Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/7812/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення чинних на транспорті правил.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2019. Зареєстровано: 05.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2019.
Дата набрання законної сили: 04.06.2020
Номер судового провадження: 1-кп/199/29/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017040030002112

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 199/7812/17
		(1-кп/199/29/19) 
		ВИРОК 
		іменем України
		2019 року грудня місяця 03 дня м. Дніпро 
		Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		номер кримінальногопровадження уЄдиному реєстрідосудових розслідувань№12017040030002112 від 17.07.2017, відносно: 
		ОСОБА_3 , який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, громадянина України, українця, з середньою освітою, закінчив «Середню загальноосвітню школу № 26», не одруженого, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 291 КК України, -
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		потерпілої   ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_7 ,
		захисника  ОСОБА_8 ,
		педагогів  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-
		ВСТАНОВИВ:
		16.07.2017 близько 18-30 години неповнолітній велосипедист ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,керуючи велосипедом,який згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху України є транспортним засобом, що призводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому та згідно п. 6.7 цих Правил, водії велосипедів повинні виконувати вимоги інших пунктів Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам розділу 6 Правил дорожнього руху, рухався по пішохідному тротуару пр. Мануйлівського з боку вул. Каруни в напрямку пр. Слобожанському в м. Дніпро.
		Під час руху неповнолітній ОСОБА_3 , порушуючи чинні на транспорті правила, що убезпечують рух, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, грубо порушуючи п. 6.6 Правил дорожнього руху України, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і мав їх передбачити, незважаючи на заборону здійснював рух на велосипеді по пішохідному тротуару пр. Мануйлівського з боку вул. Каруни в напрямку пр. Слобожанського в м. Дніпро, внаслідок чого, в районі будинку № 3 пр. Мануйлівського, скоїв наїзд передньою частиною керованого ним велосипеду на пішохода ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалась по пішохідному тротуару у зустрічному йому напрямку, в результаті чого пішохід ОСОБА_11 впала на асфальтобетонне покриття пішохідного тротуару пр. Мануйлівського в м. Дніпро. 
		У зв`язку з грубим порушенням чинних на транспортні правил, що убезпечують рух, пішоходу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок наїзду на неї велосипеда, під керуванням велосипедиста ОСОБА_3 , спричинено тілесні ушкодження: тяжка черепно-мозкова травма, забій головного мозку ІІІ ступеня, гостра субдуральна гематома в правій скронево-тім`яній ділянці, субарахноїдальний крововилив лівої півкулі мозку, дислокація мозку вліво, переломи кісток черепа  скроневої та тім`яної кісток зліва (перелом лівої тім`яної кістки переходить на ліву скроневу кістку, переходить на пірамідку лівої скроневої кістки), очничної частини лобної кістки зліва та справа, від яких лінії переломів переходять на решітчасту кістку, крововиливи в м`яких покривних тканинах голови з внутрішньої сторони: в лівій скронево-тім`яно-потиличній, правій скронево-тім`яній ділянках, синці повік усіх очей, лівої вушної раковини, забійна рана на нижній частині лівої вушної раковини, садно в лівій тім`яній ділянці, крововиливи в м`які тканини міжлопаткової та крижової ділянок тулуба (відповідно 148 см та 96 см), місцеві переломи 5-7 ребер зліва по задньо-пахвовій лінії з крововиливами в навколишні тканини, синці на молочних залозах, садно грудної клітини зліва, забій лівого колінного суглобу з набряком м`яких тканин та крововиливом у порожнину суглобу (100 мл).
		Сукупність тілесних ушкоджень в області голови та обличчя, що призвели до розвитку тяжкої черепно-мозкової травми та настання смерті ОСОБА_11 , за критерієм небезпеки для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що відповідає п. 2.1.3. «б, в» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
		Причиною смерті ОСОБА_11 є тяжка черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під та над оболонку мозку, забій речовини головного мозку, які ускладнились дислокацією головного мозку.
		Встановлені тілесні ушкодження (в області голови, тулуба, лівої нижньої кінцівки) виникли за механізмом дорожньо-транспортної події від 16.07.2017, який складався з двох фаз: І  первинний контакт з транспортним засобом, ІІ  падіння на тверду поверхню, удар об поверхню внаслідок приданого тілу прискорення травмуючими предметами (велосипед та водій велосипеда).
		Порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух виразилися в тому, що велосипедист ОСОБА_3 , керуючи велосипедом, не виконав вимоги п. 6.6 (в) Правил дорожнього руху України, який наголошує: - п. 6.6 Велосипедисту забороняється: в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих),- невиконання якого знаходяться в причинному зв`язку з наслідками, що настали.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_3 своєї вини не визнав, і суду пояснив, що 16.07.2017 ввечері вирішив покататись не велосипеді. Їхав по тротуару зі сторони магазину «АТБ» та паралельно автозаправки «Нефтек» в звичайному темпі, не швидко, 15-20 км/год. Велосипед гірський, чорний з білими полосами, із шинами та швидкостями. Потерпіла йшла попереду лівіше, ближче до будинку паралельно нього, а він їхав правіше. Там був поворот та поглиблення. Він їхав, а потерпіла проходила біля люку, дивилась вниз на дорогу. Потім вона змінила напрямок руху, зробивши кілька кроків в ліво, він підстрибнув сантиметрів на 30, та вони вдарились. Він вдарився головою об неї та вони впали. Він впав з велосипедом на право, а куди впала потерпіла, він не пам`ятає. Він намагався привезти її до тями, але не міг, вона була без свідомості. Людей поряд не було, він кричав, щоб хтось підійшов та допоміг. Перша прийшла жінка, а потім ще люди підходили. Потерпілій ставало гірше, в неї йшла кров з вух, її довелось повернути. Не пам`ятає, чи торкався він потерпілої, але пам`ятає, що остання була в критичному стані. Він викликав швидку, ще і інші люди дзвонили в швидку. Коли дзвонив в швидку, він повідомив, що збив жінку на тротуарі. Після зустрівся із батьком та ОСОБА_12 , разом поїхали до лікарні ОСОБА_13 . Він не знає, де залишився велосипед. Він не завжди їде по тротуару, але саме в той час був перекритий ОСОБА_14 , йому було лячно їхати з машинами, ще там на дорозі були бугри. Розуміє, що їхати по тротуару в його віці не можна. Він не спеціально наїхав на потерпілу. На місті пригоди він робив фотографії на свій мобільний телефон, які долучили до справи. В тому, що трапилась, винна сама жінка, оскільки вона змінили траєкторію руху, але не заперечує, що це саме він на неї наїхав, вона впала через зіткнення із ним.
