Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/16890/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2019. Зареєстровано: 04.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2019.

Номер судового провадження: 2/755/6155/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"03" грудня 2019 р. 
		 
		м. Київ
		 
		справа № 755/16890/17
		 
		провадження № 2/755/6155/19 
		 
		Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А., 
		 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Державний концерн «Укроборонпром», «Дитячо-юнацька спортивна школа «Столиця-Спорт», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, та за об`єднаним позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_2 , «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця-Спорт», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Литвин Анастасії Сергіївни, третя особа: Державний концерн «Укроборонпром», про визнання протиправними дій нотаріуса, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та знесення самочинно збудованого нерухомого майна,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Позивач Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Квант» (далі - ДП «Квант») звернулось до суду з позовом (справа № 755/16890/17), відповідно до якого з урахуванням поданих уточнень, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 13.12.2013 року № 4538, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та позивач просить скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.12.2013 року щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с. 69-73)
		 
		Крім того, позивач ДП «Квант» звернулось до суду з позовом (справа № 755/18876/18), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. щодо державної реєстрації права власності від 24.04.2014 року за номером запису № 5448630 на об`єкт самочинного будівництва, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , на власника «Дитячо-юнацьку спортивну школу «Столиця Спорт», скасувати державну реєстрацію права власності від 24.04.2014 року за номером запису 5448630, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 23.04.2014 року № 2732, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., а також позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 здійснити знесення самочинно побудованого ним нерухомого майна (житлового будинку площею 258,6 кв.м.) за власний рахунок за адресою: АДРЕСА_1 (справа № 755/18876/18 Том 1 а.с. 1-16)
		 
