Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/1656/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2019.
Дата набрання законної сили: 13.11.2019
Номер судового провадження: 14-435цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		13листопада 2019 року
		м.Київ
		Справа №344/1656/17
		Провадження №14-435цс19
		Велика Палата Верховного Суду у складі
		судді-доповідача ГудимиД.А.,
		суддів АнтонюкН.О., АнцуповоїТ.О., БакуліноїС.В., БританчукаВ.В., ВласоваЮ.Л., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , УркевичаВ.Ю., ЯновськоїО.Г.
		розглянула справу за позовом ОСОБА_14 (далі  позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі  відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції
		за касаційною скаргою відповідача на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19червня 2017року, ухвалене суддею ОстровськимЛ.Є., й ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5жовтня 2017року, постановлену колегією суддів у складі ФединякаВ.Д., ОСОБА_15 , МалєєваА.Ю.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У лютому 2017року позивач звернувся з позовною заявою, в якій просив:
		1.1. Стягнути винагороду за участь в антитерористичній операції у розмірі 100відсотків місячного грошового забезпечення за період з 1вересня до 16жовтня 2014року включно.
		1.2. Відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 7250,00грн.
		2. Мотивував позов такими обставинами:
		2.1. Після демобілізації позивач звернувся до комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України (далі  комісія) щодо надання статусу учасника бойових дій. Проте, згідно з рішенням від 10червня 2015року комісія відмовила йому у наданні такого статусу.
		2.2. На підставі судових рішень у справах №809/4348/15, 876/792/16, 876/5770/16 12вересня 2016року комісія прийняла рішення, оформлене протоколом №16, про надання позивачу статусу учасника бойових дій за участь в антитерористичній операції.
		2.3. Грошова винагорода за участь в антитерористичній операції за період з 1вересня до 16жовтня 2014року включно не виплачувалась. Тому за 46днів участі в антитерористичній операції позивач має таку винагороду отримати.
		2.4. Порушуючи вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», під час проходження військової служби позивача не забезпечили за рахунок держави речовим майном (зокрема формою). А тому слід відшкодувати матеріальну шкоду.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3. 19червня 2017року Івано-Франківський міський суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог. Стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 7250,0грн, недоплачену грошову винагороду за участь в антитерористичній операції у розмірі 100відсотків місячного грошового забезпечення за період з 1вересня до 16жовтня 2014року включно у розмірі 4324,32грн і витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00грн.
		4. Суд вважав, що позов є обґрунтованим, оскільки позивач брав участь в антитерористичній операції у період з 1вересня до 16жовтня 2014року, а відповідач не забезпечив позивача під час проходження останнім військової служби майном відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не виплатив йому грошову винагороду за участь у антитерористичній операції на підставі пунктів1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету».
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		5. 5жовтня 2017 року Апеляційний суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, згідно з якою залишив без змін рішення Івано-Франківського міського суду від 19червня 2017 року.
		6. Апеляційний суд погодився з обставинами, які встановив суд першої інстанції, та вважав, що відсутні підстави для скасування оскарженого рішення, яке суд першої інстанції ухвалив згідно з частиною першою статті9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пунктами1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пунктом2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету».
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7. У жовтні 2017року відповідач подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу. Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19червня 2017року й ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5жовтня 2017року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		8. 24липня 2019року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		9. Мотивував ухвалу тим, що відповідач оскаржує рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19червня 2017року й ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5жовтня 2017року з підстав порушення правил юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		10. Відповідач мотивував касаційну скаргу так:
		10.1. Виплата надбавки за виконання особливо важливих завдань має відбуватися лише за наказом командира військової частини (польова пошта НОМЕР_1 ), в якій позивач проходив військову службу. Такого наказу немає, а тому позивач не може отримати надбавку за виконання особливо важливих завдань.
		10.2. Суди порушили вимоги пункту2 частини першої статті512 Цивільного кодексу України, оскільки помилково стягнули майнову шкоду з відповідача, який не є правонаступником військової частини польова пошта НОМЕР_1 після її розформування у жовтні 2015 року.
		10.3. Відповідне матеріальне забезпечення під час проходження військової служби позивачу мала забезпечити військова частина НОМЕР_2 , в яку позивач був відряджений. Тому помилковим є стягнення з відповідача компенсації через незабезпечення позивача під час проходження військової служби належним майном.
		10.4. Відповідно до Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3червня 2013року №389 до повноважень військових комісаріатів не входить виплата разової грошової допомоги учаснику бойових дій.
		10.5. Суди не врахували, що справу має розглядати адміністративний суд, оскільки позивач оскаржує дії відповідача  відмову у виплаті надбавки за виконання особливо важливих завдань і разової грошової допомоги.
