номер судового провадження: 11-268апп19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		06 листопада 2019 року
		м. Київ
		Справа № 826/23389/15
		Провадження № 11-268апп19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Золотнікова О. С.,
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради (далі - Міськрада) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року (суддя Іщук І. О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року (судді Парінов А. Б., Грибан І. О., Губська О. А.) у справі № 826/23389/15 за позовом ОСОБА_1 до Міськради про визнання бездіяльності протиправною й зобов`язання вчинити дії та
		ВСТАНОВИЛА:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1.   У жовтні 2015 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міськради, у якому просив:
		- визнати протиправними дії відповідача стосовно порушення процедури розгляду клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації згідно зі статтею 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) щодо невнесення на розгляд сесії Міськради питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки);
		- зобов`язати відповідача винести на засідання чергової сесії Міськради та розглянути подане позивачем клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації орієнтованою площею 0,10 га в межах міста Києва відповідно до норм чинного законодавства із прийняттям відповідного рішення.
		2.   Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно відмовив у розгляді клопотання ОСОБА_1 , а Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Міськради (далі - Департамент) не уповноважений по суті розглядати зазначені клопотання, оскільки такі клопотання повинні розглядатися виключно на пленарному засіданні Міськради.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3.   Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 07 грудня 2016 року позов задовольнив повністю.
		4.   Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 березня 2017 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року.
		5.   Судові рішення мотивовано тим, що до компетенції Департаменту віднесено лише право надання висновку з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, у той час як відмова у розгляді такого клопотання належить до компетенції Міськради за результатами розгляду відповідного питання на пленарному засіданні.
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
		6.   Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міськрада в касаційній скарзі зазначила, що обставини справи були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі неповного й неправильного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів, викладені в оскаржуваних рішеннях, не відповідають дійсним обставинам справи та їм надана неналежна юридична оцінка з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
		7.   На думку скаржника, Міськрада не допустила бездіяльності щодо розгляду клопотання позивача, оскільки вказане клопотання розглянув Департамент відповідно до вимог статті 118 ЗК України та статті 20 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Міськради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 (далі - Тимчасовий порядок).
		8.   Скаржник також зазначив, що спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічно-правовий, а приватноправовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.
		9.   На підставі викладеного Міськрада просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
		Позиція інших учасників справи
		10.        На час розгляду справи позивач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
		Рух касаційної скарги
		11.        Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 20 березня 2017 року відкрив касаційне провадження в цій справі.
		12.        15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
		13.        Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		14.        У лютому 2018 року вказану касаційну скаргу було передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		15.        Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 березня 2019 року справу передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судових рішень, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		16.        Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 березня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України з огляду на відсутність клопотань учасників справи за їх участю, а також зважаючи на характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін у судовому засіданні.
		Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
		17.        02 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Міськради в порядку статті 118 ЗК України з клопотанням, у якому просив реалізувати його гарантоване право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, виділити без його погодження земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,10 га в межах міста Києва з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню йому безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Києва. Зазначені питання позивач просив розглянути на сесії Міськради в установлений законодавством місячний термін з прийняттям об`єктивного й обґрунтованого рішення та повідомленням його про прийняте рішення шляхом направлення на вказану ним адресу копії витягу з рішення Міськради.
		18.        За результатами розгляду клопотання Департамент листом від 06 квітня 2015 року № 057028-08/В-1598-5669 повідомив позивача, що його клопотання не підлягає розгляду по суті, оскільки воно за своїм змістом не відповідає вимогам статті 118 ЗК України, а саме відсутні графічні матеріали із зазначеною конкретною земельною ділянкою.
		19.        Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
		20.        Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		21.        Частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій) передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		22.        На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		23.        Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		24.        Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		25.        Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		26.        Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		27.        Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		28.        Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		29.        За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
		30.        Згідно із частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
		31.        Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 ЗК України).
		32.        На підставі частини десятої статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
		33.        Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Міськради щодо порушення процедури розгляду клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації згідно зі статтею 118 ЗК України щодо невинесення на розгляд сесії Міськради клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), зобов`язання відповідача винести на засідання чергової сесії Міськради та розглянути подане позивачем клопотання.
		34.        Виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом.
		35.        Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір не пов`язаний з вирішенням питання приватноправового характеру, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність.
		36.        Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи відповідача про те, що спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічно-правовий, а приватноправовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, є помилковими.
		37.        Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц (провадження № 14-5зц18), від 30 травня 2018 року у справі № 127/16433/17 (провадження № 11-461апп18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 346/3524/16-а (провадження № 11-1357апп18).
		38.        Перевіряючи наведені в касаційній скарзі доводи в частині порушення судами норм матеріального права, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.