		Позивач мотивує свої вимоги тим, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ «Каштанове місто» 21.12.2009 року було укладено Договір оренди № 4771 нерухомого майна, яке належить до державної власності, умовами якого передбачено, що РВ ФДМУ по м. Києву передає, а ТОВ «Каштанове місто» приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежилі приміщення водно-спортивної бази «Імпульс» загальною площею 231,7 кв.м., які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 та які перебувають на балансі ДП «Квант», яке відповідно до постанови КМУ від 06.04.2011 року № 374 «Про внесення змін до постанови КМУ від 29.12.2010 року № 1221» включено до складу ДК «Укроборонпром», є підприємством оборонно-промислового комплексу та має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Однак під час проведення інвентаризації нерухомого майна на території водно-спортивної бази «Імпульс» комісією ДП «Квант» виявлено ряд об`єктів нерухомого майна, які не перебувають на обліку ДП «Квант», зокрема, житловий будинок площе 258,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який набуто відповідачем ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2010 року у справі № 2-2502/1/2010, та на підставі цього рішення здійснено державну реєстрацію права власності на вказане майно. Проте, дане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 1,24 га, яка рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 07.07.1964 року за № 928 відведена організації п/с 24, правонаступником якої є ДП «Квант» на Трухановому острові в Подільському районі для влаштування водно-спортивної бази «Імпульс». Таким чином, вказана база з розташованим на ній спірним нерухомим майном перебуває на балансі позивача ДП «Квант». Дозволи на будівництво від місцевих органів влади та від землекористувача, а також на набуття права власності на зазначений будинок відповідачу ОСОБА_1 не надавалися. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2010 року у справі № 2-2502/1/2010 визнано ОСОБА_1 власником будинку лише на підставі наявного у нього технічного паспорту на будинок. Однак рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30.05.2017 року скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2010 року у справі № 2-2502/1/2010 в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну нерухомість. Крім того, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що спірне нерухоме майно за Договором купівлі-продажу від 13.12.2013 року № 4538, посвідченим приватним нотаріусом Литвин А.С., відповідачем ОСОБА_1 було передано у власність відповідачу ОСОБА_2 . Таким чином, з огляду на неправомірність набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на спірний будинок, позивач вважає договір купівлі-продажу від 13.12.2013 року № 4538 щодо відчуження будинку на користь відповідача ОСОБА_2 недійсним, що є підставою для скасування державної реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно. Крім того, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що спірне нерухоме майно за Договором купівлі-продажу від 23.04.2014 року № 2732, посвідченим приватним нотаріусом Литвин А.С., відповідачем ОСОБА_2 було передано у власність відповідачу приватній організації «Дитячо-юнацькій спортивній школі «Столиця Спорт». Таким чином, оскільки самочинне будівництво спірного будинку є незаконним, побудовано без дозволу уповноважених органів та без дозволу позивача як користувача земельної ділянки, на якій розташовано будинок, позивач вважає нікчемним договір купівлі-продажу від 23.04.2014 року № 2732, який порушує публічний порядок та укладений з порушенням вимог закону, тому задля відновлення правового становища позивач вважає за необхідне скасувати реєстраційний запис про право власності на будинок АДРЕСА_1 , вчинений на підставі Договору купівлі-продажу від 23.04.2014 року № 2704 на ім`я «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця Спорт». Крім того, у 2016 році саме відповідач Дитячо-юнацька спортивна школа «Столиця Спорт» намагалась незаконно набути право користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , номер ділянки 66:438, де розташована водно-спортивна база «Імпульс», шляхом подання на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань освіти, науки, сім`ї, молоді та спорту проекту рішення Київської міської рад «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДЮСШ «Столиця-Спорт» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування будівель і споруд дитячо-юнацької спортивної школи. Однак на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань освіти, науки, сім`ї, молоді та спорту, яке відбулось 08.09.2016 року, протокол № 18, зазначено, що враховуючи звернення ДП «Квант» про те, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 була відведена підприємству для влаштування водно-спортивної бази, проект рішення ДЮСШ «Столиця-Спорт» було відхилено. Таким чином, з огляду на порушення відповідачем ОСОБА_1 низки норм цивільного законодавства, а також статті 61 ЗК України, статті 89 Водного кодексу України при самовільному будівництві та реєстрації права власності на спірний будинок, відповідачем ОСОБА_1 за власний рахунок має бути знесено спірне самочинно побудоване нерухоме майно, що також є складовою предмету спору.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.12.2018 року у справі № 755/18876/18 заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відносно житлового будинку площею 258,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.12.2018 року, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 20.03.2019 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 755/18876/18 за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_2 , «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця-Спорт», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Литвин Анастасії Сергіївни, третя особа: Державний концерн «Укроборонпром», про визнання протиправними дій нотаріуса, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та знесення самочинно збудованого нерухомого майна, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає положенню ч. 1 ст. 277 ЦПК України.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 755/18876/18 за касаційною скаргою «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця-Спорт» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11.12.2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20.03.2019 року.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року провадження у справі № 755/18876/18 за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_2 , «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця-Спорт», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Литвин Анастасії Сергіївни, третя особа: Державний концерн «Укроборонпром», про визнання протиправними дій нотаріуса, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та знесення самочинно збудованого нерухомого майна, - зупинено до касаційного перегляду рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/16890/17.
		 
