Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/18115/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2019. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2019.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Номер судового провадження: А/855/2830/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/18115/16                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  26 листопада 2019 року                                                                         м. Київ          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		судді-доповідача                               Аліменка В.О., 
		суддів                                                   Бєлової Л.В., Кучми А.Ю., 
		за участю секретаря                               Юрковець А.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про скасування наказу №538 від 10.10.2016 року про зобов`язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И Л А
		ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій  (надалі також - відповідач), третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (надалі також - третя особа) про скасування наказу №538 від 10.10.2016 та зобов`язання вчинити дії.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2018 року позов задоволено.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.
		          Апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповного та неправильного встановлення обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 26.03.2015 обіймав посаду начальника управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Київській області.
		Наказом №538 від 10.10.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення службової дисципліни, вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, суттєві недоліки в організації роботи з питань наглядово-профілактичної діяльності, неналежний контроль за діями підлеглих накладено на підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Київській області, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади та зарахувати у розпорядження начальника Головного управління ДСНС України у Київській області для вирішення питання щодо подальшого проходження служби.
		Оскаржуваний наказ №538 прийнято на підставі Висновку службового розслідування від 30.08.2016, яким встановлено порушення службової дисципліни, вимог законодавства, недоліки в організації роботи з питань наглядово-профілактичної діяльності, а також не належний контроль за діями підлеглих, а також отримання позивачем неправомірної вигоди.
		Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		                    Сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 №1068-VI.                    
		Порядок проведення службового розслідування в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджений наказом МВС України 05.05.2015 №515, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2015 за №582/27027, визначає підстави призначення, процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів, права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення.
		Відповідно до пп.2 п.9 Положення про ДСНС України Голова ДСНС України наділений повноваженнями з організації та контролю у межах компетенції виконання в апараті ДСНС України, її територіальних органах Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства оборони України.
		Відповідно до п.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
		Пунктом 8 Дисциплінарного статуту визначено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або не належне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.             
		                    Згідно п.31 Дисциплінарного статуту, керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту має право застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення, визначені цим Статутом, у повному обсязі.
		                    Відповідно до п.83 Дисциплінарного статуту, прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
		                    Пунктами 68, 69 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
		                    На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.
		                     Згідно п.58, 59 Дисциплінарного статуту, грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи     наркотичних засобів     у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами.
		                    До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.
		                    Відповідно до п.3 розділу VII Наказу МВС України 05.05.2015 №515, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла(и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни; наявність причинного зв`язку між порушенням(и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками; умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено; заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
		Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Висновку службового розслідування, визначені п.3 розділу VII Наказу МВС України 05.05.2015 №515 щодо порушення позивачем норм Дисциплінарного статуту, відсутні.
		                    У Висновку службового розслідування лише зазначено, що позивачем отримано неправомірну вигоду.
		Крім того, судом встановлено, що вчинене порушення висвітлене у Висновку службового розслідування, сталось після 12.03.2016, під час перебування позивача на лікарняному та у відпустці.
		Зазначене підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями листків непрацездатності та наказів про надання відпустки, зокрема: накази про відпустку з 14.03.2016 по 20.04.2016, з 22.04.2016 по 05.06.2016, з 29.06.2016 по 28.06.2016 по 28.07.2016, з 22.08.2016 по 27.08.2016, з 05.09.2016 по 10.09.2016 та листки непрацездатності з 14.03.2016 по 22.03.2016, з 28.04.2016 по 07.05.2016, з 27.05.2016 по 05.06.2016, з 22.07.2016 по 30.07.2016, з 03.08.2016 по 12.08.2016, з 15.08.2016 по 19.08.2016, з 22.08.2016 по 02.09.2016, з 15.09.2016 по 24.09.2016, з 26.09.2016 по 05.10.2016.
		            Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених обставин у Висновку службового розслідування неправомірної поведінки позивача, крім усних пояснень начальника Вишгородського РВ щодо інциденту.
		                    Відповідно до ч.2 ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		                    Статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
		В матеріалах справи наявні наявна копія ухвали Подільського районного суду м. Києва №758/5563/17, відповідно до якої судом розглядається кримінальна справа (провадження №42016000000003380) щодо отримання неправомірної вигоди працівниками ДСНС ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Отже, відносно ОСОБА_1 відсутні порушенні кримінальні справи, щодо отримання останнім неправомірної вимоги, як це зазначено у Висновку службового розслідування.
		При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
		Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що притягнення до дисциплінарної відповідальності, можливе за умови доведення належними доказами фактів порушень працівником ДСНС вимог законодавства.
		Відповідачем в ході судового розгляду справи не надано до суду документального підтвердження наявності факту вчинення правопорушення, порушення дисципліни чи громадського порядку по вказаним обставинам чи отримання неправомірної вимоги.
		Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом і перевіряти їх відповідність законові.
		За загальним правилом будь-яке звільнення особи (як у відносинах публічної служби, так і у звичайних трудових відносинах) має бути обґрунтованим, тобто, мати чітко вказану підставу для звільнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або Дисциплінарним статутом, в даному випадку.
		Слід зазначити, що статтею 43 Конституції України передбачено, що Державою гарантовано кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
		Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
		                    З огляду на встановлені обставини та беручи до уваги вказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав та передчасно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу на позивача, а саме - звільнення, а відтак спірний наказ підлягає скасуванню.
		Щодо вимоги про визнання підставою переміщення позивача згідно наказу від 17.10.2016 №347 о/с (по особовому складу) начальника Головного управління ДСНС в Київській області згідно рапорту від 13.09.2016 щодо переведення на посаду першого заступника начальника 9 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Київській області за особистим проханням, а не оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.
		Як встановлено в ході судового розгляду справи, в якості підстави прийняття наказу від 17.10.2016 №347 о/с зазначено наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а не рапорт позивача від 13.09.2016 про переведення на зазначену посаду.
		                    Враховуючи вищевикладене, вимога про визнання підставою переміщення по службі ОСОБА_1 згідно наказу від 17.10.2016 №347 о/с (по особовому складу) начальника Головного управління Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій в Київській області, рапорт ОСОБА_1 від 13.09.2016 про переведення на посаду першого заступника начальника 9 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Київській області за особистим прохання, підлягає задоволенню у зв`язку із визнанням протиправним та скасуванням оскаржуваного наказу №538 від 10.10.2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а суду першої інстанції без змін. 
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій - залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2018 року - залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      В.О. Аліменко 
		 
		Судді                                                                                          Л.В. Бєлова
		 
		А.Ю. Кучма

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...