Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21564/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2019. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2019.
Дата набрання законної сили: 05.12.2019
Номер судового провадження: А/855/18902/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21564/18                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  05 грудня 2019 року                                                                                       м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Пилипенко О. Є., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-225266-17 від 13 листопада 2018 року, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 р. № Ф-225266-17.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року позов задоволено.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що  позивачем було подано ліквідаційний звіт з порушенням вимог пункту 10 розділу ІІІ Порядку № 435, а саме - не задекларовано ЄСВ за квітень 2018 року, у зв`язку з чим, адвокату необхідно подати заяву щодо зняття актуальності поданого звіту за 2018 рік та після того, як будуть вжиті відповідні заходи щодо зняття актуальності, подати звіт дотримуючись вимог порядку № 435. Також, відповідачем зазначено, що ним направлено лист до ДФС України для приведення картки платника 71040000 у відповідність у зв`язку з помилковим нарахуванням за 2018 рік, а саме, щодо зняття нарахувань єдиного внеску за травень-вересень 2018 року.
		Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
		У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
		Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Ради адвокатів України від 07.07.2017 р. № 51 позивачеві видано свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю від 07.07.2017 р. серії КС № 6092/10.
		27.12.2017 р. позивачем було отримано довідку про взяття на облік платника податків (форма № 37-ОПП) за № 1726570700089 та повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску (форма № 2-ЄСВ) за № 1726578000040.
		У березні 2018 року позивачем було прийнято рішення про зміну форми адвокатської діяльності та створення адвокатського бюро.
		Згідно виписки з ЄДРПОУ 16.03.2018 р. позивачем було зареєстровано адвокатське бюро «Терземан та партнери».
		27.04.2018 р. позивачем було подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву про припинення платника податків (форма 8-ОПП) та заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску (форма 7-ЄСВ)
		21.05.2018 р. позивач подав до податкового органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, форма Д5 (річна)  - ліквідаційна.
		До додатку 5 було додано витяг з ЄРАУ та копію платіжного доручення № ПН 22410 від 17.04.2018 р. про підтвердження сплати ЄСВ за перший квартал 2018 року.
		13.11.2018 р. ГУ ДФС у м. Києві виставило позивачеві вимогу за № Ф-225266-17 на суму 8075, 54 грн.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
		Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) передбачено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
		Відповідно до статті 3 Закону № 5076 адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського обєднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
		Згідно з частиною 1 статті 13 Закону № 5076 адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
		Частинами 1 та 2 статті 14 Закону № 5076 передбачено, що адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.
		Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
		Пунктом 65.10 статті 65 Податкового кодексу України передбачено, що внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:
		- визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду;
		- смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи померлою, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану), а також визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що підтверджується судовим рішенням;
		- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
		- реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з дати реєстрації;
		- закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), - з дати закінчення такого строку;
		- заборони судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше не визначене у рішенні суду;
		- наявності обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством, - з дати надходження відповідних документів до контролюючого органу за місцем обліку фізичної особи, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду;
		- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати такого анулювання чи скасування.
		Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.
		У разі коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
		Відповідно до підпункту 67.1.2 пункту 67.1 статті 67 Податкового кодексу України підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є наявність хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 65.10 статті 65 цього Кодексу для самозайнятої особи.
		Наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 р. № 1588 затверджений Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок № 1588).
		Відповідно до пункту 11.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
		Згідно з підпунктом 2 пункту 11.18 Порядку № 1588 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.
		Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 435, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до п. 13 розділу ІІ Порядку № 435 фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані подавати самі за себе звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб - підприємців, зазначених у пункті 3 розділу III цього Порядку.
		Пунктом 9 розділу ІІІ вказаного Порядку встановлено, що у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію або припинення діяльності таких страхувальників.
		З огляду на вказані норми, суд першої інстанції в межах даної справи дійшов висновку про те, що доводи позивача про відсутність у нього обов`язку зі сплати ЄСВ за квітень є недоречними.
		Позивач у частині вказаного висновку рішення суду першої інстанції не оскаржив, а доводи апеляційної скарги в цій частині не суперечать висновку суду першої інстанції, з огляду на що задоволення апеляційної скарги з цих підстав є недоречним.
		В той же час, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що розмір єдиного соціального внеску для позивача на місяць складав 819, 06 грн, натомість вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована з розрахунку 1053, 27 грн, що є помилковим та визнається самим відповідачем.
		При цьому, у апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що ним направлено лист до ДФС України для приведення картки платника 71040000 у відповідність у зв`язку з помилковим нарахуванням за 2018 рік, а саме щодо зняття нарахувань єдиного внеску за травень-вересень 2018 року.
		Вказане означає, що апелянт визнає неправомірність розміру суми податкової вимоги та вживає дій для виправлення цієї помилки, що підтверджує неправомірність оскаржуваної вимоги з підстав, зазначених судом першої інстанції.
		За таких обставин, доводи апелянта жодним чином не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за безпідставністю.
		Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
		У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
		а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
		б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
		в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
		г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
		Керуючись ст.ст.  229,  308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-225266-17 від 13 листопада 2018 року залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                                      О. О. БеспаловСуддя                          В. Ю. КлючковичСуддя                       О. Є. Пилипенко
		(Повний текст постанови складено 05.12.2019 р.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...