		11.09.2019 року постановою Верховного Суду по цивільній справі № 755/16890/17, за позовною заявою Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державний концерн «Укроборонпром» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яка містить Окрему думку від 11.09.2019 року, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями в порядку статті 33 ЦПК України 03.10.2019 року головуючим суддею по справі № 755/16890/17 визначено суддю Галагана В.І.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2019 року прийнято до розгляду матеріали цивільної справи № 755/16890/17 за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державний концерн «Укроборонпром» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно; залучено «Дитячо-юнацьку спортивну школу «Столиця-Спорт» до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає положенню ч. 1 ст. 277 ЦПК України.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2019 року відновлено провадження у справі № 755/18876/18 за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_2 , «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця-Спорт», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Литвин Анастасії Сергіївни, третя особа: Державний концерн «Укроборонпром», про визнання протиправними дій нотаріуса, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та знесення самочинно збудованого нерухомого майна.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2019 року цивільну справу № 755/16890/17 за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Державний концерн «Укроборонпром», «Дитячо-юнацька спортивна школа «Столиця-Спорт», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, об`єднано в одне провадження із цивільною справою № 755/18876/18 за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_2 , «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця-Спорт», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Литвин Анастасії Сергіївни, третя особа: Державний концерн «Укроборонпром», про визнання протиправними дій нотаріуса, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та знесення самочинно збудованого нерухомого майна.Об`єднаній цивільній справі присвоєно № 755/16890/17.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2019 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення експертизи, подане в межах цивільної справи за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Державний концерн «Укроборонпром», «Дитячо-юнацька спортивна школа «Столиця-Спорт», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, та за об`єднаним позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_2 , «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця-Спорт», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Литвин Анастасії Сергіївни, третя особа: Державний концерн «Укроборонпром», про визнання протиправними дій нотаріуса, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та знесення самочинно збудованого нерухомого майна,- залишено без задоволення.
		 
		Відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , «Дитячо-юнацька спортивна школа «Столиця-Спорт», не подано суду відзив на позовну заяву, а третіми особами ДП «Укроборонпром», «Дитячо-юнацька спортивна школа «Столиця-Спорт» - письмових пояснень на позовну заяву у встановлений законом строк.
		 
		Відповідачем приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. у встановлений законом строк подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти вимоги позивача про визнання протиправними дій нотаріуса щодо державної реєстрації права власності від 24.04.2014 року за номером запису № 5448630 на об`єкт самочинного будівництва, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , вказуючи на відсутність з боку відповідача порушень закону під час вчинення нотаріальних дій щодо державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості. (справа № 755/18876/18 Том 1 а.с. 123-126)
		 
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
		 
		Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		 
		Відповідно до пункту другого частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України). 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного Кодексу України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 
		 
		Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом.
		 
		Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч.1 та ч.4 ст. 334 Цивільного кодексу України).
		 
		Як убачається з матеріалів справи, згідно Статуту Державного підприємства ДП «Квант» у новій редакції, ДП «Квант» є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та переданим в управління Державного концерну «Укроборонпром». Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с. 78-79 зв.).
		 
		Відповідно довідки ДП «Квант», наказом Міністерства радіоелектронної промисловості № 160сс від 24.03.1966 організація «Поштова скринька 24» перейменована в Київський науково-дослідний інститут радіоелектроніки. Наказом Міністра суднобудівної промисловості СРСР № 0197 від 07.05.1973 р. Інституту присвоєна відкрита назва Науково-дослідний інститут «Квант».
		 
		Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 928 від 07.07.1964 відведено організації «Поштова скринька 24» п/с 24, правонаступником якої є ДП «Квант», земельну ділянку площею біля 1 га. на Трухановому острові в Подільському районі для влаштування водно-спортивної бази «Імпульс». (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с. 11)
		 
		Згідно Технічного звіту «Про встановлення зовнішніх меж землекористування» від 1994 року, Акту від 04.08.1994 року, земельна ділянка, відведена водно-спортивій базі «Імпульс» ДП «Квант», розташована в межах прибережної захисної смуги річки Десенка (Чорторій), що також підтверджується схемою планувальних обмежень та зон охорони об`єктів культурної спадщини, витягом служби містобудівного кадастру щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов провадження містобудівної діяльності, містобудівних умов та обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості, в тому числі викопіювання із містобудівної документації. (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с. 13-26, 32-33)
		 
		На балансі ДП «Науково-дослідного інституту «Квант» обліковується водно-спортивна база «Імпульс», яка розташована на земельній ділянці площею 1,24 га за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщений гостьовий будинок загальною площею 231,7 кв м. (літ. «А»). (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с. 31-33, 35)
		 
