Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/18371/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2019. Зареєстровано: 03.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2019.

Результат оскарження 19.02.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення суду першої інстанції із залишенням позову без розгляду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		02 грудня 2019 року                                                    № 640/18371/19
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
		головуючої судді - Добрівської Н.А., 
		розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу  
		за позовомПублічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»доОфісу великих платників податків ДПС Українитретя особа:Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпровизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі - позивач, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс ВПП ДФС) третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - третя особа, ГУ ДКС України у місті Києві), в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 21.10.2019 просило:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилася у невиконанні передбачених законодавством дій, заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» у розмірі 582   210   572,11 (п`ятсот вісімдесят два мільйони двісті десять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні одинадцять копійок) гривень;
		- зобов`язати відповідача, підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582   210   572,11 (п`ятсот вісімдесят два мільйони двісті десять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні одинадцять копійок) гривень та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач неодноразово звертався до контролюючого органу із заявами, в яких на підставі положень статті 43 Податкового кодексу України просив зарахувати наявну переплату з податку на прибуток на поточний рахунок позивача в установі банку. Проте відповідачем, всупереч вимог Податкового кодексу України не було підготовлено та подано до розпорядника бюджетних коштів відповідний висновок про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток у розмірі 582   210   572,11 грн.
		Одночасно з позовною заявою ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» подана заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що надзвичайними у спірних правовідносинах є обставини, які обумовили пропущення строків звернення до адміністративного суду, які полягають у військовому конфлікті на сході України, фактично війні, у зв`язку з чим ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» реально було позбавлене можливості використовувати своє право на звернення до суду за захистом своїх порушених майнових прав. Ці обставини є виключними та не тільки суттєво вплинули на можливість звернення до суду, а фактично виключили цю можливість та унеможливили сам факт звернення до адміністративного суду за поновленням порушеного права.
		Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивачем не надано доказів (платіжних доручень) сплати до бюджету надміру сплачених коштів. Крім того, в ІТС «Податковий блок» відсутні дані податкового обліку за попередній період (дані до 01.01.2013), що в свою чергу унеможливлює підтвердити або спростувати факт правомірності виникнення переплати та перерахування платником коштів в бюджет у 2008-2002 роках. Крім іншого, відповідач звертає увагу суду на те, що ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» не надано до контролюючого органу у порядку, встановленому податковим законодавством, декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2019 року та фінансову звітність за перший квартал 2019 року. З моменту взяття на облік та по час подання останньої звітності, а саме податкової декларації з податку на прибуток на 2018 рік, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» є збитковим, а також згідно даних контролюючого органу за позивачем рахується податковий борг, що виключає у нього наявності підстав для повернення заявлених сум надміру сплаченого податку на прибуток. Також, станом на 29.10.2019 представників контролюючого органу не допущено до проведення перевірки, що свідчить про перешкодження встановленню обставин формування переплати та обґрунтованості її стягнення. Також, відповідач звертає увагу, що на даний час у відношенні ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» порушено справу про банкрутство №913/444/18, у зв`язку із неплатоспроможністю підприємства.
		Відповідачем у відзиві окремо наголошується на порушені позивачем строку звернення до суду. Зокрема, відповідач звертає увагу суду на тому, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі №520/742/19 за позовом ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з того ж самого предмета спору, позов ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» залишено судом без розгляду у зв`язку із пропущення строку передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у наведеній справі апеляційним судом зазначається про відсутність з боку позивача будь-яких пояснень або мотивувань щодо наявності поважних причин незвернення до суду у визначені законодавством строки. У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що позивач не навів суду об`єктивно непереборних та незалежних від його волі обставин, які б завадили позивачеві звернутися до суду раніше, ніж 25.01.2019.
		Третя особа у своїх письмових поясненнях по суті позову вказує на те, що у відповідності до положень, закріплених у пункті 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. При цьому, висновок Офісу ВПП ДФС України про повернення надмірно сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток по ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» в сумі 582   210   572,11 грн не надходив. 
		 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.
		29.10.2019 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що мотивовано значною сумою, на яку у позивача виникне право на стягнення з державного бюджету в разі задоволення позову.
		При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.
		Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
		Перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначається частиною четвертою статті 12 цього ж Кодексу, у відповідності до якої виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
		1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
		2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
		4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
		До вказаного переліку справ, які мають розглядатись виключно у позовному провадженні предмет спору у справі №640/18371/19 не віднесений.
		Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частина п`ята статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
		При цьому за визначенням частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Згідно частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Однак, у відповідності до пункту 2 частини шостої цієї ж норми Кодексу, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
		Разом з тим, предмет заявленого позову, з урахуванням доводів, викладених на його обґрунтування, вказують на відсутність необхідності встановлення додаткових обставин у справі, в допиті свідків чи експертів.
		Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
		При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
		Врахувавши зміст клопотання, матеріалів справи, в тому числі і кількість документальних доказів, наданих сторонами, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за загальними правилами позовного провадження та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено. 