		З врахуванням не визнання обвинуваченим  ОСОБА_3 своєї вини, суд приходить до висновку про доведеність вини  ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за обставин, викладених у вироку, яка повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
		Показами потерпілої  ОСОБА_5 , якає матір`юзагиблої ОСОБА_11 ,яка судупояснила,що ОСОБА_11 працювала вперукарні,розташованій ум.Дніпро напр.Воронцова (Мануйлівський),№7. Донька16.07.2017йшла попішохідній дорозібіля самогобудинку іїї навелосипеді збивпідліток,внаслідок чогоу донькибула розбитаголова тавтрачено багатокрові,про цеїй повідомилипрацівники «Швидкоїдопомоги»,які удоччиній сумцізнайшли мобільнийтелефон ідокументи тазателефонували їйіз ОСОБА_15 телефону.Коли вонаприїхала дореанімації улікарню ім.Мечникова,до донькиїї невпустили,дали списокнеобхідних ліків.Оксана знаходиласяпід апаратомштучного дихання.У приймальномувідділенні воназалишила номерсвого мобільноготелефону навипадок,якщо винуватецьзахоче знею зв`язатися.17.07.2017вранці улікарні їйдали щеодин списокнеобхідних ліків.Кожен деньна 2000.00грн.Коли їїпустили додоньки,вона побачила,що у ОСОБА_16 головазабинтована,синець нагрудній клітині,багато трубокв тілі,з якихтекла кров.Наступного дня вонапоїхала намісце пригоди,розвішувала всюдиоголошення.Люди відкликнулисяі розповіли,як всевідбулося.Цим свідкамвона давалателефон слідчого,аби вониз нимзв`язалися,оскільки самазі свідкамивона немогла говоритичерез поганесамопочуття черезстан їїдоньки.Коли вонаходила намісці вчиненнянаїзду наїї доньку,однолітки ОСОБА_3 ,які просилине називатиїхні прізвищ,сказали їйпро те,що ОСОБА_17 постійно влаштовувавна велосипедігонки потротуарам ірозважався такимчином,аби пішоходирозбігалися відйого велосипеда.Тому,це бувне випадковийнаїзд.На місцепригоди вонаходила кожногодня,слідчому далакоординати людей,які булисвідками,аби їхдопитали.17.07.2017після обідуїй зателефонувавчоловік,назвавшись батьком ОСОБА_3 ,сказав щойого синзбив їїдоньку.Коли вонизустрілися із ОСОБА_18 і йогодружиною, ОСОБА_19 запитавпро станїї доньки,яка перебувалав комі. ОСОБА_19 неповірив лікарям,які непустили йогоподивитися настан ОСОБА_16 ,і запропонувавсвого лікаря.Вона просила ОСОБА_19 спастиїї донькуі датигрошові коштизадля цього,але тойвідповів,що покине маєконсультації йогоневропатолога,він нічогоне надасть.Вона ОСОБА_20 далакопії медичноїкартки донькиі 18.07.2017у другійполовині днязателефонував ОСОБА_21 ,який повідомив,що висновокнейрохірурга готовий,і згіднонього у ОСОБА_16 відкритачерепно-мозковатравма,крововилив,пневмоторакс легенів,перелом ребер,лівого коліна. ОСОБА_21 перерахував 1900.00гривень і2000.00гривень,а післясмерті  ОСОБА_16 ,зателефонував іповідомив,що можедопомогти поховатиїї доньку.Коли вонаприїхала долікарні,лікар повідомивпро смерть ОСОБА_16 . ОСОБА_22 оплатив копачамяму нацвинтарі ісказав,що більшенічого платитине буде,у ньогосин «малолєтка»і йомунічого незагрожує.Включив записі підзапис сказав,що відшкодуєвсі затрати,а коливиключив записсказав,що сплатить500.00грн.і більшенічого недасть.На їїтелефонні дзвінкибільше невідповідав.Вонапред`явила документальнопідтверджений чекамицивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Від порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3 загибла її донька, яка була молодою, здоровою людиною. Він винен в її смерті, але перекладає свою провину на її доньку;
		Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що 16.07.2017 хоча вона і не бачила момент самого наїзду на потерпілу, але коли вона переходила вулицю навпроти будинку №3 по пр. Воронцова ( Мануйлівському) у місті Дніпро, почула крик «Допоможіть!!». Побачила хлопця, який кричав : «Допоможіть, я жінку збив!». Поодаль від хлопця на відстані близько півметра від будинку, як «солдатик», поперек тротуару лежала бліда ОСОБА_16 , однією ногою на передньому колесі велосипеду, який лежав біля дороги. Велосипед не чіпали. ОСОБА_16 трохи дихала, але начебто як кров`ю задихалась. Вони їй голову набік повернули. Із рота ОСОБА_16 пішла кров. Вона сказала ОСОБА_3 викликати швидку, при цьому вказавши місце ДТП біля заправки. Підбіг якийсь хлопець і викликав швидку. Мимо проїхала швидка, але хоча хлопець і побіг за машиною швидкою та не зупинилася. До них підійшли чоловік і жінка, яка накричала на винуватця події і пішла з того місця. До місця ДТП підходили сімейна пара, вони пішли. Ще підходив хлопець і жінка із собакою. Якийсь хлопець також викликав швидку. Вона на місці пригоди перебувала близько 10 хвилин, прохала ОСОБА_3 сфотографувати місце пригоди, але зробив він це чи ні вона не бачила. Більше велосипедистів на місці ДТП не було. Вона просила винуватця ДТП зателефонувати батькам, але той сильно перелякався, перебував у шоковому стані, ходив «туди-сюди». Під час того, як телефонували до швидкої, говорили, що відбулося ДТП, але поліцейських не було. Вона відвела онуку додому і хвилин через 10 повернулася, то нікого вже не було. Під час слідчого експерименту на місці ДТП вона бачила люк, що був розташований збоку від голови , ноги ближче до проїзної частини. Потерпіла лежала навскоси, трохи перпендикулярно;
		Показами свідка ОСОБА_24 , який суду пояснив, що 16.07.2017 у неділю, він по тротуару йшов зі сторони зупинки АТБ у бік зупинки «Маріупольська», коли попереду себе метрів за 70 почув крик хлопця: «Допоможіть!». Коли підняв голову, то побачив, що ОСОБА_3 стоїть, а жінка лежить на землі біля люка головою у напрямку до будинку, а ногами у напрямку до дороги. Велосипед лежав поруч, описати його детально він не може, тому що він на нього не звертав уваги, оскільки вся увага була прикута до потерпілої. Підбігли люди близько 5-6 чоловік, серед яких була жінка, яка знала потерпілу. Повз також проходили перехожі. У ОСОБА_3 спитала про те, що відбулося і він відповів: «Я збив жінку». Хлопець викликав швидку, при цьому сказав по мобільному телефону, що він збив жінку і назвав адресу. Вони повернули голову потерпілої, оскільки вона захлиналася кров`ю, а з потилиці йшла густа кров. Коли прийшла мати ОСОБА_3 , за 5 хвилин приїхала швидка, їй запропонували поїхати у лікарню разом із потерпілою, але вона відмовилася і сказала, що зачекає чоловіка і разом із ним поїде до лікарні. Коли потерпілу загружали до машини швидкої, вона була у свідомості. Після того, як потерпілу забрала швидка, він також пішов з місця пригоди. Через пару тижнів після подій, він проходив мимо місця ДТП і побачив, що жінка  свідок там щось малювала. Коли він поцікавився про долю потерпілої, то від слідчого він дізнався, що потерпіла загинула, а хлопець переховується. Його запросили як свідка, він дав покази про те, що бачив, а під час проведення слідчого експерименту намалював схему ДТП, при цьому за участі понятих йому роз`яснили його права. Після складання протоколу, він його перечитав, там було все вірно зазначено і цей документ він підписав; 
		Показами свідка ОСОБА_25 , яка суду пояснила, що вона працювала лікарем на швидкій. Їм надійшов виклик та вони поїхали на пр. Воронцова ( Мануйлівський) у м. Дніпро, де побачили жінку, яка лежала на асфальті, із носа та вух якої йшла кров, вона перебувала у тяжкому стані. Лежала головою у напрямку проспекту «Правди», посередині паралельно дороги. Поруч було багато людей, які говорили, що жінку збив велосипедист, який також був поруч. Це був обвинувачений ОСОБА_3 , який бігав і хапався за обличчя, його одяг вона вже не пам`ятає. Велосипед великий «Горний» стояв у кутку біля стіни будинку. Вони надали їй першу медичну допомогу та відвезли до лікарні ім. Мечнікова. Разом із ними до лікарні просилася поїхати мати обвинуваченого, але її не взяли, так як не мали права. Але їй повідомили куди вони повезли потерпілу;