		За Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4771 від 21.12.2009 року, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву передано, а ТОВ «Каштанове місто» приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежилі приміщення водно-спортивної бази «Імпульс» загальною площею 231,7 кв.м., які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 та які перебувають на балансі ДП «Квант», яке відповідно до постанови КМУ від 06.04.2011 року № 374 «Про внесення змін до постанови КМУ від 29.12.2010 року № 1221» включено до складу ДК «Укроборонпром», є підприємством оборонно-промислового комплексу та має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. (справа № 755/18876/18 Том 1 а.с. 43-45)
		 
		За Договором про відшкодування витрат № 4771 КП від 21.12.2009 року, ДП «Квант» передає, а ТОВ «Каштанове місто» приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежилі приміщення водно-спортивної бази «Імпульс» загальною площею 231,7 кв.м., які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 та які перебувають на балансі ДП «Квант». (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с. 34, 35)
		 
		Згідно положення ч. 1 ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
		 
		Відповідно положень ч. 1 ст. 61; п. г) ч. 2 ст. 61 Земельного кодексу України  та ч. 1 ст. 89; п. 4) ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.  У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
		 
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2010 року у справі № 2-2502/1/2010 визнано за ОСОБА_1 право власності на двоповерховий житловий будинок, загальною площею 258,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , літ. «А» (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с. 7).
		 
		Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		 
		Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
		 
		За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2010 року у справі № 2-2502/1/2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 13.12.2013 року (індексний номер 9041359) здійснено реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відносно власника ОСОБА_1 (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с. 36 зв.)
		 
		За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.12.2013 року, реєстраційний номер № 4538, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 13.12.2013 року (індексний номер 9043778) здійснено перехід права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відносно нового власника ОСОБА_2 (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с. 36)
		 
		За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 23.04.2014 року, реєстраційний номер № 2752, укладеного між ОСОБА_2 та «Дитячо-юнацькою спортивною школою «Столиця Спорт», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 23.04.2014 року (індексний номер 12624363) здійснено перехід права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відносно нового власника «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця Спорт» (справа № 755/18876/18 Том 1 а.с. 36)
		 
		Листом від 22.08.2016 року № 170-838 ДП «Квант» звернулось до Київського міського голови із проханням призупинити дії «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця Спорт» щодо оформлення в користування земельної ділянки, кадастровий номер 66:438 по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування будівель і споруд дитячо-юнацької спортивної школи. (справа № 755/18876/18 Том 1 а.с. 53)
		 
		08.09.2016 року постійною комісією з питань освіти, науки, сім`ї, молоді та спорту (протокол засідання № 18), враховуючи звернення ДП «Квант», прийнято рішення про відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки «Дитячо-юнацькій спортивній школи «Столиця Спорт» на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування будівель і споруд дитячо-юнацької спортивної школи». (справа № 755/18876/18 Том 1 а.с. 54, 55, 56)
		 
		Згідно ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		 
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30.05.2017 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2010 року у справі № 2-2502/1/2010 в частині задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на двоповерховий житловий будинок, загальною площею 258,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , літ. «А», скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову про визнання права власності. (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с 8-10)
		 
		Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		 
		Так, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30.05.2017 року, що також підтверджується матеріалами справи, встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 збудований на земельній ділянці кадастровий номер 66:438, що належить на праві власності державі та знаходиться в користуванні ДП «Квант», будівництво проведене самовільно, дозволи на забудову та згоди місцевих органів влади і землекористувача щодо набуття права власності на вказане нерухоме майно ОСОБА_1 не надавалися, у технічному паспорті на будинок також вказано, що документи на відведення земельної ділянки не подані, об`єкт не прийнятий в експлуатацію, розпорядження про присвоєння поштової адреси в БТІ не подано, дозвільна документація на будівництво в БТІ не подана. (справа № 755/16890/17 Том 1 а.с. 8-10)
		 
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень» (у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Тобто, як убачається з вказаної норми, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності, тобто права, яке вже мало виникнути до її проведення.
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		 
		Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		 
		Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України,  правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.  Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
		 
		Як роз`яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, правочини, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначені статтею 228 ЦК, є такі, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України ); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.
		 
