Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 733/889/17-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: 14-578цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем  України
		 
		20 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 733/889/17
		провадження № 14-578цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ткачука О.С.,
		суддів Антонюк Н.О., Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Яновської О.Г.
		 
		розглянула у порядку письмового провадження справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2019 року, постановлену суддею Карапиш Т.В., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, прийняту у складі суддів Євстафіїва О.К., Бечка Є.М., Онищенко О.І.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		Короткий зміст та обґрунтування скарги
		1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - державний виконавець, ДВС) від 14 січня 2019 року про стягнення виконавчого збору.
		2. Скарга мотивована тим, що 14 січня 2019 року державний виконавець прийняв постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10% від суми, що підлягає примусовому виконанню.
		3. Посилаючись на те, що виконавчий збір повинен вираховуватися не із суми стягнення за виконавчим листом, а із суми, яку державний виконавець стягнув, ОСОБА_1 просив визнати зазначену вище постанову державного виконавця неправомірною.
		Короткий зміст судових рішень
		4. Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. 
		5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга про визнання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		6. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року резолютивну частину ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2019 року змінено, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
		7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що скарга про визнання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися адміністративним судом. При цьому, погоджуючись із висновком районного суду по суті, апеляційний суд вказав на невідповідність мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції цьому висновку. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8.    У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		9.    Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду в порядку адміністративного судочинства мають розглядатися скарги на постанови державного виконавця, прийняті у зведеному виконавчому провадженні, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами різних юрисдикцій. Проте оскаржена постанова прийнята державним виконавцем у зведеному виконавчому провадженні, в якому об`єднано виконання судових рішень судів цивільної юрисдикції, тому скарга ОСОБА_1 має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
		Позиція Верховного Суду
		10. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		11. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
		12. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		13. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).
		14. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
		15. Згідно зі статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на момент звернення скаржника до суду) (далі - Закон № 1404-VІІІ») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		16. Відповідно до частини другої статті 63 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
		17. Судами встановлено, що постановою державного виконавця від 14 січня 2019 року з ОСОБА_1 на користь Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області стягнуто виконавчий збір у розмірі 778 грн 18 коп. та 702,59 доларів США.
		18. За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону № 1404-VІІІ постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення  виконавчих  дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
		19. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		20. Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну  структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних  категорій судів.
		21. Частиною 2 ст. 74 Закону № 1404-VІІІпередбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
		22. З урахуванням вищенаведеного колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
		23. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), і підстав для відступлення від неї не вбачається.
		24. Враховуючи викладене вище, скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про стягнення з нього виконавчого збору не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися адміністративним судом. Таким чином апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
		25. Доводи касаційної скарги про те, що скарга ОСОБА_1 має розглядатися в порядку цивільного судочинства у зв`язку з тим, що оскаржена постанова державного виконавця винесена у зведеному виконавчому провадженні, в якому об`єднано виконання судових рішень у цивільних справах, відхиляються Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновок про адміністративну юрисдикційність розгляду справи зроблено не на цій підставі.
		26. За правилами частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		27. З огляду на викладені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року та ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2019 року, у незміненій апеляційним судом частині, слід залишити без змін.
		Щодо судових витрат
		28. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2019 року, у незміненій апеляційним судом частині, та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року залишити без змін.
		Постанова Великої Палати Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                            О.С. Ткачук
		Судді:                         Н.О. Антонюк                                              О.Р. Кібенко
		Т.О. Анцупова                                             В.С. Князєв 
		С.В. Бакуліна                                               Л.М. Лобойко
		В.В. Британчук                                  Н.П. Лященко
		Ю.Л. Власов                                                О.Б. Прокопенко
		М.І. Гриців                                         В.В. Пророк
		Д.А. Гудима                                       Л.І. Рогач
		Ж.М. Єленіна                                               О.М. Ситнік
		О.С. Золотніков                                 О.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...