Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/12877/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: 14-502цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		20 листопада 2019 року
		м. Київ
		Справа № 201/12877/16
		Провадження № 14-502 цс 19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Пророка В. В.,
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
		розглянула справу за позовом Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» до ОСОБА_1  та Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» про відшкодування шкоди, грошових коштів та витрат
		за касаційною скаргою Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2017 року.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.      У вересні 2016 року Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» (далі - ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА») звернулось до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» (далі - ПрАТ «ЄСС») про відшкодування шкоди, грошових коштів та витрат.
		2.      Позовна заява мотивована тим, що 06 квітня 2016 року близько 13 год 20 хв ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ» і порушив правила дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку під час керування автомобілем, внаслідок чого здійснив дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП). ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнніДТПтапритягнутий до адміністративної відповідальності постановою суду.
		3.      Вказаними діями, пов`язаними з порушеннями правил дорожнього руху, позивачу завдано значну матеріальну шкоду в межах фактичних витрат на ремонтно-відновлювальні роботи з урахуванням зносу автомобіля. ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА»своєчасно звернулось до страховика цивільної відповідальності ОСОБА_1 - ПрАТ «ЄСС», однак відповідного відшкодування не отримало. Позивач наполягає на своєчасному відшкодуванні відповідної матеріальної шкоди в повному обсязі, вважає, що завданушкоду повинні відшкодовувати відповідачі в межах своєї відповідальності.
		4.      ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» просило стягнути зі страхової компанії несплачену матеріальну шкоду в межах ліміту відповідальності відповідно дополісу страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів  ОСОБА_1 з урахуванням передбачених законом витрат та судового збору, а з ОСОБА_1 - франшизу та решту витрат на ремонт пошкодженого автомобіля позивача (понад ліміт відповідальності страховика) і судовий збір.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		5.      Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 грудня 2016 року позовні вимоги позивача задоволені: з ПрАТ «ЄСС» на користь ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» стягнуті 49 000,00 грн в рахунок відшкодування відповідної шкоди та 689,00 грн витрат зі сплат судового збору, а всього - 49 689,00 грн; з ОСОБА_1 на користь ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» стягнуті 26 909,40 грн в рахунок відшкодування відповідної шкоди та 689,00 грн витрат зі сплат судового збору, а всього - 27 598,40 грн.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		6.      Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2017 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 грудня 2016 року скасоване в частині стягнення з ПрАТ «ЄСС» на користь ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» 49 000,00 грн в рахунок відшкодування відповідної шкоди та 689,00 грн витрат зі сплат судового збору, а всього - 49 689,00 грн, та провадження в частині відповідних позовних вимог ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» до ПрАТ «ЄСС» закрите.
		7.      Закриваючи провадження у справі в зазначеній частині, апеляційний суд виходив з того, що оскільки відповідні позовні вимоги випливають з відносин, які виникли між юридичними особами на підставі договору, то такі вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а провадження в цій частині підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПК України 2004 року).
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8.      28 квітня 2017 року ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) касаційну скаргу, вважаючи, що суд апеляційної інстанції прийняв судове рішення, неправильно застосувавши норми матеріального права та порушивши норми процесуального права. Позивач просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2017 року та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 грудня 2016 року.
		9.      Позивач вважає, що апеляційний суд не послався на належні норми законодавства, які б обґрунтовували його судове рішення. ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» зазначає, що воно зверталось з позовом до фізичної особи в межах цивільної юрисдикції, а ПрАТ «ЄСС» є співвідповідачем у цій справі на підставі договору страхування з  ОСОБА_1 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		10.   Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року за поданою касаційною скаргою відкрите касаційне провадження у справі. 04 травня 2018 року справа передана на розгляд Верховного суду.
		11.   Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		12.   Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05 вересня 2019 року справа прийнята для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		13.   Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		14.   Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України у чинній редакції (далі - ЦПК України) підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		15.   Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
		16.   Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України 2004 року, якою керувалися суди і яка була чинною на час ухвалення судових рішень, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. Аналогічна норма міститься й у статті 19 ЦПК України.
		17.   Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		18.   Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК України) у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 цього Кодексу).
		19.   Стаття 16 ЦПК України 2004 року не допускала об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Тобто цей припис унеможливлював розгляд в одному провадженні вимог, які за предметом належали до юрисдикції різних судів.
		20.   Разом із тим заявлена у цій справі позовна вимога про стягнення відшкодування заподіяної шкоди могла бути предметом окремого розгляду як у порядку цивільного, так і в порядку господарського судочинства, оскільки стаття 15 ЦПК України 2004 року та стаття 12 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами, не встановлювали відповідної заборони.
		21.   Зі змісту статті 15 ЦПК України 2004 року можна зробити висновок про можливість розгляду таких вимог саме у порядку цивільного судочинства.