		Статтею 236 Цивільного кодексу України, визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
		 
		Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		 
		Крім того, у пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9 зауважено, що норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
		 
		Такий правовий висновок був покликаний врегулювати ситуацію, в якій майно вибувало з володіння власників внаслідок укладення недійсного правочину, вчиненого поза волею власника, оскільки у судовій практиці  мали місце справи, коли після укладення першого правочину, підстави для визнання якого недійсним, встановлювалися судами, набувач майна за цим правочином здійснював перепродаж спірного майна й такі наступні угоди були неодноразові.
		 
		З метою унеможливлення таких зловживань, коли власник майна був вимушений визнавати недійсними низку договорів, про які йому не завжди ставало вчасно відомо, судова практика пішла шляхом захисту прав власника не через визнання недійсними послідовно укладених договорів, а через механізм витребування майна у останнього набувача на підставі ст. 388 ЦК України.
		 
		Разом з тим, вказаний правовий висновок не містить заборони власнику земельної ділянки, на якій  розташований самочинно збудований сторонньою особою будинок та відчуження якого відбулося таким забудовником на підставі договору купівлі-продажу, звертатися до суду з позовом про визнання недійсним такого договору.
		 
		Судом встановлено, що предмет спору становлять вимоги позивача ДП «Квант» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.12.2013 року № 4538, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнання протиправними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. щодо державної реєстрації права власності від 24.04.2014 року за номером запису № 5448630 на об`єкт самочинного будівництва, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , на власника «Дитячо-юнацьку спортивну школу «Столиця Спорт»; скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно від 13.12.2013 року та державної реєстрації права власності від 24.04.2014 року за номером запису 5448630 щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; а також складовою предмету спору є вимоги позивача ДП «Квант» про зобов`язання ОСОБА_1 здійснити знесення за власний рахунок самочинно побудованого ним нерухомого майна - житлового будинку площею 258,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , вказуючи на порушення з боку відповідачів права позивача як єдиного законного користувача земельної ділянки прибережної захисної смуги, що є природоохоронною територією, на якій здійснено самочинне будівництво житлового будинку, право власності на який неодноразово зареєстровано на підставі рішення суду, що скасоване у встановленому законом порядку, та нікчемних договорів.
		 
		Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
		 
		Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		 
		Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись законодавством, діючим на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність правих підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.12.2013 року № 4538, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - оскільки судом встановлено, що оспорюваний правочин укладено щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , збудованого на земельній ділянці (кадастровий номер 66:438), яка належить на праві власності державі та знаходиться в користуванні ДП «Квант», шляхом проведення відповідачем ОСОБА_1 самочинного будівництва, без дозволу на забудову та згоди місцевих органів влади і землекористувача щодо набуття права власності на вказане рухоме майно, яке не прийнято в експлуатацію, та без присвоєння об`єкту поштової адреси, наслідком чого є рішення Апеляційного суду м. Києва від 30.05.2017 року про скасування права власності ОСОБА_1 на самочинно побудоване нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, оспорюваний правочин вчинено щодо об`єкту нерухомого майна, державна реєстрація права власності на який набута ОСОБА_1 без достатніх правих підстав, тому правочин щодо відчуження такого об`єкту нерухомого майна є нікчемним та визнання недійсним не вимагає.
		 
		Крім того, судом встановлено, що нікчемність оспорюваного правочину від 13.12.2013 року № 4538 полягає також у порушенні публічного порядку, оскільки такий правочин спрямований на незаконне користування земельною ділянкою державної власності прибережної захисної смуги, що є природоохоронною територією, об`єктом права власності українського народу, таким чином, посягаючи на суспільні, економічні та соціальні основи держави.
		 