		Показами свідка  ОСОБА_26 , який суду повідомив, що точного числа він не пам`ятає, коли до швидкої допомоги надійшов виклик, що на початку проспекту Воронцова ( Мануйлівський) у м. Дніпро збили жінку. Вони приїхали за викликом, побачили жінку на тротуарі у крайнє важкому стані, якій поставили крапельницю та відвезли до лікарні ім. Мечнікова. Поруч було багато людей, близько 15 осіб. У якому напрямку головою лежала потерпіла він не пам`ятає. Якась жінка намагалася сісти до швидкої, говорила, що вона мати хлопця, який збив цю жінку, але вони її не взяли. Велосипедиста він не бачив, займався потерпілою, яка була без свідомості, у неї було пошкоджено весь череп; 
		Показами свідка ОСОБА_27 , яка суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 є її рідним сином, який проживає окремо від неї із її колишнім чоловіком. Безпосереднім свідком подій вона не була. Проте, що сталося вона дізналася через декілька тижнів, їй зателефонувала вчителька сина і сказала, що до школи приходив слідчий. Коли вона зателефонувала чоловікові і синові, тоді й дізналася, що коли син катався на велосипеді збив на смерть жінку. Більш детальну інформацію їй не надавали. Матеріальної допомоги потерпілій вона не надавала через відсутність можливості;
		Показами свідка ОСОБА_28 , яка суду пояснила, що влітку вона гуляла із собакою, коли почула крик хлопця : «Допоможіть!!!» . Вона побачила хлопця, який наразі є обвинуваченим, та запитала у нього проте, що відбулося. Він їй сказав, що збив жінку. Вона хлопцеві порадила викликати швидку допомогу. Інші люди, що були поруч, також почали телефонувати до швидкої. У потерпілій вона впізнала жінку на ім`я ОСОБА_16 , яка була її перукарем. Оксана без тями лежала на тротуарі, на розі будинку, у напрямку головою до будинку. У неї із рота йшла кровава піна, багато крові, тому вони трохи повернули їй голову. Велосипед хлопця лежав на землі. Одна машина швидкої допомоги, що проїзджала повз них, не зупинилася. Вона також зателефонувала до швидкої, потім побігла до перукарні, де працювала ОСОБА_16 , і розповіла про те, що відбулося. Коли вона повернулася до місця події, ОСОБА_16 вже забрала швидка. Хлопця запитували чи телефонував він батькам. Він комусь телефонував і щось фотографував, але що вона не бачила; 
		Показами свідка ОСОБА_29 , яка суду пояснила, що під час перебування у відпустці, її запросив слідчий для складання характеристики ОСОБА_30 , пояснивши, що останній збив людину. ОСОБА_17 у класі неконфліктний, з приводу того, що відбулося хвилювався. Вона намагалася з`ясувати, що насправді відбулося і їй пояснили, що ОСОБА_17 виїхав на велосипеді і відбулася така подія. Батьки ОСОБА_17 мешкають окремо один від одного, мати приходила до школи цікавилася сином. Вона, як вчитель, перед канікулами просила дітей дотримуватися правил безпеки;
		Показами свідка ОСОБА_31 , яка суду пояснила, що у 2017 році в липні місяці вона встала біля магазину АТБ, пройшла мимо нього та будинку культури, і неквапливо йшла по пр. Воронцова ( Мануйлівському) у м. Дніпро у напрямку Нового Мосту. Назустріч по тротуару, також не кваплячись, йшла жінка віком 35-40 років, на плечі у неї висіла гарна шкіряна сумка. Можливо у руці був пакет. Вилетів велосипедист, який їхав досить швидко і врізався прямо в цю жінку. Потім велосипедист голосно кричав. Мабуть намагався викликати швидку. До потерпілої, яка лежала на землі і у якої голова була у калюжі крові, вона не підходила, тому що підійшли інші люди, серед яких була жінка із собакою, чоловік та ще близько 6 людей. Потерпілій начебто перевернули голову. Велосипедиста вона не розглядувала, можливо він був у велотреках та футболці червоного/рожевого кольору. Колір волосся  темний. При ній швидка не приїздила. Вона перейшла через дорогу метрів через 5-10 та пішла назад до зупинки. Увечері їй зателефонувала знайома і розповіла, що вона гуляла із дитиною, коли до неї підійшла незнайома жінка і почала розпитувати про ці всі події. Потім вона сама зв`язалася із цією жінкою, а згодом її викликав слідчий. Коли вона відтворювала подробиці події під час слідчої дії були поняті- чоловік та жінка, яка додатково вказала, що її чоловік з балкону був свідком подій; 
		Показами свідка ОСОБА_32 , який суду пояснив, що він є чоловіком загиблої ОСОБА_11 , з якою вони «душа в душу» прожили 19 років, дітей не було. Про те, що відбулося, йому повідомила теща ОСОБА_5 . Коли побачив дружину у реанімації, у неї був дуже тяжкий стан здоров`я. Лікар повідомив, що у неї 96% мозку пошкоджено. Подробиці загибелі ОСОБА_16 йому не відомі, відомо лише те, що її збив 16-річний велосипедист на смерть. Батьки обвинуваченого з ним не зв`язувалися, вони спілкувалися із тещею ОСОБА_5 , яка йому повідомила, що вони частково оплатили лікування. Із дружиною вони не весь час проживали разом, оскільки він доглядав свою матір. Пам`ятник на могилі дружини ставив ОСОБА_33 - дядько його дружини, поминального обіду на 9 та 40 днів не було. Через відсутність грошових коштів лікарі просили відключити апарат штучного дихання;
		Свідок ОСОБА_34  суду пояснила, що вона очевидцем події не була, надала характеристику ОСОБА_3 , вказавши, що він на обліку у школі не перебуває, зауважень щодо поведінки не має;
		Показами свідка ОСОБА_35 , яка суду повідомила, що ОСОБА_3 є сином її цивільного чоловіка ОСОБА_7 . В день події ОСОБА_17 вийшов прогулятися. Через 15 хвилин зателефонував і попросив прийти на пр.Воронцова ( Мануйлівський) навпроти «АЗС Neftek». Він сказав, що набрав батька, але той був десь далеко. Коли вона йшла по вул. Ясельній, то оглядовість була необмеженою. Вона побачила швидку і групу переляканих людей. На асфальті вона побачила кров. ОСОБА_17 також був переляканий. ОСОБА_36 жінка сказала, щоб вона дізналася куди їде швидка. Але їй не повідомили куди поїхала швидка, оскільки вона не родичка потерпілої. Коли швидка поїхала, на місці пригоди залишилися 2-3 молодих хлопця і жінка, яка із нею говорила «з напором». Говорила, що вона співробітниця потерпілої і просила залишити їй номер телефона, що вона і зробила. Всі розійшлися. Відразу приїхав її чоловік ОСОБА_19 і вони поїхали до лікарні ім. Мечникова, де їм сказали, що дійсно жінку привезли, але більше нічого не відомо. Їм порекомендували поїхати на вул. Космічну, здати тест на алкоголь, що вони і зробили. Коли вони повернулися до лікарні ім. Мечникова, лікар їм повідомив, що їх допомога не потрібна, порекомендував приїхати вранці і поговорити із лікарем реанімації. Вони, повертаючись додому, зрозуміли, що забули велосипед. Коли приїхали на місце, то велосипеду там не було. Вранці також не знайшли. Зі слів ОСОБА_17 їй відомо, що він їхав з боку АТБ по пр. Воронцова ( Мануйлівський), ближче до бордюру, жінка йшла ліворуч і неочікувано змінила траєкторію руху, перемістившись ліворуч і він не встиг нічого зробити, наїхав на жінку. Вранці наступного дня вони поїхали до лікарні, де лікар дав їм телефон матері потерпілої, яка сказала їм, що ситуація досить важка і попросила 20000.00 Євро до вечора і тоді вона не буде порушувати кримінальну справу. Вони готові були допомогти. Мати потерпілої дала номер картки на ім`я чоловіка « ОСОБА_37 ». Вони здійснили переказ на 2000.00 грн., це вартість ліків на добу, як сказав лікар. ОСОБА_7 перераховував. Скільки днів він перераховував вона не пам`ятає, десь 4-5 днів, тобто кожного дня, поки жінка була жива. Вони шукали лікарів, аби допомогти. Коли знайшли лікаря, той сказав, що їй не допомогти. Після смерті потерпілої чоловік спілкувався із матір`ю загиблої, давав грошові кошти, стільки скільки вона говорила. У середині вересня ОСОБА_7 сказав, що потерпіла вимагала у них гроші, а якщо вони не дадуть, то вона знайде свідка, який надасть потрібні свідчення. У жовтні місяці у вечері приблизно з 23-00 години до 04.00 години ранку наступного дня у них у квартирі було проведено обшук, під час проведення якого вилучили гаджети, як її так і сина, які наразі не повернуті; 