		39.        За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		40.        Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
		41.        Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		42.        Пунктом 1 статті 21 Тимчасового порядку передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Міськради клопотання про передачу земельної ділянки у власність.
		43.        У пункті 2 цієї статті визначено, що у клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду - у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки. У клопотанні відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК «Кадастр» його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.
		44.        На підставі пункту 3 вказаної статті Тимчасового порядку до клопотання додаються:
		- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали у масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки;
		- витяг з містобудівного кадастру;
		- витяг з міського земельного кадастру;
		- нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини при формуванні нової земельної ділянки (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною при формуванні нової земельної ділянки (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (припинення права користування) земельної ділянки та умов її вилучення, а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача, якщо таке було, або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання;
		- нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об`єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд), якщо такі розташовані на земельній ділянці;
		- копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15 березня 1991 року - до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідка Департаменту містобудування та архітектури про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки (крім подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення);
		- копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (за наявності, а у разі подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення - обов`язково);
		- копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); копія паспорта громадянина;
		- довіреність або засвідчена в установленому порядку її копія, на підставі якої інтереси заявника (громадянина) представляє його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).
		45.        Секретаріат Міськради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження клопотання або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київради з земельних питань для опрацювання до Департаменту (пункт 4 статті 21 Тимчасового порядку).
		46.        Правовий статус Департаменту визначено Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Міськради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (далі - Положення).
		47.        Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Положення Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Міськради та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Міськради та виконавчого органу Міськради у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Міськраді та виконавчому органу Міськради, безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Міськради, - виконавчому органу Міськради. Департамент у межах своєї компетенції здійснює управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, розпорядником яких є виконавчий орган Міськради, забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону цих земель на території міста.
		48.        Згідно з підпунктом 3.12 пункту 3 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, готує та подає в установленому порядку проекти рішень Міськради, а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
		49.        Отже, з урахуванням наведених вище положень ЗК України та Закону № 280/97-ВР громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки в місті Києві із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, подають клопотання до Міськради, яка розглядає їх у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
		50.        При цьому вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні є виключною компетенцією Міськради.
		51.        Як установлено судами попередніх інстанцій, 02 лютого 2015 року позивач звернувся до Міськради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Києва, тоді як Департамент листом від 06 квітня 2015 року № 057028-08/В-1598-5669 повідомив позивача, що його клопотання не підлягає розгляду по суті, оскільки воно за своїм змістом не відповідає вимогам статті 118 ЗК України, а саме відсутні графічні матеріали із зазначеною конкретною земельною ділянкою.
		52.        Разом із цим ЗК України не передбачає можливості нерозгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та сповіщення про це заявника листом Департаменту.
		53.        Крім того, як установлено судами попередніх інстанцій, позивач додав до клопотання від 02 лютого 2015 року про виділення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,10 га в межах міста Києва всі необхідні документи, визначені ЗК України.
		54.        Таким чином, відповідач порушив наведенні норми чинного законодавства щодо розгляду та вирішення клопотання позивача шляхом прийняття відповідного рішення.
		55.        Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про визнання протиправними дій Міськради щодо порушення процедури розгляду клопотання позивача.
		56.        При цьому Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Київського апеляційного адміністративного суду щодо відхилення посилання скаржника на норми Тимчасового порядку, а саме, що у разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання по суті не розглядається Департаментом, про що громадянина інформують відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Міськради, оскільки вказана норма Тимчасового порядку не відповідає вимогам статті 118 ЗК України та пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР, що мають вищу юридичну силу та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
		57.        Крім того, з огляду на необхідність відновлення порушеного права ОСОБА_1 . Окружний адміністративний суд міста Києваобґрунтовано зобов`язав відповідача винести на засідання чергової сесії Міськради та розглянути подане 02 лютого 2015 року клопотання позивача.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		58.        За нормами частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		59.        Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		60.        За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		61.        Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а правових висновків судів попередніх інстанцій скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення. 
		2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                 О. С. Золотніков 
		Судді:                                Н. О. Антонюк                                                            Л. М. Лобойко
		                                           Т. О. Анцупова                                                           Н. П. Лященко
		                                           С. В. Бакуліна                                                            О. Б. Прокопенко
		                                           В. В. Британчук                                                             В. В. Пророк
		                                           Ю. Л. Власов                                                                   Л. І. Рогач
		                                           М. І. Гриців                                                                 О. М. Ситнік
		                                           В. І. Данішевська                                                      О. С. Ткачук
		                                           Ж. М. Єленіна                                                             В. Ю. Уркевич
		                                           О. Р. Кібенко                                                                   О. Г. Яновська
		                                           В. С. Князєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...