Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/5912/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2019. Зареєстровано: 04.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2019.
Дата набрання законної сили: 25.11.2019
Номер судового провадження: 12814/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 листопада 2019 р.Справа № 520/5912/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Донець Л.О.,
		Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,
		за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 (головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., повний текст складено 23.08.19) по справі № 520/5912/19
		за позовом ОСОБА_1 
		до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області 
		про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
		ВСТАНОВИВ:
		12.06.2019, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держспоживслужби в Харківській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 12.04.2019 №135-к; поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Дворічанського районного управління відповідача.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі №520/6852/19.
		Визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 12.04.2019 №135-к «Про звільнення з займаної посади позивача».
		Поновлено позивача на посаді головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Дворічанського районного управління відповідача.
		Рішення в частині поновлення допущено до негайного виконання.
		Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач з 30.06.2017 року перебувала на посаді головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Дворічанського районного управління відповідача.
		14.08.2017 наказом відповідача №234-в «Про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку » позивач надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку терміном з 14.08.2017 по 19.06.2020 включно.
		12.04.2019 року наказом №135-к відповідача позивача звільнено.
		Суд першої інстанції, під час задоволення позову, дійшов до висновку, що притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення з підстав втрати ним права на державну службу є неспіврозмірним із сутністю, вчиненого позивачем правопорушення, яке полягає у несвоєчасному поданні шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		У відповідності до ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
		На підставі ч.3 ст.184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
		Згідно до ч.1 ст.83 Закону України «Про держану службу» державна служба припиняється: у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону); у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади"; з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).
		Підставою для звільнення позивача стало набрання законної сили рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 06.03.2019 по справі №618/189/19 про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та застосування до неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн, тобто за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення за п.3 ч.1 ст.84 Закону України «Про державну службу».
		За змістом наказу №234-в від 14.08.2017 відповідача «Про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» позивачу надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку терміном з 14.08.2017 по 19.06.2020 включно.
		З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про перебування позивача на час звільнення у відпустці по догляду за дитиною, тому й недопустимість вчинення такого звільнення.
		Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що в даному випадку звільнення відбулось у відповідності до норм Закону України «Про державну службу», та на відповідача, як на суб`єкта призначення покладений обов`язок звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, то колегія суддів зазначає на таке.
		У відповідності до п.3 ч.1, ч.2 ст.84 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для припинення державної служби у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є, зокрема, набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.
		У випадках, зазначених у пунктах 1-4, 6 частини першої цієї статті, суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пункті 5 частини першої цієї статті, - у порядку, визначеному статтею 32 цього Закону.
		Частина 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» каже, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
		У відповідності до ч.1,ч.2 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
		У разі вчинення від імені та в інтересах юридичної особи її уповноваженою особою злочину самостійно або у співучасті до юридичної особи у випадках, визначених Кримінальним кодексом України, застосовуються заходи кримінально-правового характеру.
		Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої набрало законної сили рішення суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, підлягає звільненню з посади в установленому законом порядку.
		Частина 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.
		Частина 4 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
		Частиною другою ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява №77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об`єднаного Королівства» (№ 1) («SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1)»), серія А, № 30, пункти 48-49; «Мелоун протии Об`єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), серія А, № 82, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), серія А, № 226-А, п. 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), серія А № 176-В, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).
		Пункт 8 ч.2 ст.2 КАС України каже, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
		З огляду на викладене, та на відсутність у доводах апеляційної скарги належних спростувань цього, колегія суддів вважає, що відповідач під час застосування вказаних норм чинного законодавства не здійснив дотримання наведених вище критеріїв.
		Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга  задоволенню.
		Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення  без змін.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року по справі № 520/5912/19 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя (підпис)Л.О. ДонецьСудді(підпис)  (підпис) М.І. Гуцал   А.П. Бенедик   Повний текст постанови складено 03.12.2019 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...