Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/4105/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2019. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2019.
Дата набрання законної сили: 03.01.2020
Номер судового провадження: 1-кп/537/232/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170110001204

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/232/2019 
		Справа № 537/4105/19 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   03.12.2019 року м. Кременчук 
		Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
		головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора - ОСОБА_3 , 
		потерпілого - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
		захисника 
		обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження внесене в ЄРДР №12019170110001204 від 29.06.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Млинок Онуфріївського району Кіровоградської області, вірменина, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого менеджером з продаж ПП «Юнікс», на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
		29.06.2019року близько14години, ОСОБА_5 зустрівсяза попередньоюдомовленістю з ОСОБА_4 на проїжджій частині дороги неподалік від будинку АДРЕСА_2 щоб поговорити. В ході розмови у  ОСОБА_5 виник прямий умисел, направлений на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 з мотивів неприязні до ОСОБА_4 та з метою заподіяння шкоди здоров`ю останнього, умисно наніс два удари мачете в область лівої руки та один удар мачете в область правої руки ОСОБА_4 , після чого з місця події зник. Внаслідок вказаних дій у ОСОБА_4 згідно висновку судово  медичної експертизи № 391 від 19.09.2019 року встановлені такі тілесні ушкодження : травма лівої кисті у вигляді скальпованої рани тильної поверхні лівої кисті, відкритого перелому 2, 3-ї п`ястних кісток та основних фаланг 2,3го пальців, пошкодження сухожилків згинавачів та розгинувачів пальців; травма лівого передпліччя у вигляді рани долонної поверхні нижньої третини лівого передпліччя, відкритого перелому нижньої третини ліктьової та міжкісткової артерії, пошкодження ліктьового нерва; травма правого передпліччя у вигляді рани ліктьової поверхні середньої третини правого передпліччя , відкритого крайового перелому ліктьової кістки, які по ступеню тяжкості відносяться до ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. 
		Своїми умисними діями, які виразилися в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України. 
		ОСОБА_5 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і заявив клопотання про скорочений порядок судового розгляду кримінальної справи за його обвинуваченням. 
		Прокурор, потерпілий та захисник проти такого порядку розгляду справи не заперечували і суд згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і пояснив суду, що дійсно вчинив злочини при обставинах, які вказані в обвинувальному акті, вказавши, що з лютого по вересень 2019 року він проживав з ОСОБА_7 . Обвинувачений, її знайомий, постійно дзвонив ОСОБА_8 по телефону по кілька разів на день для з`ясування стосунків, кілька разів він розмовляв з потерпілим по телефону і в розмові останній неодноразово висловлювався нецензурною лайкою в його адресу і погрожував йому фізичною розправою та призначав зустріч, щоб поговорити, зі слів потерпілого, по чоловічому, однак розмова не відбулася з причини неприбуття обвинуваченого. Через деякий час 29.06.2019 року потерпілий знову подзвонив на мобільний телефон ОСОБА_8 і він розмовляв з ним. В ході розмови потерпілий висловлювався нецензурною лайкою, погрожував йому фізичною розправою і знову призначив йому зустріч біля його будинку. Він, думаючи, що потерпілий буде не один, взяв з собою ніж у виді мачете, длиною леза близько 60 см. для захисту, а саме з метою демонстрування його потерпілому , який би не наважився в такому випадку вчинювати якісь агресивні дії, який засунув за пояс штанів ззаду. Прибувши на місце він побачив потерпілого та двох його знайомих, які стояли поряд з будинком на відстані від них близько 50 метрів. Вони втрьох підійшли до нього, потерпілий попереду, а знайомі з лівого боку на відстань до 5 метрів від нього. Він сказав їм не підходити до нього і тримати відстань, однак вони його не послухались і рухались на нього. Зрозумівши, що вони не реагують на його вимоги, він дістав ніж із за пояса ззаду і тримав поперед себе в правій руці. Потерпілий при цьому підійшов до нього на відстань прямої руки і підняв ліву руку в його сторону, як він зрозумів для удару. Він вдарив по цій руці лезом мачете, точніше відмахнувся знизу