Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/643/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано судом: 05.12.2019. Зареєстровано: 05.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2019.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 листопада 2019 року 
		м. Київ
		Справа №  922/643/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,  
		секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
		за участю представників:
		позивача - Лисенка В. С., 
		відповідача - Квіцінської А. І., 
		третіх осіб - Ізвєкова К. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал"
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 (судді: Попков Д. О., Стойка О. В., Істоміна О. А.) і рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 (суддя Прохоров С. А) у справі
		за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"
		до Акціонерного товариства "Харківобленерго"
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківської міської ради
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Фонду державного майна України,
		про зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Короткий зміст і підстави позовних вимог 
		1.1. У березні 2019 року Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго") про зобов`язання відповідача зробити перерахунок вартості наданих у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 і № 1.01, укладеними 19.12.2018 на умовах договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01, шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги, відобразити перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019 року.
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема, положеннями на частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", а також Порядку визначення класів напруги споживачів електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 13.08.1998 № 1052 (далі - Порядок від 13.08.1998), а також неправомірним застосуванням АТ "Харківобленерго" до КП "Харківводоканал" тарифів для 2 класу напруги та виставлення рахунків за січень 2019 року на оплату послуг із розподілу електричної енергії з урахуванням завищених тарифів, що порушує майнові права позивача. 
		Позивач також наголосив, що оцінку відповідності КП "Харківводоканал" критеріям споживачів 1 класу напруги вже надали господарські суди. Так, згідно з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 922/4198/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28.11.2018, суди установили, що КП "Харківводоканал" є промисловим підприємством, яке збільшило обсяг річного споживання електричної енергії більш ніж утричі порівняно з 2008 роком, його щомісячне споживання електричної енергії становить понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва послуг із водопостачання та водовідведення, і зобов`язало АТ "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої КП "Харківводоканал" електричної енергії за період із листопада 2014 по жовтень 2017 рр. шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги за усіма точками продажу.
		Отже, згідно із судовим рішенням у справі № 922/4198/17 підтверджено приналежність КП "Харківводоканал" до споживачів 1 класу напруги.
		1.3. У відзиві на позовну заяву АТ "Харківобленерго" заперечило проти її задоволення зазначаючи, що до підписаних і направлених КП "Харківводоканал" заяв-приєднань від 19.12.2018 позивач додав заперечення щодо окремих умов договорів приєднання на умовах договорів про постачання електричної енергії від 03.01.2009 № 1.01 і від 07.05.2004 № 4. Проте позивач продовжив споживати електричну енергію через мережі  АТ "Харківобленерго". Отже, як зазначає відповідач, договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1.01 і № 4 між сторонами укладено на умовах договорів про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01 і від 07.05.2004 № 4, у додатках до яких сторони визначили відповідний клас напруги для всіх точок обліку за точками продажу електричної енергії.
		Ураховуючи, що позивач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг із розподілу електричної енергії на умовах договорів про постачання електричної енергії, які встановлюють відповідні класи напруги споживача - 2 і 1 класи, для застосування тарифів напруги за усіма точками приєднання за січень 2019 року під час виставлення рахунків позивачеві у відповідача підстав немає.
		1.4. Згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківську міську раду, а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -  Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) і Фонд державного майна України.
		2. Короткий зміст судових рішень у справі
		2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
		Судові рішення аргументовано тим, що ураховуючи відсутність доказів зміни умов укладених між сторонами договорів поставки шляхом зобов`язання відповідача застосовувати тарифи 1 класу напруги за усіма точками приєднання за січень 2019 року, як на дату укладення договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019  № 4 та № 1.01, так і протягом заявленого періоду (січень 2019 року), позовні вимоги фактично зводяться до спонукання змінити передбачені чинними договорами умови  щодо виконання грошового зобов`язання, що суперечить положенням законодавства.
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, КП "Харківводоканал" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
		Скаржник зазначає, що правовідносини між сторонами за договорами № 1.01 і  № 4 стосуються сфери електроенергетики, діяльність у якій регулюється державою; таке регулювання здійснюється, крім іншого, шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства. Зазначені функції державного регулювання згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії" покладено на НКРЕКП. 
		Так, НКРЕ згідно з постановою від 13.08.1998 № 1052 затвердила Порядок, за змістом якого при визначенні класу споживача послуг з розподілу застосовуються критерії, прямо визначені державним регулятором, у зв`язку з чим вони не можуть бути об`єктом договірного регулювання.
		Отже, скаржник наголошує, що приналежність особи споживача до певного класу напруги визначається окремим нормативно-правовим актом і не потребує додаткової домовленості між сторонами, оскільки є формою державного регулювання.
		При цьому заявник касаційної скарги акцентує, що як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи зазначений Порядок діяв, і, відповідно, мав застосовуватися, отже висновок судів про безпідставність посилань позивача на цей Порядок зроблено передчасно і без дослідження всіх обставин справи.
