Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/3118/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2019. Зареєстровано: 03.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2019.
Дата набрання законної сили: 02.12.2019
Номер судового провадження: 12074/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 грудня 2019 р.Справа № 552/3118/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Бегунца А.О.,
		Суддів: Мінаєвої О.М. ,  Рєзнікової С.С. ,
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава,  36039, повний текст складено 23.08.19 року по справі № 552/3118/19
		за позовом         Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1  
		до         Управління Держпраці у Полтавській області                 
		про визнання протиправною та скасування постанови,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області, в якому просив суд:
		- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Держпраці у Полтавській області Щербак Сергія Леонідовича від 16.04.2019 №ПЛ3824/170/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 125190,00 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у відповідача відсутні підстави проведення інспекційного відвідування, такі підстави не зазначені інспектором ні в направленні на проведення заходу державного контролю, ні в акті, ні в інших документах. Позивач зазначає, що оскаржувану постанову винесено на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог трудового законодавства.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 позовні вимоги задоволено.
		Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 16 квітня 2019 року №ПЛ3824/170/АВ/П/ТД-ФС.
		          Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1251,91 грн. 
		Не погодившись з вказаним висновком, відповідачем Управлінням Держпраці у Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинм справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
		В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що паспорт неформальної зайнятості є лише джерелом інформації, за результатом аналізу якої керівником органу контролю прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування. Крім того, норма пп. 3 п. 5 Порядку № 295 не ставить право керівника прийняти рішення про необхідність проведення інспекційного відвідування в залежність від наявності інформації саме про порушення роботодавцем законодавтсва про працю.
		Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що відповідачем не наведено жодних належних доказів, які би підтверджували, що ОСОБА_2 здійснювала періодично, або ж систематично функції офіціанта, тобто перебування в правовідносинах притаманних офіціанту, а отже дії позивача та його дружини ОСОБА_2 по своїй суті не є трудовими.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		Відповідно до протокольної ухвали від 26.11.2019 у зв`язку з неприбуттям учасників справи у судове засідання колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю №578 від 21.03.2019 головному державному інспектору Управління Держпраці у Полтавській області Ягодовській Я.В. було доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю у діяльності суб`єктом господарювання - ФОП ОСОБА_1 , що знаходиться за фактичною адресою: АДРЕСА_1 .
		          В подальшому, на підставі наказу від 21.03.2019 №70П, направлення на проведення заходу державного контролю №587, посадовою особою Управління Держпраці у Полтавській області проведене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання ним вимог законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів за результатами якого складено акт від 22.03.2019 №ПЛ3824/170/АВ.
		          Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
		          Так, за результатами обстеження робочих місць за адресою здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_1 , проведеного головним державним інспектором Управління та головним спеціалістом Шевченківського РВ у місті Полтава УДМС України в Полтавській області Подолякіною Я.В., встановлено, що на час проведення обстеження на робочому місці в залі, виконувала обов`язки офіціанта громадянка ОСОБА_2 , яка сприймаючи перевіряючих за відвідувачів надала меню та прийняла замовлення. ОСОБА_2 надала письмове пояснення, де вказала, що підміняла ФОП ОСОБА_1 на час відсутності останнього. Документи, які б підтверджували наявність оформлених трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 в ході обстеження не надані. При проведенні інспекційного відвідування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 документів, які б підтверджували факт оформлення трудових відносин з гр. ОСОБА_2 не надано.
		          Враховуючи викладене, інспектор прийшла до висновку про допущення до роботи ФОП ОСОБА_1 найманого працівника ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин.
		01.04.2019 року Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ПЛ3824/170/АВ/П/ТД, згідно з яким розгляд справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України, призначено на 16.04.2019, про що повідомлено позивача листом від 02.04.2019 за вих. № 02-12/2186, відправленого на адресу позивача.