		27.11.2019 від позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача - Офісу великих платників податків ДФС на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС.
		Дане клопотання мотивоване положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби».
		Оцінюючи наведені у клопотання доводи позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення. 
		Так, на день розгляду справи по суті у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Офіс великих платників податків ДПС України.
		У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування прийшов до висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первісного відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на його процесуального правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби.
		Також від позивача у даній справі надійшли заяви про прискорення розгляду справи по суті.
		 
		Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» є юридичною особою, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 05441447). Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрований за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, будинок 20А.
		Позивач є платником податку на прибуток на загальних підставах і на час подання заяв №047/11-254 від 17.11.2011, №047/07-125 від 29.05.2012, №047/03-35 від 04.03.2013 про повернення переплати по податку на прибуток у відповідних розмірах перебував за основним місцем обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 за №247 Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС реорганізована шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДФС.
		Згідно пункту 4 розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2016 за №47-р «Щодо переведення платників податків», з 16.09.2016 ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» переведений на обслуговування до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України, а діяльність СДПІ у м. Луганську припинено.
		Отже, з 16.09.2016 позивача переведено на облік до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, що підтверджується листом СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську МГУ ДФС «Щодо формування та передачі справ платників» від 19.09.2016 за №4397/7/28-05-10.
		Водночас, згідно наказу Державної фіскальної служби України №374 від 14.06.2018 Харківське управління є структурним підрозділом контролюючого органу - Офісу великих платників податків та не має статусу юридичної особи і відповідно не має відкритих рахунків в органах Казначейства.
		На підставі наведених позивачем обставин, а також з переліку платежів, що надійшли від ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на рахунки для сплати авансового внеску на прибуток за період 2008-2012 роки, доданого до листа Державної казначейської служби України від 23.01.2019 №18-08-06/1531, з акта звірки №1325-07 від 15.09.2016, підписаного позивачем з СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, судом встановлено наявність позитивного сальдо розрахунків в сумі 582   210   572,11 грн станом з 01.01.2016 до 31.08.2016 по податку на прибуток приватних підприємств, код 11021000.
		Так, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» протягом 2008 року вів прибуткову діяльність та перераховував авансові платежі з податку на прибуток до грудня 2008 року, проте, у зв`язку з початком фінансової кризи, яка розпочалася в серпні 2008 року, підприємство отримало збитки в 4 кварталі 2008 року, в результаті чого на момент подачі декларації на прибуток за 2008 рік, по особовому рахунку виникла переплата з податку на прибуток у розмірі 363   101   226,00 грн, що було відображено у рядку №16 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, яка була подана до контролюючого органу.
		Під час здійснення своєї господарської діяльності у 2008 році, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» звернулося до Державної податкової адміністрації України із заявою про розстрочення податкових зобов`язань зі сплати авансових платежів з податку на прибуток. Рішенням Державної податкової адміністрації України №147 від 19.11.2008 підприємству було надано розстрочення податкових зобов`язань по сплаті авансових платежів з податку на прибуток за 3 квартал 2008 року.
		Зобов`язання зі сплати авансових платежів підприємство позивача здійснювало в період з 28.11.2008 по 30.12.2008, що також підтверджується переліком платежів, наведеним у листі  Державної казначейської служби України №18-08-06/1531 від 23.01.2019, а саме:
		- 28.11.2008, платіжне доручення №417 на суму 50   042   000,00 грн з призначенням платежу - дострокове погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року;
		- 28.11.2008, платіжне доручення №179 на суму 57   165   000,00 грн з призначенням платежу - дострокове погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року;
		- 28.11.2008, платіжне доручення №25073 на суму 34   293   000,00 грн з призначенням платежу - дострокове погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року;
		- 30.12.2008, платіжне доручення №446 на суму 29   817   229,00 грн, з призначенням платежу - погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року;
		- 30.12.2008, платіжне доручення №447 на суму 47   569   443,00 грн, з призначенням платежу - погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року;
		- 30.12.2008, платіжне доручення №445 на суму 64   113   328,00 грн, з призначенням платежу - погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року.
		Крім того, в зазначеному переліку платежів від Державної казначейської служби України наявна оплата з призначенням платежу «оплата по податку на прибуток», а саме:
		- 19.08.2008, платіжне доручення №17735 на суму 105   038   406,00 грн за 1 півріччя 2008 року;
		- 19.11.2008, платіжне доручення №16 на суму 32   489   477,00 грн за 3 квартал 2008 року.
		Під час формування вищевказаних платежів позивачем було допущено технічну помилку в частині зазначення призначення платежу (платежі були призначені для сплати авансу з податку на прибуток за перше півріччя 2008 року та за 3 квартал 2008 року, які фактично є частиною переплати з авансових платежів з податку на прибуток за 2008 рік, сума якої зазначена в декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік). 