		Показами свідка  ОСОБА_38 , який суду пояснив, що із загиблою ОСОБА_39 у нього були добрі відносини, він часто приїздив до неї на роботу у перукарню. Коли дізнався про ДТП, приїхав до неї на роботу, перепитував, не міг повірити. У лікарні його до ОСОБА_16 не пустили. Похованням його племінниці ОСОБА_16 , займалася його сестра ОСОБА_5 , тобто сплачувала всі затрати пов`язані із похованням: 2 машини "Спринтер", обід, «копачі», яма. Сестра говорила, що послуги «копачів» їй оплатили, а все інше вона сама оплачувала, а також витрати на 9 та 40 днів. Пам`ятник також вона оплачувала, загальна сума йому не відома. Вони допомагали їй, разом із сином возили, де було потрібно, давали гроші. Сестра йому телефонувала і говорила, що потрібно платити. Він на поховання спізнився, а на поминальному обіді, який відбувався на 12 кварталі у приватному секторі, було більше 15 осіб, можливо 20, люди підходили. На 9 днів було близько 30 осіб, на 40 днів також був поминальний обід;
		 
		Показами судово-медичного експерта ОСОБА_40 , який в судовому засіданні підтримав висновки експертиз, які він робив та суду пояснив, що він робив розтин трупу ОСОБА_11 , в результаті чого склав висновок експерта №1481 від 24.07.2017, тому що на той момент в 2017 році вони складали висновок експерта, а вже з 2018 перейшли до акту розтину трупу. На основі висновку експерта №1481 від 24.07.2017 він робив подальші експертизи №1481/93-е від 31.07.2017 та №1481/121-е від 25.09.2017, які призначались постановою слідчого, в яких він не зазначав дослідницьку частину, оскільки вона вже містилась у висновку №1481від 24.07.2017;
		 
		Протоколом оглядумісця дорожньо-транспортноїпригоди від18.07.2017 за адресою: м. Дніпро, пр.Воронцова ( Мануйлівський) № 3, схемою до протоколу та фото-таблицею до нього, згідно якого : елементи вулиці, дороги тротуар, проїздна частина- горизонтальна ділянка, вид та стан покриття (на момент ДТП та під час огляду)- асфальтобетонне, сухе, наявність нерівностей та пошкоджень дорожнього покриття - не виявлено, дорожне покриття загальною шириною 6,7м тротуар, до проїзної частини примикають: бардюрний камінь, далі за тротуаром-узбіччям розташовано: будівлі міського типу, було виявлено плями бурого кольору 0,7х0,4;
		 
		Розміщенням об`явпро розшуксвідків наІнтернет порталі  у м. Дніпро велосипедист збив на смерть пішохода 16.07.2017 приблизно о 18-30 годині на пр. Воронцова (Мануйлівський) в районі будинку № 3 в м. Дніпро;
		 
		Довідкою №1262від 16.07.2017 виданоюКЗ ДОКЛім.Мечнікова проте,що вприймально-діагностичномувідділенні 16.07.2017о 19-10годині ОСОБА_11 ,1974року народження,була наданамедична допомогаз приводу:ТЗЧМТ,УГМ,Субдуральної гематомиправоруч САК,перелому основизводу черепа; 
		Лікарським свідоцтвом про смерть №1481 від 21.07.2017, відповідно до якого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла внаслідок набряку головного мозку, переломів кісток основи та склепіння черепа, відкритої черепно-мозкової травми. Пішохід травмований при зіткненні з велосипедом, пр.Воронцовав в м. Дніпро, ДТП;
		Протоколом проведенняслідчого експериментувід 27.07.2017 та фототаблицєю до нього за участі свідка ОСОБА_28 , яка відтворила обставини події та пояснила розташування потерпілої, велосипедиста і велосипеду після зіткнення. Потерпіла лежала головою до кута будинку АДРЕСА_2 ;
		Протоколом проведенняслідчого експериментувід 27.07.2017та фото-таблицеюдо нього за участі свідка ОСОБА_41 , яка вказала напрямок руху ОСОБА_11 16.07.2017 приблизно о 18-30 годині по пр. Воронцова в м. Дніпро; 
		Протоколом проведенняслідчого експериментувід 03.08.2017,схемою тафото-таблицеюдо нього за участі свідка ОСОБА_23 , яка відтворила обставини події та пояснила розташування потерпілої, велосипедиста і велосипеду після зіткнення. Потерпіла лежала головою до кута будинку АДРЕСА_2 ;
		Протоколом проведенняслідчого експериментувід 05.08.2017із схемоюта фото-таблицеюдо нього за участі свідка ОСОБА_24 , який відтворив обставини події та пояснив розташування потерпілої, велосипедиста і велосипеду після зіткнення. Під час проведення даної слідчої дії були проведені всі необхідні виміри. При цьому свідок вказав на те, що зможе впізнати велосипедиста;
		Протоколом проведенняслідчого експериментувід 05.10.2017із схемоюта фото-таблицеюдо нього за участі свідка ОСОБА_31 , яка в присутності понятих вказала місце наїзду велосипедиста на пішохода, та траєкторію руху пішохода та велосипеда;
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2017, під час проведення якого ОСОБА_24 у присутності понятих на фото під №3 впізнав велосипедиста, відносно якого він давав покази як свідок. На фото під №3 зображений ОСОБА_3 ;
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2017, під час проведення якого ОСОБА_24 у присутності понятих, на фото під №2 впізнав жінку, яка представилася матір`ю велосипедиста на місці пригоди. На фото під №2 зображена ОСОБА_42 ;
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2017, під час проведення якого ОСОБА_23 у присутності понятих, на фото під №1 впізнала велосипедиста, відносно якого вона давала покази як свідок. На фото під №1 зображений ОСОБА_3 ;
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.08.2017, під час проведення якого ОСОБА_5 у присутності понятих, на фото під №4 впізнала жінку, із якою вона зустрічалася у лікарні ім. Мечнікова та яка представилася мачухою неповнолітнього велосипедиста, який збив її доньку. На фото під №4 зображена ОСОБА_42 ;
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.08.2017, під час проведення якого ОСОБА_28 у присутності понятих, на фото під №2 впізнала велосипедиста, відносно якого вона давала покази як свідок. На фото під №2 зображений ОСОБА_3 ;
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.08.2017, під час проведення якого ОСОБА_28 у присутності понятих, на фото під №3 впізнала жінку, яка є матір`ю велосипедиста, відносно якого вона давала покази. На фото під №3 зображена ОСОБА_42 ;
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 08.08.2017, під час проведення якого ОСОБА_25 у присутності понятих, на фото під №3 впізнав особу, відносно якого він давав покази як свідок. На фото під №3 зображений ОСОБА_3 ;
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.08.2017, під час проведення якого ОСОБА_25 у присутності понятих, на фото під №3 впізнала жінку, відносно якої він давав покази. На фото під №3 зображена ОСОБА_42 ;
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 08.08.2017, під час проведення якого ОСОБА_31 у присутності понятих, на фото під №4 впізнала велосипедиста, який велосипедом скоїв наїзд на жінку пішохода. На фото під №4 зображений ОСОБА_3 .