		КП "Харківводоканал" у касаційній скарзі зазначає про залишення судами поза увагою доводів позивача про встановлення згідно з постановою Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 922/4198/17 обставин щодо наявності в АТ "Харківобленерго" обов`язку проводити перерахунок вартості спожитої електроенергії за тарифом для 1 класу напруги.
		3.2. У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада просить її задовольнити, акцентуючи на необґрунтованості та невідповідності висновків судів попередніх інстанцій дійсним обставинам справи, а також наголошуючи на залишенні судами поза увагою обставин, встановлених судами під час розгляду справи                             № 922/4198/17.
		3.3. АТ "Харківобленерго" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, зазначаючи про правомірність висновків судів і безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
		4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
		4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.
		4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 07.05.2004 між АТ "Харківобленерго" (постачальник) і Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (у редакції додаткової угоди від 01.02.2012 - КП "Харківводоканал") (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 4, за умовами розділу І якого постачальник постачає електричну енергію споживачеві, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.
		Крім того, 03.01.2008 між АТ "Харківобленерго" (постачальник) і КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (у редакції додаткової угоди від 29.02.2012 -                           КП "Харківводоканал") (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1.01, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачеві для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.
		4.3. Суди також установили, що АТ "Харківобленерго" направило КП "Харківводоканал" (лист від 03.12.2018 № 04-26/7393) заяви-приєднання, підписані КП "Харківводоканал" 19.12.2018 із зазначенням заперечень щодо окремих умов договору приєднання, які АТ "Харківобленерго" повернуло (лист від 19.12.2018                № 01.01-14/79991-18).
		Так, КП "Харківводоканал" виклало у заявах-приєднаннях заперечення, які є ідентичними щодо обох договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01 і стосувалися, зокрема: внесення доповнень щодо зобов`язання постачальника не допускати зловживання правом на відключення об`єктів єдиної технологічної системи споживача, як такого, що може порушити права інших осіб і завдати шкоди довкіллю, відповідно до статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"; доповнення пункту 1 додатку № 2 до договору щодо порядку розрахунків реченням стосовно того, що всі розрахунки споживача за спожиту електричну енергію здійснюються за тарифом 1 класу напруги незалежно від ступенів напруги у точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією згідно з підпунктом 4 пункту 3.1 Постанови НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 (у редакції постанови НКРЕ від 30.06.2011 № 1110); доповнення пункту 10 додатку № 1 до договору щодо порядку розрахунку реченням, що виникненню зобов`язання споживача з оплати за постачання електричної енергії має передувати виконання постачальником зобов`язання з виставлення рахунків із правильним розрахунком вартості послуг, а рахунок на оплату електричної енергії вважається таким, що не підлягає оплаті, якщо постачальник на вимогу споживача не надав вихідні дані, які підтверджують правильність розрахунку вартості у повному обсязі.
		АТ "Харківобленерго" повідомило КП "Харківводоканал" (лист від 26.12.2018                                   № 01-26/8781), що надані КП "Харківводоканал" заперечення не стосуються умов договору з розподілу, а за змістом є неналежним чином оформленими пропозиціями щодо внесення змін до умов чинних договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01, а також зауважило, що у разі продовження споживання електричної енергії КП "Харківводоканал" після 01.01.2019 буде вважатися, що пропозиція АТ "Харківобленерго" укласти договір з розподілу на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії є прийнятою.
		Суди установили, що зазначені заяви-приєднання КП "Харківводоканал" не повернуло АТ "Харківобленерго".
		4.4. Предметом позиву у справі, яка розглядається, є вимога КП "Харківводоканал" про зобов`язання АТ "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих у січні 2019 року послуг із розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 і № 1.01, укладеними 19.12.2018 на умовах договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01, шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги, відобразити перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019 року.
		Як свідчать матеріали справи, спір у ній виник щодо віднесення КП "Харківводоканал" до групи споживачів, до яких застосовується тариф для                    1 класу напруги, проти чого заперечує АТ "Харківобленерго", посилаючись на умови договорів  від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01. 
		4.5. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, дійшли висновку, що оскільки КП "Харківводоканал" продовжило споживання електроенергії після 01.01.2019 через мережі АТ "Харківобленерго", споживач приєднався до договору розподілу на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії.
		Так, оскільки згідно з додатками 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01 сторони визначили 1 та 2 класи напруги по всіх точках обліку за точками продажу електричної енергії, суди дійшли висновку, що ураховуючи відсутність доказів зміни умов відповідних договорів шляхом зобов`язання постачальника застосовувати тарифи 1 класу напруги за усіма точками приєднання за січень 2019 року, позовні вимоги фактично зводяться до спонукання до зміни передбаченого чинними умовами цих договорів виконання грошового зобов`язання, що суперечить положенням статті 629 Цивільного кодексу України і частинам 1, 2 статті 14 цього Кодексу.