		16 квітня 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербак С.Л. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ПЛ3824/170/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн. на підставі абзацу другого частини другої ст. 265 КЗпП України.
		          Позивач не погодився із постановою про накладення штрафних санкцій та оскаржив її до суду.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України здійснено при неповному та необ`єктивному дослідженні всіх фактичних обставин справи.
		Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
		          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		          Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є: Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26 квітня 2017 року .
		          Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.
		          Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
		          Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення).
		          Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		          За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
		          Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
		          Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
		          В цьому випадку Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
		          Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		          За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
		          При цьому відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону. 
		          Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26 квітня 2017 року /надалі - Порядок № 295/.
		          Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
		          Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку №295, відповідно до якого інспекційні відвідування проводяться:
		1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
		2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
		3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
		4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
		5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
		6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про:
		          - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
		          - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
		          - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
		          - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
		          Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
		          - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
		          - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
		          - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
		          - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
		          - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");
		          - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
		          - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
		          - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
		7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
		Підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
		Наказ Управлінням Держпраці у Полтавській області від 21.03.2019 № 70П "Про проведення заходів державного контролю" прийнято у зв`язку з аналізом Паспорту неформальної зайнятості населення Полтавської області та враховуючи вимоги Конвенції Міжнародної організації праці №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі.
		          Водночас колегія суддів зазначає, що Порядком №295 не передбачено зазначеної відповідачем підстави для проведення інспекційного відвідування.
		Частиною другою статті 8 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до статті 3 Закону № 877-V зазначені, зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
		При цьому, відповідачем указані вимоги Закону не дотримано.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що недотримання умов та порядку прийняття відповідним органом (суб`єктом владних повноважень) рішення про проведення перевірки не може бути належною підставою для прийняття оскаржуваного рішення. 
		Одночасно, підставою для винесення оскаржуваної постанови є висновки Управління Держпраці у Полтавській області про те, що ФОП ОСОБА_1 використовував працю гр. ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин.
		Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
		Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).
		Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.           
		          Тобто, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
		          Частина третя статті 24 КЗпП України передбачає, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		          Приписами пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
		          За змістом частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		          Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до акту інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , в ході здійснення інспекційного відвідування 21.03.2019 за місцем здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" на робочому місці офіціанта, в залі перебувала ОСОБА_2 , яка принесла меню і прийняла замовлення. Згідно письмового пояснення, наданого ОСОБА_2 , вона не працює у ФОП ОСОБА_1 , є його дружиною і допомогла чоловікові винести меню клієнтам кафе в той момент, як чоловік вийшов з зали і не бачив, що зайшли клієнти.
		          Відповідно до письмового пояснення ФОП ОСОБА_1 вказано, що позивач на даний час самостійно працює в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та має одного найманого працівника ОСОБА_3 , який працює на умовах трудового договору від 15.03.2019 року. 
		          Позивач стверджує, що його дружина ОСОБА_2 не здійснює періодично або  систематично функцій офіціанта в кафе.   ОСОБА_2 лише один раз винесла меню клієнтам, прийнявши замовлення, при цьому замовлення не виконувала, не виносила замовленого клієнтам.
		Водночас, матеріали справи не містять документальних чи будь яких інших доказів фактичного виконання гр. ОСОБА_2 обов`язків офіціанта в даний період у ФОП ОСОБА_1 , дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.
		У відповідності до пункту 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		          Таким чином, встановлені в ході інспекційного відвідування порушення, що стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, не знайшли свого підтвердження. 
		          З урахуванням наведеного вище, висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України здійснено при неповному та необ`єктивному дослідженні всіх фактичних обставин справи.
		          Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку, що спірне рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.04.2019 №ПЛ3824/170/АВ/П//ПТ/ТД-ФС підлягають задоволенню.
		          Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		          Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
		Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
		Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права
		Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області  залишити без задоволення.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 року по справі № 552/3118/19  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис)  (підпис) О.М. Мінаєва    С.С. Рєзнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...