		Листом КЗ«Обласний центрекстреної медичноїдопомоги тамедицини катастроф»ДОР» від 09.08.2017 щодо виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги з приводу дорожньо-транспортної пригоди за адресою: м. Дніпро, пр. Мануйлівський №3: виклик був здійснений 16.07.2017 о 18:34:44 з номера телефону: НОМЕР_1 , заявник-велосипедист; виклик був здійснений 16.07.2017 о 18:35:53 з номера телефону НОМЕР_2 , заявник- зазначено номер телефону. Виїзд здійснено на перше звернення.
		Речовими доказами, а саме: Карткою виїзду швидкої медичної допомоги №1201, абонента який викликав № НОМЕР_3 , Карткою виїзду швидкої медичної допомоги №1199, абонента який викликав № НОМЕР_4 , карткою виїзду швидкої медичної допомоги з переліком даних постраждалої ОСОБА_11 , два аудіо записи виклику абонентами № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 на магнітному оптичному диску «DVD  R Arena», які були переглянуті безпосередньо в судовому засіданні.
		Протоколом перегляду оптичного диску з аудіозаписом, відповідно доякого за участі понятих проводився огляд магнітного оптичного диску «DVD  R Arena» з аудіо записами виклику абонентами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 . Абонент НОМЕР_1 на аудіозапису повідомив, що збив жінку і у неї кров з носу, збив на велосипеді і що це біло ДТП на пр. Воронцова, 3. Абонент 050-086-86-00 повідомив, що в жінки розбита голова та у неї з уха іде кров, швидка потрібна негайно на пр. Воронцова, 3, оскільки у жінки сильна кровотеча.
		Висновком експерта за результатами проведення судової авто технічної експертизи № 3874-17 від 25.09.2017, відповідно до якого в заданій дорожній обстановці дії велосипедиста ОСОБА_3 регламентувались вимогами п.6.6 «в» Правил Дорожнього руху України, у відповідності до яких йому заборонялось здійснювати рух на велосипеді по тротуару. В заданій дорожній обстановці дії велосипедиста ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.6.6 «в» Правил Дорожнього руху України та знаходились у причинному зв`язку з виникненням ДТП.
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 15.08.2017 зі схемою та фототаблицею, відповідно доякого за участі понятих, статиста та судово-медичного експерта ОСОБА_40 , який під час проведення експерименту пояснив, що не виключена можливість отримання тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_11 за вказаних умов травмування; велосипед в момент контактування з потерпілою міг розташовуватись стосовно лівої частини її тіла; дані ушкодження найвірогідніше виникли за рахунок великої швидкості травмуючого засобу пересування;
		Висновком експерта № 6/10.1/825 від 29.09.2017,згідно якогов данійдорожній обстановцівелосипедист ОСОБА_3 повинен бувдіяти відповіднодо вимог п.6.6«в» ПравилДорожнього рухуУкраїни.При заданомумеханізмові пригодидля оцінкивідповідності (невідповідності)дій велосипедиста ОСОБА_3 вимогам п.6.6«в» ПДРта наявністюпричинного зв`язкуз невідповідністюйого дійвимогам ПДРта скоєннямДТП непотрібно застосуванняспеціальних технічнихпізнань,тому удорожньо-транспортнійситуації,що склалася,оцінити діївелосипедиста ОСОБА_3 органи розслідування(суду)можуть самостійностосовно дорозділу 6Правил дорожньогоруху.Для оцінкидій пішоходівне потрібнозастосування спеціальнихтехнічних пізнань,тому удорожньо-транспортнійситуації щосклалася,оцінити діїпішохода ОСОБА_11 органи розслідуванняможуть самостійностосовно дорозділу 4Правил дорожньогоруху. 
		Висновкомкомісійної судовоїтранспортно-трасологічноїта автотехнічної експертизи№ 26221/6563 від29.03.2019, згідно якого в даній дорожній ситуації велосипедист ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.6.6 ( п/п «в») Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній обстановці технічна можливість уникнення ДТП з боку велосипедиста ОСОБА_3 , визначалася виконанням ним вимог п.6.6 (п/п «в») Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. У випадку, що розглядається, дії велосипедиста ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.6.6 ( п/п «в») Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням ДТП. 
		Висновком комісійної судово-медичноїекспертизи №141від 29.08.2019, відповідно до якого комісією експертів встановлені тілесні ушкодження у ОСОБА_11 : тяжка черепно-мозкова травма, забій головного мозку III ступеня, гостра субдуральна гематома в правій скронево-тім`яній ділянці, субарахноїдальний крововилив лівої півкулі мозку, дислокація мозку вліво, переломи кісток черепа - скроневої та тім`яної кісток зліва (перелом лівої тім`яної кістки переходить на ліву скроневу кістку, переходить на пірамідку лівої скроневої кістки), очничної частини лобної кістки зліва та справа від яких лінії переломів переходять на решітчасту кістку, крововиливи в м`яких покривних тканинах голови з внутрішньої сторони: в лівій скронево-тім`яно-потиличній, правій скронево- тім`яній ділянках, синці повік обох очей, лівої вушної раковини, забійна рана на нижній частині лівої вушної раковини, садно в лівій тім`яній ділянці, крововиливи в м`які тканини міжлопаткової та крижової ділянок тулуба (відповідно 148 см та 96 см), місцеві переломи 5-7 ребер зліва по задньо- пахвовій лінії з крововиливами в навколишні тканини, синці на молочних залозах, садно грудної клітини зліва, забій лівого колінного суглобу з набряком м`яких тканин та крововиливом у порожнину суглобу (100 мл).
		Встановлені тілесні ушкодження виникли від травматичної дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючи частини рухомого транспортного засобу(велосипеда) та його водія. Локалізація та характер тілесних ушкоджень, а саме забій, гемартроз лівого колінного суглобу, закрита травма грудної клітини зліва з місцевими переломами 5-7 ребер по задньо-пахвовій лінії, наявність переломів тім`яної та скроневої кісток зліва, забійна рана нижнього полюсу лівої вушної раковини дають можливість комісії експертів прийти до висновку, що місцем первинного контакту була ліва бокова поверхня тулубу, голови, лівої нижньої кінцівки. Після контакту з транспортним засобом відбулося падіння та удар передньою поверхнею тулубу та голови о тверде покриття, що підтверджується характером переломів кісток черепу в лобній області, наявністю синців передньої поверхні грудної клітини. Тілесні ушкодження спричинені незадовго до надходження в лікувальній заклад, тобто 16.07.2017, можливо о 1820- 1830 годині.