		22.   Разом з тим, крім предметного критерію, для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний критерій.
		23.   ЦПК України 2004 року не містив обмежень щодо розгляду спорів з таким предметом залежно від суб`єктного складу учасників процесу.
		24.   Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
		25.   Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		26.   Вирішення за правилами господарського судочинства такого спору в частині позовних вимог до страховика, який є юридичною особою, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до фізичної особи, винною у настанні страхового випадку, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження того ж самого предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності.
		27.   Вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову.
		28.   Позовні вимоги у цій справі до фізичної особи, винної у настанні страхового випадку, і страховика-юридичної особи є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання їхніх зобов`язань з відшкодування шкоди, завданої потерпілій особі-позивачу. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом.
		29.   Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, заявлені до 15 грудня 2017 року, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.
		30.   Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір, ініційований у суді та розглянутий судом першої інстанції на підставі процесуальних норм, які діяли до 15 грудня 2017 року, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, тому помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до страховика, який є юридичною особою.
		31.   Таким чином, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог позивача до страховика - ПрАТ «ЄСС», суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що цей спір повинен бути віднесений до компетенції адміністративних або господарських судів. А отже цей спір повинен бути розглянутий за правилами цивільного судочинства.
		32.   Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
		33.   За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).
		34.   Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником, зокрема, відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).
		35.   Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них згідно з пунктом 9 частини першої вказаної статті належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		36.   Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		37.   Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування (частини перша і друга статті 985 Цивільного кодексу України).
		38.   Суд першої інстанції розглянув позов за правилами цивільного судочинства, задовольнивши вимоги позивача. Натомість, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі в частині відповідних позовних вимог ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» до ПрАТ «ЄСС», оскільки спір виник між юридичними особами.
		39.   Позивачем у справі є юридична особа, а відповідачами - юридична особа-страховик і фізична особа.
		40.   Проте, поряд з предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний критерій.
		41.   Стаття 1 ГПК України в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, обмежувала участь фізичних осіб у господарському судочинстві окремими категоріями спорів, до яких не було віднесено спори щодо стягнення страхового відшкодування.
		42.   Натомість, ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, не передбачав обмежень щодо розгляду спорів з таким предметом залежно від суб`єктного складу учасників процесу.
		43.   Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).
		44.   Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 32 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).
		45.   У позовній заяві позивач пред`явив вимогу щодо стягнення відшкодування з обох відповідачів - особи, відповідальність якої застрахована, та її страховика - за правилами цивільного судочинства. Позивач стверджував, що обов`язки відповідачів виникли з однієї підстави (настання страхового випадку), і тому просив стягнути відшкодування і з ОСОБА_1 , і з ПрАТ «ЄСС».
		46.   Правом на визначення предмета, підстав позову та відповідачів розпоряджається позивач. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком, який виконує суд під час розгляду справи.
		47.   Законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, передбачало право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання.
		48.   У цій справі позовні вимоги є пов`язаними та мають розглядатися в одному провадженні, оскільки висновки суду щодо позовної вимоги до відповідача-фізичної особи, винної у настанні страхового випадку, залежать від висновків суду щодо позовної вимоги до відповідача-страховика особи, винної у настанні страхового випадку. Питання про відповідальність кожного з відповідачів має бути вирішене, зокрема, залежно від положень дійсного полісу страхування, яким було застраховано майно, шкода якому була заподіяна, зокрема ліміту відповідальності страховика за завдану майну шкоду.
		49.   Якщо однією зі сторін справи (відповідачем) є фізична особа, а позовні вимоги випливають з однієї підстави-юридичного факту до двох відповідачів, одним з яких є юридична особа, то такий спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства з підстав такого суб`єктного складу сторін.
		50.   Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованим висновок апеляційного суду про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до страховика-юридичної особи (схожих висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (провадження № 14-386 цс 18) та від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178 цс 18).
		51.   Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали суду апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на постанови суду апеляційної інстанції.
		52.   Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		53.   Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		54.   Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
		55.   З огляду на викладені вище мотиви Велика Палата Верховного Суду вважає касаційну скаргу обґрунтованою, а ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2017 року такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства та підлягає скасуванню, а справа направлена до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Щодо судових витрат
		56.   З огляду на висновок стосовно суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.
		Керуючись частиною першою статті 400, частиною другою статті 389, частиною третьою статті 406, пунктом 2 частини першої статті 409, частинами четвертою та шостою статті 411, статтями 416, 418, 419ЦПК України,Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1.     Касаційну скаргу Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» задовольнити частково.
		2.     Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2017 року скасувати, а справу в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» направити до Дніпровського апеляційного суду для продовження розгляду.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  В. В. ПророкСудді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко Т. О. Анцупова В. С. Князєв С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко М. І. Гриців Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік О. С. Золотніков О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...