Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8870/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2019.
Дата набрання законної сили: 22.11.2019
Номер судового провадження: 11-980апп19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		22 листопада 2019 року
		м. Київ
		Справа № 826/8870/15
		Провадження № 11-980апп19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Гриціва М. І., 
		суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - Уповноважена особа), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - Банк), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, і
		ВСТАНОВИЛА:
		У січні 2015 року  ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовними вимогами: 
		визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 45561 від 10 липня 2014 року, укладеного між  ОСОБА_1 та Банком, оформленого наказом №6 від 18 листопада 2014 року (згідно з переліком);
		зобов`язати Уповноважену особу подати Фонду додаткову інформацію щодо  ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Банку за рахунок Фонду;
		зобов`язати Фонд включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Банку за рахунок Фонду.
		Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16 жовтня 2015 року позов задовольнив частково.
		Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 грудня 2016 року постанову суду скасував і на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справі закрив, оскільки спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
		ОСОБА_1 не погодився із рішенням суду апеляційної інстанцій і 22 грудня 2016 року подав касаційну скаргу про його скасування.
		В касаційній скарзі    ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження. 
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
		Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду з огляду на таке.
		Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи» (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі - Закон № 142-IX). 
		Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
		Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		У розумінні наведених положень з дати набрання ними чинності колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності виняткових умов, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати. 
		Таким, що відповідає вимогам частини сьомої статті 347 КАС України, належить визнавати й рішення, коли Велика Палата Верховного Суду ухвалою поверне або передасть назад до суду, який її направив, справу, що була направлена до Великої Палати раніше, тобто ще до набрання чинності змін до цього Кодексу, внесених Законом № 142-IX, оскільки на час вчинення процесуальної дії щодо прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду такої справи вже діє норма процесуального закону, що забороняє брати її до провадження цього суду за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України. Однією з таких підстав власне й є висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у її постанові щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. 
		Як згадано вище, у касаційній скарзі скаржник притримується думки, що предметом цього спору є винятково владні, управлінські дії відповідачів, які полягали у виконанні функцій державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а Уповноважена особа виконує від імені Фонду делеговані останнім повноваження щодо ліквідації банку та гарантування вкладів фізичних осіб.
		Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, пов`язаних з правовідносинами між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок Фонду коштів, щодо формування реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, висловлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 813/6392/15, від 13 червня 2018 року у справі № 820/12122/15 та від 20 червня 2018 року у справі № 813/5250/15, від 12 червня 2019 року у справі № 803/843/16.
		Зокрема у постанові від 12 червня 2019 рокуВелика Палата зазначила, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. 
		Далі суд конкретизував, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються з участю банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування вкладникам.
		Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), тому його не можна вважати спором у зв`язку з процесом ліквідації банку.
		Підсумувавши встановлені обставини справи, Суд визнав помилковими висновки суду апеляційної інстанції про закриття провадження в частині позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду інформацію про особу як вкладника, що має право відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду,  оскільки характер спору, суб`єктний склад правовідносин, предмет й підстави заявлених вимог, не дає підстави віднести його до тих, який має вирішуватись за правилами Господарського процесуального кодексу України.
		У цьому ж рішенні Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком апеляційного суду про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання договору банківського вкладу нікчемним.
		В цій частині суд підсумував, що встановлена правова природа згаданого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому вимога про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду в частині невизнання укладених позивачем договорів не може бути розглянута у судовому порядку.
		Отож, зміст та матеріали касаційної скарги, подібність спірних правовідносин до тих, щодо яких формульований правозастосовний висновок Великої Палати Верховного Суду, нормативні положення, які регламентують порядок направлення справи до цього Суду, вказують на існування обставин, за яких касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду у справі з означеними вище позовними вимогами підлягає поверненню відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 345, 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу за позовомОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                        М. І. Гриців
		Судді:                                     С. В. Бакуліна                                              О. Б. Прокопенко
		                                               В. В. Британчук                                           В. В. Пророк
		                                               Ю. Л. Власов                                                Л. І. Рогач
		                                               Ж. М. Єленіна                                              О. М. Ситнік
		                                               О. С. Золотніков                                          О. С. Ткачук
		Л. М. Лобойко                                             В. Ю. Уркевич
		Н. П. Лященко                                             О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...