		Сукупність тілесних ушкоджень в області голови та обличчя, що призвели до розвитку тяжкої черепно-мозкової травми та настання смерті ОСОБА_11 , за критерієм небезпеки для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що відповідає п. 2.1.3. «б, в» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, №6
		Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 4983 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» смерть ОСОБА_11 констатована ІНФОРМАЦІЯ_4 о 0430 годині.
		Причиною смерті гр. ОСОБА_11 є тяжка черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під та над оболонками мозку, забій речовини головного мозку, які ускладнились дислокацією головного мозку.
		Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 4983 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» у ОСОБА_11 проводився забір крові для дослідження на наявність алкоголю (флакон №75), результати дослідження в наданих матеріалах справи та в медичній документації відсутні.
		Враховуючи наявність встановлених тілесних ушкоджень, рівень їх розташування від поверхні ґрунту (від лівого колінного суглобу до рівня лівої вушної раковини), комісія експертів приходить до висновку, що в момент первинного контакту з транспортним засобом ОСОБА_11 знаходилась у вертикальному положенні та звернута лівою половиною голови, грудної клітини, лівою нижньою кінцівкою до травмуючих предметів (велосипед та водій велосипеда).
		По встановленим тілесним ушкодженням об`єктивних судово-медичних даних, які б дозволили визначити положення ОСОБА_11 (стояла чи рухалась), немає.
		Встановлені тілесні ушкодження (в області голови, тулуба, лівої нижньої кінцівки) виникли за механізмом дорожньо-транспортної події від 16.07.2017 року, який складався з двох фаз: I    - первинний контакт з транспортним засобом; II- падіння на тверду поверхню, удар об поверхню внаслідок приданого тілу прискорення травмуючими предметами (велосипед та водій велосипеда);
		Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
		Умисні діїобвинуваченого ОСОБА_3   правильно кваліфіковані за ст. 291 КК України як такі, що виразилися у порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, які спричинили загибель потерпілої ОСОБА_11 .
		Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаних у суді свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_28 , ОСОБА_24 , ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_32 у суду немає.
		Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.
		Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Однією із загальних засад кримінального провадження є визначена п.16 ч.1 ст.7 КПК України безпосередність дослідження доказів, що означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису, тощо. При цьому безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити та перевірити їх ( як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їхню оцінку за критеріями, визначеними у ч.1 ст.94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		З огляду на це доводи захисника в частині визнання недопустимими показів свідка ОСОБА_31 та протоколу проведення слідчого експерименту за її участі є безпідставними, оскільки суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_3 не лише з урахуванням показів даного свідка, яка безпосередньо судом попереджалася про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КПК України та давала покази під присягу, а у сукупності з іншими доказами, які є належними, допустимими та узгоджуються між собою і не суперечать один одному, та жодних сумнівів у суду не викликають. При цьому, відповідно до дослідницької частини висновку комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехничної експертизи № 26221/6563 від 29.03.2019 незалежно від показів свідків ( відносно взаємного зближення велосипедиста з пішоходом), єдиний є факт наїзду велосипедиста на пішохода під час руху обох по тротуару. За таких умов незалежно від конкретизації першої стадії механізму ДТП  стадії зближення пішохода з велосипедистом, в даній дорожній ситуації велосипедист ОСОБА_3 повинен був відмовитися від руху по тротуару, з метою не створення небезпечної обстановки пішоходу ОСОБА_11 .
		Сторони кримінального провадження згідно ст.22 КПК України мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		При розгляді даного кримінального провадження, суд, реалізуючи положення ст.22 КПК України, забезпечив здійснення учасниками кримінального провадження їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямував судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження.
		Відповідно до припису ч.4 ст.95 КПК України, суд при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 обґрунтовував свої висновки на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
		З огляду на вищевказане, сторона захисту, в свою чергу, не надала суду доказів щодо перебування свідка ОСОБА_31 у будь-якій залежності від представника потерпілої ОСОБА_5  ОСОБА_6 , так і в родинних зв`язках з останнім. При цьому, суд ще раз наголошує, що свідок ОСОБА_31 попереджалася судом про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України і давала свої покази під присягою, тому підстав ставити її покази під сумнів, вважати неправильними, у суду не має.
		Що стосується доводів сторони захисту щодо відсутності повноважень у прокурора ОСОБА_4 на здійснення процесуального керівництва по даному кримінальному провадженню, то доводи сторони захисту в цій частині спростовуються наявним в матеріалах справи Витягом з ЄРДР № 12017040030002112 від 17.07.2017, який складено із дотриманням вимог розділу 4 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру матеріалів досудових розслідувань, що затверджений Наказом Генеральної прокуратури 06.04.2016 № 139. Так, у вказаному Витягу включена інформація і щодо прокурора (прокурорів), який (які) здійснює (ють) процесуальне керівництво, а саме: ОСОБА_4 та інші, що спростовує доводи захисника та свідчить про тлумачення захистом норм КПК України вибірково на свій лад. Крім вказаного, доводи сторони захисту в цій частині спростовуються і долученою до матеріалів справи постановою про визначення групи прокурорів від 09.10.2017, яка вказує на те, що ОСОБА_4 входила до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017040030002112 від 17.07.2017.
		Також, суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності формулювання обвинувачення по обвинувальному акту зі зміненим обвинуваченням прокурором в порядку ст.338 КПК України у кримінальному проваджені за фактом вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України від 08.11.2019, вважає їх неспроможними та такими, що не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки стороною обвинувачення викладено фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими та сформульовано обвинувачення в такій редакції, яка на його думку є належною та відповідною положенням закону України про кримінальну відповідальність.
		Крім того, у випадку ухвалення вироку, за змістом ч.3 ст.374 КПК України суд самостійно формулює обвинувачення, яке визнає доведеним або зазначає обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недопустимим. Разом з тим, суд відповідно до ч.1 ст. 368 КПК України вирішує, серед іншого, і такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закона України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Окрім цього, прокурор відповідно до ст.338 КПК України вправі змінити обвинувачення, дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити і складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обгрунтування прийнятого рішення і тому під час судового розгляду прокурор скористався своїм правом, передбаченим КПК України, та змінив обвинувачення, не порушив вимог ст.291КПК України.
		В той же час, суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо визнання певних доказів у справі недопустимими.
		Так, внутрішнє переконання суду при оцінці доказів повинно ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності. При цьому не повинна мати місце наперед визначена упередженість, тенденційність при оцінці доказів, безпідставне відкидання доказів, які свідчать про невинуватість особи.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах).
		Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому КПК України,. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Судом встановлено, що на підставі слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_43 без зазначення дати постанови була призначена судово-медична експертиза за фактом смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за висновками якої встановлена причина смерті останньої, не зважаючи на те, що кримінального провадження у Соборному ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області не знаходилось, відомості в ЄРДР Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області не вносились, тому у слідчого були відсутні повноваження на призначення експертизи.
		В той же час відомості про злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, були внесені до ЄРДР 17.07.2017 о 09-40 годині слідчим Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_44 , про що свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017040030002112.
		Докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, коли їх збирання й закріплення відбулося з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
		Отже, умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.
		У зв`язку з цим слід враховувати практику Європейського суду з прав людини, який у рішеннях у справах «Балицький проти України» (остаточне від 03.02.2012), «Тейксейра де Кастро проти Португалії» ( від 9.06.1998), «Шабельник проти України» (від 19.02.2009) застосував різновид доктрини «плодів отруєного дерева», яка полягає в тому, що коли визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими. 