		Суд зазначає, що на підтвердження перерахування авансових платежів з податку на прибуток в період з 2010 року по 2012 рік, крім платіжних доручень, про які містяться дані в банківських виписках, Державною казначейською службою України підтверджено факт перерахування авансових платежів з податку на прибуток в період з 2010 року по 2012 рік, які підлягають поверненню, а саме:
		- 24.09.2010, платіжне доручення №9569 на суму 15   000   000,00 грн, призначення платежу - авансовий внесок з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року;
		- 29.09.2010, платіжне доручення №9856 на суму 10   000   000,00 грн - авансовий внесок з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року;
		- 17.11.2011, платіжне доручення №14019 на суму 3   000   000,00 грн - авансовий внесок з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року;
		- 19.01.2012, платіжне доручення №955 на суму 4   000   000,00 грн - авансовий внесок з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року;
		- 17.08.2012, платіжне доручення №5219 на суму 80   517   122,00 грн - авансовий внесок з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року;
		- 21.09.2012, платіжне доручення №5489 на суму 47   658   643,00 грн - авансовий внесок з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року;
		- 31.10.2012, платіжне доручення №3052 на суму 80   114   853,00 грн - авансовий внесок з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року.
		Таким чином, позивач має переплату по сплаті податку на прибуток в розмірі 582   210   572,11 грн, яка виникла в наступні періоди:
		- згідно податкової декларації за 2008 рік сума переплати складає 363   099   832,11 грн.;
		- 24.09.2010 при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року в сумі 25   000   000,00 грн;
		- 17.11.2011 при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за ІV квартал 2011 року в сумі 3   000   000,00 грн;
		- 19.01.2012 при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за І квартал 2012 року в сумі 4   000   000,00 грн;
		- 17.08.2012 при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року в сумі 80   517   122,00 грн;
		- 21.09.2012 при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року в сумі 47   658   643,00 грн;
		- 31.10.2012 при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за ІV квартал 2012 року в сумі 80   114   853 00 грн.
		В серпні 2013 року було зменшено переплату з податку на прибуток на суму 21   179   538,00 гривень, в рахунок погашення податку на додану вартість.
		З перерахованих авансових внесків з податку на прибуток, залишилася не покритою податковими зобов`язаннями сума у розмірі 582   210   572,11 грн.
		17.11.2011 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/11-254 про повернення надміру сплачених коштів по податку на прибуток згідно податкової декларації за 2008 рік в сумі 363   099   832,11 грн.
		Відповідь на таку заяву СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС не надана, висновок про повернення надміру сплачених коштів не підготовлений. При цьому податковий борг у платника податків у відповідний період був відсутній. Доказів протилежного суду не надано.
		29.05.2012 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/07-125 про повернення надміру сплачених коштів по податку на прибуток згідно податкової декларації за 2008 рік (повторно) в частині переплати авансових внесків з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року, ІV квартал 2011 року, І квартал 2012 року в сумі 395   099   832,11 грн.
		Відповідь на таку заяву СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС не надана, висновок про повернення надміру сплачених коштів не підготовлений. Доказів наявності у позивача податкового боргу у відповідний період суду також не надано.
		04.03.2013 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/03-35 про повернення надміру сплачених коштів в частині переплати авансових внесків з податку на прибуток за ІІІ та ІV квартал 2012 року в сумі 208290278,11 грн. 
		26.12.2013 СДПІ з ОВП у м. Луганську надала відповідь за №6005/10/15-345 на заяви ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» №047/11-254 від 17.11.2011, №047/07-125 від 29.05.2012 та №047/03-35 від 04.03.2013, в якій повідомила позивача про те, що СДПІ з ОВП у м. Луганську було проведено перевірку даних для встановлення наявності або відсутності переплати з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) і за результатами її проведення податковим органом було встановлено, що на облікових рахунках платника податків ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» обліковується переплата з податку на прибуток у сумі 582   210   572,11 грн. 
		У даному листі СДПІ з ОВП у м. Луганську стверджує, що на виконання вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, Інспекцією було підготовлено висновок про повернення 582   210   572,11 грн з відповідного бюджету та направлено його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. 
		Наведене вказує на підтвердження уповноваженим органом, на податковому обліку в якому перебував позивач, наявність на облікових рахунках платника податків ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» станом на 26.12.2013 переплати з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) у сумі 582   210   572,11 грн.
		Однак, як свідчать встановлені у справі обставини, законодавчо визначений обов`язок по підготовці і направленню відповідного висновку до органів казначейства СДПІ з ОВП у м. Луганську не виконала, що і спричинило необхідність звернення позивача до суду із даним позовом.
		 
		Даючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.
		Враховуючи дати подання позивачем заяв - 17.11.2011, 29.05.2012 та 04.03.2013, а також період, за який у останнього утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 582   210   572,11 грн (ІІІ квартал 2008 року, ІІІ квартал 2010 року, ІV квартал 2011 року, І квартал 2012 року, ІІІ та ІV квартал 2012 року), застосуванню до спірних правовідносин підлягають: до 01.01.2011 року - Закон України «Про порядок погашення податкових зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 за №2181-ІІІ з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон України №2181-ІІІ), до 01.04.2011 положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 за №334/94-ВР з наступними змінами та поповненнями (далі по тексту - Закон України №334/94-ВР), з 01.04.2011 - Податкового кодексу України.
		Відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України №334/94-ВР сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством.
		Згідно з підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України №2181-ІІІ заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
		Аналогічні за змістом норми містяться й у статті 43 Податкового кодексу України (який набрав чинності на час подання позивачем заяв про повернення надміру сплаченого податку), за змістом якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1).
		Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
		Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно з пунктами 43.3, 43.4 цієї ж статті Кодексу обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
		У відповідності до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		З наведених законодавчих положень вбачається, що строк подання заяви платника на повернення надміру сплаченого податку становить 1095 днів з моменту виникнення переплати.
		Дослідивши заяви ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», суд вказує, що в них визначено напрямок повернення грошових коштів - на поточний рахунок позивача в установі банку, а самі заяви були подані в межах 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченого грошового зобов`язання.
		Водночас, суд зазначає, що за правилами пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.
		На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.
		Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету.
		Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124 (далі - Порядок №1146).
		Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.
		Пунктом 6 Порядку №1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: 
		1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 
		2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 
		3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 
		4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 
		5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 
		6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).
		Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку №1146).
		Відповідно до пункту 8 Порядку №1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
		Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
		Відтак, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення контролюючим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.
		При цьому, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом у строк, встановлений Податковим кодексом України (не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви), не прийнято рішення про задоволення вимог позивача щодо повернення коштів або про відмову у такому поверненні, та не вчинено передбачених законом дій щодо складення та направлення на адресу органів Державної казначейської служби відповідного висновку.
		Наявність переплати по сплаті податку на прибуток за 2008-2012 роки підтверджується виписками по рахунку за відповідні періоди, листом СДПІ з ОВП у м. Луганську від 26.12.2013 за №6005/10/15-345, а також іншими доказами, наявними у матеріалах справи.
		Між позивачем та СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС за результатами звірення розрахунків платника з бюджетом були підписані акти:
		- від 01.04.2009 №б/н за період з 01.01.2009 по 31.03.2009, показник сальдо - 363   101   230,11 грн;
		- від 01.07.2009 №б/н за період з 01.01.2009 по 30.06.2009, показник сальдо - 363   099   424,11 грн;
		- від 01.10.2009 №б/н за період з 01.01.2009 по 01.10.2009, показник сальдо - 363   099   937,11 грн;
		- від 30.06.2010 №б/н за період з 01.01.2010 по 30.06.2010, показник сальдо - 363   099   832,11 грн;
		- від 01.10.2010 №б/н за період з 01.01.2010 по 30.09.2010, показник сальдо - 388   099   832,11 грн;
		- від 01.01.2012 №б/н за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, показник сальдо - 391   099   832,11 грн;
		- від 01.04.2012 №б/н за період з 01.01.2012 по 31.03.2012, показник сальдо - 395   099   832,11 грн;
		- від 01.04.2012 №б/н за період з 01.01.2012 по 31.03.2012, показник сальдо - 395   099   832,11 грн;
		- від 01.10.2013 №1779-20 за період з 01.01.2013 по 30.09.2013, показник сальдо - 582   210   572,11 грн;
		- від 15.09.2016 №1325-07 за період з 01.01.2016 до 31.08.2016, показник сальдо - 582   210   572,11 грн.
		Зазначені обставини, підтверджені наведеними вище доказами, вказують на наявність у платника податку - ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» позитивного сальдо розрахунків в сумі 582   210   572,11 грн станом на 31.08.2016 з податку на прибуток приватних підприємств, код 11021000. При цьому, з часу отримання від платника відповідних заяв про повернення надміру сплачених коштів по податку на прибуток від 17.11.2011, 29.05.2012 та 04.03.2013 СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, як податковим органом, де перебував на обліку позивач, не було виконано обов`язку зі складання висновку про повернення позивачеві надміру сплачених зобов`язань і не направлений на адресу органів Державної казначейської служби.
		Не вчинено контролюючим органом законодавчо визначеного обов`язку по забезпеченню реалізації прав платника, гарантованих податковим законодавством і на час звернення позивача до суду із даним позовом. 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
		При цьому, на час подання позову і поставлення рішення у даній справі позивачем, з урахуванням внесених уточнень, заявлено вимоги до контролюючого органу, який наразі має повноваження відновити такі права - Офісу ВПП ДПС України.
		Разом з тим, контролюючим органом під час розгляду справи наведені вище обставини не спростовані, докази дотримання підрозділами ДФС вимог податкового законодавства у спірних правовідносинах і виконання покладених на них обов`язків у визначені законодавцем строки суду не надані, як і не наведено обґрунтованих пояснень щодо причин невиконання обов`язку щодо підготовки висновку про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подання його до Державної казначейської служби України у порядку, встановленому законом.
		Згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах (зокрема, постанови: від 02.10.2018 у справі №826/18464/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76905891), від 09.10.2018 у справі №804/67/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77086578) від 11.12.2018 у справі №813/3651/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/78471858), від 28.02.2019 у справі №805/1218/16-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80221663), від 13.06.2019 у справі №812/1017/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82384205)) встановлений факт наявності переплати на рахунку платника податків авансових внесків з податку на прибуток, дотримання Товариством встановленого порядку подання заяви про повернення надміру сплачених сум до контролюючого органу з дотриманням 1095-денного строку, та безпідставність відмови податкового органу у поверненні надміру сплачених коштів, не вжиття заходів та не вчинення дій відповідачем, визначених наведеними нормативно-правовими актами, - обумовлює визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання його здійснити передбачені законодавством заходи.
		 
		Оцінюючи доводи відповідача про відсутність у Офісу ВПП ДФС України документів, які б підтверджували наявність переплати у позивача за період 2013 - 2014 року, суд враховує наступне.
		Так, в обґрунтування зазначеного аргументу відповідач посилається на лист СДПІ ОВП у м. Луганську МГУ ДФС від 19.09.2016 за №4397/7/28-05-10 «Щодо формування та передачі справ платників», в якому зазначається про неможливість передачі документів , актів перевірок та особових справ підприємства ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за період з 31.12.2014.
		Зокрема, у вказаному листі повідомляється, що СДПІ ОВП у м. Луганську МГУ ДФС було в простої з 09.07.2014, не виконувало функціональні обов`язки та не знаходилось за місцем розташування за адресою: м. Луганськ, вул. Градусова, 1. Адміністративна будівля СДПІ була захоплена озброєними силами, в адміністративній будівлі окрім інвентарю, меблів були захоплені і документи, акти планових документальних перевірок та інше, доступу на даний час до яких немає, що унеможливлює надання облікових справ, актів перевірок за період до 31.12.2014. СДПІ ОВП м. Харкові МГУ ДФС справу ПАТ «АМК» передано за період з 05.01.2015. 
		Водночас, факт переплати - надміру сплачених грошових зобов`язань ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з податку на прибуток за спірний період підтверджується актами звірки, що підписані позивачем та СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС і засвідчують наявність позитивного сальдо розрахунків в сумі 582   210   572,11 грн. станом з 01.01.2016 до 31.08.2016 по податку на прибуток приватних підприємств, код 11021000. Наведена обставина підтверджена і самою СДПІ з ОВП у м. Луганську у листі від 26.12.2013 за №6005/10/15-345. 
		Крім того, зарахування відповідних сум до Державного бюджету підтверджується переліком платежів, наведеним у листі Державної казначейської служби України №18-08-06/1531 від 23.01.2019.
		Окремо суд наголошує, що саме не виконання СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС покладеного на нього податковим законодавством обов`язку щодо складання висновку про повернення позивачеві надміру сплачених зобов`язань та направлення його на адресу органів Державної казначейської служби призвело до негативних наслідків для позивача, які призвели до виникнення підстав для звернення ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» до суду із даним позовом.
		Наведене також спростовує і посилання відповідача на недоведення позивачем своїх доводів, оскільки, на переконання Офісу ВПП ДФС України, надані ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» докази (лист Державної казначейської служби України №18-08-06/1531 від 23.01.2019) не дають змоги встановити відсутність технічних помилок у позивача під час формування платежів, достатність суми авансових платежів для формування переплати, не відображають подальший напрям погашення зобов`язань.
		До того ж, надана позивачем копія декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік підтверджує наявність у ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» суми надміру сплаченого податків минулих податкових періодів (переплати) (рядок 16) у сумі 363   099   933 грн. Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік значення 16 рядка вже становило - 388   099   828 грн. Такі дані цілком узгоджуються з тими, що наведені в актах звіряння за відповідні періоди.
		Також слід зазначити, що у відповідності до пункту 15 Порядку №1146 (в редакції на день переведення позивача на обслуговування до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України) у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.
		При цьому, жодних належних, достатніх та допустимих доказів наявності в інформаційній системі органів ДФС даних, що б спростовували наведені позивачем у заявах від 17.11.2011, 29.05.2012 та 04.03.2013 суми, відповідачем не надано.
		 
		Посилання відповідача про те, що факт надміру сплаченого податку на прибуток не підтверджено документально, оскільки на заявах позивача про повернення надміру сплачених сум податку відсутній штамп контролюючого органу та номер вхідної кореспонденції, як того вимагав пункт 3.3 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА України від 01.07.1998 за №315 (діяла в 2013 році), суд вважає безпідставними, оскільки відсутність штампу контролюючого органу і номеру вхідної кореспонденції та наявність відмітки про отримання таких посадовою особою СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС з проставлянням дати та підпису про отримання, лише свідчить про недотримання вищевказаними особами СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС вимог вищевказаної Інструкції.