вбік, направо і наліво, ніж пройшовся перший раз по костяшкам пальців касательно до руки, зачепивши передпліччя руки потерпілого другий раз, так як тоді побачив кров. Потерпілий був одягнений у футболку в коротким рукавом, з руки потерпілого пішла кров і він відступив від нього і знайомі почали зупиняти кров. Він не намагався нанести цілеспрямований удар по руці та спричинити тяжку шкоду, бив не цілеспрямовано, тільки щоб зупинити агресивні дії. Побачивши, що підходять люди, він злякався і з ножем в руці пішов до очисних споруд на річці Дніпро і викинув ніж у річку, при цьому він був в шоковому стані. Після цього він поїхав на роботу. Десь через годину подзвонили на його мобільний телефон, але він не взяв слухавку і подзвонив ОСОБА_8 , яка повідомила, що його розшукують працівники поліції. В подальшому він подзвонив працівникам поліції і повідомив, що він винуватець події з потерпілим і сказав, де він перебуває. Працівники поліції приїхали і забравши його повезли в ВП № 1, де він надав покази стосовно спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому. Щиро розкаюється в скоєному, прохає вибачення у потерпілого і вказав, що жалкує про вчинене, прохає суд при постановленні вироку врахувати всі пом`якшуючі обставини, більше йому добавити нічого. Цивільний позов прокурора визнає в повному обсязі, цивільний позов потерпілого визнає частково, а саме визнає в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 62201,18 грн., в частині відшкодування моральної шкоди визнає частково, а саме в сумі 10 000 грн. 
		Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засідання відмовився від дачі показань, вказавши, що показання обвинуваченого про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень відповідають дійсності і йому доповнити нічого, стосовно призначення покарання згоден з прокурором та покладається на розсуд суду. Цивільний позов в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди підтримує в частині відшкодування в розмірі 62201,18 грн., в частині відшкодування моральної шкоди позов підтримує в повному обсязі.
		Крім повного визнання своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України вина обвинуваченого ОСОБА_5 також підтверджується висновком експерта № 391 від 18.09.2019 року, згідно якого у ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. 
		Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 122 КК України правильна, так як він вчинив умисні дії, які виразилися в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто вчинив умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_5 згідно вимоги МВС України раніше не судимий, на обліку в Онуфріївській центральній районній лікарні на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав повністю, щиро кається в скоєному, по місцю проживання характеризується позитивно.
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При вирішенні питання про призначення ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.122 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
		В ході судового розгляду прокурором заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодуванням витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в порядку ст.128 КПК України, а саме стягнути з ОСОБА_5 на користь держави завдану злочином матеріальну шкоду в сумі 7408,75 грн., які складаються з витрат на лікування, придбання ліків, тощо.
		В ході судового розгляду потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення майнової та моральної ( немайнової ) шкоди, а саме стягнути з ОСОБА_5 на його користь завдану злочином матеріальну шкоду в сумі 82816,18 грн., які складаються з витрат на лікування, придбання ліків та реабілітацію, відповідно до медичних призначень та завдану моральну шкоду, яка полягає в заподіянні йому психологічних (моральних) страждань, яку він оцінює у 80000 грн. 
		В ст.129 КПК України встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно ст.1195 ЦК України фізична… особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду. 
		Судовим розглядом встановлено, що витрати на стаціонарне лікування потерпілого складають7408,75 грн., які обвинувачений визнав в повному обсязі. 
		Судовим розглядом встановлено, що завдана злочином матеріальна шкода потерпілому складає 82816,18 грн., які складаються з витрат на лікування, придбання ліків та реабілітацію, відповідно до медичних призначень, яка доведена доданими до цивільного позову копіями фіскальних чеків, рахунків на суму 62201, 18 грн., яка не заперечувалась стороною обвинувачення та з витрат на добровільні внески в сумі 19 615 грн. 