		Разом з тим, ураховуючи положення пункту 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9 щодо відсутності правових підстав для визнання недійсним наступних правочинів, які були вчинені після недійсного правочину, щодо відчуження майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі, - суд дійшов висновку, що позивачем обрано правомірний спосіб відновлення порушеного права, шляхом скасування державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна від 23.04.2014 року, яку вчинено на підставі наступного договору купівлі-продажу від 23.04.2014 року № 2732, укладеного між ОСОБА_2 та «Дитячо-юнацькою спортивною школою «Столиця-Спорт» після укладення нікчемного договору купівлі-продажу від 13.12.2013 року № 4538, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		 
		Таким чином, встановивши нікчемність договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 13.12.2013 року № 4538 та від 23.04.2014 року № 2732, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. щодо самочинно побудованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , наявні правові підстави для скасування рішень про державну реєстрацію права власності на вказаний будинок від 13.12.2013 року та від 23.04.2014 року.
		 
		Крім того, в частині вимог позивача про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. щодо державної реєстрації права власності від 24.04.2014 року за номером запису № 5448630 на об`єкт самочинного будівництва, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , на власника «Дитячо-юнацьку спортивну школу «Столиця Спорт», суд вважає необхідним зазначити наступне.
		 
		Згідно із ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.
		 
		Державній реєстрації, відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
		 
		Відповідно до п.п. 1.1. Глави 2 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. У разі посвідчення правочинів щодо відчуження та застави нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, не подаються. Право власності на житловий будинок що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема рішенням суду.
		 
		Згідно п. 1.7. Глави 2 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, якщо з поданих нотаріусу документів випливає, що житловий будинок, будівля, споруда тощо збудовані (або будуються) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, нотаріус відмовляє в посвідченні договору відчуження житлового будинку та іншого нерухомого майна.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
		 
		За нормою ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», запис про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав.
		 
		З огляду на вищенаведені норми діючого законодавства, якими урегульовано вчинення нотаріальних дій, суд дійшов висновку про наявність в діях приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. порушень пункту 1.7 Глави 2 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, - оскільки під час посвідчення оспорюваного правочину щодо відчуження будинку за адресою: АДРЕСА_1 , нотаріус не звернула увагу на те, що житловий будинок збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, нотаріусом не ураховано, що технічний паспорт на будинок містить дані про те, що документи про відведення земельної ділянки в БТІ - не подані, об`єкт в експлуатацію - не прийнято, розпорядження про присвоєння поштової адреси будинку в БТІ - не подано, дозвільна документація в БТІ - не подана. Таким чином, нотаріус мала прийняти рішення про відмову у вчиненні оспорюваної нотаріальної дії. (справа № 755/18876/18 Том 1 а.с. 50)
		 
		В частині вимог позивача про зобов`язання ОСОБА_1 здійснити знесення за власний рахунок самочинно побудованого ним нерухомого майна - житлового будинку площею 258,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає необхідним зазначити наступне.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		 
		У своїй постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц Верховний Суд зазначив наступне. 
		 
		За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 373 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		 
		Згідно з частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України самочинно збудованим вважається об`єкт нерухомості, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		 
		Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
		 
		Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 Цивільного кодексу України).
		 
		З контексту частин третьої, четвертої статті 376 Цивільного кодексу України необхідно зробити висновок, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо дотримання цільового призначення земель, а й до випадків, коли відсутнє таке порушення, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить. Аналіз норм права, викладених у зазначених частинах статті 376 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником під уже збудоване нерухоме майно.
		 
		При цьому необхідно ураховувати положення частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, а саме: наявність в особи, яка здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил під час будівництва об`єкта.
		 
		Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15. (постанова Верховного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц)
		 
		З огляду на вищенаведені положення норм цивільного законодавства та, ураховуючи правові висновки Верховного Суду щодо аналізу правових підстав застосування положень статті 376 ЦК України, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача в частині зобов`язання відповідача ОСОБА_1 здійснити знесення за власний рахунок самочинно побудованого ним нерухомого майна - житлового будинку площею 258,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , - оскільки спірний житловий будинок побудовано відповідачем ОСОБА_1 без належних документів та на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети, що встановлено низкою судових рішень, тому вказаний об`єкт нерухомості є самочинним будівництвом, проти визнання права власності на який заперечено позивачем, як єдиним законним користувачем земельної ділянки, у межах якої здійснено досліджуване самочинне будівництво, ураховуючи, що таке самочинне будівництво порушує також і публічний порядок, з огляду на розташування самочинно збудованого об`єкту нерухомості на земельний ділянці державної власності, прибережної захисної смуги, що є природоохоронною територією, об`єктом права власності українського народу. 
		 
		Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Державний концерн «Укроборонпром», «Дитячо-юнацька спортивна школа «Столиця-Спорт», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, та за об`єднаним позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_2 , «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця-Спорт», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Литвин Анастасії Сергіївни, третя особа: Державний концерн «Укроборонпром», про визнання протиправними дій нотаріуса, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та знесення самочинно збудованого нерухомого майна - підлягає до часткового задоволення.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		 
		За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
		 
		Згідно ч. 1, 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий зір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		 
		Таким чином, ураховуючи часткове задоволення позову та задоволення заяви про забезпечення позову, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст., 10, 15, 24, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльно сті», постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, ст. 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України, ст.ст. 3, 6, 11, 13, 202, 203, 215, 228, 236, 321, 328, 334, 376, 655, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Державний концерн «Укроборонпром», «Дитячо-юнацька спортивна школа «Столиця-Спорт», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, та об`єднаний позов Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» до ОСОБА_2 , «Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця-Спорт», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Литвин Анастасії Сергіївни, третя особа: Державний концерн «Укроборонпром», про визнання протиправними дій нотаріуса, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та знесення самочинно збудованого нерухомого майна, - задовольнити частково.
		 
		Скасувати державну реєстрацію права власності від 13 грудня 2013 року за номером запису 3844057 на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 , проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасією Сергіївною на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, серія та номер: 4538 від 13.12.2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасією Сергіївною.
		 
		Визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасії Сергіївни щодо державної реєстрації права власності від 24.04.2014 року за номером запису № 5448630 на об`єкт самочинного будівництва, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , на власника «Дитячо-юнацьку спортивну школу «Столиця Спорт».
		 
		Скасувати державну реєстрацію права власності від 24 квітня 2014 року за номером запису 5448630 на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я «Дитячо-юнацька спортивна школа «Столиця-Спорт» (м . Київ, вул. Обухівська, б . 135 ), проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасією Сергіївною на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, серія та номер: 2732 від 23.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та «Дитячо-юнацькою спортивною школою «Столиця Спорт».
		 
		Зобов`язати ОСОБА_1 ( РНОКПП1706906915, АДРЕСА_6 ) за власний рахунок здійснити знесення самочинно побудованого ним нерухомого майна житлового будинку площею 258,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП1706906915, АДРЕСА_6 ) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» судовий збір у розмірі 2 782 (дві тисячі сімсот вісімдесят дві) гривні 25 копійок.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 ) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» судовий збір у розмірі 1 607 (одну тисячу шістсот сім) гривень 58 копійок.
		 
		Стягнути з приватного нотаріуса Литвин Анастасії Сергіївни (м. Київ, вул. Московська, 43/11) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» судовий збір у розмірі 807 (вісімсот сім) гривень 58 копійок.
		 
		Стягнути з«Дитячо-юнацької спортивної школи «Столиця-Спорт» (м. Київ, вул. Обухівська, 135, Код ЄДРПОУ 38997024) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» судовий збір у 807 (вісімсот сім) гривень 58 копійок.
		 
		В іншій частині позову відмовити.
		 
		Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. 
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення. 
		 
		Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
		 
		Повний текст рішення суду складено 03 грудня 2019 року.
		 
		Суддя:                                  В.І. Галаган

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...