		 
		Стосовно посилань відповідача на те, що факт надходження до Бюджету зайво сплачених сум податків повинно бути підтверджено платіжними дорученнями, суд, з урахуванням наявності в матеріалах справи інформації від Державної казначейської служби України, а також виписок по рахунках ПАТ «Промінвестбанк», АТ «Райффайзен банк Аваль», визнає вказані доводи безпідставними.
		 
		Оцінюючи посиланням відповідача на збитковість, наявність заборгованості, неподання податкової звітності та банкрутство ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», судом враховується те, що наведені в обґрунтування вказаних доводів обставини датуються періодом набагато пізнішим, ніж той, за яким у позивача виникло право на повернення зайво сплачених коштів з податку на прибуток, також те, що неможливість вчасної реалізації свого права позивачем була спричинена саме протиправною бездіяльністю контролюючого органу - не здійсненням останнім безумовного, вчасного та належного виконання імперативних норм податкового законодавства. Відтак, такі доводи не можуть розцінюватись судом в якості таких, що спростовують право позивача.
		Крім того, як зазначає позивач, до подій у 2014 році ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» було прибутковим підприємство, яке укладало багатомільйонні контракти в тому числі з міжнародними компаніями, та було підприємством, до якого залучалися великі інвестиції. Впродовж багатьох років підприємство щорічно сплачувало сотні мільйонів гривень податків та зборів за результатами своєї діяльності, але у зв`язку з тим, що м. Алчевськ Луганської області, знаходиться на окупованій території, а виробничі потужності та інше наше майно захоплене злочинними угрупуваннями впродовж останніх років, призвело до мільярдних збитків підприємства та до того, що одним із кредиторів ініційовано справу про банкрутство ПАТ «Алчевський металургійний комбінат».
		 
		З огляду на вищевикладене в сукупності, суд приходить до висновку, що контролюючим органом за результатами отриманих заяв ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» протиправно не вжито відповідних заходів та не вчинено необхідних дій, визначених наведеними нормативно-правовими актами, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДФС України (правонаступник - Офіс ВПП ДПС), що полягає у невчиненні дій, спрямованих на повернення ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 582   210   572,11 грн, як органу, уповноваженого на вчинення відповідних дій на час звернення позивача із даним позовом, та про зобов`язання Офісу великих платників податків ДПС підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок про повернення ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 582   210   572,11 грн.
		 
		Стосовно доводів відповідача щодо порушення позивачем строку звернення до суду, який на переконання Офісу ВПП ДФС України не підлягає відновленню, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
		Одночасно з позовною заявою ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» подана заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що він з дотриманням норм податкового законодавства в межах 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченого грошового зобов`язання неодноразово звертався до контролюючого органу, на обліку якого перебував на час виникнення спірних правовідносин (Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Луганську), із відповідними заявами (від 17.11.2011 №047/11-254, від 29.05.2012 №047/07-125, від 04.03.2013 №047/03-35) про повернення надміру сплачених коштів. 
		Як встановлено під час розгляду справи, у грудні 2013 року позивачем отриманий лист СДПІ з ОВП у м. Луганську №6005/10/15-345 від 26.12.2013, яким контролюючий орган підтвердив наявність у ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» переплати з податку на прибуток у розмірі 582   210   572,11 грн та стверджував про виконання ним вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України щодо підготовлення висновку про повернення коштів з відповідного бюджету, а також про направлено його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Будь-які підстави для сумніву у достовірності повідомленої уповноваженим суб`єктом владних повноважень інформації у позивача були відсутні.
		Однак, як стало відомо в подальшому, фактичного відповідного висновку підготовлено і направлено не було.
		При цьому, з кінця 2013 - початку 2014 року у зв`язку з початком Антитерористичної операції на території Луганської області СДПІ у м. Луганську припинила свою діяльність. Крім того, у зв`язку з незаконними діями озброєних осіб, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» фактично втратило контроль та доступ до свого майна, в результаті чого майже вся звітна, бухгалтерська, фінансова, договірна та інша документація була втрачена. Починаючи з 18.12.2017, у зв`язку з тим, що майно та документація ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», перебуває у незаконному володінні та під контролем невстановлених осіб, ГУ Національної поліції в Луганській області було відкрито кримінальне провадження №12018130240000247 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 341 Кримінального кодексу України. 
		Таким чином, як зазначає позивач, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» у зв`язку з відсутністю документів було позбавлено можливості звернутися в суд за захистом свого порушеного права. Фактично ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» втратило контроль над своїм майном і, відповідно, над всією документацією, яка знаходилась на території підприємства. Працівникам ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» лише зі спливом тривалого часу, великими зусиллями та ризиком для життя і здоров`я нещодавно вдалося вивезти частину документації із захопленої території підприємства, серед якої були оригінали заяв №047/11-254 від 17.11.2011 року; №047/07-125 від 29.05.2012 року; №047/03-35 від 04.03.2013 року та акта №1325-07 від 15.09.2016 року. 
