Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/14723/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2019. Зареєстровано: 04.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2019.
Дата набрання законної сили: 17.12.2019
Номер судового провадження: 2/754/7661/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Номер провадження 2/754/7661/19 
		Справа №754/14723/19
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		14 листопада 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		Головуючого судді - Галась І.А.
		при секретарі - Стець Б.В. 
		у відсутності сторін 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
		ВСТАНОВИВ:
		Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», через представника Гаренко Н.В. звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 
		Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
		ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву б/н від 19.07.2013 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
		Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався пунктами 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладені Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
		Власник карткового рахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору.
		Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача www.privatbank.ua АТ КБ «Приватбанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правилами надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
		При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах. Який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Заявою Відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. 
		Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для АТ КБ «Приватбанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки:
		-у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору;
		-у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору).
		У разі незгоди зі змінами «Умов та Правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.
		АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Зазначено, що Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
		Так, станом на 18.09.2019 року відповідач ОСОБА_1 , у зв`язку зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості має заборгованість у розмірі 11465,17 грн. з яких:
		?3139,82 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
		?2164,14 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
		?4111,19 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання;
		?1027,87 грн. - нарахована пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.
		а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг:
		?500 грн. - штраф (фіксована частина);
		?522,15 грн. - штраф (процентна складова).
		Пунктом 1.1.7.43. Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору, також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості. Наголошують, що на даний час Відповідач продовжує ухилятись ви виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтерес АТ КБ «Приватбанк».
		На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з Відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 11465,17 грн. за кредитним договором № б/н від 19.07.2013 року та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
		Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.
		Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року прийнято справу до провадження в справі. Розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував щодо заочного порядку розгляду справи.
		Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Відповідачу надіслана судова повістка відповідно до вимог ст.128-130 ЦПК України за місцем реєстрації, рекомендованим поштовим відправленням про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду невідомі. 
		Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було.
		Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		Згідно з ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки
		Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
		Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що Відповідач будучи повідомлена належним чином про день та час судового засідання, не з`являлась в судове засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності Відповідача.
		Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
		Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
		Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
		Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Як встановлено судом та вбачається з письмових матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 19.07.2013 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
		Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
		Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови) Клієнт дає згоду, на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
		Підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов.
		Власник карткового рахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору.
		Овердрафт (п. 1.1.1.63 Договору) - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.
		Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача www.privatbank.ua АТ КБ «Приватбанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правилами надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
		При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах. Який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Заявою Відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. 
		Тобто даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
		АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачеві кредит у розмірі, встановленому договором.
		Однак зобов`язання за даним договором належним чином відповідачем не виконуються, що призвело до виникнення заборгованості, що підтверджується наданим до суду розрахунком суми заборгованості. При цьому розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги.
		Згідно з пунктом 1.1.7.11 Умов та Правил надання банківських послуг, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
		Згідно з п. 1.1.3.2.4 Умов банк має право на зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.
		Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями. 
		Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, спису вати будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
		Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашених Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачу є Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджуються п. 2.1.1.12.6 Договору.
		У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.
		При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
		Відповідно до ч. 1,2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500.00 грн. (в еквіваленті 500.00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.
		Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.
		Пунктом 1.1.7.43. Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору, також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.
		На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтерес АТ КБ «Приватбанк».
		З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі повертала кредитні кошти та сплачувала передбачені зазначеним вище кредитним договором платежі, що призвело до виникнення перед банком заборгованості, розмір якої станом на 18.09.2019 року становить 11465,17 грн. з яких:
		?3139,82 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
		?2164,14 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
		?4111,19 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання;
		?1027,87 грн. - нарахована пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.
		а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг:
		?500 грн. - штраф (фіксована частина);
		?522,15 грн. - штраф (процентна складова).
		Правильність наданих банком розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована Відповідачем в установленому законом порядку.
		Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог не надано.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
		Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно із ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.
		Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
		Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
		Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
		Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
		Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
		Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушила умови договору та норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов`язання за договором. Кредитор відповідне право вимоги реалізував шляхом пред`явлення до позичальника позову про стягнення боргу за кредитним договором і визначив борг на відповідну дату.
		У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Позивач надав до суду копії зазначених документів, розрахунок заборгованості по кредиту, виданий посадовою особою позивача, який являється допустимим доказом у справі, а відповідач не надала суду жодного належного доказу, що спростовують наявність кредитних відносин та не спростувала подані позивачем розрахунки заборгованості за таким кредитним договором. Об`єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, відповідач не надала, а судом їх здобуто не було, що вказує на обґрунтованість позову. Матеріали справи свідчать, що у боржника виникла заборгованість за кредитним договором, а її дії та наміри не свідчать про виконання договірних зобов`язань за кредитним договором та повернення кредиту. Судом таких доказів також не здобуто, що вказує на обґрунтованість позову.
		Таким чином, позов підставний і підлягає до задоволення.
		У зв`язку із задоволенням позову згідно ст.141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 1-13, 76-83, 141, 209-211, 247,258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,
		ВИРІШИВ:
		Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 11465,17 грн. за кредитним договором № б/н від 19.07.2013 року та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...