Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/6333/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2019. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2019.
Дата набрання законної сили: 29.11.2019
Номер судового провадження: 22-ц/803/7872/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/7872/19 Справа № 711/6333/17   Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Макаров М. О.
		Категорія 30 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 листопада 2019 року                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого  судді Макарова М.О.     
		суддів  Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
		при секретарі  Керімовій-Бандюковій Л.К.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Айболит до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної товариству його працівником, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А : 
		 
		У серпні 2017 року ТОВ Айболит звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної товариству його працівником.
		Позовні вимоги Товариства мотивовані тим, що йому належить право володіння та користування автомобілем марки Volkswagen, модель Т4, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип ТЗ-легковиймеддопомога- В, згідно договору оренди автомобілів р. № 2-4747 від 27 листопада 2008 року. За умовами договору оренди ТОВ АЙБОЛИТ зобов`язаний за власний рахунок проводити поточний ремонт, усувати погіршення стану автомобіля, відшкодувати збитки, завдані у зв`язку із втратою або пошкодження автомобіля.
		 
		   Так, наказом від 01 вересня 2016 року відповідача було прийнято на посаду водія автотранспортних засобів в структурний підрозділ товариства, який розташований в м. Дніпро. Наказом №34 від 02 вересня 2016 року за відповідачем був закріплений вищевказаний автомобіль, який був прийнятий останнім до експлуатації в робочому стані в повній комплектації, на підставі акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей. 05 жовтня 2016 року у м. Дніпро відповідач, керуючий даним автомобілем, скоїв дорожньо-транспортну пригоду. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпро від 29 грудня 2016 року відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, вищевказаними постановами було встановлено ту обставину, що неправомірними діями відповідача, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, було спричинено матеріальну шкоду позивачу. Відповідно до звіту № 362 від 31 жовтня 2016 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля в результаті його пошкодження, складає 257509 грн.. На підставі вищевикладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 257509 грн..
		Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2019 року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Айболит та стягнуто на його користь з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 257509,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Задовольняючи позовні вимоги Товариства, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. При цьому, суд вказав, що позивачем не пропущено річний строк звернення до суду з позовом, оскільки 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду, а з позовом ТОВ Айболит звернулося до суду 01 серпня 2017 року.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем пропущено річний строк звернення із позовом до суду.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності. 
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що на підставі Договору оренди автомобілів укладеного 27 листопада 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ Айболит, останньому належить тимчасове платне користування (оренда) автомобіля марки «Volkswagen», модель Т4, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип ТЗ - легковий меддопомога-В, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 . 
		За умовами п. 5.2 вищевказаного Договору, ТОВ Айболит зобов`язане за власний рахунок проводити поточний ремонт, усувати погіршення стану автомобіля, відшкодувати збитки, завдані у зв`язку із втратою або пошкодженням автомобіля.
		Наказом від 01 вересня 2016 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду водія автотранспортних засобів в структурний підрозділ товариства, який розташований в м. Дніпро.
		Наказом №34 від 02 вересня 2016 року за відповідачем були закріплені автотранспортні засоби, зокрема автомобіль марки «Volkswagen», який був прийнятий останнім до експлуатації в робочому стані в повній комплектації на підставі Акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 02 вересня 2016 року.
		05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Volkswagen» не вжив заходів для об`їзду перешкоди або зупинки автомобіля, внаслідок чого здійснив наїзд на бордюр та допустив перекидання автомобіля, чим порушив п.п.12.3, 1.3 Правил дорожнього руху України. 
		Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності, а також постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн. та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
		Встановлено, що згідно табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_1 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, 05 жовтня 2016 року перебував на роботі та виконував трудові обов`язки, передбачені посадовою інструкцією водія автотранспортних засобів ТОВ Айболит. 
		Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку №362 від 31 жовтня 2016 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Volkswagen», в результаті його пошкодження в ДТП, складає 257509 грн..
		Відповідач був повідомлений про дату, час та місце проведення огляду транспортного засобу (телеграма отримана відповідачем 25 жовтня 2016 року), але у вказаний час для участі у огляді транспортного засобу не прибув. 
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
		Відповідно до ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
		Пряма дійсна шкода є саме підставою, що зумовлює перевірку умов можливості настання матеріальної відповідальності працівника. За наявності шкоди для настання матеріальної відповідальності необхідні ще три умови: протиправна поведінка працівника, причинний зв`язок між протиправною поведінкою працівника і результатом у вигляді шкоди, що настала, і вина працівника.
		Крім того, згідно із статтею 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: п.4 шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.
		Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Встановивши, що 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння порушив правила дорожнього руху України, чим завдав шкоди позивачеві, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволенні позовних вимог.
		При цьому, судом вірно відмовлено у задоволенні заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, так як 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду, а до суду із позовом Товариство звернулося 01 серпня 2017 року, тобто річний строк звернення до суду з позовом позивачем не пропущено.
		Доводи апелянта в скарзі про те, що позивачем пропущено річний строк звернення із позовом до суду та суд першої інстанції отримавши від апеляційного суду Черкаської області справу повинен був винести ухвалу про відкриття провадження у справі, оскільки діючим законодавством не передбачено продовжувати розгляд справи після іншого районного суду, який відкриває провадження з порушенням законодавства, - колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення, так як після надходження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області даної справи для розгляду за підсудністю, ухвалою судді справу було прийнято до свого провадження та питання про відкриття провадження в справі вже було вирішено ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2017 року.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що розглядаючи вказану справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши обставини справи та надані сторонами докази, надавши їм належну оцінки, правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ Айболит.
		Оскаржене рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
		У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.
		 
		Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А : 
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2019 року - залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя М.О. Макаров
		 
		Судді Е.Л. Демченко
		 
		Т.Р. Куценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...