		Таким чином, з моменту подачі вище вказаних заяв на повернення переплати з податку на прибуток до моменту фактичної подачі позовної заяви, з незалежних від позивача поважних причин, минув тривалий час. У зв`язку з вище вказаними обставинами, позивач наполягає, що строки для звернення з позовною заявою підлягають поновленню. 
		Визнавши наведені доводи позивача достатніми і встановивши відповідність поданої позивачем заяви вимогам процесуального законодавства, суд своєю ухвалою від 03.10.2019 відкрив провадження у справі і призначив її до розгляду.
		У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі №520/742/19 за позовом ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, судом апеляційної інстанції залишено без розгляду позов з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. 
		Зокрема, у наведеному рішенні суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовом, так і в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення або мотивування щодо наявності поважних причин незвернення до суду з 16.09.2016 по 25.01.2019 (дата звернення позивача до суду у вказаній справі).
		При цьому, у відповідності до частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
		Так, у своїх додаткових поясненнях позивач в обґрунтування причини пропуску строку посилається на те, що після звернення до контролюючого органу із відповідними заявами, позивач був запевнений працівниками СДПІ у м. Луганську про їх задоволення та направлення відповідного висновку до органів казначейської служби, у зв`язку з чим у позивача були відсутні підстави для вжиття активних дій зі спонукання уповноваженого органу на виконання покладеного на нього законодавством обов`язку. Разом з тим, у квітні 2014 року, у зв`язку з початком Антитерористичної операції на території Луганської області СДПІ у м. Луганську припинила свою діяльність, перервались будь-які комунікації з податковим органом, перестали працювати органи влади. В тому числі Луганський окружний адміністративний суд, з огляду на особливе розташуванням приміщення суду та вірогідністю потрапляння до зони бойових дій 15.07.2014 видав наказ про тимчасове призупинення розгляду справ у звичайному режимі та встановлення простою у роботі суду до 31.10.2014. Згідно з розпорядженням Вищого адміністративного суду України від 27.03.2015 №70 Луганський окружний адміністративний суд відновив роботу із здійснення правосуддя 30.03.2015. Однак, у зв`язку незаконними діями озброєних осіб, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» фактично втратило контроль та доступ до свого майна, в результаті чого майже вся звітна, бухгалтерська, фінансова, договірна та інша документація була втрачена. Починаючи з 18 грудня 2017 року, у зв`язку з тим, що майно та документація ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», перебуває у незаконному володінні та під контролем невстановлених осіб, ГУ Національної поліції в Луганській області було відкрите кримінальне провадження №12018130240000247 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 341 Кримінального кодексу України (захоплення державних або громадських будівель чи споруд). Таким чином ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» у зв`язку з відсутністю документів було позбавлено можливості звернутися в суд за захистом свого порушеного права. Фактично ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» втратило контроль над своїм майном і відповідно над всією документацією, яка знаходилась на території підприємства. Працівникам ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» лише нещодавно вдалося вивезти документи - оригінали заяв, наданих до суду та акти звірки. Одночасно позивач наголошує, що саме дії СДПІ у м. Луганську , а потім і події на Сході України є основною причиною, чому ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» не звернулось з позовом до адміністративного суду раніше. Лише вивезення та часткове відновлення документів, які підтверджують наявність переплати з податку на прибуток у розмірі 582   210   572,11 грн, спонукали звернутися з позовом до адміністративного суду саме у вересні 2019 року.
		Оцінюючи доводи позивача і заперечення відповідача з приводу даного питання, суд при вирішенні питання щодо наявності у позивача поважних причин пропуску строку враховує наступне.
		Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення, своїх прав, свобод чи інтересів.
		Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено положеннями статті 123 цього Кодексу, у відповідності до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Таким чином, у даній справі підставою для висновку щодо наявності причин для залишення позову без розгляд могло б бути саме визнання судом мотивів, наведених позивачем в обґрунтування існування обставин, що зумовили пропуск строку звернення до суду із даним позовом - неповажними.
		Як зазначає Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13.06.2019 у справі №520/742/19, враховуючи, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок неповернення надміру сплаченого податку на прибуток, при визначенні строку звернення до адміністративного суду слід керуватися частинами першою і третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а також пунктами 43.3, 43.5 статті 43 та пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України. Відповідно, позовні вимоги про зобов`язання контролюючого органу підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток можуть бути пред`явлені протягом 1095 днів з дня допущення контролюючим органом відповідної бездіяльності. Таким чином, по заяві позивача від 17.11.2011 за №047/11-254 відлік 1095-денного строку для повернення платникові з бюджету надміру сплачених грошових коштів починається з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а саме по заяві від 17.11.2011 за №047/11-254 - з 01.12.2011, по заяві від 29.05.2012 за №047/07-125 - з 12.06.2012, по заяві 04.03.2013 за №047/03-35 - 19.03.2013. При цьому, останній день 1095-денного строку припадає відповідно на 01.12.2014, 12.06.2015 та 18.03.2016.