		4.6. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що ураховуючи зміст договорів від 03.01.2008 № 1.01 і від 07.05.2004 № 4, правовідносини сторін стосуються сфери електроенергетики, діяльність в якій регулює держава; таке регулювання здійснюється шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії. 
		Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Закону України "Про електроенергетику" (у редакції, чинній на час укладення цих договорів і виникнення спірних правовідносин, який втратив чинність з 01.07.2019) органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
		Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (частина 6 статті 276 Господарського кодексу України).
		Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - січень 2019 року) передбачено, що НКРЕКП (регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом. Основними завданнями регулятора є, зокрема реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Питання обов`язковості визначення класу напруги споживачів у договорах про постачання електричної енергії було врегульовано у Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, які втратили чинність з 11.06.2018.
		При цьому, постановою НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 затверджено Порядок визначення класів споживачів, який є обов`язковим для застосування всіма ліцензіатами із передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та із постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні зі споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом (пункт 1 Порядку).
		За змістом пункту 3.1 цього Порядку від 13.08.1998  (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - січень 2019 року) до 1 класу належать споживачі, які: 1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;            2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;  3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн кВт/год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу; 4) є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких становить понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.
		Згідно з пунктом 3.2 Порядку від 13.08.1998 до 2 класу належать споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії зі ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених у підпункті 3.1 цього Порядку. 
		При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що за змістом пункту 3.2.1 договору від 07.05.2004 № 4 сторони зобов`язалися, що в разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, до внесення до нього відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів. 
		4.7. Ураховуючи, що правовідносини з постачання електроенергії регулює держава, при визначенні класу споживача електричної енергії застосовуються критерії, прямо визначені державним регулятором у відповідному Порядку, незалежно від того, який клас напруги погоджено сторонами у відповідному договорі, та від дати такого погодження.
		4.8. Отже, для правильного вирішення цього спору судам насамперед необхідно було установити, чи є позивач (КП "Харківводоканал") промисловим підприємством, а якщо так, то чи збільшив він обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввів нові виробничі потужності після 2008 року, а також чи становить місячне споживання такого промислового підприємства понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачеві.
		4.9. Колегія суддів також звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 28.11.2018 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 922/4198/17, якою змінено рішення місцевого суду в частині періоду заявлених позовних вимог КП "Харківводоканал" про зобов`язання АТ "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої  КП "Харківводоканал" електричної енергії відповідно до договору від 07.05.2004 № 4 шляхом застосування тарифів 1 класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.
		Так, Верховний Суд (справа № 922/4198/17) погодився із висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову            КП "Харківводоканал" у зв`язку зі встановленням обставин щодо відповідності                    КП "Харківводоканал" 1 класу споживачів, а отже неправомірності застосування             АТ "Харківобленерго" у рахунках за спірний період (листопад 2014 -жовтень 2017 років) тарифів для 2 класу напруги.
		Крім того, постановою Верховного Суду від 28.05.2019 залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у  справі № 922/1545/18 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01 щодо відповідності КП "Харківводоканал"  критеріям споживача 1 класу напруги.
		Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не  встановлено законом. 
		Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ.
		Проте суди безпідставно не взяли до уваги посилання КП "Харківводоканал" на обставини, встановлені у судових рішеннях у справі № 922/4198/17, зазначивши, що ці обставини не стосуються суті розглядуваного питання, оскільки будь-які висновки/оцінка/встановлені факти у відносинах сторін за договором поставки, які не опосередковували відповідного суті визначеного позивачем способу судового захисту зміни договорів поставки у порядку статей 188 Господарського кодексу України судовим рішенням, або згідно з частиною 1 статті 651, статті 654 Цивільного кодексу України письмовою угодою сторін до 01.01.2019, не впливають на застосування відповідачем тарифів за класом напруги.
		5. Висновки Верховного Суду
		5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Оскаржувані судові рішення наведеним вимогам не відповідають.
		5.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
		5.3. Ураховуючи наведене, беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі рішення і постанову необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
		5.4. Під час нового розгляду суд має урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		5.5. Подане КП "Харківводоканал" клопотання про зупинення дії виконання оскаржуваних судових рішень не підлягає задоволенню, оскільки за змістом положень процесуального законодавства механізм зупинення дії судового рішення передбачений для запобігання неможливості здійснення повороту виконання судового рішення після його перегляду у касаційній інстанції, проте таких обставин скаржником не наведено, а оскаржувані судові рішення за результатами розгляду касаційної скарги КП "Харківводоканал" скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		6. Розподіл судових витрат
		6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315,  316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити частково.  
		2 Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі № 922/643/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                 Т.Б. Дроботова
		 
		Судді                                                                                                          К.М. Пільков
		                                                                                                                      
		                                                                                                                  Ю.Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...