Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 130/1058/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2019.
Дата набрання законної сили: 25.11.2019
Номер судового провадження: 61-23789ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 130/1058/16
		 
		провадження № 61-23789 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати                      Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),          Журавель В. І., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 09 грудня 2016 року в складі колегії суддів Оніщука В. В., Копаничук С. Г., Нікушина В. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 189 084,08 грн заборгованості, з яких 80 470 грн позики, 89 321,7 грн процентів за користування позикою з 19 березня 2011 року по квітень 2014 року, 16 803,38 грн інфляційних збитків, 2 489,5 грн 3 % річних.
		 
		На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 03 липня 2008 року він надав у борг під відсотки ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 10 000 грн та 2 700 доларів США, що еквівалентно 20 250 грн за офіційним курсом Національного банку України станом на 2010 рік, про що ОСОБА_2 написала розписку. 
		 
		19 березня 2011 року ОСОБА_2 сплатила йому відсотки за користування грошима у сумі 1 500 доларів США та одночасно зобов`язувалася до квітня 2014 року віддати весь борг з урахуванням 3 % на місяць за користування вказаними коштами, тобто, виплачувати з 19 березня 2011 року по квітень 2014 року щомісячно по 81 долару США від суми боргу в 2700 доларів США та аналогічно щомісячно по 300 грн від суми боргу в 10 000 грн. 
		 
		Станом на квітень 2014 року розмір заборгованості за договором позики з урахуванням процентів становить 5697 доларів США та 21100 грн. 
		 
		Згідно розписки розмір процентів за користування грошовими коштами визначено до квітня 2014 року, а щодо розміру відсотків та порядку їх сплати на подальший період домовленостей не було, тому вважає, що за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач зобов`язана сплатити йому інфляційні втрати та 3 % річних.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 жовтня 2016 року позов задоволено.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 189 084,08 грн заборгованості, з яких 80 470 грн позики, 89 321,7 грн процентів за користування позикою з 19 березня 2011 року по квітень 2014 року, 16 803,38 грн інфляційних втрат, 2 489,5 грн 3 % річних.
		 
		Суд першої інстанції виходив із того, що у ОСОБА_2 утворилася заборгованість перед позивачем за договором позики, що підтверджується встановленими судом обставинами.
		 
		Короткий зміст судового рішення апеляційного суду 
		 
		Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 09 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 жовтня 2016 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 182 554,94 грн заборгованості, з яких: 
		-          69 585,72 грн як еквівалент 2 700 доларів США та 10 000 грн позики;
		-          77 240,15 грн як еквівалент 2 997 доларів США та 11 100 грн процентів за користування позикою за період з 19 березня 2011 року по квітень 2014 року; 
		-          8 395,16 грн інфляційних втрат у період з 01 травня 2014 року по 09 лютого 2016 року, 
		-          5 450,62 грн як еквівалент 211,49 доларів США та 783,29 грн 3 % річних за період з 01 травня 2014 року по 09 лютого 2016 року.
		 
		Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не врахував, що інфляційні втрати відшкодовуються лише у випадках прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривні, тоді як частина позики була визначена у доларах, тому провів перерахунок заборгованості. 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		У грудні 2016 року  ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказане судове рішення. 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
		 
		На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» дана справа передана до Верховного Суду. 
		 
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.  
		 
		Відповідач вважає, що віддала частину боргу, а саме 1 500 доларів США, позивачу, і це зазначено у розписці. Вважає, що з урахуванням розписки від 19 березня 2011 року сума заборгованості за позикою, процентами і 3 % річних є меншою.  
		 
		Заперечення/відзив на касаційну скаргу
		 
		Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду не надходив.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 одержала в борг під 3 % щомісячно грошові кошти у сумі 2 700 доларів США та 10 000 грн, 29 березня 2011 року повернула 1 500 доларів США процентів та зобов`язалася повернути борг у квітні 2014 року, про що власноручно написала розписку. 
		 
		У зазначений в розписці термін відповідач не повернула кошти позивачу.
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений договором строк.
		 
		Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		 
		Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. 
		 
		Апеляційний суд правильно застосував правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові  від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, якою визначено, що розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. 
		 
		Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16.
		 
		З огляду на наведене правильним є висновок апеляційного суду про встановлення факту одержання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 позики у розмірі 2 700 доларів США та 10 000 грн під 3 % щомісячно на строк до квітня 2014 року.
		 
		Доводи касаційної скарги про отримання відповідачем у борг не 2 700 доларів США, а 1 200 доларів США, спростовуються встановленими судом обставинами, відповідно до яких 1 500 доларів США, які повернула відповідач позивачу у день написання розписки - це оплата процентів за користування позиковими коштами за період до 19 березня 2011 року, про що відповідач власноручно зазначила у розписці. 
		 
		У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17, постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 686/18697/14, від 11 жовтня 2018 року у справі № 905/192/18, зазначено, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.
		 
		Апеляційний суд врахував цю позицію та задовольнив вимоги позивача частково, нарахувавши інфляційні втрати лише на частину грошового зобов`язання, яка була визначена у гривні.
		 
		Правильним та обґрунтованим є висновок суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми позики, процентів за користування позикою, інфляційних втрат та 3 % річних.
		 
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду. 
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Рішення апеляційного суду Вінницької області від 09 грудня 2016 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		  
		Судді:                                                                                                    Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                                В. І. Журавель
		 
		                                                                                                            М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...