		На підставі того, що висновок судово-медичного експерта № 1481 від 24.07.2017 було складено на підставі постанови слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_43 без зазначення дати постанови та слідчим, у якого були відсутні на це повноваження, тобто не уповноваженою на це особою, тобто з істотними порушенням вимог КПК України, суд визнає даний висновок експерта не допустимим доказом та не може внаслідок цього прийняти як допустимі докази похідні від цієї слідчої дії докази.
		Зокрема, суд не може прийняти як допустимі докази висновок експерта № 1481/93-Е від 31.07.2017 та № 1481/121-Е від 25.09.2017, якими встановлені тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_11 , ступінь їх тяжкості, час та причина смерті ОСОБА_11 , положення, в якому знаходилась ОСОБА_11 в момент спричинення їй тілесних ушкоджень, виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 у результаті контактування з потерпілою велосипедиста на рухомому велосипеді, перебування травмуючого потерпілу предмету у момент контактування, можливе спричинення ушкоджень голови у потерпілої в результаті наїзду велосипедом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
		Згідно з п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 242 КПК України прокурор зобов`язаний забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті, встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, тому прокурор на підставі ч. 1 ст. 332 КПК України з урахуванням вимог Закону під час судового розгляду і звернулась до суду з клопотанням про призначення повторної судово-медичної експертизи, яка ухвалою суду від 05.08.2019 і була призначена.
		Таким, чином, оскільки прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, він і скористався своїм правом порушити перед судом клопотання про призначення вищезазначеної експертизи. У свою чергу висновки проведеної експертизи стали підставою, з огляду на приписи ст.ст. 337-338 КПК України, для зміни прокурором обсягу обвинувачення та викладу нових фактичних обставин в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 . 
		Суд критично оцінює доводи захисника щодо визнання висновку комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехничної експертизи № 26221/6563 від 29.03.2019 недопустимим доказом, так як на думку захисника тільки висновок експерта ОСОБА_45 є законним і вірним, та вважає ці доводи безпідставними, оскільки з метою перевірки доводів сторони захисту, яка відкинула висновки експертів № 3874-17 від 25.09.2017 та № 6/10.1/825 від 29.09.2017 та наполягала на достовірності висновку експерта, проведеного за власної ініціативи судовим експертом ОСОБА_46 , судом дійсно було призначено комісійну судову транспортно-трасологічну та автотехничну експертизу, виконання якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. На виконання ухвали суду від 07.11.2018 за результатами проведення комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехничної експертизи було складено 29.03.2019 висновок експерта № 26221/6563, за результатами якої в даній дорожній ситуації велосипедист ОСОБА_3 , повинен був діяти у відповідності з вимогами п.6.6 (п/п «в») Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній обстановці технічна можливість уникнення ДТП з боку велосипедиста ОСОБА_3 визначалася виконанням ним вимог п.6.6 (п/п «в») Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. У випадку, що розглядається, дії велосипедиста ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.6.6 (п/п «в») Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням ДТП. Тобто, незалежно від показань свідків (відносно взаємного зближення велосипедиста з пішоходом),єдиним є факт наїзду велосипедиста на пішохода під час руху обох по тротуару. За таких умов, незалежно від конкретизації першої стадії механізму ДТП  стадії зближення пішохода з велосипедистом, в даній дорожній ситуації велосипедист ОСОБА_3 повинен був відмовитися від руху по тротуару, з метою не створення небезпечної обстановки пішоходу ОСОБА_11 . Висновок даної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехничної експертизи підтверджує і висновки двох попередніх експертиз № 3874-17 від 25.09.2017 та №6/10.1/825 від 29.09.2017. Висновок експерта ОСОБА_45 спростовується трьома наявними в матеріалах справи висновками експертиз, дві із яких були проведені до висновку експерта ОСОБА_45 , а комісійна судова транспортно-трасологічна та автотехнична експертиза проведена із врахуванням експертиз, проведених органами досудового слідства, експертом сторони захисту та всіх матеріалів кримінального провадження, які в повному обсязі направлялися до експертної установи. 
		Таким чином, перевіряючи доводи сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 , суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення стороною захисту норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиничних непрямих доказів. При цьому, вказані учасники провадження, оцінюють і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
		Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу інкримінованого йому злочину, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
		Наявна у кримінальному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення злочину, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину надала суду можливість поставити обвинувальний вирок за наслідками розгляду кримінального провадження, а доводи сторони захисту щодо неспроможності обвинувачення, висунутого ОСОБА_3 , про порушення норм кримінального, кримінально-процесуального законодавства України, суд належним чином перевірив та встановив, що зазначені доводи судом розцінюються лише як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності ОСОБА_3 .
		Потерпіла ОСОБА_5 заявила цивільний позов до ОСОБА_7 та ОСОБА_27 , як законних представників неповнолітнього ОСОБА_3 , у якому просила стягнути на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 49 236.00 гривень, що складаються із витрат пов`язаних із перебуванням її доньки у лікарні, витрат на поховання та витрат на правову допомогу. Крім вказаного потерпіла просила стягнути солідарно з відповідачів на її користь відшкодування спричиненої моральної шкоди у зв`язку зі смертю її доньки ОСОБА_11 300000.00 гривень.
		Представник потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просив задовольнити цивільний позов в повному обсязі.
		Прокурор просила задовольнити позов потерпілої ОСОБА_5 частково: матеріальну шкоду на суму 29899,65 гривень, моральну шкоду на суму 300000,00 гривень.
		ОСОБА_3 , законні представники ОСОБА_7 , ОСОБА_27 позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 не визнали в повному обсязі.
		Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_7 , ОСОБА_27 матеріальної шкоди в сумі 49236,00 гривень та моральної шкоди в сумі 300000,00 гривень підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
		Згідно ст.1180 ЦК України шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.
		У разі досягнення особою, яка завдала шкоду, повноліття, обов`язок її батьків (усиновлювачів) або піклувальника відшкодувати шкоду припиняється, навіть якщо до цього моменту шкода не була відшкодована ними в повному обсязі.
		Таким чином, оскільки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) досяг повноліття, спричинена шкода потерпілій ОСОБА_5 підлягає відшкодуванню саме ОСОБА_3 .
		Відповідно до статті 3 Конституції України, Людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Закон України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України ( ст. 53 Закону).
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Позовні вимоги про стягнення майнової шкоди на користь потерпілої ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню в сумі 11941.85 гривень, які документально ( копії платіжних документів) підтверджені та становлять витрати на лікування під час перебування ОСОБА_11 в лікарні їм. Мечникова до часу її смерті та поховання (спорудження надгробного пам`ятника ) потерпілої ОСОБА_11 . В іншій частині матеріального позову ОСОБА_5 щодо відшкодування витрат на лікування та поховання ОСОБА_11 слід відмовити, оскільки ці вимоги не підтверджені належними документальними доказами, а саме платіжними документами, чеками, розрахунками, а мають тільки перелік, власноручні записи витрат, які понесла ОСОБА_5 . 
		Статтею 1201 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. 
		Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування на її користь матеріальної шкоди щодо стягнення витрат на поминальні обіди, оскільки зі змісту абзаців 8, 9 та 10 статті другої Закону України «Про поховання та похоронну справу» випливає, що церемонія поховання та церемонія поминання є зовсім різними поняттями. Виходячи з визначення поняття поховання, до витрат на поховання можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, що також викладено у Постанові Верховного Суду від 27.03.18 (Справа № 496/1117/15-к), в якій зазначено, що витрати на поминальні обіди не відносяться до витрат, пов`язаних із похованням. 