		Разом з тим, обвинувачений та його захисник висловили заперечення стосовно відшкодування витрат на добровільні внески в сумі 19 615 грн., які за своєю суттю є добровільними внесками потерпілого.
		Потерпілий в судовому засіданні не заперечував проти думки обвинуваченого та його захисника і погодився на відшкодування йому завданої майнової шкоди на суму 62201,18 грн.
		Згідно ст.1167ЦК Українипередбачено загальніпідстави відповідальностіза завдануморальну шкодута право вимоги довинної особи. 
		Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Судом встановлено, що вчиненим злочином потерпілому завдано моральну шкоду, яка виразилась у перенесеними останнім фізичними та моральними стражданнями внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, у емоційних та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з неправомірними діями обвинуваченого та перенесеного нервового потрясіння, в нього порушився нормальний життєвий уклад, тощо. 
		Суд бере до уваги спричинені обвинуваченим тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, тривалість лікування. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 цивільний позов в частині відшкодування завданої моральної шкоди визнав частково, враховуючи обставини справи вважає, що розмір завданої моральної шкоди не є співмірним з вимогами і визнає позов в цій частині в сумі 10 000 грн.
		Виходячи зі змісту Постанови Пленуму Верховного Суд України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, порушенні стосунків з оточуючими людьми, моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що потребує додаткових зусиль для організації свого життя, тощо. Враховуючи вищевикладені обставини, а саме: тривалість моральних страждань потерпілого, їх характер, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останньої в її заподіянні, що завдало потерпілому моральних страждань, суд приходить до висновку, що вимога потерпілого щодо стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 80000 грн. належним чином обґрунтовані частково, а тому слід стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 15 000 грн.
		Враховуючи викладене та особу обвинуваченого, вчинений ним злочин, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за можливе обрати відносно ОСОБА_5 покарання, яке не пов`язане з ізоляцією його від суспільства у виді обмеження волі з застосуванням ст.75 КК України і звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів. 
		Долю речових доказів визначити відповідно ст.100 КПК України.
		   Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, ст.ст.50, 65, 66, 67, 75, 76 КК України, суд,
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим за ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі призначеного іспитового строку 1 рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов`язки.
		Згідно ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без згоди органів пробації, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтись на реєстрацію в органи пробації.
		Речові докази по справі:
		- змив зразка речовини бурого кольору, схожі на кров, який виявлено на зроблено 29.06.2019 року під час огляду місця події за адресою : м. Кременчук, вул. Набережна Л. Дніпрова, біля ресторану «Місто» , який визнаний речовим доказом за постановою слідчого від 08.07.2019 року  знищити;
		- зразок крові, змив з поверхні бордюру, який визнаний речовим доказом за постановою слідчого 25.09.2019 року  знищити; 
		- правий та лівий кросівок, футболку та спортивні штани, які визнані речовим доказом за постановою слідчого від 08.07.2019 року  повернути власнику ОСОБА_5 ; - праву та ліву туфлю чорного кольору, джинсові штани синього кольору, які визнані речовим доказом за постановою слідчого 08.07.2019 року  повернути власнику -  ОСОБА_4 . 
		Цивільний позов прокурора до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодуванням витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 7408,75 грн.  задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 7408,75 грн.
		   Цивільний позов  ОСОБА_4 до  ОСОБА_5 про стягнення майнової шкоди в сумі 82816,18 грн., які складаються з витрат на лікування, придбання ліків та реабілітацію, відповідно до медичних призначень та моральної (немайнової) шкоди, яка полягає в заподіянні йому психологічних (моральних) страждань в сумі 80000 грн. задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_5  на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 62201,18 грн.
		Стягнути з ОСОБА_5  на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 15000грн. 
		В іншій частині позову  відмовити. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги .
		Суддя:                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...