		Однак, суд вважає за доцільне наголосити, що Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, що гарантує дотримання принципу правової (юридичної) визначеності. Правова визначеність є універсальним правовим інститутом, дія якого поширюється на такі важливі сфери правовідносин між державою та особою, як реалізація і забезпечення прав і свобод людини і громадянина, встановлення юридичної відповідальності, підстав та порядку притягнення до такої відповідальності, неприпустимість дій і бездіяльності органів влади, спрямованих на необґрунтоване обмеження прав і свобод людини.
		Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
		У процесі прийняття рішення про поновлення строку звернення до суду основною у даній справі підлягає перевірці не тільки наявність в матеріалах справи обґрунтованих мотивів щодо причин значного пропуску строку звернення до суду, а також підстави для його поновлення, що могли б бути виправданими з метою досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи.
		Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява №33202, § 100)).
		За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та №71378/10, § 35)).
		У даній справі судом встановлено, що ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з дотриманням визначених податковим законодавством процедур та за наявності підтвердженої переплати з податку на прибуток звернувся до уповноваженого на той час органу - СДПІ у м. Луганську для вжиття відповідних заходів для повернення суми переплати.
		Однак, не зважаючи на визначені законодавцем строки для вчинення відповідних дій, що врегульовані нормами права, які мають імперативний характер, контролюючим органом було допущено бездіяльність, яка позбавила можливості позивача не тільки розраховувати на належне реагування на його заяви, а і довести в подальшому у судових провадженнях наявність конкретного права.
		Верховний Суд України у постанові від 24.11.2015 по справі №П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. 
		У даній справі бездіяльність контролюючих органів, на яких було покладено певні обов`язки по вчиненню відповідних дій у спірних правовідносинах не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим і продовжує створювати для позивача негативні наслідки, зокрема і на вільне володіння належним йому майном.
		Європейський суд з прав людини (надалі - Суд) у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: «Рисовський проти України», «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини» «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
		В рішенні у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04, п.71) Суд наголошує «… державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків». 
		Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що у відповідності до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Водночас, як свідчать матеріали справи весь тягар доведення існування певних обставин у спірних правовідносинах відповідачем фактично перекладено на позивача, яким, незважаючи на обмеження доступу до документації підприємства, що перебуває за адресою реєстрації Луганська область , м . Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, будинок 20А , надав документи, другий екземпляр яких мав зберігатися у СДПІ у м. Луганську. Натомість, відповідач, обґрунтовуючи свою позицію щодо недоведеності позивачем своїх вимог вказує на лист СДПІ ОВП у м. Луганську МГУ ДФС від 19.09.2016 за №4397/7/28-05-10 «Щодо формування та передачі справ платників», в якому зазначається про неможливість передачі документів, актів перевірок та особових справ підприємства ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за період з 31.12.2014.
		Одночасно суд звертає увагу на те, позивач звертався до суду з метою відновлення порушених прав у 2018 році та на початку 2019 року. 
		Оскільки податкове законодавство передбачає право ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на повернення суми надміру сплаченого податку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо повернення з бюджету надміру сплаченого податку на прибуток підприємства у сумі 582   210   572,11 грн, що охоплюється поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
		Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. 
		Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 за №3-рп/2003).
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		З огляду на викладене в сукупності, а також зважаючи на висновок суду у даній справі, що порушення прав позивача на своєчасне повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток відбулось з причин допущення контролюючим органом протиправної бездіяльності, а також враховуючи, що таке право наразі не відновлено, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом. 
		 
		Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.
		Мотивуючи своє клопотання про встановлення суб`єкту владних повноважень строку для подання звіту щодо виконання судового рішення позивач посилається на те, що не зважаючи на наявність у ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» права на повернення надміру сплачених сум відповідач ухиляється від виконання покладеного на нього обов`язку, що дає підстави вважати, що контролюючий орган і за наявності судового рішення буде продовжувати порушувати права позивача.
		Так, питання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення вирішується відповідно до вимог частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Зміст наведеної норми процесуального законодавства передбачає диспозитивне право суду, за наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі.
		Разом з тим, відповідно до статті Стаття 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		При цьому, жодних переконливих доводів стосовно можливого допущення відповідачем - суб`єктом владних повноважень протиправної поведінки щодо невиконання судового рішення позивачем не наведено, а судом таких намірів відповідача під час розгляду справи не виявлено, підстав для вжиття відповідних заходів по встановленню судового контролю за виконанням рішення суду не вбачає.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
		Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо невжиття заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» у розмірі 582   210   572 гривень (п`ятсот вісімдесят два мільйони двісті десять тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривні 11 коп.
		Зобов`язати Офіс великих платників податків ДПС підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582   210   572 (п`ятсот вісімдесят два мільйони двісті десять тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривні 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЭДРПОУ - 37993783, адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещінківська, 11-А) для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05441447, адреса: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, будинок 20А) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ - 43141471, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г).
		 
		Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
		 
		 
		 
		Суддя: Н.А. Добрівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...