		Разом з наведеним, не підлягають задоволенню вимоги потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування витрат на правову допомогу що становлять 10000,00 гривень, оскільки суду не надано, з урахуванням приписів ч.2 ст.30Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність», доказів на підтвердження виконання послуг, перелік складових наданих послуг, розрахунок вартості складових наданих відповідних послуг. 
		Так, право на правову допомогу в Україні гарантованостаттею 59 Конституції України.
		За приписами ст.118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.
		Відповідно дочастини 2 статті 120КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
		При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
		Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
		Судом встановлено, що позивачем та його представником не надано належних доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу. Так, договір про надання правової допомоги укладений між потерпілою ОСОБА_5 і адвокатом ОСОБА_6 всупереч вимогам ч.2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» не містить Порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати. Крім вказаного, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, суду не надано платіжні документи про оплату таких послуг, а саме квитанції до прибуткового касового ордера чи/або платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, натомість самим захисником видана Довідка, видача якої Законом не регламентовано. Разом з наведеним, суду не надано і акт приймання-передачі наданих послуг.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року, справа № 372/1010/16-ц провадження № 61-3416 св 18.
		Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода, виходячи з п. 1 і п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Суд приходить до висновку, що в результаті смерті ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_5 була спричинена моральна шкода, яка, виходячи з п. 1) ч. 2 ст. 23 ЦК України, полягає у душевних стражданнях, які потерпіла зазнала у зв`язку з моральними стражданнями у зв`язку зі смертю своєї доньки, яка підлягає відшкодуванню обвинуваченим ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 1167, 1187 ЦК України. 
		Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. 
		Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Фізична особа, дією або бездіяльністю якої порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язана вчинити необхідні дії для його негайного відновлення (ч. 1 ст. 276 ЦК України). Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не учиняються, суд може постановити рішення про відновлення порушеного права, а також про відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням (ч. 2 ст. 276, ст. 280 ЦК України).
		Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.
		За таких обставин, враховуючи роз`яснення, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, враховуючи характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесла потерпіла після смерті доньки, їх тривалість, ґрунтуючись на принципах розумності та справедливості, вважає суму 300000.00 заявлену потерпілою ОСОБА_5 завищеною, тому в якості компенсації моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 підлягає стягненню сума в розмірі 250000.00 гривень, у якості відшкодування моральної шкоди. При визначенні саме такої суми моральної шкоди суд також враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив необережний злочин у неповнолітньому віці. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
		Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, який скоєно з необережності, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до середньої тяжкості злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав, вчинив кримінальне правопорушення в неповнолітньому віці, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання та навчання у середній школі характеризується позитивно.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, суд відносить вчинення злочину неповнолітнім. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити покарання у виді позбавлення волі та застосування Закон України «Про амністію у 2016 році» для обвинуваченого, його законного представника та захисника, які просили виправдати обвинуваченого, а якщо суд не дійде до такого висновку, то застосувати також Закон України «Про амністію у 2016 році», позицію потерпілої, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують йому покарання, дані про його особу, та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 291 КК України з застосуванням Закона України «Про амністію у 2016 році».
		При цьому, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України від 01.10.1996, № 392/96-ВР "Про застосування амністії в Україні", установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання. Так, відповідно до пункту «а» ст. 1 Закону України за №1810 від 22.12.2016 «Про амністію у 2016 році», що набрав чинності 07.09.2017, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили:
		-    які на момент вчинення злочину були неповнолітніми;
		З огляду на вказане, та враховуючи думку всіх учасників процесу, відсутність застережень вказаних у ст. 9 Закону України «Про застосування амністії у 2016 році, та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі пункту «а» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», що набрав чинності 07.09.2017, так як обвинувачений на момент вчинення злочину був неповнолітнім.
		За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 належить стягнути витрати пов`язані із проведенням експертиз: висновок №6/10.1/825 від 29.09.2017 в сумі 395.48 гривень, висновок №3874-17 від 25.09.2017 в сумі 792.00 гривень, висновок № 26221/6563 від 29.03.2019 в сумі 7693,00 гривні.
		Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,- 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 291 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки - на підставі пункту «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
		Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11941,85 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди 250000,00 гривень, а всього 261941, 85 гривень. 
		В іншій частині позову  відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_3 витрати, пов`язані із проведенням експертиз: висновок №6/10.1/825 від 29.09.2017 в сумі 395,48 гривень, висновок №3874-17 від 25.09.2017 в сумі 792,00 гривень, висновок № 26221/6563 від 29.03.2019 в сумі 7693,00 гривні. 
		Запобіжний захід ОСОБА_3 , обраний ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.10.2017, у виді особистого зобов`язання  скасувати.
		Арешт,накладений ухвалоюБабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від20.10.2017на ноутбукDellсерії 12128543534,мобільний телефонАйфон Model:A1778  FCC IDBCG E 3091A IC579C-E3091A, мобільний телефон Meizu голубого кольору, IPAD IMEI НОМЕР_5 , Ipad № GCGV9EEBHLFD в чохлі чорного кольору, дисковий накопичувач (дисководу) Western Digital 500 Gb, серії S/N:WKAYU 4332276, флеш накопичувач Data Traveler 1 Gb серії: 072407, мобільний телефон Meizu сірого кольору, мобільний телефон Моторола ІМЕІ: НОМЕР_6 , флеш накопичувач Transcend 2Gb D33193, флеш накопичувач SP 32 Gb D ЗЗВ29, Adata с008/16 Gb №1303709637016G, карта пам`яті SP 16 Gb НС 10, флеш пам`ять 8Gb Toshiba 1231128a006eard01s, мобільний телефон Nokia червоного кольору, ноутбук Аser модель 5530 в сумці тканевій чорного кольору Asus, фотокопію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_11  скасувати.
		Речові докази:
		-картку виїзду швидкої медичної допомоги №1201, абонента який викликав № НОМЕР_3 , Картку виїзду швидкої медичної допомоги №1199, абонента який викликав № НОМЕР_4 , картку виїзду швидкої медичної допомоги з переліком даних постраждалої Щепетової, два аудіо запису виклику абонентами № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , на магнітному оптичному диску та оптичний диск «DVD  R Arena» з аудіо розмовою про відшкодування завданої шкоди  зберігати в матеріалах кримінального провадження; 
		-ноутбук Dellсерії 12128543534,мобільний телефонАйфон Model:A1778  FCC IDBCG E 3091A IC579C-E3091A, мобільний телефон Meizu голубого кольору, IPAD IMEI НОМЕР_5 , Ipad № GCGV9EEBHLFD в чохлі чорного кольору  повернути за належністю ОСОБА_47 
		-дисковий накопичувач (дисководу) Western Digital 500 Gb, серії S/N:WKAYU 4332276, флеш накопичувач Data Traveler 1 Gb серії: 072407, мобільний телефон Meizu сірого кольору, мобільний телефон Моторола ІМЕІ: НОМЕР_6 , флеш накопичувач Transcend 2Gb D33193, флеш накопичувач SP 32 Gb D ЗЗВ29, Adata с008/16 Gb №1303709637016G, карта пам`яті SP 16 Gb НС 10, флеш пам`ять 8Gb Toshiba 1231128a006eard01s, мобільний телефон Nokia червоного кольору, ноутбук Аser модель 5530 в сумці тканевій чорного кольору Asus  повернути за належністю ОСОБА_7 
		-фотокопія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_11  знищити.
		На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Суддя                                 ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		03.12.2019

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...