Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/337/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2019. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2019.
Дата набрання законної сили: 05.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/20579/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		05 грудня 2019 року 
		м.Київ
		справа №120/337/19-а
		провадження №К/9901/20579/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
		за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 
		на окрему ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 (головуючий суддя Граб Л.С., судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.)
		у справі №120/337/19-а 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 
		про визнання протиправним та скасування наказу, встановив:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. У січні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якій просила суд 1) визнати протиправним та скасувати наказ за від 17.01.2019 №2-643/15-19-СГ, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності); 2) зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області як члену Фермерського господарства «Озерне-2015» (за межами населеного  пункту, державної форми власності).
		2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №120/337/19-а позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ від 17.01.2019 №2-643/15-19-СГ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності); зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28.09.2017 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності ) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
		В решті позовних вимог відмовлено.
		3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 та закрито провадження у справі.
		4. Окремою ухвалою Сьомого окружного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі №120/337/19-а суд постановив повідомити Голову Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про встановлені порушення законодавства зі сторони Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли цьому; зобов`язати Голову Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомити Сьомий апеляційний адміністративний суд у місячний термін з моменту отримання окремої ухвали про встановлені порушення законодавства зі сторони Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
		5. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області з окремою ухвалою суду апеляційної інстанції не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати окрему ухвалу Сьомого окружного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі №120/337/19-а.
		6. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2019 відкрито провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
		7. 16.08.2019 до Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить суд окрему ухвалу залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		8. Постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області ухиляється від виконання судових рішень, які набрали законної сили в порушення ст. ст. 19, 129 Конституції України та ст. ст. 14, 370 КАС України. Незважаючи на наявність судових рішень, якими визнано неправомірними відмови Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, відповідач і надалі відмовляв у задоволенні клопотань позивача з одних і тих же підстав, в тому числі і у вигляді листів, які сам же не вважав рішеннями.
		IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
		9. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції невірно розтлумачив судові рішення у справі №802/2144/17-а та не врахував того, що зі змісту вказаних рішень суд не зробив висновку, що ОСОБА_1 має право як член фермерського господарства на отримання у власність, а лише зазначає, що ОСОБА_1 є членом Фермерського господарства «ОЗЕРНЕ-2015» і сам лише факт того, що позивач є членом Фермерського господарства «ОЗЕРНЕ-2015» в силу визначеної Законом України «Про фермерське господарство» мети створення такого господарства, підтверджує наявність у неї досвіду роботи у сільському господарстві. До того ж, факт того, що ОСОБА_1 є членом Фермерського господарства «ОЗЕРНЕ-2015» відповідачем не заперечувався.
		10. Також скаржник вважає, що факти, наведені в окремій ухвалі, не зазначено як порушення норм процесуального законодавства у постанові суду апеляційної інстанції від 25.06.2019, якою закрито провадження у справі.
		11. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу посилається на тривалу протиправну бездіяльність та протиправність рішень відповідача, а також на порушення ним ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки позивач не отримав належного захисту порушеного права до теперішнього часу, рішення судів відповідачем не виконуються, судові провадження вважаються не закінченими, оскільки кінцевої мети не досягнуто позивачем. Тому, на думку ОСОБА_1 , постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали є виправданим, законним і обґрунтованим.
		ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
		13. Згідно з ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		Відповідно до ч. 2 вказаної статті, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
		Положенням ч. 4 цієї ж статті встановлено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
		14. Тобто, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених адміністративним процесуальним законом засобів.
		15. Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом вирішення справи по суті.
		При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи в публічно-правових відносинах.
		16. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.
		17. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними.
		18. У цій справі суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідач ухиляється від виконання судових рішень у справах №802/1128/18-а, №0240/3577/18-а, №802/2144/17-а і продовжує відмовляти у задоволенні клопотань позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою з одних і тих же підстав, в тому числі і у вигляді листів, що є порушенням норм чинного земельного законодавства, а також норм Конституції України і процесуального законодавства в частині обов`язковості судових рішень.
		19. Верховний Суд не вбачає процесуальних порушень при постановленні апеляційним адміністративним судом окремої ухвали та вважає за потрібне наголосити на такому.
		20. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. 
		Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.
		21. За вимогами ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території Україна
		Положеннями ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		22. Вищевказані приписи вимог закону цілком узгоджуються із вимогами ст.129-1 Конституції України.
		23. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач системно допускав порушення вимог закону, не виконуючи судові рішення, повторно відмовляючи позивачу у видачі дозволу, без урахування судових рішень, які набули законної сили, що спричинило те, що ОСОБА_1 змушена була звертатись до суду з метою захисту порушеного права та інтересу у відповідності до вимог ст.ст. 3, 6, 8, 55 Конституції України та на підставі вимог ст.ст.2, 5, 9 КАС України.
		24. Отже, Сьомий апеляційний адміністративний суд вірно вказав на допущені порушення вимог відповідачем та вірно застосував норми ст.249 КАС України.
		25. Доводи касаційної скарги щодо тлумачення змісту судових рішень, зокрема у справі №802/2144/17-а, не приймаються до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій та не спростовує допущеного відповідачем порушення щодо невиконання судових рішень у вищенаведених справах.
		26. Верховний Суд також відхиляє посилання скаржника на те, що висновки окремої ухвали не узгоджуються з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у цій справі, оскільки постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили, не оскаржена у касаційному порядку і не може бути предметом касаційного перегляду в межах провадження за цією касаційною скаргою.
		27. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		28. Таким чином, оскільки при постановленні ухвали суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а окремої ухвали суду - без змін.
		29. Оскільки Верховний Суд залишає без змін окрему ухвалу суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - залишити без задоволення, а окрему ухвалу Сьомого окружного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі №120/337/19-а - залишити без змін.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                А.А. Єзеров
		Суддя                                                                                                    В.М. Кравчук
		Суддя                                                                                                    О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...