		(2) Позиції інших учасників справи
		11. Позивач подав до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними. Справу треба розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки спір за заявленими позовними вимогами не є публічно-правовим.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		(1.1) Щодо юрисдикції суду
		12. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
		13. Цивільний процесуальний кодекс України (далі  ЦПК України) у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних, земельних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті15). Близький за змістом припис викладений у частині першій статті19 ЦПКУкраїни у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
		14. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа-учасник приватноправових відносин.
		15. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		16. Згідно з частиною першою статті6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) у редакції, чинній на час звернення до суду, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		17. Справа адміністративної юрисдикції  це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт1 частини першої статті3 КАСУкраїни у зазначеній редакції).
		18. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму (частина перша статті17 КАСУкраїни у тій самій редакції).
		19. Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
		20. Велика Палата Верховного Суду уже висловлювала думку про те, що публічно-правовим є, зокрема, спір, в якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір (див., наприклад, пункт5.7 постанови від 23травня 2018року у справі №914/2006/17, пункти28-30 постанови від 4вересня 2018року у справі №823/2042/16).
		21. У справі №344/1656/17 позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача винагороди за участь в антитерористичній операції у розмірі 100відсотків місячного грошового забезпечення за період з 1вересня до 16жовтня 2014року включно та про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 7250,00грн. Підставою для звернення з цим позовом стало, як стверджує позивач, те, що грошова винагорода за участь в антитерористичній операції за вказаний період не виплачувалась, а крім того, під час проходження військової служби позивач не був забезпечений за рахунок держави речовим майном (зокрема формою).
		22. Суди першої й апеляційної інстанції встановили :
		22.1. 31серпня 2014року позивач згідно з наказом №126 командира військової частини (польова пошта НОМЕР_1 ) приступив до виконання службових обов`язків старшого водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 5батальйону територіальної оборони, ВОС8376702А.
		22.2. 1вересня 2014 року позивач прибув у відрядження у військову частинуНОМЕР_2 . У ній він перебував і виконував службові обов`язки до 17жовтня 2014року.
		22.3. 20лютого 2015року позивач був звільнений у запас за станом здоров`я.
		23. Отже позивач перебував на військовій службі з 31серпня 2014року до 20лютого 2015року включно.
		24. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частини перша та друга статті2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).
		25. У пункті15 частини першої статті3 КАСУкраїни у редакції, що діяла до 15грудня 2017року, було передбачено, що публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
		26. За змістом пункту2 частини другої вказаної статті спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби віднесені до юрисдикції адміністративних судів. 
		27. Отже, спір стосовно стягнення винагороди (грошового забезпечення) за участь в антитерористичній операції та відшкодування матеріальної шкоди, завданої через неналежне речове забезпечення під час проходження військової служби,є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративного суду (близький за змістом висновок Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 12вересня 2018року у справі №2-а-3097/2007).
		(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1) Щодо суті касаційної скарги 
		28. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		29. З огляду на вказане доводи касаційної скарги щодо обставин справи суд касаційної інстанції не може дослідити.
		30. Відповідно до пункту5 частини першої статті409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.
		31. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею255 цього кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті414 ЦПКУкраїни).
		32. Частиною першою статті19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		33. Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт1 частини першої статті255 ЦПК України).
		34. З огляду на надану оцінку доводам сторін і рішенням судів першої й апеляційної інстанцій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суди порушили правила юрисдикції, розглянувши за правилами цивільного судочинства спір, який належить до юрисдикції адміністративного суду. Тому касаційну скаргу відповідача слід задовольнити частково: рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19червня 2017року й ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5жовтня 2017року скасувати, а провадження у справі  закрити.
		(2.2) Щодо судових витрат
		35. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову, і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт5 частини першої статті7 Закону України «Про судовий збір»).
		36. Заявляючи у касаційній скарзі про порушення правил юрисдикції, відповідач не заявляв клопотання про повернення сплаченої суми судового збору. Тому підстави для вирішення цього питання на час прийняття постанови у Великої Палати Верховного Суду відсутні.
		Керуючись пунктом1 частини першої статті255, частиною першою статті400, пунктом5 частини першої статті409, частинами першою та другою статті414, статтями416, 418, 419 ЦПКУкраїни, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А:
		1. Касаційну скаргу  ІНФОРМАЦІЯ_1  задовольнити частково.
		2. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19червня 2017року й ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5жовтня 2017року скасувати.
		3. Провадження у справі за позовом  ОСОБА_14 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції закрити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідачД.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкВ.С.КнязєвТ.О.АнцуповаЛ.М.ЛобойкоС.В.БакулінаН.П.ЛященкоВ.В.БританчукО.Б.ПрокопенкоЮ.Л.ВласовВ.В.ПророкМ.І.ГрицівЛ.І.РогачВ.І.ДанішевськаО.М.  ОСОБА_16   ОСОБА_17   ОСОБА_13   ОСОБА_18 УркевичО.Р.КібенкоО.Г.Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...